Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Духовність у вимірі часу

О. О. Маленко,

м Харків

Духовністьпоходить від поняття духовний, тобто такий, що повязаний із внутрішнім, психічним життям людини, її моральним світом. Механізмом духовного розвитку людини є моральні пошуки сенсу буття. Основним смисловим мотивом понять духовність і духовний є поняття дух як тотожність ідеальному (у широкому сенсі) і мисленнєвому (у вузькому). Дух визначав внутрішнє буття людини, виявляв її суще, тобто волю, тоді як тіло матеріалізувало буття в його зовнішніх (природних) проявах. Духовне було вищим, ніж тілесне (природне). Тож духовність тлумачиться як морально-інтелектуальна категорія, зумовлена уявленнями людини про вищі й нижчі почуття. Вищі почуття у давніх представників людства первісно були повяза­ні з вірою у вищі, божественні сили, які, за їх уявою, й регламентували закони гармонійного (внутрішнього, морального) співіснування людей із світом і собою. У християнстві цими законами стали Божі заповіді, записані в Біблії, а життя людини духовної спрямовувалося на пошук і ствердження в собі моральних чеснот, виголошених Богом. У світському розумінні поняття духовність тісно повязане з духовною культурою, через що духовне виховання тлумачиться як процес заохочення людини до культурних та інтелектуальних цінностей різного рівняетнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських, тобто виховання людини, що здатна до мисленнєвої, культурної і творчої самоактуалізації. При цьому необхідним компонентом духовного виховання також є засвоєння моральних норм.


Доступ до статей відкрито тільки для передплатників. Надішліть копію передпланої квитанції або оформте електронну передплату, і ви матимете можливість читати статті на сайті.

Відгуки читачів