Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Упровадження нового Державного стандарту початково ї освіти

Н. В. Маценко, учитель початкових класів, спеціаліст І категорії, старший учитель, НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 3 колегіум», м. Сміла, Черкаська обл.

Роздуми вчителя пілотного класу Нової української школи


Останнім часом усіх — і педагогів, і батьків — турбує питання впровадження реформ в освіті. Якою має бути сучасна школа? І відповідь однозначна: не такою, як раніше. Сучасне суспільство вимагає змінити підходи до навчання наших дітей. Щоразу змінюються технології, змінюється суспільство. З якими проблемами стикнуться наші діти, коли виростуть, ми не можемо відповісти однозначно. Та можна сказати впевнено, що для розв’язання будь-яких проблем основними є не знання, а вміння застосовувати їх на практиці; гнучкість мислення, що дасть змогу знайти вихід з будь-якої ситуації; уміння критично мислити та оцінювати будь-яку інформацію. Зміст початкової освіти базується на компетентнісному підході: важливо не те, що ти знаєш, а як ти цим умієш користуватися. Саме такою школою, школою компетентностей, на мою думку, має стати сучасна школа. Сучасному суспільству потрібні люди, які мають такі якості: емоційний інтелект, здатність працювати в команді, критично мислити, ухвалювати складні рішення, аналізувати. Адже найбільш успішними на ринку праці у найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, ставити мету та досягати її, спілкуватися в багатокультурному середовищі.
 
Під час пілотування Нового державного стандарту стикалася зі скептиками, які вважали, що нічого змінювати в освіті не потрібно, не варто копіювати закордонні системи освіти. Так, не варто, але що нам заважає взяти те найкраще, що є у них, і зінтегрувати, тобто поєднати з нашими напрацюваннями? Головне — бажання творити, розвивати здібності та таланти кожної дитини, рухатися вперед і вірити в те, що кожна дитина — неповторна особистість.
 
2017/2018 навчального року мені пощастило долучитися до апробації нового Державного стандарту. Я не пошкодувала про це ні на мить, бо побачила величезний потенціал Нової української школи, що дає можливість мені як учителеві обирати шляхи досягнення кращих результатів, тобто розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів. Учителеві надається величезний простір для творчості, створення власних методів навчання.
 
Як зробити так, щоб навчання дитини у школі було ефективнішим та зберегти при цьому постійні інтерес та ентузіазм дітей до навчання? Освітня реформа передбачає навчання через гру, дослідження, особистий досвід, роботу в групах та соціалізацію, уміння співпрацювати з іншими ді-
тьми. Звісно, це незвично, коли замість традиційної розстановки парт діти сидять і працюють у групах. Та з власного досвіду можу сказати, що такі форми роботи дають чудові результати. По-перше, діти швидше адаптуються в новому колективі, бо вони повинні співпрацювати. Навіть на моє перше запитання: «Діти, як ви вважаєте, чому ми так сіли?», прозвучали відповіді: «Ми будемо вчитися працювати разом, у команді», «Бо так легше допомагати одне одному», «Так цікавіше, адже ми будемо спілкуватися одне з одним». По-друге, дитина під час роботи у групі почувається в безпеці, вона не боїться висловлювати свої припущення, обговорювати їх. Тут розкриваються навіть найменш сміливі діти. Наше завдання: дати учням можливість повірити в себе, не боятися помилятися, адже історія знає випадки, коли найсміливіші відкриття були зроблені в результаті помилкових припущень. 
 
Відкрити себе допомагають і щоденні ранкові зустрічі. Під час цих зустрічей діти відчувають позитивні емоції, вчаться спілкуватися з однокласниками, діляться своїми новинами, радощами, турботами, інколи відкриваються зовсім інакше, учаться довіряти одне одному та піклуватися одне про одного, визначають день тижня, дату та місяць, погоду, вивчають прикмети, діляться новинами, визначають дитину дня, вчаться нових форм привітань: жестів, компліментів, умовних знаків, обіймів, запитань, пошуків спільного — відмінного тощо. Це сприяє розвитку мовлення, збагаченню словникового запасу учнів, формуванню критичного мислення, вміння ставити запитання. А ще — діти вчаться працювати в колективі, не заважаючи іншим, дружно гратися в спільні сюжетно-рольові ігри та мають реальну можливість для вільного вибору і прояву ініціативи.
 
Провідними аспектами Нової української школи є дитиноцентризм та індивідуальна освітня траєкторія, тобто вчителі, батьки, учні можуть спільно обирати темп навчання, глибину та складність певного матеріалу.
 
Протягом роботи вчителі пілотних шкіл були забезпечені модельними навчальними програмами — зразками, за яким можна створювати свої або обирати ті форми роботи, що, на думку педагогів, є доречними в певному класі під час вивчення якоїсь теми. Навчання проводили за тематичними тижнями. Кожен день теж мав відповідну тему. Наприклад, 18-й тиждень мав назву «Я — мандрівник», під час якого діти розв’язували дослідницькі завдання:
  • Хто такий мандрівник? / Чи можу я назвати себе мандрівником?
  • Куди ми помандруємо? Подорож Україною.
  • Куди ми помандруємо? Подорож на південний континент.
  • Як мандрувати світом, не засмічуючи природи?
Коли ми планували тематичний день, то обирали тему і складали інтелект-карту (ментальну карту), тобто записували все, що знаємо, або те, що спадало нам на думку про об’єкт чи явище, що розглядали. Потім групували цю інформацію, визначали, з яких галузей можуть бути ці знання і що можна робити на уроках з дітьми, аби у них склалася цілісна картина сприйняття світу Наприкінці кожної чверті проводили корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у знаннях та вміннях учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми можливостями
та особливостями.
 
Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу, мета якого — не знання заради знань, а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: важливо не що, ти знаєш, а як ти цим умієш
користуватися. Саме тому в Стандарті постійно трапляються посилання на зв’язок з досвідом дитини та можливості застосувати здобуті знання на практиці.
 
Навіщо вводять інтеграцію?
Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не попредметно. Тому навчання в початковій школі пілотних класів було інтегрованим — предмети об’єднувались довкола цікавих для дитини тем чи проблем. Учні отримували можливість пов’язати зміст двох або більше предметів або дисциплін у межах однієї теми дослідження. Розвивалися базові навички з читання і письма. Це відбувалося значно ефективніше, зокрема через речі, цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя
.
Сім освітніх галузей інтегруються у курс «Я досліджую світ». Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво. Звичні для нас «українська мова» та «математика» інтегруються, але не повністю. З 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладають у рамках інтегрованого курсу, а інші три — як окремий навчальний предмет. Так само з українською мовою. Автори програми під керівництвом Р. Б. Шияна пропонують 2 години цього навчального предмета викладати в рамках курсу «Я досліджую світ», а решту 5 — як окремий предмет «Українська мова».
 
Переваги інтегрованого навчання для учнів:
  • більш чітке розуміння мети кожного предмета в різних контекстах;
  • більш глибоке розуміння будь-якої теми, завдяки її дослідженню через кілька точок зору;
  • краще усвідомлення комплексного підходу, завдяки якому предмети, навички, ідеї та різні точки зору пов’язані з реальним світом;
  • удосконалення навичок системного мислення.
Уміння бачити взаємозв’язки всіх аспектів життя, зрештою, стає звичкою, яка допомагатиме учням протягом усього їхнього життя.
 
На моє глибоке переконання, головним завданням сучасного вчителя є не вміння давати дітям готові знання, значні обсяги інформації, що просто неможливо запам’ятати, а створити умови для того, аби діти змогли самостійно здобувати ці знання, спостерігати, досліджувати, знаходити нові шляхи та способи розв’язання проблем. Провідною для учнів має стати дослідницька діяльність. Не потрібно давати дітям готових інструкцій, доцільніше спонукати їх до знаходження рішення самостійно, працювати над тим, щоб вони відходили від копіювання єдиної правильної відповіді.
 
