Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Модульна технологія навчання та її використання на уроках

О. Б. Гнатів, ЗОШ № 194 «Перспектива», м. Київ

Реформування освіти полягає не тільки в оновленні змісту навчальних програм та підручників, а й у пошуку нових підходів до навчання, нових стосунків між учасниками освітнього процесу.


Чи варто використовувати результати попередніх освітніх експериментів? Адже «нове» — це добре забуте «старе». І це «старе» давало доволі непогані результати. Ідеться про модульну технологію.
 
Маю досвід викладання фізики за модульною технологією в одній із сімферопольських шкіл до анексії та думаю, що це варто уваги вчителів, які прагнуть змін в освітньому процесі.
 
Отже, у деяких школах Автономної Республіки Крим було впроваджено модульну технологію навчання як експериментальну в середині 1990-х років. Ідея була в тому, щоб скоротити навантаження на учня під час виконання домашнього завдання та зменшити кількість підручників, які щодня учень змушений носити до школи.
 
Опитування серед учнів та батьків показали, що близько 80 % учнів виконували домашнє завдання лише з трьох-чотирьох предметів. На решту не вистачало сил і часу. Тому кількість предметів у розкладі зменшили до 3–4, а 45-хвилинні уроки поєднали в пари. Дослідження психологів показали, що школяр може утримувати увагу не більш ніж 30 хвилин, після чого відбувається втрата уваги й концентрації. Тому замість двох уроків по 45 хвилин було запропоновано три по 30 хвилин із маленькими перервами між ними. Протягом дня учень відвідував 3–4 уроки тривалістю 90 хвилин кожен (із перервами після кожних 30 хвилин).
 
Зміст програми поділили на окремі частини — модулі. Для вивчення кожного модуля пропонували близько 5 тижнів. Контроль знань припадав на п’ятий тиждень, після якого починалися канікули тривалістю 4–5 днів. Після канікул — вивчення нової теми.
 
На першому уроці чергового модуля вчитель пропонував учням установку до теми, у якій було вказано тему кожного уроку, форму поточного контролю знань, теми лабораторних, практич-
них робіт, семінарів, а також домашнє завдання до кожного уроку. Учні записували установку в зошит. У молодшій школі практикували роздруковувати установку й вклеювати в зошит кож-
ному учневі.
 
Установка робила навчальний процес відкритим і прогнозованим. Це дозволяло деяким учням вчити матеріал наперед для покращення результатів, брати теми проектів для дослідницької роботи в темі, яка сподобалася. Батьки раділи, що можуть краще контролювати виконання домашнього завдання й що дитина не перевантажена.
 
Приклад установки
Установка до теми «Застосування законів динаміки». 10 клас
 
 
Таким чином, у розкладі замість 6–8 предметів на день залишилося 3–4. При цьому об’єм навчального матеріалу не зменшився, а кількість годин на вивчення кожного предмета відповідала програмі. Учні отримали таке бажане зменшення домашнього завдання й знайшли час на відвідування гуртків та додаткових занять, а також зменшили вагу портфеля, що теж має значення.
 
А вчителям роботи додалося. Адже тепер замість наприклад двох сорокап’ятихвилинних уроків на тиждень доводилося провести один у системі 3×30 хвилин. І цей один урок повинен бути відпрацьований до дрібниць. 75 % матеріалу треба вивчити з учнями в школі і 25 % залишити на домашнє завдання. Кожні 30 хвилин — різні види діяльності.
 
Які тут були варіанти? Наведу кілька прикладів поділу змісту уроку на три частини по 30 хвилин.
 
І варіант
1. Пояснення нового матеріалу з демонстраціями й експериментами, або ж з відео чи презентацією. Складання словника нових понять.
2. Виконання практичних завдань з обладнанням чи лабораторна робота.
3. Складання плану-конспекту чи таблиці, робота з підручником. Закріплення вивченого. Розв’язування задач за новою темою.
 
ІІ варіант
1. Актуалізація вивченого на попередньому уроці. Перевірка домашнього завдання. Усне опитування. Тест. Розв’язування задач біля дошки на оцінку.
2. Пояснення нового матеріалу. Відео. Демонстрації. Складання опорного конспекту з формулами.
3. Закріплення вивченого. Розв’язування задач. Відповіді на запитання. Розв’язування кроссворду.
 
ІІІ варіант
1. Роз’язування задач. Підготовка до контрольної роботи.
2. Контрольна робота
3. Аналіз контрольної роботи.
 
Для кращого вивчення теми основні поняття необхідно повторювати на кожному уроці, проводити актуалізацію, виконувати практичну частину програми для засвоєння та запам’ятовування нових понять. Крім того, необхідно створити систему контролю знань для кожної теми з питаннями для диктантів, тестами, самостійними та контрольними роботами, кросвордами.
 
Для організації кожного уроку вчитель складає технологічну карту вивчення теми. Карта містить опорні поняття, якими вже володіє учень на початку теми, нові поняття, які школяр повинен засвоїти в поданій темі, види діяльності на кожному уроці протягом теми.
 
Технологічна карта для теми «Кінематика»
 
Розробка такої технологічної карти дає змогу врізноманітнити діяльність учнів протягом теми, застосовуючи весь арсенал педагогічного досвіду. Час підготовленого уроку пролітає дуже швидко, а коефіцієнт корисної дії підвищується.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів