Закриття доступу до електронного архіву статей!

З 01.12 до 15.12
встигніть зберегти
всі матеріали
абсолютно безкоштовно!

Каталог журналів

Метод проектів як сучасна педагогічна технологія

 Г. В. Бритикова, К. К. Медведик, О. Б. Ярцева, О. І. Амєрова,

м. Дружківка, Донецька обл.

Головне завдання освітице забезпечення передачі та засвоєння соціального досвіду підростаючому поколінню. Нова людина повинна вміти вирішувати глобальні завдання, які ставить перед ним нове суспільство. Останнє, XX століття, характеризується глобальним розвитком науки та техніки. Разом з цим цивілізація почала перехід на новий рівень розвиткурівень інформаційного суспільства. Основна роль у цьому суспільстві належить новій людині. Вчителі повинні підготувати таку людину [1].


Метод проектів як сучасна педагогічна технологія

 Г. В. Бритикова, К. К. Медведик, О. Б. Ярцева, О. І. Амєрова,

м. Дружківка, Донецька обл.

Головне завдання освітице забезпечення передачі та засвоєння соціального досвіду підростаючому поколінню. Нова людина повинна вміти вирішувати глобальні завдання, які ставить перед ним нове суспільство. Останнє, XX століття, характеризується глобальним розвитком науки та техніки. Разом з цим цивілізація почала перехід на новий рівень розвиткурівень інформаційного суспільства. Основна роль у цьому суспільстві належить новій людині. Вчителі повинні підготувати таку людину [1].

Сучасні педагогічні технології сприяють розкриттю особистості дитини, створюють умови для розвитку, реалізації здібностей кожного учня. Однією з найперспективніших технологій у вирішенні цих завдань є метод проектів або проективна технологія навчання [2, 5, 6].

В основу методу проектів покладена спрямованість на результат, що утворюється під час вирішення тієї чи іншої практично чи теоретично значимої проблеми. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб досягти цього результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів вирішення.

Цей метод орієнтований на самостійну діяльність учнівіндивідуальну, парну, групову, котру учні виконують протягом визначеного відрізка часу.

Проектно-освітня технологія має багато спільних рис з загальновизнаними особистісно орієнтованими технологіями: проблемно-пошуковий метод, інтерактивне навчання, програмоване навчання.

Характерною особливістю застосування метода проектів є внутрішня мотивація діяльності учнів під час роботи над навчальним проектом.

Тому система знань, вмінь, навичок та компетентностей не є головною метою освіти. Сьогодні вона спрямована на розвиток уміння застосовувати отриманий досвід на практиці. Учень чітко уявляє, для чого він навчається і де він може використовувати отримані знання в реальному житті.

Метод проектів перекликається з особистісно орієнтованим навчанням, тому що метод проектівце сукупність прийомів, дій учнів у певній послідовності для досягнення поставленої метивирішення проблем значущих для учнів і оформлених у вигляді конкретного продукту [2]. Це система навчання, у якій учні здобувають знання та навички у процесі планування і виконання завдань проектів, які поступово ускладнюються [3].

Особистісно орієнтоване навчанняце система навчання, яка передбачає визнання учня основним субєктом процесу навчання, розвитку індивідуальних здібностей учня [4].

Ця технологія визнає особистість учня як субєкт суспільно обумовленої діяльності, завдяки якій він займає серед людей певну позицію. Кінцевою метою є також активна життєва позиція [4].

1.  Розвиток і саморозвиток особистості учня виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей як субєкта пізнання.

2.  Надають кожному учню можливість реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності.

3.  На перше місце ставиться не кількість інформації, що засвоїла дитина, а уміння раціонально її використовувати в практичному житті.

Учителі нашої школи вміло сполучають педагогічні технології. Це дає можливість підвищувати ефективність процесу навчання і виховання. А також створюються можливості реалізувати межпредметні звязки через взаємодію учнів між собою і вчителем. Це є дуже важливим для формування інтелектуальних здібностей учня, формування індивідуальних особистостей, що мають активну життєву позицію. Основною умовою застосування цих та інших технологій є творча особистість самого вчителя. З огляду на актуальність даної проблеми у нашій школі була створена творча група «Школа педмайстерності», яка займається вивченням і втіленням на практиці методу проектів. У цю групу входять учителі різних профілів. Вони стимулюють інтерес учнів до шкільних наук, формують уміння бачити проблеми і самостійно їх вирішувати.

Наприклад, на уроках біології в 9-му класі при вивченні теми: «Вплив наркотиків, токсинів на поведінку людини» за 1–1,5 місяця учні класу одержують теми проектів. Вони самостійно формують групи і обирають тему проекту.

Група «Соціологи» — вивчали відношення учнів нашої школи до наркотиків і токсинів.

«Хіміки» — вивчали хімічний склад наркотиків.

«Криміналісти» — встановлювали взаємозвязок правопорушень з наркотиками в нашому місті.

«Фізіологи» — вивчали вплив наркотиків на органи людини, її поведінку тощо.

Здавалося б, звичні, звичайні, відомі способи формування групи, визначення завдань. Але скільки можливостей зявляється в учнів для самоосвіти. Саме внутрішня мотивація учнів сприяла кропіткій роботі з періодичною пресою, зустрічам з медичними працівниками, керівниками молодіжних організацій у нашому місті.

Кожна група під час захисту свого проекту використовувала схеми, графіки, таблиці, фотографії. І захист був переконливим, аргументованим. Учні класу одержали памятки: «Щоб кинути курити, треба...», «Перша допомога при інтоксикації», «Щоб не стати наркоманом чи токсикоманом», «Щоб не перетворитися на наркомана», «Кримінальна відповідальність».

Наприкінці уроку учні запропонували провести акцію: «Кинь палити».

На уроках «Основ здоровя» формуються уміння і навички, що застосовуються в реальному житті. Наприклад, у 5-му класі при вивченні теми «Основні складові здоровя», у 6-му класі — «Рівень фізичного розвитку», у 7-му класі — «Формування здорового способу життя» учні разом із учителем заповнюють паспорт здоровя, що є основою проекту самовдосконалення. Учні обєднуються в групи, кожна з яких одержує завдання щодо створення однієї з частин проекту. Завдання виконуються на аркушах формату А3. Наступний крокзахист робіт (вивішуються на дошці й озвучуються одним із учнів групи), створюється загальна картина проекту самовдосконалення. Звертається увага на всі складові здоровя (фізичне, соціальне, психологічне і духовне). А вдома учні аналогічно складають індивідуальний проект самовдосконалення.

Результативність проекту визначається наприкінці навчального року, коли заповнюється друга частина паспорту здоровя.

На уроках інформатики використання цього методу формує навички самостійності, творчості. Прикладом цього є система уроків з програми «Основи компютерної грамотності» у 11 класі.

Урок з теми «Створення багатошарових зображень. Створення колажів» проходить у формі презентацій робіт учнів. Це цифрові фотографії, які учні обробляли у програмі «Adobe Photoshop».

За три уроки до цього учням були запропоновані три теми для створення своїх проектів:

1.  «Світське життя».

2.  «Фотомодель».

3.  «Модний журнал».

Найпростіша робота передбачалася у проекті «Фотомодель». Учням треба було обробити цифровий фотопортрет так, щоб зробити зовнішність зображеної людини більш привабливою, прибираючи при цьому різні дефекти. Для найбільш вдалого вирішення проблеми учні використовували інструменти програми «Adobe Photoshop» (лічащая кисть, ластик, кисть тощо), роботу з різними шарами, а також різні регулювання зображення (освітлення, затемнення, зміна контрасту, кольору і т. д.).

Проект «Світське життя». Учням було запропоновано створити колаж, вставляючи свою фотографію у фото з відомими людьми, у кадри кінофільмів, телепередач і т. д. Ця робота передбачає крім зазначених вище дій ще роботу з іншими інструментами програми (клонування, заливка, лассо, тощо), підбір фотографії для колажу, трансформація зображення.

І останній проект — «Модний журнал». Фотографію людини треба було обробити так, щоб її можна було використовувати для публікації у журналі. Тут вимагалися не тільки гарні навички роботи з інструментами програми «Adobe Photoshop», але й творче мислення, художній смак. Фотографія повинна бути незвичною, цікавою, щоб на неї звернув увагу «редактор». Для цього застосовувалися різні фільтри, цікаві кольорові рішення, колаж з інших фотографій.

Учні презентували свої проекти у такій послідовності: спочатку показували необроблене фото, а потім результат роботи у програмі «Adobe Photoshop», коротко розповідаючи про використані прийоми та інструменти. За допомогою програми «Net Op» фотографії демонструвалися з одного ПК на всі інші.

При оцінюванні робіт учнів враховувалося складність роботи та оригінальність вирішення проблеми.

Цінність цього методу полягає у тому, що учні самостійно приходять до вирішення поповнення своїх знань, удосконалення навичок роботи в програмі; необхідності додаткової роботи, у тому числі й в Інтернеті, по пошуку потрібних фотографій для фону; використання електронних версій книг з компютерної графіки, а також Інтернет-уроків з обробки фотографій.

На уроках української літератури в основу проектного навчання покладено дослідницько-пошуковий метод, що сприяє розвиткові індивідуальних здібностей учнів. Учень має свободу вибору, що дає можливість кожному почуватись комфортно. Це, як правило, підвищує мотивацію учнів. Наприклад, урок літератури у 7-му класі. Тема «Т. Г. Шевченко «Тополя», “Заповіт”. За три уроки учні класу одержують теми проектів, самостійно формують групи.

Група «Народознавці» готують повідомлення про тополю в народній міфології.

«Психологи» складають психологічний портрет автора творів «Тополя», «Заповіт».

«Літературознавці» визначають, які художні засоби використав автор для розкриття теми та ідеї балади «Тополя» і головної думки вірша «Заповіт».

«Мовознавці» зясовують значення малознайомих та незнайомих слів, скориставшись тлумачним словником української мови.

«Політики» визначають, наскільки здійснилася мрія поета у наш час. Цінність цього методу бачиться, насамперед, у тому, що кожна дитина залучена до самостійної роботи з додатковою літературою, робить висновки, узагальнює і виділяє головне. Таким чином формується гармонійно розвинена особистість, що сполучатиме творчу, інтелектуальну, вольову й емоційну сфери; удосконалюється культура спілкування та практичний досвід і, звичайно, формується естетичний смак учнів. Адже створення проекту передбачає оформлення зібраних матеріалів.

Література

1.  Державний стандарт базової і повної середньої освіти [Текст]. — К. : Освіта, 2004.

2.  Полат, В. С., Бухаркина, М. Ю. и др. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования [Текст]. — М. : Издательский центр «Академия», 2002.

3.  Росийская педагогическая энциклопедия [Текст]. — Т. 1. — С. 567.

4.  Якиманская, И. С. Личностно ориентированное обучение в современной школе [Текст]. — М. : ИСП; Изд. фирма «Сентябрь». 1996.

5.  Сизоненко, Г. С. Перспективні освітні технології: Науково-методичний посібник [Текст]. — К. : Гопак, 2000.

6.  Новые ценности образования: тезариус для учителей и школьных психологов [Текст]. — М. : Просвещение, 1995.

У Міністерстві освіти і науки України розроблено проект Інструкції з ведення класного журналу 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Запрошуємо читачів до обговорення проекту.

Інструкція з ведення класного журналу 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів (проект)

Затверджено наказом  Міністерства освіти і науки України від _______ _____

Інструкцією визначається порядок ведення класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. 620), від 14.01.2004 р. 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»; від 14.06.2000 р.  964 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» та інших нормативних актів, що регламентують зазначене питання.

1. Порядок ведення класного журналу

1.1. Загальні положення

Класний журнал (даліжурнал) — це обовязковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо.

Журнал має розділи:

І. «Облік відвідування»;

II. «Облік навчальних досягнень учнів»;

III. «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;

IV. «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;

V. «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»;

VI. «Загальні відомості про учнів»;

VII. «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні»;

VIII. «Зауваження до ведення журналу».

Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А клас, 10-Б клас тощо.

Розподіл кількості сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням поділу класів на групи при вивченні окремих предметів та профільності навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.

Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

1.2. Загальні вимоги до ведення класного журналу

Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземної чи інших мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою викладання предмета.

Записи проводяться чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі здійснення помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою.

Класний керівник заповнює: розділи І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з безпеки життєдіяльності»; VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у навчанні» та до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів» наприкінці семестрів та року переносить оцінки з відповідних предметних сторінок.

У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до навчального плану, прізвище, імя та по батькові вчителя, який його викладає.

У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня записується у вигляді дробу, чисельник якого вказує на причину відсутності (н відсутність учня, хв. відсутність через хворобу), а знаменникна кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру та навчального року підводиться підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.

Відсутність учня на уроці позначається літерою «н».

Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменникмісяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.

У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) записуються дата і тема кожного уроку (семінару) окремо.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. У разі неатестації учня робиться відповідний запис: «н/а» (не атестований).

Учням, які за станом здоровя зараховані до спеціальної групи з фізичної культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: «зар.» (зараховано).

У випадках, коли учні звільнені за станом здоровя від занять з фізичної культури, трудового навчання, «Захисту Вітчизни», при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис: «зв (звільнений (-а)).

Учням, які у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів робиться відповідний запис: «вивч.» (вивчав (-ла)).

У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо.

У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напамять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.

У випадку відсутності учителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» пише слово «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

У розділі III журналів «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, а також навчальної практики, що проводиться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності.

Поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин її проведення.

3.1. Контроль за веденням класного журналу

Перевірка стану ведення журналу керівництвом навчального закладу здійснюється протягом навчального року не менше чотирьох разів.

У розділі VIII «Зауваження до ведення журналу» керівником загальноосвітнього навчального закладу, його заступниками та особами, уповноваженими відповідними органами управління освітою, що мають право здійснювати контроль за діяльністю навчального закладу, записуються зауваження до ведення журналу із зазначенням дати перевірки та, у разі необхідності, терміну усунення зауважень. Учитель ставить дату та підпис про ознайомлення з зауваженнями та за необхідностівідмітку про усунення недоліків.

Контроль за станом ведення класних журналів та їх збереженням як архівних документів покладається на керівника навчального закладу.

2. Оцінювання навчальних досягнень учнів

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація.

Обовязковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної частин робочого навчального плану закладу.

Для оптимальної організації виконання обовязкових письмових робіт керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше однієї письмової контрольної роботи протягом навчального дня.

Не підлягають обовязковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

2.1. Загальні поняття

Оцінювання (поточне, тематичне, семестрове, річне) — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета згідно з вимогами навчальної програми за відповідний період.

Поточне оцінюванняце визначення рівня навчальних досягнень учнів з певних видів навчальної діяльності на етапах поурочного вивчення теми. Воно виконує заохочувальну, стимулюючу діагностичну та коригуючу функції й враховується під час виставлення тематичного балу.

Тематичне оцінюванняце визначення рівня навчальних досягнень учня з певної теми (частини теми, сукупності тем) на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета. Результатом тематичного оцінювання є виставлення тематичної оцінки.

Семестрове оцінюванняце визначення рівня навчальних досягнень учня з певного предмета протягом семестру. Результатом семестрового оцінювання є семестрова оцінка.

Скоригована семестрова оцінка виставляється учням, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання, або з певних причин були не атестовані.

Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Річне оцінюванняце визначення рівня навчальних досягнень учня з певного предмета за результатами навчального року.

Результатом річного оцінювання є виставлення річної оцінки.

Державна підсумкова атестаціяформа контролю за відповідністю освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ, ІІІ ступенів навчальним програмам.

Атестаційна оцінка (ДПА) виставляється за результатами державної підсумкової атестації.

2.2. Технологія тематичного, семестрового, річного оцінювання

2.2.1. Тематичне оцінювання

Тематичне оцінювання спрямоване на визначення рівня оволодіння учнем системою знань та вмінь з певної теми відповідно до вимог навчальної програми.

Тематичний розподіл матеріалу навчальних програм та його календарне планування здійснює вчитель.

На початку вивчення теми вчитель ознайомлює учнів з її тривалістю; загальним змістом, кількістю, формами і термінами проведення обовязкових видів робіт.

Обовязкові види робіт можуть проводитися у формі:

    усній (опитування, співбесіди тощо);

    письмовій (тестування, у тому числі компютерне, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо). Можливе також поєднання цих форм.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

 2.2.2. Виставлення тематичних оцінок до класного журналу

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «тематична» (без дати).

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види проведеного оцінювання протягом теми.

Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення теми та не виконав вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «тематична» виставляється «н/а» (не атестований).

2.2.3. Семестрове оцінювання

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту тощо).

У триденний термін після виставлення семестрового балу учні, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин були не атестовані, чи батьки (особи, які їх замінюють) звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу з заявою на проведення відповідного оцінювання, де пояснюють причину та необхідність його проведення. Наказом керівника створюється комісія, до складу якої входять директор навчального закладу (його заступники), голова шкільного методичного обєднання та вчитель. Члени комісії готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного обєднання і затверджуються директором навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру.

За результатами проведеного оцінювання оформлюється протокол і виставляється оцінка («скоригована»).

Скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У випадку, коли учню не вдалося підвищити оцінку за семестр, запис у колонку «скоригована» не робиться.

Підвищення семестрового оцінювання учнями 9-х класів позбавляє їх права отримання свідоцтва з відзнакою.

Підвищення семестрового оцінювання учнями 10–11 (12) класів позбавляє їх права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчання» та срібною «За успіхи у навчанні» медаллю.

2.2.4. Виставлення семестрових балів до класного журналу

Семестрова оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «І семестр», «ІІ семестр» (без дати).

Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється «н/а» (не атестований).

Скоригована семестрова оцінка («скоригована») виставляється у колонку поруч без дати.

Колонка для виставлення семестрової оцінки має бути заповненою у терміни, визначені структурою навчального року за семестрами, що встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом за погодженням з відповідним органом управління освітою.

Семестрова скоригована оцінка виставляється до початку ІІ семестру; за підсумками ІІ семестру не пізніше 10 червня.

2.2.5. Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.

Усі інші навчальні екскурсії, їх зміст і дата проведення обліковуються в класних журналах на спеціально відведених сторінках.

Відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів ( 06.02.08 1/9 061) навчальна практика оцінюється і обліковуватися на окремих спеціально відведених сторінках журналу.

2.2.6. Річне оцінювання

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових та/або скоригованих семестрових оцінок і відображає рівень навчальних досягнень учнів за результатами навчального року.

Річна оцінка не може бути нижчою за середнє арифметичне від семестрових (скоригованих семестрових) оцінок.

2.2.7. Виставлення річних оцінок до класного журналу

Річні оцінки виставляються до класного журналу в колонку з надписом «річна» (без дати).

Річна оцінка виставляється не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

У випадку неатестації учня за підсумками двох семестрів, у колонку «річна» робиться запис «н/а».

2.2.8. Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації

У класному журналі з предметів, що виносяться на державну підсумкову атестацію, виставляється відповідна оцінка у колонку з надписом «ДПА» (без дати).

Випускникам, які звільнені від державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений (-а)).

 

Відгуки читачів