Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Профілактика суїцидальної поведінки підлітків

А. Е. Габрієлян, Феськівська ЗОШ, Золочівський р-н, Харківська обл.

Робота практичного психолога та соціального педагога з профілактики суїцидальної поведінки має кілька профілактичних рівнів: загальний, первинний, вторинний і третинний.


ЗАГАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Завданням загальної профілактики суїцидальної поведінки є сприяння успішній соціальній адаптації учнів, підвищення групової згуртованості дитячих колективів, створення позитивного психологічного клімату.
 
На етапі загальної профілактики рекомендуємо проводити заходи, спрямовані на адаптацію учасників навчально-виховного процесу до умов навчального закладу, формуючи (підсилюючи вже наявні) антисуїцидальні бар’єри.
 
До Всесвітнього дня запобігання суїциду рекомендуємо провести такі заходи: години психолога «Життя прекрасне» (цикл занять, присвячених життєвим цінностям); акції: «Я обираю життя!», «День позитиву» та флешмоби «Посмішка», «Життя видатних людей», «День без конфліктів» та ін. У рамках акцій рекомендуємо провести конкурс фотографій (на тему життєвих цінностей), диспути для старшо класників («Від протистояння до розуміння!»), спільні з учителями історії, літератури, образотворчого мистецтва уроки (бесіди, твори-роздуми на основі літературних творів та історичних подій, виставки малюнків) тощо. З метою мирного врегулювання конфліктів ефективним буде створення у закладі шкільних служб порозуміння з навчанням учнів-медіаторів.
 
На цьому етапі специфічна діагностика, яка виявляє суїцидальний ризик у поведінці дітей та учнівської молоді, не проводиться. Для первинного виявлення суїцидальних тенденцій достатньо спостереження й аналізу (з опорою на маркери суїцидального ризику) вже наявного діагностичного матеріалу (малюнки, твори тощо).
 
Практичний психолог навчального закладу на етапі загальної профілактики суїциду здійснює таку роботу:
  • вивчає особливості соціально-психологічного статусу і адаптації учнів з метою своєчасної профілактики та ефективного подолання труднощів;
  • бере участь у створенні системи психолого-педагогічного супроводу учнів різновікових груп (розв’язання конфліктів, психолого-педагогічна підтримка, психологічне консультування);
  • надає консультації під час розроблення й проведення загальношкільних і класних заходів, метою яких є сприяння формуванню позитивного образу Я, унікальної і неповторної особистості, комунікативної компетентності, ціннісного ставлення до життя тощо.
 

ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦІДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Первинна профілактика суїциду здійснюється стосовно дітей і підлітків «групи ризику» (наявні три й більше факторів суїцидального ризику). Не можна стверджувати, що ці діти обов’язково будуть реалізовувати суїцидальні наміри, проте, враховуючи комплекс суїцидальних факторів, необхідно щодо цієї групи учнів здійснювати профілактичні дії. Насамперед працівникам психологічної служби закладу необхідно провести комплекс заходів, що сприятимуть підвищенню компетентності педагогів і батьків стосовно розпізнавання маркерів суїцидального ризику, та надати підтримку учням, які опинились у складній життєвій ситуації.
 
З метою психологічної просвіти необхідно розробити пам’ятки, які міститимуть інформацію про те, як розпізнати гострий кризовий стан у дитини і що робити, якщо дитина висловлює суїцидальні наміри, запросити медичних працівників для проведення лекції з проблеми депресії і суїцидального ризику. З питань проблемних взаємин з дитиною для батьків і педагогів повинна бути організована консультативна психологічна допомога. Кожен окремий випадок працівники психологічної служби мають оцінити з погляду складності, розподілити відповідальність, вирішити питання залучення інших спеціалістів, визначити приблизні терміни, впродовж яких будуть вирішені проблеми дитини. Тобто все те, що включає супровід дитини, яка потрапила в складні життєві обставини, де додатковим завданням є профілактика суїцидального ризику.
 
Психолог на етапі первинної профілактики суїциду проводить таку роботу:
  • визначає учнів «групи ризику», в тому числі тих, які мають комплекс суїцидальних факторів;
  • проводить додаткову діагностику, яка дасть змогу оцінити патохарактерологічні особливості, рівень тривожності й агресивності, ступінь дезадаптації та ризику щодо суїциду, здійснює аналіз діагностичних даних та розробку рекомендацій;
  • бере участь в організації та проведенні консиліуму;
  • надає рекомендації для розроблення індивідуальної програми супроводу учня (психологічна складова);
  • проводить з учнями «групи ризику» індивідуальні та групові корекційно-розвивальні заняття з метою врегулювання емоційного напруження, корекції комунікативної компетентності, образу Я, розвитку фрустраційної толерантності тощо;
  • розробляє пам’ятку для батьків і педагогічних працівників «Як розпізнати гострий кризовий стан дитини і що з цим робити»;
  • організовує за потреби зустрічі педагогічних працівників з іншими спеціалістами.
 

ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Вторинна профілактика суїцидальної поведінки здійснюється з групою учнів, які перебувають у складних життєвих обставинах і проявляють опосередковано (через записки, записи в щоденнику, малюнки, спілкування у соціальних мережах) чи прямо говорять про суїцидальні наміри. Основна її мета — запобігання суїциду.
 
Передусім психолог має оцінити ризик самогубства. Розрізняють такі рівні ризику:
  • незначний (наявність суїцидальних думок без конкретних планів);
  • середній (наявність суїцидальних думок, наявність плану без терміну реалізації);
  • високий (є думки, розроблений план, продумані терміни й засоби реалізації).
 
Залежно від рівня ризику необхідно застосовувати відповідні дії та стратегію. При незначному ризику суїциду рекомендуємо психологу запропонувати учню емоційну підтримку, пропрацювати суїцидальні почуття, сфокусувати увагу на сильних сторонах учня.
 
При середньому рівні ризику суїциду рекомендуємо психологу запропонувати учню емоційну підтримку, пропрацювати суїцидальні почуття, зміцнити бажання жити (через амбівалентні почуття), обговорити альтернативи самогубству, встано вити зв’язок з родиною та друзями учня.
При високому рівні ризику суїциду психолог має постійно знаходитись з учнем, не залишаючи його ні на хвилину; за необхідності — обмежити доступ до ймовірних засобів самогубства; викликати швидку допомогу і організувати госпіталізацію; інформувати родину.
 
Для педагогів необхідно організувати індивідуальні та групові консультації з метою розроблення стратегії взаємодії з «групою ризику» на період подолання кризової ситуації. Для батьків — індивідуальні консультації.
 
У разі необхідності надання психотерапевтичної чи медичної допомоги родині у практичного психолога має бути необхідна інформація (номери телефонів, адреси, умови надання допомоги).
 
Може так статися, що всі дії психолога та педагогів не змінять намірів суїцидально налаштованого учня і він спробує здійснити задумане, тоді перед психологом постане додаткове завдання супроводу однокласників, учнів закладу, учителів та рідних учня, який здійснив суїцидальну спробу чи власне самогубство.
 
ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
Третинна профілактика суїциду передбачає заходи, які б послабили наслідки та зменшили вірогідність парасуїциду, соціальну і психологічну реабілітацію суїциданта та його соціального оточення. Проводиться вона з учнями, які здійснили спробу суїциду, оскільки за умови збереження джерела болю (фрустрації, конфлікту тощо) учень може зробити другу спробу «втечі» від проблеми.
 
Психолог навчального закладу на етапі третинної профілактики суїциду проводить таку роботу:
  • визначає тип постсуїцидального стану учня;
  • розробляє алгоритм соціально-психологічного супроводу (в тому числі залучення медичних працівників);
  • бере участь у роботі консиліуму щодо суїцидального випадку, в організації та роботі антикризової команди (штабу);
  • виконує індивідуальну корекційну роботу з учнем (за розробленою і затвердженою керівником психологічної служби програмою);
  • організує групову роботу в класі й залучення до неї учня з метою відновлення навиків адаптації (комунікативний тренінг, тренінг фрустраційної толерантності);
  • забезпечує консультації для причетних до випадку педагогічних працівників, батьків та учнів (консультування в рамках антикризового штабу);
  • здійснює моніторинг емоційного стану підлітка (методом спостереження, інтерв’ю, опитування).
 
Найбільш небезпечним періодом вважаються 1-3 тижні після суїцидальної спроби. На думку Д. С. Ісаєва та К. В. Шерстньова, існують три головних компоненти постсуїциду: актуальність конфлікту; ступінь фіксованості суїцидальних тенденцій; ставлення до здійсненої спроби.
 
Завданням практичного психолога, соціального педагога та класного керівника є отримання інформації стосовно кожного компонента з метою передбачення подальшого розвитку подій. Вони виконують певні функції з профілактики суїцидальної поведінки підлітків (таблиця).
 
  
На всіх етапах роботи психолог проводить систематичний контроль і облік змін в особистості й поведінці учнів. При повторних проявах суїцидальних спроб підлітка збирають дані та переадресовують фахівцям-медикам (психоневрологу, психіатру і психотерапевту)
 

Шановні колеги!

Додатки до статті Ви можете передивитись у файлі PDF, що знаходиться нижче.

Список додатків:
  1. Діагностика суїцидальних тенденцій у дітей-підлітків
  2. Тематика просвітньої роботи з вчителями
  3. Тематика просвітньої роботи з батьками
  4. Тематика просвітньої роботи з учнями
  5. Тематика індивідуальних консультацій з учителями, батьками, учнями
  6. Тематика корекційно-розвивальної роботи з учнями
  7. ЛІТЕРАТУРА

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

 
Dounload PDF

Відгуки читачів