Розробка занять фіналістів конкурсу

 

 

Н. В. Карачевцева,

вихователь ДНЗ № 136 Київського р-ну м.?Харкова

Конспект заняття із розвитку мовлення у старшій групі «Я, моя родина та моя Батьківщина»

Програмовий зміст: навчити дітей узагальнювати свої знання про власну родину; поглиблювати знання про видатні місця рідного міста; ознайомити з видатними містами України, столицею — Києвом, оберегами української родини та українською дер­жавною символікою; формувати повагу до родинних традицій; виховувати повагу до старших членів родини, почуття гідності за свою родину; використовуючи різноманітні ігрові прийоми; викликати у дітей позитивні емоції, інтерес до найближчого соціального оточення: сім’ї та родини; дати знання про те, що діти повинні знати не лише своїх батьків, а й покоління дідуся та бабусі; розвивати логічне мислення, допитливість, зв’язне монологічне мовлення.


Попередня робота

1. Бесіда про Україну.

2. Складання розповідей про сім’ю.

3. Вивчення прислів’їв про сім’ю, Батьків­щину.

4. Вивчення пісень про сім’ю та Україну.

5. Виготовлення родинних дерев.

 

Хід заняття

Вихователь збирає дітей біля себе, повідомляє тему заняття, звертає увагу на оформлення залу.

— Запрошую вас всіх на родинне свято. (Чути дзвін дзвіночка.)

— Оце так, чуєте — дзвоник лунає, наче б то не п’ятниця, а гномик до нас по­спішає.

— Добрий день, гномики мої, любі хлопчики й дівчатка! (Привітання дітей.)

— На вихідних у своїй родині побував, багато цікавого про своїх родичів дізнався. Тож і поспішив до вас на гостину, щоб показати вам свою родину. Хочу вам про родичів розповісти, про дідуся, бабусю, маму й тата. А чи хочете послухати про мою родину? (Відповіді дітей.)

— Тож на стільчики зручно сідайте, слухайте уважно, я буду розповідати.

 

(Показує портрети.)

— У мене дуже старовинний рід. Старший у ньому мій любий дід, його всі люблять, поважають, адже він багато років живе — мудрі поради всім дає. Є в мене і старенька бабуся, я в неї чарівним чарам навчився. А оце мої тітка та дядько, чарівних справ майстри завзяті.

 

Татуся люблю я дуже, він сміливий, спритний, дужий. Учив мене в футбол грати, в річці плавати, пірнати. Вміє гарно майструвати.

 

А оце моя люба нене, найкрасивіша, наймиліша матінка у світі. Я її від душі полюбляю, тому з нею всі перешкоди долаю.

 

Ну, а це — вгадали...? Ось така в мене сім’я.

 

- Діти, сподобалося вам оповідання гно­мика?

 

- Дякуємо тобі, гномику, за твою розповідь.

 

Тепер ми дізналися, чому ти такий гарний. У народі кажуть: «Які батьки — такі і діти», «Яке дерево — такий і плід».

 

Діти, а які ви прислів’я про сім’ю знаєте? (Відповіді дітей.)

 

— Молодці, діти! Але ж і ми з вами живемо кожний у своїй родині, якою пишаємось, яку полюбляємо. І на сьогоднішнє родинне свято ви приготували родинні деревця. Тож, гномику, і ти послухай розповіді про наші родини. (Вихователь пропонує дітям за бажанням розповісти про свою родину.)

 

— Молодці, гарно про свою родину розповідали,— бачу, що в сім’ї одне одного полюбляєте.

 

Але ж як нам бути? Хочеться мені інших дітей почути! Родинні деревця, бачу, у всіх лежать. Ось, що можна зробити: свої родинні деревця візьміть і, повернувшись одне до одного, розкажіть про свою родину.

 

(Діти розповідають одне одному, вихователь із гномиком ходять і слухають.)

 

Вихователь. Бачиш, гномику, як діти свою сім’ю полюбляють, як цікаво про неї розповідають, і на згадку про це пісню заспівають. (Пісня.)

 

— А зараз, діти, свої родинні деревця візьміть та на фланелеграф несіть, одне для одного їх прикрашаємо — і ось цілий садок дерев родинних маємо!

 

Який красивий виріс родинний садок, нагадує нам садок для діточок. І кожна група — це своя родина, дружня велика сім’я єдина, в яку ви приходити щодня, в нашій групі ви — моя сім’я.

 

— Як називається наша група? («Дзвіночки»)

 

— А я вас називаю мої любі синочки й дочки.

 

Кожна родина має свою адресу, за якою проживає. Хто з вас знає, на якій вулиці знаходиться наш садочок?

 

— Хто з вас теж живе на такій вулиці, підніміть руки.

 

— На яких вулицях живуть інші діти?

 

— А ви знаєте, на честь кого названі так вулиці? Хочете дізнатися?

 

— Тож, діти, які ходили в наш садочок, теж мої синочки й дочки, до вас на гостину зі школи прийшли, щоб про вулиці розповісти. (Школярі розповідають про вулиці.)

 

— Ось ви дізналися, на яких вулицях мешкаєте. А як же називається наше місто? (Харків)

 

— А що цікавого в нашому місті ви знаєте? (Школи, цирк, парк, зоопарк, ляльковий театр) Нам школярі про нього розкажуть. (Розповіді дітей про місто.)

 

— Діти, подивіться на цю карту. Хто з вас може прочитати, на карті місто показати? Які ще назви міст є в країні, і хто з вас їх може прочитати?

 

— Молодці, діти! Ця карта схожа на наш родинний садочок. Дерево до дерева — ви­йшов великий садочок.

 

І ось на цій карті село — до села, місто — до міста — велика країна! А як вона називається? (Україна)

 

— Скажіть будь ласка, чим багата наша Україна? (Відповіді дітей.)

 

— Які державні символи України ви знаєте? (Герб, прапор, калина)

 

— Пригадайте прислів’я про калину. (Без верби та калини нема України.)

 

— Щоб про це не забувати, дівчатка таночок із калиною хочуть станцювати. (Таночок)

 

— Діти, Україна — наша Батьківщина. І ми всі з вами — і я, і ви, діти, і наші гості — одна велика родина, адже Батьківщина в нас одна. «Батьківщину, як і матір, не вибирають».

 

Школярі. Одна Батьківщина, двох не буває, місце, де народився,— завжди святе. Хто рідну оселю свою забуває, той долі не знайде ніде.

 

Україно-ненько рідна, наша мати, як про тебе пісню та не заспівати? (Пісня)

 

— Друзі, вітаю вас всіх зі святом родини, запрошую на чашку запашного чаю усю славну родину!

 

Конспект заняття із розвитку зв’язного мовлення у середній групі «Таємниця листочка»

Мета: навчати дошкільнят оцінювати стилі поведінки людей; робити самостійний вибір, використовуючи інтерактивні технології — розподілення дітей за групами (прийом ППС), створення мотивації — легенда (метод «Мозкового штурму»); вчити висловлювати свої думки; продовжувати знайомити дітей із правами дитини; розвивати пам’ять, мислення, уяву; виховувати почуття власної гідності, любов до людей та природи.

Матеріал: вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина»; наголівнички квітів (ромашка, троянда, нарцис, будяк, тюльпан); іграшка Айболить; геометричні фігури для моста; скринька, дзеркало, квіти для аплікації.

Хід заняття

Діти стоять півколом.

I.  Таємнича чарівна хвилина

 

Заноситься скринька із дзеркалом.

 

— У мене в руках — чарівна скринька, у ній — найцінніший скарб планети Земля. Хто хоче побачити, потрібно зазирнути, але поки не розповідати, кого ви там побачили, доки усі діти не зазирнуть на дно скриньки. Тож кого ви бачили у скриньці?

 

— Правильно, ви побачили в скриньці себе, людину, найцінніший скарб. Кожен із вас — це особистість, людина, яка живе сьогодні, і такої більше не буде. (Вихователь декламує вірш В.?Симоненка «Ти знаєш, що ти людина».)

 

II. Подорож до лісу

 

— Діти, а куди можна піти погуляти? (Відповіді дітей: до магазину, до річки, в ліс.)

 

— Вирушаємо до лісу. Ми з вами — дружна й велика сім’я. Виберіть собі пару, хто кого хоче, візьміть одне одного за руку і подаруйте добру усмішку.

 

Подивіться, перед нами річка. Як же нам її перейти? Що потрібно побудувати? (Міст) А як ви думаєте, чи легко побудувати міст одному? (Важко) А давайте ми разом побудуємо міст, це буде швидко і не важко. Будуємо міст із геометричних фігур (квадрати і трикутники). Міст побудували, а тепер підемо по ньому обережно, щоб він не зламався. Ось ми прийшли на галявину. Сіли. Ми з вами знаємо, що діти, як і дорослі, мають права, які захищає міжнародна організація — Комісія з прав дитини. А допоможуть нам згадати права квіти, які є серед нас. Вони різні, однак ростуть на одній землі.

 

Виходять діти-квіти і читають вірші.

Ромашка

Я — гарненька й тендітна,

Личенько біленьке маю.

Найулюбленіша квітка —

І про це тут кожен знає.

Троянда

Ні! Найкраща квітка — я!

Знана вродонька моя,

Ніжні пахощі мої

Любі та приємні всім.

 

Нарцис

Я — найкращий від усіх,

Недаремно звусь нарцис.

Не вбираюсь у жупан,

Бачите — я справжній пан.

Вихователь. А це хто засмучений стоїть?

 

Будяк

Та це я.

Доленька гірка моя,

Вас он люблять, доглядають,

А мене лиш обминають!

Вихователь

І дорослий і дитина,

І пташина, і тварина,

І метелик, і жучок,

І маленький будячок,—

Всі, хто є на білім світі,

Має право бути й жити.

— Ця сценка довела нам, що будь-хто на Землі має право на життя, любов і піклу­вання.

Діти називають і показують вивчені права дитини одне одному (прийом ППС): право на любов і піклування, право на освіту, право на гру і відпочинок, право на харчування, право на інформацію.

 

III. Зустріч із лікарем Айболить

— Діти, давайте подивимось, хто це під деревом сидить? (Лікар Айболить — іграшка) Кому допомагає Айболить? (Він лікує і турбується про хворих людей.) А як він допомагає? (Відповіді дітей.) І сьогодні ми по­знайомимось ще з одним правом — правом на медичну допомогу. (Розглядаємо малюнок.) Діти, скажіть, а хто у нашому дитячому садку є медсестрою? (Діти називають.) А як вона нам допомагає? (Відповіді дітей.) Давайте повторимо, що таке право на медичну допомогу.

 

IV. Повернення до групи

— Повертаємось до групи до дитячого садка. На згадку про квіти, ліс давайте зробимо колективну аплікацію. Кожен має право обрати дві квітки і приклеїти їх на галявину.

 

V. Підсумок заняття

Разом із дітьми розглянути красиву квітучу галявину. Усі квіти — на одній землі, поряд із ними — маленький будячок. Повторити право на медичну допомогу.

Додаток

ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА!

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це, чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Сьогодні усе для тебе:

Озера, гаї, степи,

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

(В. Симоненко)

 

Конспект заняття «Права дитини» у середній групі

 

Мета: уточнити й поширити уявлення дітей про дерева, їх походження; закріпити назву знайомих дерев (липа, каштан, береза, дуб); через сюрпризний момент підвести дітей до бажання провести дослід (посадити насіння якого-небудь дерева); розвивати фантазію дітей за допомогою метода емпатії; сховати любов до рідної природи, бажання піклуватися про природу.

 

Активізація словника: гномик-мандрівник, подорож, килим-літак, дитинка, росток, корінці, таємниця.

 

Матеріал: килим-літак, стаканчик із водою, ємкість із землею, насіння клена, лимону.

 

Хід заняття

 

— Діти, сьогодні дорогою до дитячого садка я зустріла гномика-мандрівника. Хто такий гномик, знаєте?

 

— Так, це маленька людина, така маленька, як лялька. А хто такий мандрівник? (Той, хто любить мандрувати.)

 

— Ну от, зустріла я гномика й привіталась, запитала у нього, куди він зібрався.

 

А він каже: «Хочу у чарівний ліс помандрувати, про таємницю листочка дізнатись».

 

Почала я гномика просити, благати і нас із собою до чарівного лісу взяти.

 

У відповідь він сказав: «Я шапку-невидимку вдягну, до вас у групу зазирну, мене не буде видно, тільки дзвіночок буде чутно. Якщо діти правильно зможуть прохання своє сказати, тоді допоможу їм у чарівний ліс завітати».

 

Ну то що ж, любі мої, чи хочете ви у чарівний ліс потрапити, як же потрібно правильно про це сказати?

(Відповіді дітей. Дзвенить дзвіночок.)

 

— Ось чуєте, гномик вже тут. Давайте разом усі скажемо: «Гномику, будь ласка, візьми нас у чарівний ліс!»

(Дзвенить дзвіночок, вихователь слухає відповіді дітей.)

 

— Гномик-мандрівник згоду дав і ось цей килим-літак нам подарував.

 

Сказав: на цей чарівний килим сідайте й у цікаву подорож рушайте.

(Вихователь розстеляє килим, обшитий осінніми листочками, пропонує дітям сідати, звертає увагу на різнокольорові лис­точки.)

 

— Як ви думаєте, чому саме такий килим нам дав гномик?

 

— Ми мандруємо до чарівного лісу про таємницю листочка дізнатись. (Запитує про кольори листочків.)

 

— Ну, що ж, щоб веселою була наша дорога, нехай нам вірші будуть допомогою.

(Діти читають 2–3 віршика, чутно пташиний гомін, тиху музику.)

 

— Діти, ось ми й прилетіли. (Дзвенить дзвоник.) Але ж де ліс? Я нічого не бачу!

(«Слухає» гномика.)

 

— Гномик каже, що цей ліс — чарівний, і на усіх деревах теж є шапки-невидимки. Без шапок-невидимок залишились лише ліса, необхідно їх вам відшукати і з якого дерева дитинка, сказати.

 

(У груповій кімнаті розкладені каштани, жолуді, «літаки» із клена, листя дерев берези, клена, каштана, дуба за кількістю дітей. Вихователь запитує в дітей, із якого дерева дитинка.)

 

— Діти, а як ви гадаєте, якщо ці «дітки» з дерев своїх впали, то вони загинули? (Пропонує дітям тихенько в «дитинки» запитати, що з ними далі може трапитись.)

 

— До вуха дитинку прикладіть і послухайте, що вона вам відповість.

1) Розподіл дітей по парах (прийом ППС).

2) Складання творчих розповідей дітей (прийом емпатії).

 

(Вихователь слухає відповіді дітей. Якщо ніхто не зможе відповісти, то «слухає» «дитинок» сам. Розповідає, що йому розказали «дитинки».)

 

Ми не згинемо, не пропадемо,

У землі трохи поживемо.

Тепле сонечко нас буде зігрівати,

Дощик водою поливати.

І через деякий строк...

Вийде із землі росток.

Корінці будуть укоренятись,

Щоб росток міг сили набратись.

Мине не один рік, не два і не три,

Щоб біля дерев-батьків

Ми теж деревами стати змогли.

Листочки будуть гілочки прикрашати,

Людям чистий кисень давати.

(Дзвенить дзвіночок.)

 

— Це гномик нас хоче попросити зі своїми дітками дослід зробити. Необхідно їх у земельку посадити.

За ними піклуватись, доглядати,

Що їм потрібні світло, тепло, вода для росту, не забувати.

А навесні, як настане час,

Посадимо росточки на майданчику у нас.

Разом з вами вони будуть виростати,

Користь людям давати.

Тож на килим-літак сідаймо

І назад до групи повертаймо.

У групі все, що треба, знайдемо,

Зі своїми дітками дослід проведемо.

А щоб не сумно було нам чарівний ліс покидати,

Давайте і себе, і гномика піснею будемо розважати.

(Діти співають пісеньку.)

 

— Ну, от ми і вдома. До столика, діти, підійдіть. Необхідно лунку у земельці зробити, свою дитинку посадити, а потім водичкою трохи полити.

(Діти саджають насіння. Дзвенить дзвіночок.)

 

— Гномик каже, що йому було весело з нами у подорож літати.

Колись він ще зможе до нас завітати.

А щоб згадували його раз-пораз,

Він від Феї Добридень залишив банани для вас:

«До побачення, малята, я пішов далі мандрувати».

— Дякуємо тобі, гномику, до побачення!

А тепер до Феї підійдемо, там, гномик сказав, банани знайдемо.

Ну ось і банани, але щоб їх можна було їсти, необхідно не забути руки... вимити.

 
І. В. Омельченко, вихователь ДНЗ № 309 Фрунзенського р-ну м.? Харкова

 

 

Конспект заняття із фізичної культури із використанням нетрадиційних засобів загартування організму «Казка по-новому»

 

Програмовий зміст: сприяти створенню у дітей піднесеного настрою; вправляти дітей у прокочуванні м’яча одне одному; закріплювати навички повзання по гімнастичній лаві; сприяти профілактиці плоскостопості і викривлення хребта шляхом виконання вправ коригувальної гімнастики; розвивати фізичні якості дітей, спритність, кмітливість, активність; сприяти розвитку мислення і пам’яті; заохочувати дітей до зміцнення здоров’я шляхом використання фіто- та ароматерапії; виховувати любов до виконання фізичних вправ, ігор, організованість, чуйність, позитивні емоції.

 

Інвентар: іграшка «Колобок», костюми колобків (на дітей), костюми Козеняти і Лисиці (для дітей старшої групи), Феї (для дорослих), м’ячі, будинок Козеняти, гімнастична дошка, музичний матеріал, фіточай, ароматерапійні подушечки.

 

Хід заняття

Звучить музика, заходять діти.

 

Вихователь. Любі малята, заходьте, будь ласка! Як у нас красиво, як багато гостей, які вони веселі! Привітаємося з ними.

 

Діти. Добрий день!

 

Вихователь. Подивіться, які гарні дерева, пташки. Ой, малята, а хто це?

(Вказує на Колобка.)

 

Діти. Це Колобок.

 

Вихователь. Так, це Колобок. Насправді його лисичка не з’їла, бо він від Лисички втік і до нас в садочок прикотився. Ой, зачекайте, Колобок хоче щось сказати. Яку гарну пісеньку співає!

 

(Вихователь прикладає іграшку до вуха, удає, що слухає, всміхається.) Он воно, виявляється, що! Діти, Колобок запрошує нас до країни Здоров’я, де ні влітку, ні взимку не буває хворих. Хочете туди помандрувати і дізнатися, що необхідно робити, аби бути здоровими? Отже, в дорогу!

(Бадьоро крокуючи, вихователь і діти обходять залу. Вихователь нагадує, що спину потрібно тримати рівно.)

 

— Малята, тримайте спинку рівно, щоб ми були гарні, красиві. А от звірі ходять зовсім інакше, ніж люди.

 

Як ходять звірята?

(Діти виконують вправу «ходьба навкарачки».)

 

Вихователь. Малюки, а як ходить Колобок?

 

Діти. Він котиться.

 

Вихователь. Так, він не ходить, а котиться. Давайте і ми покотимось, як коло­бочки.

(Діти лягають на килимок і виконують кілька перекатів через праве плече, а потім?— через ліве.)

 

— Малята, а ви хотіли б стати колобками?

 

Тож давайте спробуємо.

 

Комплекс загальнорозвивальних вправ

 

1. «Висипати борошно»

 

В. П.: лежачи на спині, підняти руки в сторони — вгору, поворушити пальцями, мов сипати щось. Опустити руки (6 р.).

 

2. Вправа «Замісити тісто»

 

В. П.: сидячи на підлозі, ноги дещо розставлені. Імітувати руками рухи, ніби місити тісто, нахиляючись уперед, повернутися у В. П. (4 р.)

 

3. Вправа «Стежити, щоб тісто не втекло з діжки»

 

В. П.: лежачи на животі, руки під підборіддям. Спираючись на руки, дещо піднятися. Спина прогнута, голова опущена. Повернутися у В. П. (4 р.).

 

4. Вправа «Зліпити з тіста Колобка».

 

В. П.: сидячи на підлозі, руки в сторони. Повернутися вправо, зробити коло руками. Повернутися у В. П., повторити те саме ліворуч (по 3 р.).

 

5. «Спекти Колобок у печі»

 

В. П.: стоячи, руки опущені. Виконати присідання, руки вперед, вигукнути: «Пух»! (4 р.)

 

Вихователь. У нас був один Колобок, а тепер скільки стало?

 

Діти. Багато.

 

Вихователь. Покотилися колобки в чисте поле. А в полі — квіти запашні! Зупинилися колобки, вдихнули пахощі…

(Діти беруть «квіти» із травами.) Давайте вдихнемо... Як же пахнуть наші квіти...

(Сеанс ароматерапії.)

 

Вихователь. Це — цілюща трава. Її пахощі дарують вам здоров’я. А коли людина здорова, то в неї гарний настрій. А коли раптом стає сумно, необхідно всміхнутися одне одному, взятися за руки. Давайте із вами візьмемось за руки і посміхнемося одне одному, щоб ніколи нам не було сумно. (Діти беруться за руки і всміхаються.)

 

А ще краще — потанцювати! Одразу настрій поліпшиться!

(Парний танець «Помиримося».)

 

— Ось такі в нас колобки — бадьорі, дружні!

Зачекайте-но... Наш гість Колобок щось іще нам хоче сказати. (Удає, що дослухається.)

— Він хоче нагадати, щоб ми з вами поспішали до країни Здоров’я. А йти будемо через ліс із піснею.

Чути пісню веселеньку,

Це ми котимось — маленькі,

Жовтобокі та кругленькі,

Колобочки рум’яненькі.

Гей, хто в лісі, озивайся!

З колобками привітайся.

Але їсти не берись,

Тільки добре подивись.

 

(Йдуть по колу, підходять до хатки Козеняти. Назустріч виходить, кульгаючи, Козенятко.)

 

Козенятко. Добридень, любі друзі! Залишайтеся зі мною, я вас не ображу. Мені самому потрібна допомога. Я ніжку поранив.

 

Вихователь. Малята, давайте допоможемо Козеняткові. Що потрібно робити, коли хтось поранився?

 

Діти. Ранку слід змастити зеленкою. Можна йодом, а потім необхідно перебинтувати.

 

Козенятко. Дякую вам за підказку. А чи немає у вас чогось смачного? Я дуже люблю… ковбаску.

 

Вихователь. Діти, а хіба козенятка їдять ковбасу?

 

Діти. Ні, вони їдять моркву, а ще — капусту.

(Вихователь дає Козеняткові моркву і капусту.)

 

Вихователь. Візьми, Козенятко, ось що ти повинен їсти. У цих овочах багато вітамінів. Вони дуже корисні, їх можна просто гризти, також робити із них салати. Сьогодні на обід ми будемо їсти салат із моркви. А щоб апетит був кращий, давайте пограємо із Козенятком в гру «Спіймай м’яч». Сідайте одне проти одного, будемо катати м’яч. Малята, будьте уважними, щоб м’ячик не втік. (Діти прокочують м’яч.) Покладіть зараз м’ячики у кошики.

 

Молодці, всі малята добре прокочували!

 

Мої любі, а чи схожі м’ячики на Колобка? Чим схожі?

 

Діти. М’ячики, такі ж кругленькі, як Колобок, вони також котяться.

 

Вихователь. А чим відрізняються м’ячики від Колобка?

 

Діти. Колобка можна з’їсти, а м’ячики — ні, бо вони — гумові.

 

Вихователь. А ще, малята, справжній Колобок котиться, а м’ячики вміють стрибати. Ось так.

(Показує і читає вірш.)

 

Мій дзвінкий, веселий м’яч,

Ти куди біжиш навскач?

Жовтий, білий, голубий,

Не тікай від мене, стій!

 

— Давайте вирушати далі. До побачення, Козенятко!

(Йдуть далі. Назустріч — Лисичка.)

 

— Ой, дивіться, малята, Лисичка! Це та сама, яка хотіла Колобка з’їсти! Що ж нам робити?

 

Лисичка. Не бійтеся мене, я не буду їсти колобків. Я взагалі жувати не можу, бо в мене зуби болять. (Плаче.)

 

Вихователь. А ти цукерок багато їла?

 

Лисичка. Багато.

 

Вихователь. А зуби чистила?

 

Лисичка. Ні. (Плаче.)

 

Вихователь. Ось тому зуби і заболіли. А необхідно чистити зуби двічі на день: уранці й увечері. А замість цукерок що потрібно їсти, малята?

 

Діти. Фрукти й овочі.

 

Вихователь. А давайте візьмемо Лисичку з собою до країни Здоров’я, щоб там полікували їй зуби.

 

Діти. Давайте.

 

Вихователь. А щоб нарешті потрапити до чарівної країни, нам слід перейти через цей рівчачок. Але місточка тут немає. Є повалені вітром дерева. Зможемо ми їх подолати?

 

Діти. Зможемо!

 

Вихователь. Для цього вам потрібно проповзти по дереву. А зараз за Лисичкою долаємо перешкоду. Лягаємо на животик і проповзаємо по дереву. (Діти виконують вправу за зразком лисички.)

 

Молодці! Подолали перешкоду. А ось і наша країна Здоров’я. Дивіться, які чудові двері до Чарівного саду! А в цьому Чарівному саду є добра господиня — це Фея.

 

Фея. Малята, подивіться, як багато в нашому садку рослинних ліків. Ось — ромашка, ось — календула, м’ята. А ось — ягоди, що ­дарують здоров’я, — калина, малина, смородина. Ці рослини влітку під сонечком щедрим росли, земля їх силою напувала — тому вони лікують будь-яку хворобу.

 

Лисичка. А зубки мені можуть полікувати?

 

 

Фея. Так, Лисичко. Ось тобі трава, яка називається шавлія. Будеш полоскати нею рота — біль ущухне. Але ніколи не забувай чистити зуби.

 

Вихователь. Феє, а це що за водиця?

 

Фея. Це чиста джерельна водиця. А я чула, що ви знаєте віршика про криничну водичку.

Наберем з кринички

Свіжої водички.

Будем умиватись,

Будем промовляти:

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Рожеве та біле,

Як яблучко спіле.

Вона для лікувального чаю годиться. Ось зараз я вас таким чаєм почастую, а ще лікувальним вареннячком зі смородиною.

Підходьте, будь ласка.

 

(Діти п’ють чай.)

 

Фея. Усі чарівного чаю напийтесь і будьте здорові!

 

Вихователь. Дякуємо тобі, Феє! Малята, а чи сподобалось вам у країні Здоров’я?

 

Діти. Так.

 

Вихователь. Ми обов’язково ще сюди завітаємо. (Звертається до Колобка.)

Дякуємо тобі, Колобок, що привів нас сюди.

(Прислухається до Колобка.)

 

А Колобок дякує вам за те, що подорожували з ним, і дарує вам своє частування, та просить нагадати:

Щоб мати гарне здоров’я,

Треба їсти усе, що на стіл подають,

Бо страви нам росту і сил додають!

Ігрові вправи та рухливі ігри

Сонячні зайчики

 

(варіант для дітей 2-го року життя)

 

Програмовий зміст: вчити дітей охоче виконувати доручення педагога — наздоганяти, ловити «полохливих» зайчиків, вправляти в стрибках, поєднувати рухи зі словами; викликати у малят здивування, радість, бажання гратися із «сонячними зайчиками»; розвивати спритність; виховували бажання виконувати відповідні вправи.

 

Ігрові дії: весело й завзято гратися із зайчиками, шукати їх, радіти, коли вони несподівано з’являються, активно виконувати необхідні дії, рухаючись по всьому майданчику (кімнаті). Правильно користуватися маленькими дзеркальцями, самостійно гратися з іграшками, називати, куди стрибнув «зайчик»: на ніс лисичці, на підлогу, на стільчик та ін.

 

Хід гри

Вихователь звертає увагу малят на «сонячних зайчиків», які швидко і спритно рухаються по майданчику (кімнаті), високо стрибають, весело жартують, потім говорить:

Сонячний зайчик

Прудко втікає.

Хто, малята, спритний —

Зайчика спіймає!

Діти охоче ловлять «зайчиків». Вихователь промовляє:

Я — зайчик-побігайчик,

Я — сонячне зайчатко.

За мною Вітя, Галя,—

Всі хлопчики й дівчатка!

 

Сонячні зайчики

(варіант для дітей 3-го року життя)

Педагог пропонує малятам самостійно погратися із «сонячними зайчиками». Пояснює і показує, як користуватися дзеркальцем. Діти вправляються в ловінні «зайчика» — бігу, стрибках. Рухи дітей вихователь супроводжує словами:

Зайчик сонячний — пустун,

Жартівник і веселун.

Скік та скік, скік та скік —

Де ж це зайчик?

Може, втік?

Ось він, дітки, наш пустун,

Непосида-сміхотун!

Можна використати й такі слова:

Сонечко, сонечко

Нам яскраво сяє.

Сонечко, сонечко

З дітками кружляє.

Сонячних зайчиків

Навкруги багато —

Треба в наше коло

Всіх зайчиків зібрати!

Вихователь розкладає на підлозі великі круги різних кольорів. На крузі «зайчиків» ловити не можна. Як тільки вони утікають, і малята наздоганяють їх.

 

Рухлива гра «Курочка-чубарочка»

 

Мета: вчити дітей бігати урозтіч, орієнтуватися у просторі; вправляти дітей швидко реагувати на сигнал вихователя; розвивати вміння дітей виконувати рухи за словесною вказівкою вихователя; виховувати бажання грати.

 

Хід гри

Вихователь виконує роль курочки, діти — курчатка, більш активна дитина — котик.

Котик сідає на стілець. Вихователь ходить із дітьми по всій площині і говорить:

Вийшла курочка-хохлатка,

З нею жовтенькі курчатка.

Квокче курочка: «Ко-ко-ко,

Не ходіть ви далеко.

(Діти наближаються до котика.)

На доріжці вляглась

Та дрімає кішка.

Вона очі відкриває,

І курчаток доганяє».

(Діти тікають від котика.)

Котик біжить за курчатками, які тікають від нього.

Вихователь-курочка захищає курчат — розводить руки в сторони і говорить:

«Іди, іди, котику, не дам тобі курчаток».

 

Рухлива гра «Зайчик біленький сидить»

 

Мета: вчити дітей стрибати, просуваючись вперед; розвивати вміння дітей слухати мовлення вихователя і виконувати відповідні рухи; виховувати бажання виконувати запропоновані вправи.

 

Хід гри

Діти стоять навколо вихователя і разом із ним промовляють:

Вийшли зайчики гулять,

Лапки трішки розім’ять.

Плиг-скік, плиг-скік,

Лапки трішки розім’ять.     (Діти стрибають.)

Вкрило снігом темний ліс,

Відморозить можна ніс. (Діти труть носики.)

Плиг-скік, плиг-скік,

Відморозить можна ніс. (Діти стрибають.)

Віє, дме з усіх кінців,

Вуха мерзнуть у зайців.     (Діти сидять і показують

Плиг-скік, плиг-скік, вушка зайчиків.)

Вуха мерзнуть у зайців.     (Діти стрибають.)

Ой, хтось зайчика злякав,

Зайчик стриб... і поскакав. (Вихователь плескає у долоні, діти тікають на свої місця.)

 
О. М. Ярентюк, вихователь ДНЗ № 50 Червонозаводського р-ну м.?
Харкова

 

Конспект заняття із розвитку мовлення

 

«Подорож у країну доброти» у середній групі

 

Програмовий зміст: вчити дітей самостійно відповідати на поставлені запитання; добирати ввічливі слова згідно з ситуацією, використовуючи свій словниковий запас; активізувати доречне вживання в мовленні прикметників і прислівників, що характеризують властивості предметів та явищ; вправляти дітей у вживанні складнопідрядних речень причини і часу зі сполучниками: тому що, коли, якщо; збагачувати образне мислення дітей прислів’ями, приказками; розвивати мовлення, уяву, пам’ять, логічне мислення; формувати у дітей почуття доброти, любові до людей; викликати бажання робити добро; виховувати у дітей чуйність, доброту, доброзичливість, готовність прийти на допомогу.

 

Словникова робота: збагачувати словник дітей словами сонце — ніжне, лагідне, веселе, яскраве, блискуче; матуся — добра, уважна, ласкава, турботлива; квітка — червона, велика; сумний, веселий; активізувати вживання засвоєних слів у спеціально створених ігрових ситуаціях.

 

Методи та прийоми: словесні, наочні, ігрові.

 

Попередня робота:

заучування віршів;

заучування прислів’їв та обговорення їх змісту;

бесіда про значення слів вітання і прощання, про добрі справи (згадати персонажів улюблених казок чи мультфільмів, які робили добро).

 

Обладнання: силует сонечка (накидка, щоб його сховати); промінці-завдання (картки-схеми) на кожну дитину; казкова квітка; ляльки з лялькового театру; малюнки добрих та злих вчинків; фішки на кожну дитину і веселі та сумні сонечка; шкатулки із дзеркальцем; сердечки-добрики (цукерки); магнітофон.

 

Хід заняття

I.  Організаційний момент

 

Групова кімната розподілена на зони. Разом із дітьми пройти через прикрашені двері — чарівні ворота — в країну Доброти, і кожен промовляє слова привітання («доброго дня», «здрастуйте», «доброго здоров’я», «добридень», «вітаю», «здоровенькі були», «мої привітання», «ми раді вас бачити»).

«Доброго ранку!» —

Мовлю за звичаєм.

Доброго ранку

Кожному зичу я.

І посміхаються

У відповідь люди,—

Добрі слова ж бо

Для кожного любі.

— Діти, подивіться, скільки гостей завітало до нас. Привітайтесь з усіма, посміхніться їм, і вони подарують вам свої посмішки.

Дитина

Сказати «Добрий день» — так просто,

І так приємно чути й любо,

Коли і діти, і дорослі

Добра і щастя зичать людям.

?А тепер привітаємо одне одного за до­помогою пальчиків («пальчикова гімнас­тика»):

Стала рано я на ґанок

І сказала «Добрий ранок!»

Сонцю, полю і травиці,

Добрим людям, тихій річці...

Добрий ранок, світе мій,

Мирний, чистий, голубий.

— Любі діти, а тепер, щоб наша зустріч була теплою, доброю і щирою, подаруйте усмішки одне одному. Адже відомо: коли люди усміхаються, стає світліше, веселіше, тепліше на світі, бо через усмішку людина дарує тепло своєї душі, доброту.

Дитина

Я всміхаюсь сонечку:

— Здраствуй, золоте!

Я всміхаюсь квіточці —

Хай вона цвіте.

Я всміхаюсь дощику:

— Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра.

(М. Познанська)

 

II. Сюрпризний момент

Звучить музика, з’являється Сонечко й каже:

Я з вами завжди дружу,

Тепло дарую я!

Все, що є на світі, зігріваю я!

Вам промінчики кидаю

Й до розмови закликаю!

— Діти, коли з’являється Сонечко, то стає тепліше, світліше, веселіше, радісніше, красивіше, приємніше.

Як стало в кімнаті? (Індивідуальні і колективні відповіді дітей.)

— А яке ж воно. Сонечко? (За необхідності використати питання на зразок: «Коли приємно зігріває своїм теплом?» — Ніжне, лагідне, веселе, яскраве, блискуче, жовте...)

 

III.  Дидактична вправа «Придумай речення»

Дітям пропонуються картки-схеми із зо­браженням Сонечка і певних станів та явищ природи. Складання складнопідрядних речень причини і часу.

Наприклад:

Якщо сонечко пригріє, то калюжі висохнуть.

Коли сонечко сідає за небокрай, то настає ніч.

Бурульки розтануть, якщо сонечко пригріє.

— Які гарні промінчики подарувало нам Сонечко! Воно хоче із нами погратись — доторкнутись до кожного з вас своїми промінцями.

(Запропонувати дітям сісти на сонячну галявину, роздати картки-схеми «промінці» дітям та запропонувати роздивитись свої промінчики, вислухати відповіді дітей.)

Бесіда про добрих людей

- Любі мої, Сонечко дивиться на нас і ніжно пестить кожного своїми теплими промінцями. Мені сонечко дуже нагадує добру людину.

Є чудова приказка: «Добра людина — мов сонечко, кожний біля неї зігріється».

Для вас найдобріша людина в світі — це матуся. Яка вона? (Орієнтовні відповіді дітей: добра, уважна, турботлива, ласкава.)

— А як ще можна лагідно назвати свою матусю? (Дорогенька, люба, рідненька)

— І такими ж словами можна звертатись і до добрих людей. Давайте ще раз повторимо приказку.

 

IV. Зустріч із улюбленими героями казок та мультфільмів

— Любі мої, вирушаємо далі. Ой, а тут нас зустрічають герої улюблених казок та мультфільмів. (Баба Яга, Вовк, Шапокляк, Карлсон, Чебурашка, Червона Шапочка, Коза)

(Взяти по черзі героя та запитати, який він — добрий чи злий.)

 

V. «Чарівна квітка»

— Вирушаємо далі.

А ось на сонячній галявині виросла красива квітка. Якого вона кольору? (Червона) Яка за розміром? (Велика)

— А чомусь вона закрила свої пелюстки,— мабуть, її хтось образив. Як ми можемо їй допомогти?..

— А давайте пригадаємо прислів’я про добро! (Почати казати прислів’я, а діти продовжують.)

Слова щирого вітання... (дорожчі за частування).

Розквітне навіть старий клен, коли ти скажеш:... («Добрий день»).

Як сам добрий, то й тобі... (добротою відповідають).

Не одяг звеличує людину, а... (добрі справи).

Хто людям добра бажає,... (той і собі має).

На доброту відповідають.... (добротою).

Учись робити добро, воно... (дорожче від золота).

— Діти, погляньте, від наших теплих слів Чарівна квітка розкрилась! А тут маленька дівчинка, як її звуть? (Дюймовочка)

— А у неї в руках якесь послання, зараз я його прочитаю. (Зачитати вірш Б.?Грінченка «Зорі».)

— Любі мої, в мене цей віршик викликав добрі, лагідні почуття, і у вас, я сподіваюсь, також.

 

VI. Дидактична гра «В якому вчинку живе добро?»

— А під квіткою ще щось є, якась скринька, я відкрию і подивлюсь. Та тут сонечка — сумні та веселі! А давайте з ними пограємо! (Роздати та запитати дітей: «Яке у тебе сонечко: сумне чи веселе?» Розглядаємо. Показати картинки із вчинками, діти оцінюють їх та показують відповідне сонечко.)

 

VII.  «Чарівна скринька». Підсумок

Звучить запис пісні «Добрые дела». Запропонувати дітям по черзі зазирнути у чарівну скриньку і подивитись на найдобрішу та неповторнішу дитину у світі.

 

VIII.Подарунки від Сонця

- Сонце каже: «Любі діти, я дарую всім “сердечки-добрики” (цукерки), щоб ваші маленькі серця були завжди чуйними, добрими, відкритими для Добра, Любові і Милосердя».

— Наша подорож у країну Доброти за­вершилась, зараз ми знову пройдемо через наші чарівні ворота і скажемо добрі слова прощання нашим гостям: «До побачення!..»

 
Н. А. Капніст, вихователь ДНЗ № 323 Дзержинського р-ну м.? Харкова

 

Вплив дослідів на пізнавальну діяльність дошкільників

(методичні рекомендації вихователям)

 

Найголовніше у завданні пізнавального розвитку дошкільнят — формування в них активності й самостійності мислительної діяльності. Йдеться про створення розвивального середовища для пізнавальної сфери дитини, через використання проблемних ситуацій, комплекси спеціальних вправ для розвитку логічного мислення, введення нових знань про навколишній світ, проведення дослідів.

 

Залучаючись до пізнання, дитина спочатку має навчитися думати, розмірковувати, сперечатися, не боятися не погоджуватися з тим, що їй пропонують інші, навіть старші.

 

Йдеться про навчання, спрямоване на розвиток інтелектуальних здібностей, тобто про розвиток здатності отримувати безпосередньо об’єктивне знання про дійсність. Дитина має володіти способами пошуку істини, а не бути пасивним споживачем інформації.

 

Добре відомо, що творче мислення забезпечується не відтворенням дитиною відомих зразків дій, а формуванням у неї здатності комбінувати, перегруповувати, розглядати щось із різних точок зору, вдаватися до асоціацій. Чим багатшими будуть асоціації, тим вільніше почуватиметься дошкільник, виконуючи практичні завдання, тим вищою буде його пізнавальна активність.

 

Для оптимізації пізнавальної активності дошкільнят можна використовувати різні дидактичні ігри, завдання, що сприяють розвитку їхньої діяльності відповідно до динаміки і збагачення зацікавлень та елементарні досліди, що сприяють ознайомленню дітей із навколишнім світом та явищами природи.

 

Психологічні особливості дітей дошкільного віку зумовлюють необхідність використання активних форм пізнавальної діяльності. В ознайомленні зі світом природи повинне домінувати безпосередні спостереження, проведення дослідів, догляд за рослинами і тваринами. Малюки повинні самостійно сприймати явища природи, а не знайомитися з результатами чиїхось спостережень. Нехай під час спостереження будуть задіяні всі органи чуттів дитини: зір, слух, нюх, смак, дотик. Саме рівень розвитку чуттєвої уваги (вміння вдивлятися, прислухатися, принюхуватися) та чуттєвої пам’яті (вміння розрізняти кольори, форми, звуки, запахи) є основою розвитку наочно-образного, а згодом — словесно-логічного мислення.

 

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм. До структури дослідницької діяльності входять: постановка проблеми, пошук шляхів її розв’язання та побудова гіпотез; розв’язання завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості.

 

 

Нежива природа

Повітря

Мета: експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу; закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі навколишеі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода; уточнити уявлення дітей про те, що повітря — складова життя людини; розвивати уважність, допитливість.

Дослід № 1

Припущення: повітря відсутнє в навколишніх предметах.

 

Хід досліду

Запропонуйте кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок із боку отвору в трубочку рухами від себе. (Не використовуйте для цього досліду спресовані нові мішечки.) Поставте запитання дітям: «Що сталося?» (Повітря, яке було, в мішечку ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій.) «Якого кольору повітря?» (Прозоре)

Дослід № 2

Припущення: якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

 

Хід досліду

Запропонуйте дітям зважити на терезах із двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування довело, що їхня вага є однаковою (чаші терезів нерухомі, стрілочка не відхиляється). Тепер одна кулька наповнюється повітрям, і вдруге зважуються обидві кульки. Дорослий має керувати спостереженнями малюків: зверніть їхню увагу на те, що чаша, на якій кулька з повітрям, опускається вниз, стрілка посунулася — отже ця кулька важча. Тож, припущення не підтвердилося — повітря має вагу.

 

Дослід № 3

Припущення: всередині цеглини, піску, поролону, глини повітря відсутнє.

Хід досліду

У банку з водою вкиньте цеглинку, жменьку піску, поролон, глину. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (Повітря) Звідки з’явилися бульбашки, що містять повітря? (Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин.) Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах.

 

Дослід № 4

Припущення: корені рослин не дихають під землею, адже там немає повітря.

Хід досліду

Грудочку твердої землі вкиньте у трилітрову банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони з’явилися? (Із землі) Рослини, як всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідне їм для росту й розвитку. Якщо ґрунт твердий, повітря в ньому замало, і кореням майже нічим дихати. Слід рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити «сухий» полив. Закріплюйте ці знання під час праці в куточку природи та на ділянці дитячого садка.

 

Дослід № 5

Припущення: у воді немає повітря.

Хід досліду

Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розріжте навпіл (поясніть дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) й опустіть зрізом униз у банку з водою. Спостерігайте появу бульбашок, які з’являються на місцях зрізів. Звідки вони взялися в рослині? (З води) Запропонуйте дітям розглянути через збільшувальне скло будову стебла елодеї: воно має трубчату будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, що міститься у воді.

 

Дослід № 6

Припущення: повітря всередині нас.

Хід досліду

Запропонуйте малятам подути в соломинку або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З’явилися бульбашки. Що це? (Повітря) Звідки взялося? (Із наших легенів, ми видихнули його.)
Організуйте аналогічний дослід під час заняття із плавання. Хай діти занурюють обличчя у воду і роблять видих, утворюючи бульбашки. Отже, припущення підтвердилося: повітря є всередині нас.

 

Дослід № 7

Припущення: рослини, які знаходяться навколо дитячого садка, не очищують повітря в груповій кімнаті.

Хід досліду

Наклейте паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені, також. Через деякий час зніміть смужки, разом із дітьми розгляньте їх. Який папірець брудніший? Вочевидь, що дерева і кущі захищають певною мірою будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів. Під час прогулянки розгляньте листя на ділянці. Споруди теж утримують пил, але рослини, поглинаючи шкідливі елементи з повітря, ще й очищують його. Тому необхідно піклуватися про навколишнє середовище, берегти та доглядати рослини. Нехай дошкільнята пригадають, як слід доглядати рослини (поливати, приваблювати птахів, які знищують шкідників тощо).

 

Дослід № 8

Припущення: кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

Хід досліду

Вимийте водою листя фікуса, дифенбахії або іншої кімнатної рослини з великим листям. Разом із дітьми розгляньте воду, краще через збільшувальне скло. Вода брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил із повітря. Повторіть цей дослід через день–два. Нехай діти поміркують, чи легко рослині жити під шаром пилу, бруду. Збираючись на листі рослин, пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослин, тим вона вільніше дихає й швидше росте. (Це має бути довготривале спостереження.) Підведіть дітей до усвідомлення причинно-наслідкового зв’язку: рослинність — чисте повітря — здоров’я людини. Тут доречно провести паралель з умовою чистоти тіла людини.

Серію дослідів із повітрям підсумуйте екологічно спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні зв’язки між організмом людини і навколишнім середовищем. Нехай це підштовхне маленьких дослідників до самостійних роздумів, міркувань, висловлювань. Повітря підтримує роботу всіх органів: ми вдихаємо повітря, воно наповнює наші легені, крім того, воно надходить до організму через шкіру, її пори. Оберігаючи повітря від забруднення, ми зберігаємо життя на Землі — рослин, тварин, і, звичайно ж, людей.

 

Як зберегти повітря чистим?

1. Висаджувати рослини.

2. Не ламати гілки, не рвати будь-де квіти без особливої потреби.

3. Доглядати кімнатні рослини.

4. Не спалювати сміття, особливо листя восени — його необхідно закопувати.

 


Вода

 

Мета: формувати у дошкільнят переконання, що воду необхідно берегти, користуватися нею економно, оскільки вона є необхідною умовою для життя рослин, тварин, людей; закріпити знання про властивості води, її значення в житті людини й природи зокрема; розвивати спостережливість.

 

Дослід № 1

Припущення: вода, що оточує нас, не зав­жди чиста, але її можна очистити.

Хід досліду

Прозорі скляні пробірки або інший прозорий посуд наповніть водою, в рівному об’ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитися воду в кожній пробірці через збільшувальне скло. Висновок діти зроблять самі. Воду з другої й третьої посудини необхідно очистити. Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, із вугілля чи через серветку. Це завдання діти виконують самостійно й роблять висновки за отриманими результатами (припущення ствердилося). Для закріплення знань доцільно продемонструвати діафільм «Вода служить людям» (студія «Діафильм».— М., 1978).

 

Дослід № 2

Припущення: рослини п’ють просту і кип’ячену охолоджену воду.

Хід досліду

Візьміть два однакових живці будь-якої кімнатної рослини зі швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки:

1) із відстояною водою, взятою з водопровідного крана;

2) із кип’яченою водою.

Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висаджування у ґрунт, а в другої рослини не помітно жодних змін (негайно за допомогою дітей вживайте заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крана, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип’ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кипіння корисні речовини в ній загинули.

В обсязі даного досліду познайомте малят із мінеральними добривами. Діти, напевне, люблять солодкий чай, компот, але ці речовини для рослин шкідливі. «Ласощами» для рослин, а також підживленням є спеціальні речовини, які для них надзвичайно корисні. Доцільно продемонструвати мінеральні добрива та організувати довготривале спостереження за впливом їх на ріст рослин під час правильного використання.

 

Дослід № 3

Припущення: вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях.

Хід досліду

Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослини візьміть 1–2 пагони судинної рослини, наприклад, бальзаміну, з добре сформованою кореневою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом із вихованцями спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилися. Добре, якщо діти дійдуть висновку самостійно. Нехай діти пригадають, які умови необхідні рослинам для нормальної життєдіяльності: повітря, світло, вода, тепло. Для цього необхідно забезпечити їм правильний догляд: утримувати рослини в теплому й освітленому місці, регулярно поливати та своєчасно розпушувати землю, щоб корені рослин могли вільно пити й дихати.

 

Туман

 

Мета: формувати в дошкільнят уявлення про туман як явище природи, пов’язане з іншими явищами, а саме — як наслідок процесу випаровування води й охолодження повітря; розвивати допитливість, спостережливість.

Попередня робота. Спостерігати туман уранці. Слід пояснити малятам, що поява туману пов’язана з охолодженням повітря вранці, якщо день був теплий і земля прогрілась. Коли повітря, насичене вологою, вночі охолоджується, утворюється водяна пара. Такі ж причини утворення туману і над водоймами в ранкові години; температура повітря за ніч знижується, а вода, нагріта протягом дня, довго залишається теплою — теплішою від повітря; волога, яка випаровується з водойми, охолоджується в ньому, утворюючи туман.

 

Дослід

Припущення: явище туману шкідливе для рослин і небезпечне для людей.

Хід досліду

Запропонуйте дітям зануритися в туман: нехай малюки відчують: краплини туману відчуває обличчя, руки. З невидимих краплинок вони перетворилися на густу молочно-білу завісу. Майже не видно будинків навпроти, біля садочка можна навіть заблукати. Отже, рухатися в тумані швидко стає небезпечно. Доторкнувшись до землі, діти відчувають, що вона волога. А рослини на ділянці почуваються нормально як під час туману, так і після того, як він «розтанув». Поясніть, що туман зволожує ґрунт, напоює рослини, тому це явище корисне під час спекотного літа. Проте занадто велика кількість вологи в повітрі шкідлива і для рослин. Закріпити знання вихованців про властивості водяної пари, штучне утворення і застосування пари у парнику. Якщо немає можливості організувати екскурсію у парник, розгляньте з малюками ілюстрації. Завдяки штучному зволожуванню повітря — організації випаровування води у парнику — тут утворюються необхідні умови для швидкого росту рослин.

 

Проблемні ситуації

Таємниці води

Мета: продовжувати ознайомлення дітей із властивостями води (колір, смак, заморожування і танення); розвивати спостережливість, допитливість.

Матеріал: банки в холодною та гарячою водою, розчинна кава, сіль, цукор, лимон, фарби.

Проблемна ситуація. Вихователь пропонує відгадати, що вона тримає в руці. (Це — крижинка.) Потому звертається до дітей:

— Візьміть у руки крижинку. Яка вона? Які тепер стали ваші руки? (Мокрі та холодні) А чому? То звідки ж на рученятах вода? А як же знову зробити крижинку? Давайте наллємо у формочку води та віднесемо до холодильника, згодні?

— Якого ж кольору вода? Хто бачить? А я можу її зробити і жовтою, і червоною, і синьою... Знаєте як? Будемо разом робити?

А чим же пахне вода? Яка вона на смак? Можна зробити так, щоб вода була і запашна, і смачна. Хто знає як? Хто мені допомагатиме?

Діти змішують воду з цукром, сіллю, варенням, кавою, лимоном.

— От скільки ми намішали різної води! Але де ж яка? Де з кавою? Як дізналися? Де з варенням? Звідки видно?

— Ой, лишень, а як же ми знатимемо,— солона вода чи солодка? Що робити? Хто хоче покуштувати?

— Ми з вами забули про ту водичку, що знаходиться у холодильнику. Як ви гадаєте, що з нею сталося? Так, вона перетворилася на крижинку. Як тепер із неї знову зробити воду? А кольорову воду? А смачну воду?

 

Тоне — не тоне

Мета: визначити дослідним шляхом, які речі плавають, а які — тонуть; уточнити, з чого ці предмети виготовлені.

Проблемна ситуація. Вихователь ставить на стіл, де знаходяться перелічені вище предмети, миску з водою та каже дітям, які самі виявили інтерес до її дій і підійшли до столу, що їй цікаво дізнатися, які з цих предметів плавають, а які — ні.

Матеріали: папір, паперові човники, клаптики тканини, шматочка дерева, ножиці, маленькі гумові м’ячики, гумки, скріпки, баночки з-під майонезу, дерев’яні палички.

— А ви не хотіли б разом зі мною спробувати перевірити це? — запитує педагог у вихованців. Діти радо погоджуються на таку пропозицію.

Пошукові дії: малята кидають різні предмети у миску, спостерігають за результатами, діляться враженнями.

Тактика взаємодії педагога з дітьми:

не примушує всіх дітей брати участь в екс­перименті;

трохи відходить від вихованців, даючи їм змогу діяти самостійно, спостерігає за їхніми діями;

пропонує ще проекспериментувати з пред­метами, які цікавлять дітей;

стежить, щоб до дітей не потрапляли небезпечні речі.

Висновки після спостереження. Діти діляться своїми висновками про те, що тоне, а що — ні.

У малят цього віку недоречно запитувати «чому?», бо їм ще складно зрозуміти справжні причини явища, яке вони спостерігали.

 

 

Таємниці магніту

Мета: ознайомити дітей із магнітом та його властивостями.

Обладнання: магніти, аркуші паперу, дерев’яні кубики, клаптики тканини, пластмасові іграшки, скло, металевий дріб’язок.

Проблемна ситуація. «Ось у мене в руках магніт. Що ви про нього чули та знаєте?» — запитує педагог у вихованців.

Пошукові дії:

визначити, які речі притягуються магнітом, а які — ні;

зробити ланцюжок із скріпок, не з’єд­ную­чи їх між собою, та примусити ці скріпки рухатися;

«оживити» скріпки, примусити їх «танцювати»;

витягти з банки дрібні металеві речі за допомогою магніту.

Діти обговорюють побачене, тобто те, що їх вразило.

 

Тактика взаємодії вихователя з дітьми:

не заважати дітям експериментувати;

не стояти над ними, повчаючи та оцінюючи словами «так» чи «не так».

Висновки після експериментування. Діти розповідають вихователеві, що вони виявили, граючись із магнітом: магніт притягує не всі речі, а тільки залізні, металеві; існують сильні та слабкі магніти.

 

Що вміє магніт?

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із магнітом, його властивостями.

Матеріали: магніти, аркуші паперу, пласт­масові літери, клаптики тканини, скріпки, цвяшки, шпильки, дерев’яні кубики, банка з водою.

Проблемна ситуація. Вихователь показує дошкільнятам фокус: на паперовому аркуші, що висить вертикально, тримаються ножиці.

— Діти, спробуйте і ви так,— звертається до дітей педагог.— Чому ж у вас ножиці падають? Хто здогадався, в чому річ?

Вихователь відкриває таємницю, пока­зуючи магніт.

— Хто хоче спробувати сам показати такий фокус?

Пошукові дії:

Які речі притягує магніт? Які не притягує?

Як оживити та примусити рухатися ланцюжок із скріпок?

Спробувати витягти скріпку зі склянки з водою, не замочивши пальців.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми:

дати дітям можливість вільно маніпулювати предметами в будь-якій послідовності;

не робити висновків замість дітей;

ускладнювати ситуацію;

використовувати помилки дітей, щоб підвести їх до аналізу різних способів розв’язання завдання і знаходження, зрештою, правильного варіанта;

спонукати дітей до висловлювання своїх думок із приводу того, про що вони дізналися в результаті спостережень.

Висновки після експериментування. Магніт притягує металеві речі, але не всі: не притягуються монети, адже в них міститься мало заліза. Магніт діє і крізь перепони — папір, скло, воду.

Проблема після експериментування. Де використовується магніт?

 

Заняття із циклу «Ми — хіміки»

Тема. Отримання картопляного борошна

Мета: ознайомити дітей зі способом отримання картопляного борошна з тертої картоплі, на основі набутих раніше знань дослідним шляхом учити визначати наявність у ньому крохмалю; розвивати пізнавальну діяльність, логічне мислення, творчість; збагачувати пам’ять; сприяти емоційному піднесенню, набуттю вміння працювати разом, комфортному почуванню в колективі; формувати трудові навички (прибирання робочих місць, миття лабораторного посуду); розширити словниковий запас; навчати доброти та взаємодопомоги.

Обладнання: тертушка, марля, картопляні бульби, прозора ємкість, біла тканина, серветки, водно-йодний розчин.

Словник: крохмаль, вуглеводи, водно-йодний розчин.

Попередня робота: бесіда «Як картопля на стіл потрапила»; набуття досвіду щодо визначення наявності крохмалю в картоплі та яблуках.

План заняття

Вихователь запитує дітей:

— Що ми з вами робили на попередній лабораторній роботі? (Ми з’ясовували, чи є крохмаль у картоплі та яблуках.) За допомогою якого розчину ми це з’ясували? (Крапали на шматочки картоплі та яблука водно-йодний розчин.) Чи вдалося нам ви­явити крохмаль? (Ми виявили крохмаль у картоплі.) Як ми визначили, що це крохмаль? (Йодно-водний розчин на шматочку картоплі посинів.) А сьогодні ми з вами підемо далі — приготуємо цей крохмаль.

1. Картоплю ретельно миють.

2. Труть на звичайній тертушці.

3. Перекладають кашку на марлеве сито.

4. Збирають сік із крохмалем у підставлений посуд.

5. Віджимають сюди кашку, що в марлі.

6. З осілого крохмалю зливають сік і заливають його чистою водою.

7. Коли крохмаль осяде на дно, зливають воду.

8. Розкладають крохмаль тонким шаром на тканину й просушують.

9. Для перевірки наявності крохмалю в залишках тертої картоплі марлевий мішечок із ними опускають у водно-йодний розчин.

 

Підсумок заняття

— Що ми сьогодні отримали? (Ми сьогодні отримали крохмаль.) Для чого його можна використовувати? (Завареним крохмалем крохмалять білизну; сухий порошок додають у торти; крохмалем згущують киселі.) Що міститься у крохмалі? (Вуглеводи — це речовини, які надходять із їжею в організм. Вони потрібні для роботи м’язів, тобто для нашого руху.) Правильно, вуглеводи потрібні організмові, щоб працювали серцеві м’язі, тіло, нервова система.

Ось і закінчилася презентація напрацювань кращих вихователів міста.

А попереду — величний світ творчості, любові, натхнення.

 

 

Відгуки читачів