Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Роль книги у формуванні особистості учня початкової школи

 О. В. Михалюк, вихователь ГПД

екологічний ліцей 24, м. Житомир

Книга — «володар дум», яка сприяє формуванню ціннісного ставлення особистості до себе, до сімї, родини, людей, до суспільства і держави, до природи, до праці, до культури і мистецтва. Завдання сучасної книги досить складне: не просто дати людині певну суму знань, а навчити її здобувати ці знання, вміти застосовувати їх, ставитися творчо до навчання.


На жаль, останнім часом книгу дітям заміняють телебачення, компютерні ігри, Інтернет. Але незважаючи на ці обставини, книга залишається складовою частиною, головним носієм загальної культури. На думку багатьох педагогів, психологів, філософів, книга є засобом збереження інформації для людей наступних поколінь, засобом комунікації у вигляді твору. Щоб цей засіб був дійовим, читання має стати неодмінною потребою кожного молодшого школяра. Бо саме читання є основною формою засвоєння нагромаджених людством знань, набуття найрізноманітнішої змістової та емоційної інформації. Але читання стане щоденною потребою лише тоді, коли буде вихована любов до нього. Шкільна педагогіка розглядає виховання у дітей любові до книги, до читання як одну з найважливіших умов духовного й естетичного розвитку людини, розширення її знань.

Потрібно докласти значних зусиль, щоб читання стало потребою для дитини, як і цікава гра. Важливо зацікавити дітей книгою, ознайомити їх із колом доступного читання, привчати звертатись до книг, не чекаючи спонукання, а також формувати інтерес до них і позитивне ставлення до самостійного читання.

У початковій школі значна увага приділяється роботі з дитячою книгою, що є ефективним засобом розвитку мовлення, мислення, збагачення життєвого досвіду, закладає основи читацької самостійності, культури, виховує інтерес до книги. Завдання роботи з дитячою книгою широкі та багатопланові, підпорядковуються одній меті: поєднати знання, вміння і навички з читання для сприйняття твору, який читаємо, в єдину культуру читання.

Культура читаннядуже широке поняття. Це інтерес і любов до книги; знайомство з літературою; спеціальні знання про книгу і способи роботи з нею; уміння, навички, звички, які допомагають читати книгу з максимальною користю; систематичність читання; вміння розуміти прочитане; робити виписки і правильно поводитися з книгою.

«Що читати і як розуміти прочитане, ось в чому головне завдання»,— писав К. Д. Ушинський. Щоб розуміти прочитане, потрібно бути підготовленим читачем, володіти культурою читання.

Виховання культури читання починається ще задовго до вступу дітей до школи. Батьки купують дітям книги, читають вірші, казки, оповідання, разом розглядають ілюстрації, вчать акуратного користування. Книга є надійним помічником батькам у сімейному вихованні дітей. Обовязкове щоденне читання має стати нормою спілкування дорослих із дитиною. Книгаперший вихователь маленької дитини, вона пояснить, що добре, а щопогано; у тактовній, емоційній формі надасть зразки етичних норм поведінки. У добиранні книжок для читання і розповідей батьки повинні дотримуватися певних рекомендацій, памятати, що твори художньої літератури є невичерпним джерелом розумового розвитку дітей та збагачення їхнього словника.

Читання вголос, вивчення віршів, лічилок, скоромовок напамять, ігри з казковими героями, екскурсії до бібліотеки є у програмі дитячих садків. У дітей дошкільного віку зявляються найрізноманітніші пізнавальні інтере­си. Старшим дошкільнятам доступні оповідання про такі події та явища, яких вони не бачили у своєму житті: минуле країни, праця дорослих, історії виготовлення різноманітних речей... Дітям доцільно ставити запитання, які спонукали б їх до розповіді з власного досвіду на основі змісту прочитаного твору.

Одне з основних завдань початкової школинавчити дітей правильно, свідомо, виразно та швидко читати. В. О. Сухомлинський писав: «Читанняце віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе». Важко вчитися дитині, яка не вміє добре читати, вона зазнає труднощів під час роботи на уроці, під час виконання домашніх завдань, їй не цікаво читати додатково. Адже учні, які погано читають, не відчувають потреби спілкуватися з книжкою, часто відстають із багатьох предметів. Здебільшого ці учні не вміють читати ефективно та раціонально, дістаючи з прочитаного максимум користі й задоволення протягом мінімуму часу, не вміють гнучко застосовувати різні види й режими читання залежно від його мети і змісту тексту. Це невміння й нелюбов до читання найчастіше започатковуються у молодшому шкільному віці, коли не приділяється достатня увага техніці читання.

Одним із найважливіших завдань початкового навчання є формування навичок свідомого, правильного, швидкого й виразного читання, їх розвиток, закріплення і подальше вдосконалення. Свідомість читанняце основна якість, без якої решта не мають сенсу. Навчання свідомого читання тісно повязане з виробленням у дітей навичок роботи з книгою: уміння орієнтуватися в книзі, користуватися виносками й тлумачним словником; зіставляти різні твори, обєднувати їх за темою.

Для розвитку цих навичок у ГПД виконуємо низку вправ: на розвиток артикуляційного апарата (чистомовки, скоромовки, звуковідтворення); вправи на розширення поля читання; інтонаційні вправи; тести (для перевірки розуміння прочитаного тексту).

Використовуються дидактичні ігри.

1. «Поза» — «Розслабитися»

Діти набувають правильної пози для читання мовчки і читають текст. На команду: «Розслабитися» вони відривають очі від тексту і заплющують їх, руки опускаються вниз, панує тиша, яка триває 10–20 с. Протягом цієї фази вихователь тихо повторює: «Ви почуваєтеся добре, все тіло розслабилося, відпочиваєте...» За командою: «Поза» — набувають робочої пози і знову беруться до читання.

2. «Губи»

До щільно стиснутих губ під час читання мовчки прикладається палець лівої руки, завдяки чому дитина припиняє проговорювати і пришіптувати, під час такого читання збільшується швидкість читання.

3. «Блискавка»

Нормальний темп читання переривається командою: «Увага!», за неюкоманда: «БлискавкаУчні пришвидшують читання кожен до свого максимуму, пильнуючи лише за тим, щоб не втрачалося розуміння прочитаного.

Вихователь нагадує: «Не пропускати слів», «Не губити рядків». «Блискавка» переривається командою: «СтопВправа триває від 20 с до 2 хв. Перевірка засвоєння тексту: переказ, самостійна постановка запитань до прочитаного уривку.

4. «Віконце»

В аркуші картону прорізується віконце, крізь яке видно 3–5 рядків. Аркуш накладається на сторінку книги. У міру читання тексту учень зсуває віконце вниз, закриваючи прочитані рядки. Ця вправа запобігає перечитуванню під час прискореного читання.

5. «Засічка»

На команду: «Засічка» читання переривається, учні запамятовують місце, де зупинились, відірвавши погляд від тексту, дивляться на вихователя, який дає необхідні вказівки і пояснення. За командою «Кидокшвидко відновлюють читання з того самого місця на максимальній швидкості.

6. «Буксир»

Вихователь читає вголос, учні читають мовчки. Таким чином, дітям пропонується ритм читання. Для контролю під час читання змінюю важливе для змісту тексту слово. Учні, помітивши заміну, підводять руку і виправляють. Як варіант: читаю повільно вголос, а дітипошепки, намагаючись випередити.

7. «Прочитайрозшифруй»

Читання деформованих слів, текстів за методикою В. Б. Едігея (Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1993.)

8. «Дощ»

За командою: «Дощ накрапа» діти читають пошепки, за командою: «Дощ посилюється» — читають уголос, за командою: «Злива!» — дуже голосно.

9. «Ну, постривай

Вихователь розподіляє ролі між учнями: 1 — «Вовк», 2 — «Заєць», решта — «спостерігачі». «Заєць» читає, «Вовк» починає читати перше речення, коли «Заєць» читає друге, і намагається його наздогнати. Якщо йому вдається, то спостерігачі плескають у долоні.

10.     «Бджілки»

Знайти на сторінці речення, яке починається зі слова, названого вихователем; знайти розділ про тварин (рослину, явище природи); знайти за змістом статтю (зазначається назва); прочитати прізвище автора; розглянути малюнок на сторінці, знайти відповідні речення з тексту...

Роль книги у вихованні інтересу до читання, вдосконаленні техніки читання дуже велика. Початок самостійного читанняважливий період у житті школяра. Багато дітей, намагаючись подолати труднощі під час читання, відвертаються від книги. Щоб допомогти молодшим школярам подолати труднощі, використовую такий прийом: читаю вголос казку або захоплююче оповідання, а на найцікавішому місці зупиняюсь і пропоную дітям дочитати книгу, розповісти її зміст. Читати складно, але так хочеться дізнатися, що сталося далі з улюбленими героями, і багато дітей дочитують книгу. На виховні години діти у підгрупах готують інформаційні повідомлення, «цікавинки» запропонованої тематики. Поступово у дітей формуються інтерес до книги, звичка читати.

Програма визначає зміст і обсяг знань, умінь, навичок, які учні мають опанувати в процесі роботи з дитячою книгою. У «Бібліотечні дні» вихователь формує в учнів інтерес до дитячої книги, розвиває читацьку память, розширює світогляд, учить сприймати доступні книги, розповідати, про що (або про кого) прослухали, давати найпростішу оцінку прочитаному, відшукувати прослухане оповідання (вірш, казку, скоромовку, загадку, прислівя, пісню, веселинку, казку в книжці), розпізнавати книжки за змістом, називати їх (прізвище автора, заголовок), дотримуватись правил гігієни читання і збереження книг, правильно розглядати книжку, розуміти, що зміст книжок завжди відображається в їх назві та ілюстраціях на обкладинці і в тексті.

Любов до літератури, до читання допомагають прищеплювати заняття «Літературного гуртка». На них діти знайомляться з різноманітними творами, виставками книг, аналізують прочитане, готують розповіді: «Мій улюблений герой», «Моя улюблена книга», вчаться акторської майстерності.

У початковій школі дітей навчають знаходити необхідну книгу в бібліотеці, користуватися картотекою, формують навички роботи з книгою, виховують читацьку активність, знайомлять із процесом виготовлення та історією друкування книги, вчать правил поводження з книгами. Діти під керівництвом вихователя створюють бібліотеку групи, ведуть читацький щоденник, в якому записують прізвище автора, назву книги, малюють ілюстрації.

Вихованню культури читання сприяють екскурсії до шкільної, обласної бібліотеки. Бібліотекар розповідає про роботу бібліотеки, правила запису, розстановку книг, знайомить із тематичною виставкою книг, запрошує на читацькі конференції, обговорення прочитаних книг, зустрічі з письменниками. Дітей учать обирати книгу і працювати з нею.

Необхідно спрямувати працю дітей таким чином, щоб кожен обирав ті книги, які йому подобаються, щоб світ книжок був для нього найкращим другом, щоб усі зрозуміли: обмірковувати книжку значно складніше, ніж бездумно її прочитувати. Слід поступово виробляти в учнів звичку, а згодомі необхідність самостійно свідомо обирати й систематично за всіма правилами читати книги. Необхідно дітям дати змогу збагнути, що саме книга допоможе зрозуміти прекрасне в житті, вчитиме цінувати людську працю, виховуватиме захоплення людиною-творцем, людиною-мислителем, людиною-борцем, бажання звертатися до книжки за досвідом, за порадою. З часом в учнів зявиться впевненість у тому, що потрібну, корисну, доступну для себе книгу знайде кожен.

Важливою є роль книги у моральному вихованні учнів. Головним засобом усвідомлення вчинків, дій, поглядів, моральної суті людини чи літературного персонажа є оцінне судження школяра, яке визначається не тільки рівнем його знань, а й особистим ставленням. Слід навчити молодших школярів аналізувати доступні до їхнього розуміння вчинки людей із позиції суспільних норм поведінки та робити відповідні моральні узагальнення. Дітям властиво наслідувати особу, яка найбільше сподобалася. Вибір літературного чи історичного героя як зразка для наслідування відбиває їхню ідейно-моральну орієнтацію. Дитині легше опанувати досвід суспільних відносин, якщо вони втілені у діях і вчинках тих чи інших героїв. Виховний вплив літературного твору полягає в тому, що в процесі його опрацювання дитина вивчає певні стосунки і сприймає моральні оцінки, які мають велику притягальну силу. У творі малюк передусім сприймає дієвість образу. Якщо герої справили на учня позитивне враження, то він намагатиметься наслідувати їх у вчинках і стосунках із людьми. Дитяча художня література, розкриваючи в сюжетно-образній формі стосунки між людьми, даючи зразки громадської поведінки, є матеріалом для формування суспільно-ціннісних ідеалів поведінки молодшого школяра. К. Д. Ушинський підкреслював роль дитячого читання у моральному формуванні учня, вважаючи, що на кожний твір слід дивитися як на вікно, крізь яке можна показати дитині ту чи іншу сферу життя. Він писав: «На моральні почуття має діяти безпосередньо сам літературний твір. Той літературний твір моральний, який змушує полюбити моральний вчинок, моральне почуття, моральну думку, висловлену в цьому творі».

Тексти для читання у початкових класах добираються з урахуванням дидактичних і виховних завдань. Це дає змогу розширювати уявлення про гарне й погане, підвести учнів до думки про те, як має впливати хороший товариш, за що поважають і люблять людей, які вчинки називають добрими, а якіпоганими. Тексти ставлять учнів перед необхідністю оцінювати поведінку людей у складних ситуаціях: підводять їх до висновків-суджень про те, що не можна бути байдужим до горя інших; для добрих справ завжди є місце і час; чесність, увічливість, скромність, працьовитістьпозитивні якості характеру людини; жадібність, хвалькуватість, грубість, нещирість, боягузтвонегативні. Активізується розумова діяльність, широко вивчається моральний досвід кожного школяра. Колективно-визнаний, суспільно-цінний зразок поведінки формується ефективніше за активної свідомої участі дітей у розборі й аналізі моральних ситуацій прочитаної книги із залученням близьких їм прикладів суспільного життя.

Орієнтація суспільства на гуманістичний вибір освіти, особистісний підхід спонукає звертатися до художніх творів, які діють на уяву і думку читача, впливають на розвиток його естетичних і моральних почуттів. Ознайомлення учнів із науково-художньою і науково-популярною літературою сприяє розвитку інтересу до техніки, підготовці до майбутньої професії. Читання книг, в яких звеличується людина, її трудова діяльність, сприяє вихованню в дитини прагнення бути корисною суспільству, прищеплює любов до праці. «Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людей»,— зазначав В. О. Сухомлинський.

Серед різноманітних засобів формування особистості важливе місце належить книзі. Сьогодні, коли триває процес обезцінення духовних якостей особистостідобра та порядності, чесності, вміння співчувати,— значним чинником, який впливатиме на прищеплення позитивних цінностей, має стати книга і читання. Її вплив на виховання дітей набуває дедалі ширшого визнання у теорії та практиці школи.

Засідання літературного гуртка (1 клас)

Тема. Українська народна казка «Рукавичка»

Мета: ознайомити учнів із казкою «Рукавичка»; розвивати звязне мовлення, спостережливість, мислення, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до книги, культуру читання; бережливе ставлення до книги, бажання читати дитячі казки; виховувати співчутливе ставлення до оточуючих, товариські взаємини між дітьми групи, почуття дружби та взаємодопомоги.

Обладнання: рукавичка, казка, динамічне полотно, казкові герої до казки.

Очікувані результати: учні зможуть поглибити свої знання про українські народні казки; розвинути читацький інтерес, творчі здібності, сценічну майстерність, інтонацію, дикцію; проникнутися співчуттям до ближнього.

Хід заняття

1. Ознайомлення з темою, метою заняття

Діти, сьогодні дорогою до ліцею і знайшла одну річ. А яку саме, відгадайте!

Кожушок пять ріжків має,

Пять братів туди влізає.

У деньок морозний там

Тепло й хороше братам. (Рукавичка)

Як ви гадаєте: з якою казкою ми сьогодні зустрінемось?

А хто читав цю казку?

Це казка авторська чи народна? Чому?

2. Слухання казки «Рукавичка»

Чи сподобалась вам казка?

Чи правильно вчинили герої казки?

3. Підготовчі вправи

Справжні актори ретельно готуються до виступу. Ми з вами виконаємо декілька вправ для розвитку мовлення, уваги, емоцій, які допоможуть вам стати у майбутньому акторами.

  Вправа на розвиток уваги.

Замініть речення одним словом.

Той, хто слухає. (Слухач)

Той, хто дивиться. (Глядач)

Той, хто довго спить. (Сплюха)

Той, хто продає ліки. (Аптекар)

Той, хто пече хліб. (Пекар)

Той, хто співає. (Співак)

  Артикуляційні вправи.

  Чистомовки-скоромовки.

  Емоційна вправа «На що схожий настрій

Посміхнись, як кіт на сонці.

Здивуйсяти побачив диво!

Насупся, як осіння хмара.

Розлютись, як два барани на мосту.

Злякайся, як заєць, який побачив вовка.

Утомись, як людина, яка підняла великий вантаж.

Відпочинь, як турист, який зняв важкий рюкзак.

4. Робота в групах

Групу обєднуємо у дві «трупи акторів». Діти відгадують загадки, самостійно розподіляють ролі. Проводять репетиції.

5. Фізкультхвилинка

Танцювальні рухи під музику пісні «Посмішка».

6. Виступи дітей

7. Рефлексія результатів

Чи сподобався виступ першої (другої) трупи акторів?

Хто, на вашу думку, найкраще виконав свою роль?

Чого ви навчились на нашому занятті?

Чого ви б хотіли навчитись у подальшому?

Вікторина «Сторінками улюблених казок»

Мета: повторити і закріпити знання українських народних казок; розвивати уяву, фантазію, вміння робити висновки; збагачувати словниковий запас учнів; сприяти розвитку читацьких інтересів.

Обладнання: малюнки казкових героїв, яблуко, люстерко, борошно, шапка, рукавиця, цибулина, колос, кошик, маска Колобка.

Очікувані результати: діти зможуть повторити українські народні казки; розвинути пізнавальні процеси, звязне мовлення; зацікавляться казкою; зявиться бажання постійно поповнювати і поглиблювати свої знання.

Хід вікторини

1. Організаційна частина

Діти, чи любите ви казки?

За час навчання в школі ви дізнались багато нових казок, навчились розгадувати ребуси, загадки, кросворди. Ці знання допоможуть вам на сьогоднішній вікторині «Сторінками улюблених казок». Вона відбуватиметься у формі змагання двох команд. За правильну відповідь буде нарахований 1 бал. Наприкінці вікторини ми визначимо переможців.

Дізнаємось назви команд. Це будуть імена казкових героїв. Першаце команда маленького деревяного хлопчика із довгим носом, трішки неслухняного, але сміливого і доброго. Хто це?

Правильноперша команда «Буратіно». Другаце команда дівчинки з блакитним волоссям, подружки Буратіно, яка дуже любить всіх навчати. Хто це? Так, друга команда «Мальвіна». (На дошці зявляється зображення казкових героїв, під ними записані бали.)

Казок країна чарівна

У гості вас чека вона.

Отож, часу не гаймо,

У подорож рушаймо!

2. Конкурс «Назви казку»

1) Сидів на віконечку,

    Як маленьке сонечко.

    Від діда з бабою утік,

    Побіг у ліс і раптом зник. («Колобок»)

2) Щось дідусь наш посадив,

    Поливав, полов, ростив,

    А як виросла велика,

    Всю сімю на поміч кликав. («Ріпка»)

3) Вигнав дід козу із хати,

    Та пішла вона блукати.

    В зайця хатку відібрала.

    Всі козу ту виганяли.

    Рак козуню ущипнув,

    Зайцю хатку повернув. («Коза-Дереза»)

4) Я бичок-третячок,

    Смоляний в мене бочок.

    Із соломи дід зробив,

    Бік смолою засмолив. («Соломяний бичок»)

3. Конкурс «Речі загубилися»

У мене є чарівний кошик. У ньомузагублені речі з різних казок. Представники команд по черзі, не дивлячись у кошик, дістають річ і називають, з якої вона казки.

Шапочка червоного кольору

Цибулина

Рукавиця

Люстерко



Борошно

Колос

«Червона Шапочка»

 

 

«Пригоди Цибуліно»

«Рукавичка»

«Казка про мертву царівну і сімох богатирів»

«Колобок»

«Колосок»

 

4. Конкурс «Математика в казках»

Скількох звірів зустрів Колобок у лісі?

Скільки тварин тягнули ріпку?

Скільки яєць знесла Курочка Ряба?

Скільки козенят було в мами Кози?

Скількох жителів лісу злякав Пан Коцький?

Скількох звірів злякала Коза-Дереза?

5. Фізкультхвилинка

Проводить дитина у масці Колобка.

У країні казочок,

Жив веселий Колобок.

Разом з ним усі звірятка

Вишикувались на зарядку.

Похитали головою,

Разпритупнули ногою,

Руки вгору піднесли,

Трішки ними потрясли,

Нахилились вліво, вправо,

Та цього і ще замало.

Руки вгору, руки вниз,

Разприсіли, піднялись,

Головою похитали

Й працювати знов почали.

6. Конкурс «З якої казки пісенька

  Онде наша іва,

    Онде наша діва,

    На метеному дворці,

    На тесеному стовпці... («Кривенька качечка»)

  Гуси, гуси, гусенята,

    Візьміть мене на крилята,

    Та понесіть до батечка... («Івасик-Телесик»)

  Ой ви, діточки, козеняточка,

    Відмікнітеся, відчинітеся!

    Ваша матінка прийшла,

    Молочка вам принесла. («Вовк та козенята»)

  Мій котику, мій братику,

    Несе мене лиска

    За високії гори, за дрімучі ліси.

    Порятуй мене! («Котик і Півник»)

7. Конкурс «Продовж ланцюжок»

  Лисичка, глечик, миска, борщикце казка... («Лисичка та Журавель»).

  Яблунька, піч, гуси, річечкаце казка... («Гуси-лебеді»).

  Гарбуз, миші, кришталевий черевичокце казка... («Попелюшка»).

  Ключ, ляльки, театрце казка... («Золотий ключик»).

  Дощ, принц, принцеса, горошинаце казка... («Принцеса на горошині»).

  Жаба, миша, кріт, ластівка, малесенька дівчинкаце казка... («Дюймовочка»).

8. Бліц-турнір

Вам запропоновані теми наступних питань у таблиці. Обирайте тему і відповідайте.

Казки
О. С. Пушкіна

Загальні питання

 

Українські народні казки

Казки Г. К. Андерсена

Літературні казки

Казки Братів Грімм

 

Казки О. С. Пушкіна

1. Із чим залишилася Баба в казці «Золота рибка»? (Із розбитим коритом)

2. Ну ж бо, спробуй відгадати,

    Як героя казки звати.

    Живе він в поповім домі,

    Спить собі на соломі.

    Їсть за чотирьох,

    І працює за сімох. (Балда)

3. Що кричав півник, сидячи на спиці? («Кури-ку-ку! Царствуй лежма на боку»)

Українські народні казки

1. Якій казці відповідає кінець: «Нема за що таких нероб і ледарів частувати»? («Колосок»)

2. Як саме Сірко віддячив Вовкові за порятунок? (Нагодував його.)

3. Якого кольору було все в «Оха»? (Зеленого)

Літературні казки

1. Як звати удава у казці Р. Кіплінга «Мауглі»? (Каа)

2. Друзі Білосніжки з відомої казки. (Гноми)

3. Хто написав казку «Лікар Айболить»? (К. І. Чуковський)

Загальні питання

1. Хатинка Баби Яги трималася на... (курячих ніжках).

2. Що зробив дід Івасику-Телесику? (Золотий човник і срібне весельце)

3. Скільки разів ударив Котигорошко Змія, поки не вбив? (Тричі)

Казки Г. К. Андерсена

1. Назвати імена головних героїв казки «Снігова королева». (Кай і Герда)

2. На кого перетворилося гидке каченя? (На прекрасного лебедя)

3. За кого хотіла видати заміж Дюймовочку стара миша? (За крота)

Казки Братів Грімм

1. Як називається казка, в якій діти знайшли хатинку з солодощів? («Гензель і Греттель»)

2. Ким працювали мешканці БременаВіслюк, Собака, Кіт і Пі­вень? (Вуличними музиками)

3. Як звали дуже малесенького хлопчика? (Хлопчик-мізинчик)

9. Підсумок вікторини. Нагородження команд

10.Рефлексія результатів

Що вам сподобалось (не сподобалось) на занятті?

Чи потрібно читати казки?

Ви добре знаєте казки. Продовжуйте їх читати, і ви обовязково станете кращими, мудрішими, добрішими, легше долатимете перешкоди, які траплятимуться на вашому життєвому шляху.

Бібліотечний день у ГПД (2 клас)

Тема. Із чого складається книга

Мета: ознайомити учнів зі структурними елементами книги та їхнім призначенням; виховувати потребу у читанні, любов до книги, культуру читання; розвивати мислення, вчити доводити свою думку; виховувати бережливе ставлення до книги.

Обладнання: книги, плакат, «Памятка читача».

Очікувані результати: учні зможуть обирати книгу для читання, користуючись її довідковим апаратом; оцінювати свої можливості, обираючи книгу; порівнювати різні книги; аргументувати свій вибір; обирати, враховуючи свій емоційний стан.

Хід заняття

1. Ознайомлення з темою, метою заняття

Чи можете ви розповісти про нову книгу, не читаючи її?

Сьогодні на нашому занятті ви спробуєте, взявши  до рук нову книгу, визначити її характер, дізнатися, на чий рівень знань вона розрахована.

А що ви хотіли б дізнатися на нашому занятті?

2. Розповідь вихователя

Культура читання передбачає вміння швидко знаходити у бібліотеці потрібні книжки або статті. Для цього необхідні основи бібліографічних знань, інформаційної та довідково-бібліографічної роботи.

Кожна книжка є наслідком копіт­кої роботи авторів, редакторів, художників, працівників видавництв і друкарень.

Роботу з книгою необхідно розпочинати з ознайомлення з нею. Ознайомлення з книгою починається з її титульного листа. Це слово походить від латинського «titulus» — напис. На ньому зазначається автор, назва, черговість видання, місце і рік видання. Усе, що можна дізнатися про книжку, не читаючи, належить до її довідкового апарату:

  титульний аркуш;

  зміст;

  для якого віку рекомендована;

  передмова;

  післямова;

  прикнижна анотація;

  ілюстрації або фотографії.

Наприкінці книги або на звороті її титульної сторінки вміщують так звані випускні дані: прізвище автора; назву книги; прізвище осіб, які брали участь у випуску книги; дати передачі рукопису до друкарні; формат паперу, на якому надруковано книгу; ціна книги; назва та адреса видавництва і друкарні.

Охарактеризувати книгу може видавнича анотація, яка стисло розкриває зміст книги, її ідейно-наукову цінність та на якого читача вона розрахована. Анотацію вміщують на звороті титульної сторінки або в іншому місці книги.

Кожна книга має свою внутрішню структуру. У ній може міститися вступ, частини, розділи, підрозділи, розграфи. На кожній сторінці текст поділяється на абзаци. Наприкінці або на початку книги наводиться змістперелік заголовків розділів, підрозділів та інших частин книги із зазначенням сторінок, на яких вони починаються. Зміст є своєрідним планом книги, він допомагає розшукувати потрібні матеріали у книзі, складає уявлення про її структуру. Він міститься на початку або у кінці книги, починає частини або глави, розділи книги та їхнє розташування на сторінках.

Передмова, як і післямова, є не обовязково в кожній книжці, але, як правило,міститься у багатьох виданнях. Передмову частіше пише автор, або редактор. Вона іноді нагадує розширену анотацію. Післямова найчастіше міститься у книгах, зміст яких начебто не закінчено, або якщо доля книжки чи її автора вимагає додаткових пояснень.

Для полегшення роботи з книгою і розшуку потрібних матеріалів у деяких випадках у ній розміщують так званий допоміжний апарат. До нього належать коментарі, примітки, предметні, іменні та географічні покажчики, словники термінів, календарі подій, хронологічні таблиці...

Коментарі містяться у зібраннях творів, наукових виданнях, у творах зарубіжних авторів. Їх уміщують здебільшого наприкінці книги, у кінці її частин або розділів.

Примітки друкують на сторінках книги під текстом. Але вони можуть бути вміщені у кінці книги.

Саме там найчастіше уміщують іменні, предметні, географічні та інші покажчики. Матеріал покажчиків розташовують за алфавітом і після кожного терміну, поняття, власного імені зазначають сторінку книги або таблиці, де зустрічається цей термін, назва чи власне імя.

Багато видань містять бібліографічні матеріали, списки використаної автором або рекомендованої літератури. Списки літератури друкують наприкінці книги або у кінці окремих її розділів.

Ілюстрації та фотографії, вміщені у книзі, несуть вагоме інформаційне навантаження і, так само як анотації, стисло знайомлять читача зі змістом книжки. Ви не повинні оцінювати видання лише за ілюстраціями, адже самі ілюстрації не дають уявлення про зміст книжки.

Розповідь вихователя супроводжується показом довідкового апарату в книгах: Толстой Олексій. Золотий ключик, або Пригоди Буратіно.— К.: МахаонУкраїна, 2003; Велика ілюстрована енциклопедія живої природи.— К.: МахаонУкраїна, 2005.

3. Фізкультхвилинка

БУРАТІНО

Буратіно потягнувся,

Разнагнувся, дванагнувся,

Руки в сторону розвів

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки встати.

4. Практичне заняття

Діти, яке завдання на наше заняття отримала кожна підгрупа? Принести книгу, яку ще не читали. (У групі — 5 підгруп.)

Давайте повторимо правила користування книгою. (Учні користуються «Памяткою читача».)

Уважно розгляньте довідковий апарат книги (записаний на плакаті). Через 5 хвилин ви дасте відповідь на запитання: «Що ви дізналися про книгу?» (Кожна підгрупа відповідає на запитання.)

5. Рефлексія результатів

Діти, про що ви дізнались на нашому занятті?

Яку книгу ви візьмете для читання?

Чи справдились ваші бажання?

Додаток

ПАМЯТКА ЧИТАЧА(на підготовчому етапі)

1) Перш ніж книгу до рук узяти,

    Їх треба чисто вимивати.

2) Книгу не перегинай,

    Сторінок не розсипай.

3) В книгу ручки не клади,

    Їй життя на довше збережи.

4) Сторінок не загинай,

    Закладинки виготовляй.

5) Хочеш за обід сідати

    Залиш книгу відпочивати.

6) Щоб книзі життя зберегти.

    Одяг ти їй добери.

Література

1. Андрухів С. Д. Тиждень книги: Тематичні вкладки // Розкажіть онуку.— 2007.— С. 17–21.

2. Біличенко О. Л. Культурно-виховна роль книги в умовах формування інформаційного суспільства.— Харків, 2000.— 16 с.

3. Богуш А. М. Ваші помічникикниги // Розкажіть онуку.— 2008.— 11.— С. 51–54.

4. Добрынина И. Е. Азы культуры чтения.— М.: Школьная библиотека, 2006.— С. 146–155.

5. Ілляшенко Г. Т. Книгатвій друг і порадник // Шкільна бібліотека.— 2007.— 11.— С. 82–83.

6. Кириленко С. В., Леонтенко І. П. Роль шкільної бібліотеки в системі національної освіти України.— К., 1997.— 116 с.

7. Матвійчик О. В. Книга і читанняважливі чинники формування духов­ності особистості // Шкільна бібліотека.— 2007.— 4.— С. 9–10.

8. Морозова З. В. Група подовженого дня.— Х.: Торсінг Плюс, 2007.— С. 91–92.

9. Розвиток навички читання: Методичні рекомендації Міністерства освіти України.— К.: Освіта, 1993.

10.Тищенко Л. М. Тиждень казки у початковій школі: Тематичні вкладки // Розкажіть онуку.— 2006.

11.Шарко В. Д. Сучасний урок.— К., 2007. С. 176–193.

Відгуки читачів