Переді мною сиділа Олеся — гарна жінка, якій трохи більше 30 років. Вона довгий час обіймала досить високу посаду однієї з крупних західноукраїнських фірм у Києві. Це розумна, вольова, впевнена у собі людина, яка завжди має власну думку. Ми просто розмовляли і якось по ступово переключилися на освіту. Її особливо хвилювала ця тема, тому що жінка мала доньку-випускницю. Маша є ученицею однієї з київських шкіл. Як і її батьки, дівчинка дуже розумна, начитана, розвинена.