Вчимося літати!


 

Мій колега розповів мені цікаву байку, якою я хочу поділитися
з вами, мої любі читачі.

У заповіднику жило багато птахів. Всі вони були різні за кольором та звичками, але були дружніми та з повагою ставилися одне до одного.


Так сталося, що одного дня висунули на керівні посади страусів. Страуси дуже відповідально поставились до своїх обовязків та почали ретельно вивчати стан освіти у птахів. І зясувалося, що молоді птахи, майбутнє заповіднику, дуже низько літали. Та й не тільки вонитак літали навіть птахи з великим досвідом.

Страуси, звісно, не вміли літали, але вони розуміли, що треба щось змінювати.

Птахи ж літали низько-низько та близько-близько біля своїх гніздечок. А самі страуси оббігали усі околиці та навіть були в інших заповідниках. Вони бачили, як літають інші птахи, милувалися їх високими польотами та вродою вільних крил.

Керуючись лише кращими намірами та прагнучи відкрити пташкам світ, страуси хотіли навчити своїх підлеглих літати високо та далеко. І як справжні керівники поставили перед пташками таке завдання:

«Навчитись літати високо та далеко в найкоротші строки»

Хтось зрадів такій можливості, розправив крила і почав навчатися сам і допомагати іншим, наражаючись при цьому на помилки та несхвальне, підозріле, а інколи й вороже ставлення тих, кого лякали будь-які зміни та необхідність пробувати щось нове, докладати зусиль, ризикувати.

Але наказ є наказ, а тут ще й тестування на якість польоту ввели!

Зацвірінчали, зашуміли, защебетали птахи на своїх гілочкахзамість того, щоб літати, тренувати свої крила, почали збиратись на наради, засідання, методичні семінари та вимагати від страусів дати їм відповіді, як саме їм треба вчити літати.

Так, страус багато бачив, багато знає, але способи пізнання світу в нього принципово інші, хоча він теж птах і має крила.

Що ж робити?

Як вчити пташенят?

Сидіти на гілочках та втовкмачувати їм, як вони повинні літати?

Вчити їх бігати, як страуси?

Чи ризикнути розправити крила? Навчитися літати самому і стати прикладом для пташенят, передаючи їм свій досвід та знання?

Я не розповім вам кінець цієї байки. Він може бути таким, яким ви його уявите. Це може бути щасливий кінець з прекрасним майбутнім цього заповіднику. А може бути сумний через непорозуміння між страусами та птахами.

Для кожного з нас фінал цієї байки різний, тому що все наше життя сповнено байкамиподіями, і тільки наші реакції на них можуть бути позитивними або негативними.

Подіїце випробування, наші реакціїце наслідки, що залишаються з нами та забарвлюють наше життя. Тому колір нашого життя залежить від нашого ставлення до подій. Пройти випробування з найменшими втратами, а може, навіть з користю зможе той, хто з любовю долає всі труднощі та перешкоди, той, хто діє заради майбутнього.

Бажаю вам, мої любі читачі, щасливих та яскравих фарб, які забарвлять ваше життя на  роботі і вдома. Робіть свій вибір у житті і будьте щасливими!

З 8-м Березня!

З любов’ю, Надія Климишина, редактор

 

 

Dounload PDF

Відгуки читачів