Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Аранжування академічної музики («Музичне мистецтво». 7-й клас)

О. І. Кураксіна, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, учитель музичного мистецтва, КЗ НВО «Загальноосвітній навчальний заклад І—ІІІ ст. № 20 — дитячий юнацький центр ”Сузір’я”», м. Кропивницький


Мета:
  • навчальна: поглибити знання учнів про аранжування, сучасні електронні музичні інструменти, творчість композиторів А. Вівальді, В. А. Моцарта, П. Моріа; ознайомити з особливостями понять «академічна музика», «аранжування академічної музики», «інструментування»; учити визначати особливості аранжування;
  • розвивальна: розвивати предметні та міжпредметні компетентності; уміння аналізувати різні види аранжування; емоційно-чуттєву сферу учнів, творчий потенціал, художньо-образне мислення, вокально-хорові навички, музичну пам’ять та слух; збагачувати кругозір учнів;
  • виховна: стимулювати пізнавальний інтерес до академічних творів у сучасному аранжуванні, а також творчості композиторів; виховувати ціннісне ставлення до шедеврів світової музики.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: музичний інструмент; медіазасоби; підручник Л. Г. Кондратової «Музичне мистецтво. 7 клас» (Тернопіль, 2015); мультимедійна презентація за темою уроку; відеосюжети.
Музичний матеріал: аудіо- та відеозаписи виконання творів: А. Вівальді. «Літня гроза» (Концерт № 2 соль мінор «Літо») із циклу «Пори року» у виконанні Я. Хрисомалліса; В. А. Моцарт. Симфонія № 40 (І ч., Molto allegro) у виконанні Віденського філармонічного та естрадно-симфонічного оркестру та естрадно-симфонічного оркестру під управлінням П. Моріа.
 
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
Музичне привітання
 
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань
У ч и т е л ь. Послухайте музичні фрагменти (звучання електрогітари, синтезатора; слайд 1).
  • Назвіть інструменти, що ви почули.
  • Які ще електронні інструменти та пристрої ви знаєте?
Відповіді учнів.
Розвиток електроніки на початку XX століття спричинив виникнення електромузичних інструментів, у яких звук видобувають завдяки застосуванню електричних коливань. Електромузичні інструменти — інструменти, звук у яких утворюється за допомогою електронних чи електроакустичних приладів. Розрізняють електричні та електронні інструменти.
Інформаційна сторінка «творчих та допитливих» ознайомить нас із деякими електронними інструментами.
 
Інформаційна сторінка творчих та допитливих (слайди 2, 3)
 
У ч и т е л ь. Сучасні електромузичні інструменти можна розподілити на кілька груп: щипкові (електрогітари, бас-гітари), струнно-смичкові (електровіолончель, електроальт, електроскрипка, електробас), духові (електротруба), клавішні (електропіаніно, електроорган, синтезатор звуку) та ударні (ритм-бокси, електробарабани).
 
1 - й у ч е н ь. Історія синтезатора, як не дивно, розпочалася з винаходу телеграфу. 1876 року американський винахідник Елайша Грей створив «музичний
телеграф» з рояльною клавіатурою у дві октави та вбудованим динаміком. Він і гадки не мав, що винайшов музичний інструмент, який дасть поштовх до появи абсолютно нового напряму в мистецтві — електронної музики.
 
Двадцять років потому, 1897 року, інший американський винахідник Таддеус Кехілл створив телармоніум. Цей інструмент уважають праобразом сучасних синтезаторів. До речі, він важив 200 тон.
 
Орган Хаммонда — електронний орган, спроектований і побудований Лоренсом Хаммондом у квітні 1935 року. Спочатку органи Хаммонда продавали церквам як недорогу альтернативу трубочним органам, але інструмент часто використовували у блюзі й джазі, а також у рок-н-ролі і госпелі.
 
Перша в світі повноцінна електрогітара була повністю металевою (її жартома називали сковорідкою). Її творцем був Адольф Рікенбакер.
 