І, звісно ж, Нова українська школа передбачає організацію нового освітнього середовища, тобто простір, у якому перебуватимуть учні, має бути динамічним, постійно змінюватися і бути орієнтованим на дитину, відповідати принципам дитиноцентризму. Навчання проводять за тематичними тижнями, тому на стінах кімнати розміщено наочні матеріали, присвячені темам, що вивчаються. Облаштування навчальних та ігрових центрів дає змогу учням самостійно добирати матеріали та інструменти для розв’язання поставленого завдання, а не лише користуватися тим, що запропонує їм учитель. Саме так можна виховати креативну особистість, яка шукає нестандартні підходи та незвичайні шляхи, вміє здійснювати свідомий вибір та відчувати успіх. Наприклад: «Чим можна виміряти довжину парти?». Діти у математичному центрі добирають засоби для вимірювання, самостійно роблять висновки, чим зручніше, швидше та точніше здійснити вимірювання.
 
На мою думку, під час планування тематичних днів учителеві необхідно врахувати особливості навчання учнів з різним типом інтелекту, урізноманітнити уроки; створити освітнє середовище, не відірване від життя.
 
Уважаю, що в учнів початкової школи доцільно формувати елементи самооцінювання та створення ситуації успіху. Важливим інструментом у цьому є портфоліо — інструмент, що демонструє досягнення учня. Портфоліо не є інструментом планування роботи з дитиною. Це позитивний спосіб оцінювання дитини, оскільки він свідчить про досягнення дитини. Портфоліо фокусується на тому, що дитина МОЖЕ робити і як швидко відбувається прогрес у розвитку її здібностей — часто вчителі та батьки бачать лише мету, яку потрібно досягти, не помічаючи прогресу на цьому шляху, не помічаючи зусиль дитини для досягнення мети.
 
Портфоліо має бути максимально орієнтованим на дитину. Коли дитина матиме можливість вибирати свої роботи, вона починає розуміти критерії, за якими їх оцінюватимуть. Учень може бачити свій прогрес, оцінювати свої досягнення та успіхи.
 
Портфоліо може містити багато різних видів робіт, що розміщують у ньому вчитель, дитина та батьки, зокрема: зразки письмових робіт, малюнки, опитувальники, фотографії, спостереження, зразки робіт у межах окремих освітніх галузей та ін.
 
Однією із ключових компетентностей Нової української школи є педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем та батьками.
 
Залучення батьків до освітнього процесу є важливим показником успішної реалізації принципів партнерства. Разом з батьками та учнями ми реалізували спільні проекти, проводили ранкові зустрічі, готувалися до свят та виховних заходів, організовували екскурсії, що сприяло довірливим взаєминам у класі, доброзичливості, позитивному ставленню та взаємоповазі.
 
Сьогодні соціологія свідчить, що проблема номер один в освіті — втрата у дітей мотивації до навчання. Найважливіше завдання вчителя: підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання. А для цього потрібно зацікавити учнів, зробити кожен урок неповторним, захопливим, сповненим нових відкриттів та вражень.
 
Не виникнуть проблеми у впровадженні нового Державного стандарту, якщо вчитель зацікавлений, якщо у нього є бажання працювати по-новому, творити, а його підтримують ще й батьки та адміністрація. Переконана, що не потрібно боятися змін, потрібно крокувати в ногу з часом і докладати зусиль, аби наша освіта ставала якіснішою та прогресивнішою. Відомий англійський письменник Сідней Сміт сказав: «Щоб зробити у світі що-небудь гідне, не можна стояти на березі, тремтячи і думаючи про холодну воду і небезпеки, що чатують на плавців. Потрібно стрибати у воду і випливати як вийде».
 
Зі свого боку, впроваджуючи новий Державний стандарт, я побачила зацікавленість учнів, блиск у їхніх очах, мотивацію до навчання. Коли твої діти не запитують про те, коли перерва, а запитують про те, що ми будемо досліджувати наступного уроку, це зігріває душу, і хочеться працювати, творити, бо в будь-якому випадку освіта потребує змін. Час змінюється, отже, змінюється суспільство. Ті методи викладання, що існували раніше, безрезультатні. Наші діти повинні вирости конкурентними на сучасному ринку праці. Ми повинні дати їм те, що допоможе їм стати успішними та щасливими дорослими.
 
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів