А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Компетентнісний підхід у навчанні

Автор-укладач Г. В. Юр’єва, Іваннівська ЗОШ, Дубенський р-н, Рівненська обл.


Новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це потребує певного підвищення професійної майстерності вчителя, «доозброєння» його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому перебудувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог та підходів.
 
На сучасному етапі розвитку освіти кінцевим результатом навчального процесу є формування компетентного випускника школи, розвиток ключових і предметних компетентностей учня. І оскільки освітній процес переважно відбувається на уроці, то сучасний урок повинен мати компетентнісно орієнтований характер, тобто і його структура, і форми його проведення, і використовувані нами технології та методи мають забезпечувати розвиток і формування компетентностей, необхідних особистості для життєдіяльності, самореалізації, життєтворчості.
 
Сучасний урок — це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом із ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. Структура сучасного компетентнісно орієнтованого уроку має відображати не стільки зовнішні прояви діяльності вчителя й учнів, скільки сутність процесів, з якими пов’язані методична творчість учителя й активна навчально-пізнавальна діяльність учнів, її логіка. Урок має відображати логіку засвоєння його змісту та керування вчителем цією роботою, досягнення мети через систему дидактичних завдань. Кожне із цих завдань спрямоване на досягнення певної проміжної мети, формування ключових і предметних компетентностей, роботу над певним змістом, тому йому відповідає певна частина в побудові уроку.
 
Провідною метою компетентнісного навчання географії є підготовка компетентного учня, здатного розв’язувати проблеми різного рівня складності на основі сформованих знань, умінь та науково-ціннісних установок. Одним із перспективних шляхів запровадження такого навчання є застосування компетентнісно орієнтованих завдань. Якщо компетентність визначається спроможністю школярів застосовувати предметні знання, вміння й навички у практичній діяльності та повсякденному житті, то компетентнісно орієнтовані завдання (КОЗ) — головний засіб формування предметної компетентності школярів, перевірки і оцінювання рівня сформованості предметної географічної компетентності.
 
Такі завдання відрізняються від традиційних за певними ознаками:
  • обов’язкова вмотивованість виконання зав дання та акцентування на значущості результату, який потрібно отримати;
  • умови завдання мають бути сформульовані як сюжет, ситуація чи проблема, задля вирішення яких слід застосовувати географічні знання, на які немає прямої вказівки у тексті завдання;
  • географічна інформація у завданнях може бути наведена в різних формах (текст, малюнки, таблиці, схеми, діаграми, карти тощо);
  • в умовах завдання можуть бути зайві відомості чи такі, які призводять до певної суперечності, що визначає потребу ретельно аналізувати зміст завдання;
  • прямо чи приховано вказується на сферу застосування результатів вирішення завдання.
 
ПРИКЛАДИ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ ГЕОГРАФІЇ
Завдання 1. Як відомо, динозаври мешкали на нашій планеті сотні мільйонів років тому в мезозойську еру. Проте чи були вони свідками найдавнішої епохи горотворення? (Ні. Найдавніша епоха горотворення — байкальська, відбувалась на межі протерозою та палеозою)
 
Завдання 2. Формування Карпат почалося ще до початку альпійського горотворення, яке тривало десятки мільйонів років. Вчені, досліджуючи вертикальні тектонічні рухи, з’ясували, що ці гори піднімаються зі швидкістю близько 2 мм/рік. Скільки потрібно було часу, щоб гори досягли висоти 2000 м? Чи відповідає цей час терміну тривалості альпійського горотворення?
 
Завдання 3. Християнство прийшло до Київської Русі з Візантії, тому практично всі зовнішні атрибути (обрядовість, архітектура храмів) повторювали візантійські зразки. Але єдиним елементом несхожості храмових споруд стали дахи. У Візантії дах мав форму напівсфери, у Київській Русі — форму «цибулини». Як пояснити такий відступ від архітектурних канонів? (Напівсферні дахи не витримували тиску товстого шару снігу взимку, а на дахах-«цибулинах» сніг зісковзував, не затримуючись)
 
Завдання 4. Командир літака запропонував пролетіти над Африкою з півночі на південь меридіаном 20 сх. д. Допоможіть визначити, яку відстань у кілометрах потрібно подолати, щоб здійснити план командира, якщо довжина дуги 1° меридіана становить 111,3 км?
 
Завдання 5. Мешканці курортного міста Паттайя (Таїланд), що розташоване у субекваторіальному кліматичному поясі, півроку скаржаться на спекотну й посушливу погоду, а півроку — на спекотну й надміру вологу погоду. Що є причиною таких кліматичних негараздів? Обґрунтуйте свою відповідь (Вітримусони, пояснення механізму їх дії)
 
Завдання 6. Уявіть, що ви плануєте побудову атомної електростанції у межах Причорноморської низовини. Як відомо, рівнини розташовуються переважно на стійких ділянках земної кори, де землетруси малоймовірні. Чи можуть бути землетруси в межах Причорноморської низовини? Обґрунтуйте свою відповідь.
 
Завдання 7. Джонатан Свіфт «Пригоди Гуллівера». «20 червня 1702 р. корабель “Адвенчер” з Гуллівером на борту вийшов у море, залишивши Англію. Корабель ішов на всіх парусах до самого мису Доброї Надії. Тут капітан наказав кинути якір і запастися свіжою водою... Але раптом на кораблі виявили течу... Так “Адвенчер” зазимував біля мису Доброї Надії. Лише в березні 1703 р. на кораблі знову були поставлені вітрила». Чи правильно в цьому уривку сказано про зимівлю корабля? (Для Південної півкулі відрізок часу з червня до березня (дев’ять місяців) — це зима, весна і літо. Отже, «Адвенчер» не зимував біля мису Доброї Надії, потрапив туди наприкінці зими та провів там весну й літо)
 
Завдання 8. Жюль Верн «20 тисяч льє під водою». Під час проходу Торресовою протокою підводний корабель «Наутілус» сів на мілину: «Сьогодні 4 січня, — сказав капітан Немо,— через п’ять днів буде повний місяць, і я дуже здивуюся, якщо люб’язний супутник нашої планети не підніме води і тим не зробить мені послуги, якої я ні від кого, крім нього, не прийму». Чому капітан Немо покладав надії на повний місяць? (Під час повного місяця (а також нового місяця) сонячний і місячний припливи збігаються, внаслідок чого приплив досягає найвищого рівня. Оскільки припливна хвиля особливо висока в протоках, капітан Немо мав всі підстави сподіватися, що висока вода зніме «Наутілус» з мілини. Так і сталося).
 
Завдання 9. Дві групи туристів вирушили у навколосвітню подорож. Одна група запланувала рухатися постійно на північ, інша — на захід. Яка з груп досягне своєї цілі? (Друга група. Перша група, досягнувши полюса, далі буде рухатися вже на південь)
 
Завдання 10. Уявіть, що ви заблукали в пустелі, компаса немає, навколо піски, вітер не дме, але ви знаєте, що тут переважають південні вітри. Що може стати орієнтиром? (Бархани)
 
Завдання 11. Засперечались якось Кавказ та Східноєвропейська рівнина про те, хто з них мудріший? Кавказ говорить: «Прожиті роки дають мудрість. Голова моя покрита сивиною. Здавна мене називали сивим, непорушним Кавказом». А ти вся вкрита кучерявою зеленню та квітами, це означає, що я старіший та мудріший». Чи правий Кавказ? (Ні, Кавказ не правий. Сніги на гірських вершинах, навпаки, свідчать не про старість, а про молодість. А найстаріші ділянки земної поверхні — це платформи, однією з яких є Східноєвропейська)
 
Завдання 12. З вершини горба, зображеного на рисунку, одночасно на захід та схід спускаються два велосипедисти. Швидкість якого буде більшою? (На малюнку зображений не горб, а западина. Якщо велосипедисти все-таки будуть спускатися, то швидкість зі східної сторони буде більшою, тому що схил там стрімкіший)
 
Вимоги до сучасного компетентнісно орієнтованого уроку:
  • Конкретизувати загальну мету уроку.
  • Визначати предметні та ключові компетентності, формуванню яких буде присвячений урок.
  • Формулювати цілі й визначати очікувані результати.
  • Здійснювати мотивацію навчальної діяльності. Бажано, щоб учні під керівництвом учителя з’ясували, чи готові вони до вивчення теми, чого їм бракує, що саме вони повинні вміти й знати, щоб успішно виконати основне завдання.
  • Чітко визначати завдання: що повинен учень навчитися робити саме на цьому уроці (діяльнісний підхід).
  • Розрізняти зміст освіти (чому вчу) і зміст навчального матеріалу (за допомогою чого вчу).
  • Відповідно до змісту навчального матеріалу та методів роботи добирати оптимальні форми організації пізнавальної діяльності.
  • Ефективно добирати навчальний матеріал для засвоєння учнями запланованої одиниці змісту освіти (без надлишку чи нестачі навчального матеріалу).
  • Обов’язково у виборі змісту, методів і форм орієнтуватися на цільову установку й уявний очікуваний результат спільної діяльності.
  • Забезпечувати здійснення рефлексії навчальної діяльності. Учні мають вчитися рефлексувати (аналізувати) власну діяльність, оцінювати її, порівнювати досягнуті результати на уроці з очікуваними.
  • В оцінюванні учнів враховувати саме набуття ними предметних компетентностей, умінь вирішувати проблеми, пов’язані з певною навчальною темою.
 
Поради вчителю:
1. Урок починається із цікавості учня до предмета.
2. Перш ніж пояснити, порадуйте.
3. Після того як учні усміхнулися, заінтригуйте.
4. Після інтриги поясніть, навіщо це їм потрібно.
5. Передавайте своє здивування і захоплення тим, що ви пояснюєте.
6. Запам’ятовується несподіваний приклад.
7. Запам’ятовується наочне і те, що можна використовувати.
8. Вищий клас — коли учень хоче переосмислити вашу інформацію і пояснити її іншим.
9. Хочуть вчитися не у того, хто добре знає предмет, а у того, хто показав, як він потрібен учням.
10. Урок — це не те, коли той, хто знає, пояснює тим, хто не знає, а коли присутнім добре разом. А корисне — це наслідок!
 
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів

  • Олександра Шевельова

    19 жовтня 2018

    Вітаю. Тільки дорослі, досить успішні люди можуть стверджувати, що можна обійтись без вчителя. У Е. Хаббарда є і така цитата:"Истина - предрассудок, которому удалось стать аксиомой"... А про навчання, є інший переклад: "Мета навчання дітей в тому, щоб надалі зробити можливим розвиток без вчителя" - це більш відповідає компетентнісному підходу у навчанні. А стосовно прикладів - що динозаври можуть про щось свідчити? Як могли динозаври пережити байкальську епоху горотворення?... Завдання 7. Згідно з судовим журналом, враховуючи тривалість подорожей і що кораблі виходили з Північної півкулі - логічно писати, що зима, (бо головне було: скільки часу ліквідували течу). Взагалі цікаві завдання. Дякую.З повагою.