Закриття доступу до електронного архіву статей!

З 01.12 до 15.12
встигніть зберегти
всі матеріали
абсолютно безкоштовно!

Каталог журналів

Формування основ педагогічного проектування освітніх інновацій

А. А. Пуліна,

м. Сімферополь

Педагогічне проектування є джерелом інноваційних змін освітнього простору, заснованих на науковому дослідженні, цілепокладанні, прогнозуванні, конструюванні, моделюванні різних обєктів, розробці технології майбутньої діяльності. В умовах динамічного розвитку суспільства, зміни структури і змісту освіти педагогам все частіше доводиться стикатися з відсутністю необхідних для ефективної організації педагогічної діяльності засобів, умов, ресурсів, систем. Сучасна освіта покликана підготувати людину до творчої діяльності в умовах відносної невизначеності й високих темпів розвитку, сформувати основи проектної діяльності. В останні роки багато педагогів активно беруть участь у різноманітних проектах. Хтось робить це вимушено, тому що саме проектна діяльність стала реальною формою одержання фінансової підтримки освітньої інновації. Для деяких педагогів оволодіння проектувальними уміннями допомагає піднятися на новий ступінь професійної майстерності, встановити і розвивати творчі відносини з колегами. Але все-таки досить велика кількість педагогів з деяким побоюванням ставляться до закликів проектувати, змінювати звичний хід своєї педагогічної діяльності, розробляти і впроваджувати інновації.


Формування основ педагогічного проектування освітніх інновацій
за допомогою педагогічного тренінгу

А. А. Пуліна,

м. Сімферополь

Педагогічне проектування є джерелом інноваційних змін освітнього простору, заснованих на науковому дослідженні, цілепокладанні, прогнозуванні, конструюванні, моделюванні різних обєктів, розробці технології майбутньої діяльності. В умовах динамічного розвитку суспільства, зміни структури і змісту освіти педагогам все частіше доводиться стикатися з відсутністю необхідних для ефективної організації педагогічної діяльності засобів, умов, ресурсів, систем. Сучасна освіта покликана підготувати людину до творчої діяльності в умовах відносної невизначеності й високих темпів розвитку, сформувати основи проектної діяльності. В останні роки багато педагогів активно беруть участь у різноманітних проектах. Хтось робить це вимушено, тому що саме проектна діяльність стала реальною формою одержання фінансової підтримки освітньої інновації. Для деяких педагогів оволодіння проектувальними уміннями допомагає піднятися на новий ступінь професійної майстерності, встановити і розвивати творчі відносини з колегами. Але все-таки досить велика кількість педагогів з деяким побоюванням ставляться до закликів проектувати, змінювати звичний хід своєї педагогічної діяльності, розробляти і впроваджувати інновації.

У сучасній педагогічній літературі проектування розглядається як методологічний принцип, відповідно до якого діяльність здійснюється з урахуванням особистісного змісту педагогічної дії; специфічний вид діяльності, спрямований на створення проекту як особливого виду продукту; науково-практичний метод вивчення і перетворення дійсності; форма породження інновацій; управлінська процедура. Термін «педагогічне проектування» був введений у категоріальний апарат педагогіки А. С. Макаренком, який виділив методологічну функцію педагогіки як науки, що полягає в створенні «наукових проектів особистості» і функцію педагогів-практиків, що полягає у складанні і реалізації програм виховання для кожного члена колективу на підставі загального проекту і з урахуванням індивідуальних особливостей особистості.

У сучасному розумінні педагогічне проектування це: практико-орієнтована діяльність, метою якої є розробка нових освітніх систем і видів педагогічної діяльності, які не існували на практиці; процес створення і реалізації педагогічного проекту; специфічний спосіб розвитку особистості; технологія навчання [2]. На думку А. П. Тряпіциної, це нова галузь знання, що розвивається, спосіб трактування педагогічної дійсності. Є. С. Заїр-Бек вважає, що педагогічне проектуванняприкладний науковий напрямок педагогіки й організованої практичної діяльності, націлений на вирішення завдань розвитку, перетворення, удосконалювання, розвязання протиріч у сучасних освітніх системах [1]. В освіті проектна діяльність часто виступає засобом навчання, виконуючи допоміжну роль щодо інших видів педагогічної діяльності. Проектування все частіше стає формою організації педагогічної взаємодії педагога і учня, рідше адміністратора і педагога, педагога і батька. Безсумнівно, що педагогічне проектування є засобом розвитку педагогічної культури через набуття досвіду творчої діяльності, особистісний розвиток, розвиток загальнокультурної і професійної компетентності педагога, визначення індивідуальних шляхів професійного зростання і побудови програми самовдосконалення. Найдієвішим фактором і стимулом підвищення рівня педагогічної культури є включеність вчителя в педагогічну творчість, інноваційну діяльність, дослідницький пошук. У сучасній освіті активно розвиваються три основних види проектування, що розрізняються за обєктами перетворення, цільовою спрямованістю і результатом: соціально-педагогічне проектування, спрямоване на зміну соціального середовища або вирішення соціальних проблем педагогічними засобами; психолого-педагогічне проектуванняперетворення людини і міжособистісних відносин у межах освітніх процесів; освітнє проектування, орієнтоване на проектування якості освіти та інноваційних змін освітніх систем. У межах освітнього педагогічного проектування створюються проекти розвитку освіти на державному, регіональному рівнях. Реалізуються проекти створення освітніх установ, реформування органів управління, формуються освітні стандарти і зміст освіти всіх рівнів. Залежно від вимог до результату і форм подання продукту педагогічне проектування виконується на концептуальному, змістовному, технологічному, процесуальному рівнях [2].

Рівні

Види проектних продуктів

Концептуальний

концепція, модель, проект

Змістовний

стандарти, положення, програми

Технологічний

інструкції, організаційні схеми управління, навчальні плани, технології, методики

Процесуальний

алгоритми дій, дидактичні засоби, програмні продукти, методичні рекомендації, розробки навчальних тем, сценарії заходів

 

Інновація у загальноосвітньому навчальному закладі є результатом процесу педагогічного проектування, що здійснюється педагогічним колективом разом з учнями і батьками. Процес педагогічного проектування освітніх інновацій може бути представлений як сукупність таких послідовних процесів: ініціація (діагностика, проблематизація, цілепокладання, концептуалізація), планування, виконання, аналіз (рефлексія, експертиза), управління, завершення. Безпосередньо після завершення проектних дій, одержання подання й оцінки результатів, обєктивну життєздатність і подальшу долю освітнього інноваційного продукту визначають дії всіх зацікавлених учасників проекту. Можливий перехід до нового проекту, інтеграція з іншими інноваційними проектами, зміна статусу субєкта проектної діяльності, поширення інновації на інші рівні (адміністративний, регіональний, міжнародний), стандартизація.

Проектна діяльністьце завжди прагнення змінити недосконалу дійсність і тим самим наблизити більш досконале, з точки зору авторів проектування, майбутнє. Педагогічне проектування переслідує додаткову мету: зміна людей, що здійснюють проект. Особистісно діяльнісний початок проектування містить у собі глибокий стимул до самовдосконалення. Проектна діяльність стає засобом розвитку і саморозвитку як специфічних проектувальних здібностей, так і особистості в цілому, виступаючи універсальним джерелом навчання, виховання, творчої взаємодії учнів і педагогів. Проектна діяльність відрізняється мозаїчною природою, складаючись з дій, що є фрагментами інших видів діяльності. Завдяки цьому розвиваючий потенціал участі в проектуванні зростає через можливість та необхідність засвоєння додаткових видів і форм активності на кожному з етапів реалізації проекту. Це діагностичні, прогностичні, оціночні дії; різноманітні форми і види розумових і практичних процедур, повязані з плануванням, супроводом, підтримкою, управлінням, комунікацією, експертизою. Для практичного формування основ педагогічного проектування освітніх інновацій особливого значення набувають інтерактивні технології, у тому числі тренінгові. Адже саме поняття «тренінг» трактується як: спосіб професійного й особистісного розвитку; як процес створення нових функціональних утворень, керівників поведінкою; як спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління своєю діяльністю; як форма навчання [4]. Формально тренінгце групове заняття під керівництвом ведучого, спрямоване на відпрацьовування особистісних навичок, краще розуміння себе й інших. Будь-який тренінг має яскраво виражений інтерактивний характер, тому що розрахований на активну субєктну реакцію учасників (інтелектуальну, емоційну, дієво-практичну). Саме така технологія набуває вирішального значення при формуванні основ проектування в учнів і педагогів. Тренінг насамперед орієнтований на проблему і пошук її рішень, розвиває творчі й дослідницькі навички учасників. Знан­ня не повідомляються в готовому вигляді, а є продуктом активної діяльності самих учасників. У центрі увагисамостійне навчання учасників та їх інтенсивна взаємодія. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання цілком охоплюють весь потенціал людини: рівень і якість її компетентності, здібність до прийняття рішень, творчого перетворення своєї діяльності. Метою педагогічного тренінгу може стати: інформування учасників; освоєння нових педагогічних технологій; набуття нових навичок і умінь учасниками; зміна погляду на проблему; створення нової моделі процесів різних рівнів; пошук ефективних шляхів вирішення виявлених проблем шляхом обєднання фахівців різних профілів; підвищення самооцінки учасників, ефективності спілкування з колегами [6].

Структура тренінгу така: вступ у тренінг (створення комфортного, психологічного клімату в групі, рефлексія, 15–30 хв.); основна частина (оцінка рівня поінформованості з проблеми, актуалізація проблеми і завдань для її вирішення, інформування щодо проблеми, закріплення знань, умінь, навичок, підбиття підсумків); заключна частина (підбиття підсумків роботи, оцінка отриманого досвіду, перспективи подальшого застосування результатів, 15–30 хв.). Як приклад приведемо тренінг з теми: «Розробка навчальних проектів», що є частиною проведеного в 2006/2007 навчальному році майстер-класу для педагогів навчальних закладів нового типу м. Сімферополя [3].

Вид діяльності

Зміст

Час проведення

Вступ у тренінг

90 хв.

Вступ

 

 

 

 

 

Вправа «Знайомство»

 

Прийняття правил
роботи групи

 

 

Вправа на виявлення очікувань учасників тренінгу

Інформування учасників тренінгу про мету, завдання і кінцевий результат тренінгу.

Мета засвоєння педагогами, що працюють в установах освіти нового типу, які беруть участь в інноваційній діяльності загальної методології і практичних навичок проектування, організації і проведення дослідницьких робіт у різних галузях знань.

Створення сприятливої атмосфери в групі

 

Вправа «Інтервю»

 

Правила приймаються для більш продуктивної роботи групи

Допомогти учасникам тренінгу визначитися з власними очікуваннями від тренінгу й абстрагуватися від проблем, що не стосуються теми тренінгу.

 

Вправа «Гора»

5 хв.

 

 

 

 

 

10 хв.

 

5 хв.

 

 

 

5 хв.

Основна частина

 

Вправа для визначення рівня поінформованості учасників

 

Вправа на актуалізацію проблеми тренінгу

Визначення рівня знань учасників із проблем, що розглядатимуться на тренінгу

Вправа 1, 2

 

 

Викликати в учасників інтерес до проблеми тренінгу, сформувати мотивацію для подальшої самостійної роботи і практичної реалізації отриманих теоретичних знань. Проблема тренінгу має стати актуальною для кожного учасника.

Вправа 3

20 хв.

 

 

 

15 хв.

Вправи на повідомлення інформації з теми тренінгу

 

 

Заключна частина

Допомогти учасникам тренінгу засвоїти нову інформацію, розширити і закріпити знання, отримані на тренінгу

Вправа 4

Вправа 5

 

Заключна частина. Узагальнення всіх розглянутих тем для логічного підбиття підсумків. Створення умов позитивного виходу з тренінгу.

Аналіз очікувань (вправа «Гора»). Чого ми досягли?

20 хв.

 

 

 

 

10 хв.

 

Вправа «Інтервю»

Ваше імя _____________________________________________________________

Місце роботи, посада ___________________________________________________

За що Ви любите свою професію? (одне речення) ____________________________________________________________

Що, на Вашу думку, Ви робите найкраще? ____________________________________

Вправа «Гора»

Малюнок гори. Учасники тренінгу записують свої очікування від тренінгу на стікерах і розміщають біля підніжжя гори. Після закінчення тренінгу учасники аналізують, які очікування виправдалися і переносять стікери на вершину гори.

Основна частина

Вправа 1

Визначаємо ключові слова з теми «Метод проектів».

Пригадайте, що відомо вам про метод проектів. Перегляньте опорний конспект з теорії «Методу проектів». Зверніть увагу на ключові слова, виділені курсивом.

    Метод проектів виник на початку минулого сторіччя в США.

    Його називали також методом проблем.

    Основоположники методу проектів Дж. Дьюї та В. Х. Кілпатрік.

    Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, співвідносячи її з особистим інтересом саме в цьому знанні.

    Надзвичайно важливо показати дітям їхню особисту зацікавленість у знаннях, що набуваються.

    Для цього необхідна проблема, взята з реального життя.

    Учитель може підказати джерела інформації, а може просто направити думку учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку.

    Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку XX століття.

    Під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького у 1905 році була організована невелика група співробітників, які займалася розробкою методу проектів.

    Постановою ЦК ВКП(б) у 1931 році метод проектів був засуджений і з того часу донедавна в Росії більше не робилося серйозних спроб відродити цей метод у шкільній практиці.

Вправа 2

Робота в малих групах. Випишіть слова, що є, на ваш погляд, ключовими до поняття «Метод проектів». Обґрунтуйте ваш вибір.

1.

2.

3.

4.

5.

Вправа 3. Мозковий штурм, або інтелектуальна розминка

Уточнимо значення використовуваних понять.

Продовжте речення, сформулювавши власне розуміння нижченаведених понять:

а) Методце

б) Проектце

в) Проблемаце

г) Проблемна ситуаціяце

Вправа 4. Метод «Лабіринт дій»

Метод передбачає одержання учасниками тренінгу великого обсягу інформації. Інформація може містити як необхідні, так і другорядні відомості. Кожен учасник повинен самостійно або в міні-групах проаналізувати цю інформацію, зробити висновки. Метод виробляє уміння працювати з різноманітною інформацією в умовах обмеженої кількості часу.

Завдання. Уважно вивчіть текстову інформацію у нижченаведеній таблиці. Виділіть ключові слова. Обговоріть різницю в словникових і педагогічних значеннях понять з теми «Метод проектів».

 

Словникове значення

Педагогічне значення

1.

 

Методспосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь. (Великий тлумачний словник сучасної української мови)

Методсукупність прийомів, операцій опанування певної галузі практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності, спосіб організації процесу пізнання

2.

 

Проект

1. розроблений план спорудження;

2. попередній текст якого-небудь документа;

3. задум, план. (Великий тлумачний словник сучасної української мови).

Проектце сукупність певних дій, документів, попередніх текстів; задум для створення реального обєкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту (проф. Є. С. Полат)

Навчальний проектце спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату щодо рішення якої-небудь проблеми, значимої для учасників проекту

3.

 

Проблемазавдання, що вимагає розвязання, дослідження. (Великий тлумачний словник сучасної української мови)

Проблема (від грецьк. рrоblемазадача, завдання) — усвідомлення субєктом неможливості розвязати труднощі і протиріччя, що виникли в даній ситуації, засобами наявного знання і досвіду. Проблема, як і завдання, бере свій початок у проблемній ситуації. (Словник «Психологія» / під ред. А. В. Петровського і М. Г. Ярошевського. — М., 1990)

Проблемазавдання, що містить протиріччя, не має однозначної відповіді і потребує дослідження і пошуку рішень. Бере свій початок у проблемній ситуації

 

4.

 

Проблемна ситуаціяутримуюче протиріччя, яке не має однозначного вирішення співвідношення обставин і умов, у яких розгортається діяльність індивіда або групи. (Словник «Психологія» // Під ред. А. В. Петровського і М. Г. Ярошевського. — М., 1990) [5]

Проблемна ситуаціяобставини й умови діяльності учнів, що містять протиріччя і не мають однозначного вирішення

 

Презентація тренінгу «Метод проектів як засіб самореалізації вчителя й учнів». Використовуючи презентацію «Метод проектів» заповніть пропуски в таблиці.

Метод проектівце

1.

В основі методу проектів лежить ……… учнів, уміння самостійно ……………, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток ……………………………...., уміння побачити, сформулювати і вирішувати ………….....

2.

Говорячи про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб ………………………………… через детальну розробку …………….... (технологію), що повинна завершитися цілком реальним, відчутним …………………………, оформленим у той чи інший спосіб

3.

Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь ……………………... Вирішення …………….... передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних ………………………, засобів навчання, а з іншого,— необхідність ……………………… знань, умінь; застосовувати знання з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей

 

Порівняйте отримані результати з відповідями. Самоперевірка (2 хв.). Оцініть свою роботу (1 хв.).

Рекомендовані критерії: кількість правильна відновлених ключових слів. Усього — 11.

Менше шестинезадовільно.

Рекомендація. Ще раз переглянете презентацію «Метод проектів».

Більше шестизадовільно.

Більше 8 — добре.

Більше 10 — відмінно.

Відповіді: розвиток пізнавальних навичок, конструювати свої знання, критичного і творчого мислення, проблему; спосіб досягнення дидактичної мети, проблеми, практичним результатом; проблеми, проблеми, різноманітних методів, інтегрування знань.

Визначимо поняття «Навчальний проект».

Завдання. Використовуючи презентацію «Метод проектів» і звертаючи увагу на ключові слова, що характеризують поняття «навчальний проект», заповніть пропуски:

Навчальний проектце спільна …………… ……………, творча або ігрова ……………… учнів-партнерів, що має спільну ………, погоджені …………, способи діяльності, спрямована на досягнення ………………… за вирішенням якої-небудь ………………, значимої для учасників проекту.

Відповіді: навчально-пізнавальна діяльність, діяльність, мета, методи, спільного результату, проблеми.

Вправа 5. Робота в групах. Метод аналізу. Аналіз проекту

Завдання. Розгляньте й обговорите в групі запропонований вам уже реалізований практично навчальний проект з точки зору наявності цих ключових понять і реалізації тих цілей (досягнутіне досягнуті і чому), що були поставлені розроблювачами проекту. Опис двох проектів пропонується тренером.

Заповніть таблицю. Оцініть у балах: 1 (погано), 2 (задовільно), 3 (добре) можливість реалізації ключових понять навчального проекту в розглянутих вами прикладах.

Назва проекту: 1–3 бали

Навчальна діяльність:

 

пізнавальна

 

дослідницька

 

творча

 

наявність проблеми

 

націленість на результат

 

досягнення цілей

 

 

Після виконання завдання група представляє свої висновки, аргументуючи рішення. Кожна група висловлюється протягом 1 хвилини.

Висновок: вправа «гора», переміщення стікерів, підбиття підсумків тренінгу, завдання на наступний тренінг. Оцінювання результатів тренінгу створює якісний зворотний звязок між учасниками і тренером, дає можливість вчасно й ефективно розвязати виниклі питання і скоригувати навчання. Мета оцінювання у визначенні: чи досягли тренер і учасники поставленої мети тренінгу; які методики навчання були більш-менш ефективними; які дії необхідно здійснити далі в процесі навчання.

«Тренінговим продуктом», результатом, у цьому випадку є власне тренінг, розроблені методичні рекомендації, комплект роздавальних матеріалів; список Internet-сайтів з проблеми тощо, а також особистісний досвід, набутий учасниками. Необхідно відзначити, що і сам педагогічний тренінг, його зміст, методики можуть стати обєктом проектування, і будуть мати інноваційний характер.

Педагогічне проектування інновацій сьогодні стає найважливішим фактором розвитку системи освіти і практика його організації різноманітна. Спрямованість інноваційних педагогічних процесів сьогодні визначається перенесенням домінанти системи шкільної освіти, післядипломної освіти педагогів на людину, пошуком педагогічної реальності, що орієнтована на розвиток здібностей людини, визнання того, навчаючого творцем педагогічного процесу і субєктом власного розвитку.

Література

1.  Заир-Бек, Е. С. Основы педагогиче­ского проектирования [Текст]. — СПб., 1995.— С. 18.

2.  Колесникова, И. А., Горчакова-Сибирская, М. П. Педагогическое проектирование: Учеб. пособие для высш. учеб. Заведений [Текст]. — М. : Академия, 2005. — С. 20–59.

3.  Пулина, А. А. Организация проектной деятельности // Культура народов Причерноморья [Текст]. — 2005. — 64. — С. 73–76.

4.  Селевко, Г. К. Педагогические технологии на основе активизации, интенсификации и эффективного управления УВП [Текст]. — М. : НИИ школьных технологий, 2005. — С. 116–129.

5.  Сергеев, И. С. Основы педагогической деятельности [Текст]. — СПб. : Питер, 2004. — 316 с.

6.  Технології навчання дорослих [Текст] / Упоряд.: О. Главник, Г. Бевз / К. : Главник, 2006. — 128 с.

 

 

Відгуки читачів