2 - й у ч е н ь. Електрогітара — різновид гітари із суцільним корпусом (або порожнистим, у цьому разі її називають електроакустичною) й електронними звукознімачами, що перетворюють коливання сталевих струн в електричний струм. Сигнал зі звукознімачів може бути оброблено для отримання різних звукових ефектів і потім підсилено для відтворення динаміками.
 
Бас-гітара — струнно-щипковий музичний інструмент, підвид гітари. Басгітару винайшов Лео Фендер 1951 року, відгукнувшись на прохання численних музикантів в усьому світі.
 
До винаходу басгітари її роль виконував контрабас, техніка гри на якому досить складна. Від звичайної електрогітари відрізняється нижчим звучанням.
 
З-поміж видатних музикантів у світі, які зажили популярності завдяки електроскрипці,— Жан-Люк Понті, Ліндсі Стірлінґ, Ассія Ахат та Ванесса Мей — британська скрипалька, композитор, яка відома завдяки техно-обробкам класичних композицій; стиль виконання: «скрипковий техно-акустичний фьюжн», або естрадна скрипка.
 
3 - й у ч е н ь. Електротрубу створили австралійський музикант Джеймс Моррісон та дизайнер Стів Маршалл. Це — пристрій, що конвертує коливання повітря в MIDI-сигнал. Цифрові піаніно. Головна риса цих музичних інструментів — у тому, що їхнє звучання, а також відчуття від гри максимально наближені до звучання й почуттів від гри на звичайному піаніно.
 
Існують два види цифрових піаніно:
  • цифрові корпусні, призначені для установлення в приміщенні;
  • електропіаніно, що на вигляд нагадує синтезатор. Ці інструменти досить портативні, їх легко складати й переносити з місця на місце.
Головною відмінністю синтезатора від електропіаніно є клавіатура. Якщо звичайний синтезатор має «легкі» клавіші, незвичні для професійного піаніста, то електронне піаніно обладнано клавіатурою, що імітує молоточковий механізм і має таку саму кількість клавіш, як і звичайне фортепіано. Цей інструмент створено, аби заміни-ти акустичне піаніно там, де його використання неможливе.
 
Першу електронну барабанну установку приписують Грему Еджу з Moody Blues. Перший серійний електронний барабан з’явився 1976 року.
 
Слово вчителя
— Подякуймо доповідачам за цікаві повідомлення.
 
  • На вашу думку, чи пов’язана ця інформаціз темою нашого уроку та як саме? (Вільні висловлювання учнів.)
Справді, без електронних музичних інструментів сучасне аранжування неможливе, адже вони відкривають величезні можливості для експерименту.
 
  • Які твори ми слухали на попередньому уроці? (Відповіді учнів.)
  • Музику Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена та багатьох інших видатних композиторів минулих століть називають… (класичною).
ІІІ. Викладення нового навчального матеріалу
Слово вчителя
 
— У загальноприйнятому розумінні, класичною називають музику, що витримала перевірку часом та має аудиторію в сучасному суспільстві. Слово «класика» походить від латинського classicus — зразковий, взірцевий.
 
Робота з підручником
Учитель пропонує учням ознайомитися з поняттями «академічна музика», «академічний стиль», «інструментування» (слайд 4).
 
Академічна музика — це тип музики, що належить до писемної композиторської традиції та використовує сформовані в XVII—XIX століттях музичні форми й жанри, інструментарій та традиції виконавства. Протиставляється розважальній і народній музиці. Термін «академічна музика» є спорідненим із терміном «класична музика».
 
Академічний стиль — стиль у мистецтві, що відповідає традиціям, сталим правилам та встановленим зразкам, випробуваних часом.
 
Інструментування (оркестрування) — це переведення музики з одного інструментального складу на інший, у якому збережено задум композитора. Так, вокальні твори перетворюють в інструментальні, а сольні (наприклад, написані для фортепіано) — на оркестрові чи ансамблеві номери.
 
Слово вчителя
— Отже, тема сьогоднішнього уроку — «Аранжування академічної музики».
 
Класична музика не виходить із моди. Навіть, якщо ви не поціновувач опери чи вечорів у філармонії, ви чули найвідоміші класичні мотиви. Вони звучать у рекламі та фільмах, в аранжуваннях поп- та рок-виконавців чи навіть видозміненими рингтонами для смартфонів.
 
Classics у тренді!
Отже, прослухаймо твір «Літня гроза» з циклу «Чотири пори року» Антоніо Вівальді у виконанні грецького композитора, диригента, піаніста, аранжувальника Янніса Хрисомалліса.
 
Сприймання музики
(А. Вівальді «Літня гроза» (Концерт № 2 соль мінор «Літо») із циклу «Пори року»)
  • Опишіть свої враження від прослуханого твору.
  • Які інструменти вас здивували, зацікавили?
Відповіді учнів.
 
«Перевіримо музичну обізнаність»
У ч и т е л ь. Перші літери правильних відповідей на запитання — ім’я композитора, музика якого продовжить наші «музичні переміщення у часі».
1. Мистецтво організації музичних звуків, насамперед у часовій (ритмічній), звуковисотній та тембровій шкалі. (Музика.)
2. Великий концертний твір на певний сюжет для солістів, хору й симфонічного оркестру. (Ораторія.)
3. Коротка, не визначена у нотному записі пауза між музичними фразами або розділами твору. (Цезура.)
4. Завершений за побудовою епізод опери, оперети, ораторії або кантати, що виконує співаксоліст у супроводі оркестру. (Арія.)
5. Струнно-ударний клавішний інструмент, різновид фортепіано, де струни, дека, рама й механіка розташовані горизонтально. (Рояль.)
6. Міра швидкості у музиці. (Темп.)
Отже, ім’я композитора… (Моцарт.)
 
Розповідь учителя
— Вольфґанґ Амадей Моцарт (1756—1791) — видатний австрійський композитор, диригент, музикант-віртуоз. Представник Віденської класичної школи, автор понад 600 музичних творів. За свідченням сучасників, Моцарт мав феноменальний музикальний слух, пам’ять і неперевершену здатність до імпровізації (слайд 5).
 
Прослухаймо фрагменти всесвітньовідомої Симфонії № 40 В. А. Моцарта, головна тема І частини якої більшості з вас знайома, у виконанні Віденського філармонічного та естрадно-симфонічного оркестру.
 
Сприймання музики (В. А. Моцарт. Симфонія № 40 (І ч., Molto allegro) у виконанні Віденського філармонічного оркестру)
  • Користуючись таблицею, доберіть слова для характеристики виразності музики (слайд 6).
  • Які групи інструментів виконують головні партію, а які — побічну? (Відповіді учнів.)
  • Чим відрізняється від попереднього звучання сучасне інструментування?
  • Опишіть свої враження від сучасного аранжування академічної музики Поля Моріа. 
Відповіді учнів.
 
Фізкультхвилинка «Танцюймо разом» (слайд 8)
У ч и т е л ь. Сьогодні ми танцюватимемо під енергійну композицію 1970-х — пісня «Taka Takata» у виконанні оркестру П. Моріа.
 
Вокально-хорова робота (слайд 9)
Розспівування
Робота над виконанням пісні В. Івасюка «Червона рута» (виконання пісні з ритмічним супроводом, групами, із солістами)
 
ІV. Підбиття підсумків уроку
Рефлексія
  • Назвіть авторів та виконавців музики, що ми сьогодні прослухали.
  • Назвіть сучасні музичні інструменти.
  • Що таке аранжування?
  • Що таке оркестрування?
  • Які твори вам найбільше запам’яталися? Чому?
Відповіді учнів.
 
Оцінювання
V. Домашнє завдання (слайд 10)
  • Виконайте завдання на с. 27 підручника.
  • Перегляньте кінофільм «Amadeus» (реж. Мілош Форман).
  • Прослухайте ІІ, ІІІ частини Симфонії № 40 В. А. Моцарта.
  • Знайдіть на сторінках інтернету аранжування академічної музики та поповніть свою скарбничку МР4 «Музичний вернісаж». Поділіться з друзями кращими зразками у сервісі Google Apps.

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів