Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Свято «Ми тепер — не просто діти, ми тепер — вже школярі!»

Мета: познайомити учнів з їхніми обовязками, з тим, як важливо навчатись; вчити читати, писати, рахувати; розвивати виразність читання віршів; виховувати повагу до старших, до людей, які з ними працюють.


Святково прибрана зала, діти сидять півколом на стільчиках.

Буратіно. Добрий день всім! Ви впізнали мене? Я вам загадку про себе загадаю.

В батька хлопчик — дуже гарний,

Незвичайний, деревяний.

Любить дуже батько сина,

Забіяку... (Буратіно).

Правильно, мене звати Буратіно. Тільки не подумайте, що я забіяка, я — хороший. А хто скаже, як називається казка, в якій ви зі мною познайомилися? (Діти відповідають.)

Молодці!

Усім! Усім! Усім! Дорогі друзі! Я знайшов чарівні двері, які ведуть до країни Знань! Там живуть літери, які складаються в склади, склади зєднуються в слова, а слова складають речення. У цій країні добро завжди здобуває перемогу над злом. Як же мені хочеться потрапити до цієї країни! А ви, діти, хотіли б помандрувати до цієї країни? Що ж мені робити? Як потрапити до країни Знань?

(Заходить Карабас.)

Карабас. О! Як багато глядачів зібралося! Добрий день, дорогі гості! Зараз ми з вами відвідаємо свято. Ти, Буратіно, мрієш бути розумним, знайти золотий ключик, щоб потрапити до країни Знань. А що ти будеш там робити? Адже ти не вмієш ані читати, ані писати?

Буратіно. А от саме читати, писати і рахувати я навчусь у країні Знань. А ви, діти, підведіть руки, хто хотів би потрапити до країни Знань. Ось бачиш, Карабасе, скільки в мене друзів!

Карабас. Я знаю, де знаходиться золотий ключик, а ще це відомо вашим друзям, які перебувають у мене в полоні.

Буратіно. Що ж робити? Як допомогти друзям?

Карабас. Ви можете допомогти друзям, якщо витримаєте три стр-р-ра-шенні перевірки, тоді золотий ключик буде вашими!

Буратіно. Діти! Ви згодні виконати все, що Карабас забажає?

Всі. Так!

Буратіно. Бачите, всі діти згодні. Слухаємо вас.

Карабас. Іспит перший. Полічити квіти (від 1 до 10). (Квітами прикрашена зала.)

Іспит другий. Відгадати загадки.

  Стоїть веселий світлий дім,

    Дітей багато дуже в нім.

    Там пишуть і рахують,

    Читають і малюють. (Школа)

  Коли хочеш ти читати,

    То мене повинен знати.

    Всіх я розуму учу,

    А сама завжди мовчу. (Книжка)

  В сумці зошити, буквар.

    Хто до школи йде? (Школяр)

  Хто скликає на урок?

    То дзвенить шкільний... (дзвінок).

  Для письма, сказати прошу,

    Що потрібно взяти?.. (Зошит).

Карабас. Іспит третій. Прочитати вірші напамять.

ВЧАТЬСЯ ЧИТАТИ

На узліссі, де щавель,

Де шовкова травка,

Вчить абетку журавель

А за ним — журавка.

(В. Переяславець)

ХТО ЩО ПИШЕ?

Пише хвостиком лисичка

Щось на росяній траві.

Дятел, пташка невеличка,

Ставить знаки на корі.

Таємниче пишуть риби

Плавниками у ріці.

Зайчик сонячний на шибі

Пише вірші-промінці

Вяже лиска волосінь, вудку закидає —

Ловить рибку там, де тінь, та буквар читає.

Рак чіплявсь, а рибка — ні!

Лиска ж не знудилась,

Бо уже на третім дні

Рак читать навчився.

Сонечко ж на лопусі знає літери усі

І читає на долонці — золотий букварик — сонце.

КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня:

Треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить,

Що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:

«Ця хвороба не проста.

Треба різати хвоста».

Кошеня кричить: «Ніколи!

Краще я піду до школи

Буратіно. Ура! Ура! Ми все виконали. Тепер ми всі можемо потрапити до країни Знань. Є вже ключик.

Але куди ми потрапили? (До лісової школи.)

ЛІСОВА ШКОЛА

Учитель

Ось і перший дзвінок,

Починається урок.

Входить вчителька Сова.

Сова

Добрий день, діти, сідайте,

Починаєм наш урок.

Повторять лічбу ми будем.

Зає, заїнько, скажи,

Скільки буде 2 + 3?

Заєць

Ой, не знаю, ой, боюсь

І чомусь я весь трясусь.

(Трясеться, боїться.)

Сова

Відповідь давай ти сміло,

А трястись — погане діло!

Два плюс три — буде пять —

Це повинен кожен знать.

(Заєць сідає.)

Відповідь нам дасть лисиця,

Скільки буде два плюс два?

(Лисиця підглядає.)

Ти, лисицю, не коси,

Не підглядай в зошит ти!

Сядь, подумай ти скоріш,

Ну а потім відповісиш.

Мишко косолапий, встань,

Відповідь швидше дай:

Скільки буде три плюс три?

Ведмідь (стукає лапою по голові, ніби думає). Три плюс три — у-у-у-у-у-у!

Сова

Довго думав, друже, ти!

І так голосно ревеш...

Ти навчився рахувати,

Але — скоріш відповідати.

(Ведмідь сідає.)

Продзвенить тепер нам мушка,

Літа ясного подружка,

Скільки буде пять плюс пять.

(Мушка дзвенить до 10 і сідає.)

Ти відмінно відповіла,

На «дванадцять» продзвеніла!

Хай проквакає квакушка,

Скільки буде три плюс два.

(Квакушка перебиває, квакає тричі.)

Дуже скоро ти спішилась,

І тому з лічби ти збилась.

Ти подумала б спочатку,

А вже потім говорила!

Жабка (думає)

Три плюс два — буде ква-ква-ква-ква-ква!

Сова (гладить по голові жабку)

Ось тепер подумала!

Відповість нам вовк зубастий,

Скільки лапок у звірят?

Вовк

Знають всі у цілім світі:

Два плюс два завжди чотири.

Стільки ж лапок у зайчат,

У моїх лісних звірят.

Сова

З тебе, друже, буде толк!

А зайчат ти нам не руш!

Ви повинні всі старатись

І відмінно всі навчатись,

Щоби зайців в лісі всі

Рахувати вмить могли.

(Дзвонить дзвінок.)

Продзвенів уже дзвінок.

Ось і кінчився урок. (Всі звірі встають.)

Заєць (голосно кричить)

Кінчив діло — гуляй сміло!

Лунає музика. Шапокляк заходить із собачкою.

А що це сьогодні за свято?

Чому квітів так багато,

В квітнику неначе?

Учитель

На велике свято всі зійшлися друзі —

Тут і мама, й тато у веселім крузі!

Ще такого свята не було ніколи,

Бо прийшли малята вже тепер до школи!

Шапокляк. Я хочу з вами дружити!

Учитель

А ти, гостє дорога,

Шапокляк твоє імя,

Хочеш знати, чого навчилися діти у школі?

Шапокляк. Хочу, але боюсь, що тут такого навчили!

Головний учень. У шеренгу шикуйсь!

До здачі рапорту пані Шапокляк стояти струнко!

Пані Шапокляк! На свято «Посвячення в школярі» зібралось 20 дітей. До проведення свята готові.

1-й учень. За 3 місяці навчання в школі вивчено декілька букв.

2-й учень. Дітьми першого класу перечитано зачитано, недочитано до дірок 100 художніх книжок.

3-й учень. Списано, переписано, недописано багато листків паперу.

4-й учень. Загублено 5 поганих звичок, 17 авторучок, 20 олівців,
10
гумок, 30 ґудзиків.

5-й учень. Над важкими завданнями поламано 5 голів, 4 стільця,
6
дзвінків.

6-й учень. На території школи розбито 1 клумбу, 6 горщиків,
2
шибки.

Учитель. Клас живе цікаво і не збирається зупинитись на досягнутому. (Діти сідають.)

Шапокляк. Ой, Ой, ой! Оце навчились! Оце дожилася!

Учитель. Дорогенька гостє, діти з тобою пожартували.

Шапокляк. Ну що ж тут смішного, тут плакати треба. Яка ганьба!

Учитель. Та це ж жарт!

Шапокляк. А, жарт! Тоді зрозуміло. Жартувати вмієте. Ой! Я й забула.

Мене Гена попросив, перевірити казав,

Чи готові ви бути школярами.

Дав він план мені,

Щоб за ним у вас спитати,

Потім все йому сказати.

А чи знаєте, що таке портфель?

Портфель

Портфель — мій друг і помічник,

Я до портфеля дуже звик!

І він без мене ні на крок —

Зі мною йде він на урок.

Портфель для мене залюбки

І ручку носить, і книжки!

Його я дуже бережу!

Шапокляк. Берегти — бережете, а чи вмієте ви його складати?

Гра «Склади портфель»

Шапокляк

Так! Вже і портфель складали,

Ви вже й літери вивчали,

І казки ви теж читали...

Загадку ви відгадайте,

Слово-відповідь складайте.

  Букви всі від А до Я

    На сторінках Букваря.

    (Учень складає слово Буквар.)

  Для письма сказати прошу,

    Що потрібно взяти?.. (Зошит).

Шапокляк. Молодці!

Учитель. А тепер питання до тебе, пані Шапокляк. Що наші діти найбільше люблять?

Шапокляк. Знаю (думає), знаюспати їсти.

Учитель. Ні, не відгадала. Танцювати люблять!

(Танок.)

А ще наші діти люблять гратися в ігри.

Гра «Дні тижня»

А ще наші діти люблять співати анг­лійською мовою!

(Пісня.)

Шапокляк. Молодці, діти! Тепер, я думаю, саме час присвоїти вам почесне звання «школяр».

(Буратіно вручає медалі.)

Казкові герої

Ви тепер — не просто діти,

Ви тепер — вже школярі!

Шапокляк. Вітаю вас, діти, а мені вже час. До побачення!

1-й учень

Ось і школа. Квіти, квіти

Загойдалися вгорі...

Ті, що звались просто діти,

Нині звуться школярі.

ГОЛОВНА ПРОФЕСІЯ

2-й учень

Учитель, лікар, чи геолог,

Письменник, слюсар, чи кресляр,—

Всі називають головною

Одну професію — школяр.

3-й учень

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш ти набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким з дитинства мусиш буть.

(А. Костецький)

МИ — ШКОЛЯРІ

4-й учень

Тепер ми — справжні школярі,

За парти ми вже сіли.

Роздав учитель букварі,

Щоб ми читать навчились.

5-й учень

Йдемо у школу — і дива! —

Тепер на кожнім кроці

Ми чуєм звуки і слова,

Що вчили на уроці.

6-й учень

Чив, чив — горобчик сів на дах.

Чув, чув — чудові справи!

І «кукуріку» — по складах

Вивчає півник бравий.

Сорока жвава біля нас

На дереві стрекоче,

Неначе з нами в перший клас

Записатись хоче.

8-й учень

Куди б не йшли ми в вільний час,

Не направляли кроки,

Весь світ навколишній, мов клас,

Де учим ми уроки.

(П. Комаров)

Пісня «Мама двері відчиня».

Прилетіла повітряна кулька (це подарунок від пані Шапокляк).

Учитель. Діти, це від пані Шапокляк подарунок. Тут є лист.

Зараз ми відгадуватимемо, з якої казки уривок.

  Маленьке, сіреньке біди наробило,

    Щось біле, кругленьке, хвостиком розбило. («Курочка Ряба»)

  Підробив він голосок,

    Став маминим співати.

    Здогадалися вони:

    «Вовк, а не наша мати!» («Вовк та козенята»)

  Зажурився коток,

    Взяв бандуру й молоток,

    Та й пішов співати в лісок. («Котик півник»)

Учитель. Молодці, відгадали. А тут ще завдання.

Улянко, прочитай, що тут написано: о, с, а. А разом?

Улянка. Бджола.

  Сашко, ти любиш ходити до школи?

Сашко. Так, тільки на Різдво.

Але ж на Різдво ніхто не ходить до школи!

Сашко. Тому я і люблю.

  Діано, чому у морі вода солона?

Діана. Ви що, не знаєте? Тому що там оселедець плаває!

  Карино, ти чому запізнилась до школи?

Карина. Бо мама проспала.

  Дімо, ти чому не їси хліба, що — розтовстів дуже?

Діма. Ні, я худий. Ребра стирчать, як батареї.

(Пісня.)

1-й учень

Перший раз у перший клас

Поступили ми вже.

І читать, і писать

Будемо всі залюбки!

2-й учень

Перший клас, перший клас!

Все у нас в перший раз:

Перша парта і дзвінок,

Перша книжка і урок.

3-й учень

Ми — найменші школярі.

Годі бігать у дворі!

Будемо читать, писать,

Літери в склади складать.

4-й учень

Обіцяєм не лінитись,

Тільки на «дванадцять» вчитись,

Рано з сонечком вставать,

Щоб у школу не проспать.

5-й учень

Ми — не просто малючки.

Ми вже — справжні первачки.

А за років одинадцять

Підростем на всі сто двадцять.

6-й учень

Ми ходили в дитсадок,

Мріяли читати

І на перший свій урок

Швидше завітати.

7-й учень

Будем добре ми учитись,

І співать, і веселитись,

Щоб раділи мами милі,

Що такі ми в них щасливі!

8-й учень

З нами йдуть у перший клас

Буратіно, Карабас.

Цибуліно і Мальвіна

Часті гості будуть в нас.

Буратіно

Я — веселий Буратіно,

Ключ від знань приніс для вас!

Всі навчайтесь на «відмінно»

І мене візьміть в свій клас.

Мальвіна

Я — гарнесенька Мальвіна,

Не забудьте неодмінно:

Дуже хочу я учитись,

З вами гратись, веселитись.

Казкові герої

Ми бажаєм вам щоранку

Прокидатись спозаранку

І ніколи не сваритись.

З вами будем поряд ми

І учитись, і рости.

Рахувать, читать, писать,

І веселі ігри грать.

Гра-танок «Із букварем».

Правила для учнів

Лиш прокинувся, вставай!

Лінькам волі не давай!

Пелюстки роса омила,

Отже й ти берись до діла.

Ти нагадувань не жди,

А до школи вчасно йди.

Перш ніж вийдеш ти у двір,

Все у ранці перевір.

В школі, в класі не сміти,

Насмітив — то прибери.

Ні в свята, ні в дні буденні

Крейди не носи в кишені.

Про охайність пильно дбай.

Чистим одяг свій тримай.

Ти дорослим не груби,

Малюків жалій, люби.

Знай — «дванадцять» в табельку,

Що добірний плід в садку.

Працюватимеш на славу —

Честь тобі і користь справі.

Першокласники

Не забудем ми ніколи

Ваші корисні поради.

Обіцяємо сьогодні

Прикладом у всьому стать!

 

С. Кучер, учитель вищої категорії, Старокостянтинівський ліцей, Хмельницька обл.

 

Відгуки читачів