А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Профілактика комп’ютерної залежності в дітей: казка на допомогу вчителю

І. В. Гармаш, м. Харків

Комп’ютери, смартфони, ґаджети, айфони, планшети, ноутбуки... Скільки нових термінів, скільки нової техніки стрімко увірвалося в життя сучасної людини! Техніка на службі в людини! Дивовижі миттєвого зв’язку за допомогою великого мага — Інтернету! Неймовірні можливості для здобуття інформації, навчання, спілкування! Винахід комп’ютерів послужив переломним моментом в еволюції сучасного суспільства й багатьох галузей промисловості, уніс безліч прогресивних змін у роботу засобів масової інформації, систем зв’язку. Але... Якби не але...


Бо разом із комп’ютеризацією з’явилися і її негативні наслідки, які впливають на психологічне та фізичне здоров’я людини. А особливо на здоров’я дітей і підлітків, на ще «незрілий» мозок. Мова йде про комп’ютерну залежність та її різновиди. До речі, цей термін з’явився 1990 року. Проблема комп’ютерної або інтернет-залежності, від якої страждає психічне і фізичне здоров’я людини, має світовий масштаб. Вона визнана хворобою ХХI століття і вважається психічним розладом.
 
На жаль, діти, підлітки дуже багато часу проводять за комп’ютером, часто вважають за краще віртуальне життя, ніж реальне, упадаючи в так звану залежність. Залежність від різноманітних ігор, сучасних телефонів, онлайн-спілкування, нав’язливий серфінг у Інтернет-мережі. 
 
Залежна дитина обмежує своє коло спілкування комп’ютером. У результаті цього в таких дітей спостерігаються брак життєвого досвіду, інфантилізм у розв’язанні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, психологічні порушення (зниження гостроти зору, підвищена втомленість, порушення постави тощо), звуження кола інтересів, прагнення створити особистий світ, утеча від реальності. Загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянки, спілкування з батьками й однолітками, інші захоплення. У відповідь на заборону проводити час за комп’ютером, на жаль, виникають конфлікти з батьками.
 
Тому, як кажуть, «хворобу краще попередити, ніж лікувати». Задача сучасної школи, батьків — профілактика та попередження комп’ютерної залежності.
 
Як практичний психолог із великим досвідом роботи, пропоную дорослим використовувати казки. Чому саме казки? Тому що використання казок — це екологічний, травмобезпечний, безболісний спосіб спілкування з дітьми. Казки не викликають психологічного опору дитини. Слухаючи казку, дитина ототожнює себе з певним героєм. І в дорослому житті людина робить так, як і її улюблений герой. Тож у певному сенсі казка закладає долю, поведінку і характер, веде людину по життю.
 
Цікавим та корисним моментом є те, що казки впливають на підсвідомість дитини, на праву півкулю мозку, яка відповідає за образне мислення. При цьому обминаючи критичну ліву півкулю. Інколи достатньо читати дитині казку. Але кращий психотерапевтичний ефект можна отримати, обговорюючи її, ненароком підводячи дитину до корисних висновків. Можна також запропонувати дітям творчі завдання, які будуть сприяти самоаналізу, розвитку самосвідомості.
 
А зараз пропоную мою авторську казку.
 
КАЗКА «ХЛОПЧИК І ТЕЛЕФОН»
Мета казки:
  • Формування в дітей духовних та сімейних цінностей;
  • виховання любові до батьків;
  • профілактика комп’ютерної, ігрової залежності в дітей.
 
Жив собі один Хлопчик, розумний, спортивний та добрий у глибині душі. Щоправда, трохи впертий. А може, це нерозтрачена на корисні справи завзятість із нього вилазила? У школі Хлопчик добре вчився, спортом займався, у шахи грав і навіть музику вивчав.
 
І все в його житті було б добре, якби... Якби не ТЕЛЕФОН, який хлопчикові подарували на день народження на літніх канікулах. Телефон був новий, довгоочікуваний, сучасний і... дуже хитрий! Він заманював Хлопчика музикою з усього світу, а ще вабив різними-різними іграми, щодня задаровуючи Хлопчика все більше та більше. Та з часом влада телефону над дитиною ставала все міцнішою і сильнішою.
 
І Хлопчик щодня спілкувався з хитрим пристроєм усе частіше та довше, забуваючи про справжніх друзів, про вірного собаку, про світ книг та красу природи. Минуло зовсім небагато часу, і потрапив Хлопчик у полон телефонний, у залежність від хитрого пристрою, та так, що ні хвилини без нього обійтися вже не міг!
 
Але, треба сказати, що телефон був розумним і підступним: і виду не подавав, що командує хлопчиськом: дозволяв натискати будь-які кнопки, вражав дивами зв’язку й чарівною мережею Мага-Інтернету, непомітно утримуючи Хлопчика все довше і довше у своїй владі. А хлопчисько почував себе справжнім володарем телефону, супер-переможцем ігор, проводячи з підступним пристроєм годину за годиною, день за днем, не помічаючи, як летить час. Час його життя...
 
Батьки вмовляли сина відволіктися від хитрого телефону, переконували, сперечалися. Але... зачарований Хлопчина нікого не хотів навіть слухати. До того ж, телефон шепотів йому на вухо: «Я твій вірний, цікавий та найкращий друг. Я завжди буду з тобою. Пограймо ще!».
 
У батьків хлопчика більше не було сил, слів і терпіння, щоб відмовити сина від спілкування з телефоном. А може, не було вільного часу. А може, підступний пристрій їх теж зачарував, домовившись із їхніми комп’ютерами та телефонами, бо батьки хлопчика більше займалися своїми ґаджетами, ніж сином чи книжками?!
 
Вони мовчки купували й приносили Хлопчикові їжу і речі, залишаючи це в кімнаті сина і... старіли, старіли..., адже час життя минає занадто швидко. Але Хлопчик цього не помічав. Він навіть їв, не відриваючись від екрана, від гри, одночасно слухаючи музику. Натискав кнопки і дбайливо стежив, щоб у штучного приятеля не розрядилася батарея. Так минуло багато часу... 
 
І ось одного разу на звичному місці їжі та води не знайшлося. Хлопчик відчув спрагу та голод, але відірватися від телефону не зміг. Але і наступного дня їжа не з’явилася. І тоді він уперше за довгий час прислухався до дивної тиші: батьків і пухнастого друга — собаки теж не було. Їх просто ВЖЕ не було... Зовсім не було...
 
Хлопчик, відчуваючи щось незвичайне, відклав телефон та озирнувся навколо. Він підійшов до вікна і з подивом подивився на вулицю. Усе дуже змінилося. Усе! За вікном були нові будинки, незнайомі люди, нові машини, магазини, газони. Біля під’їзду весело сміялися діти. Незнайомі діти. Біля них стояла жінка похилого віку. І раптом... зачарований Хлопчик упізнав у ній сусідську дівчинку! І подумав: «Коли це вона встигла так вирости, та ще онуків завести, що ж сталося?». Потім далі він побачив афішу, яка запрошувала на концерт відомого музиканта. Щось знайоме було в особі скрипаля.
— Так це ж Борис із мого класу! — вигукнув зачарований Хлопчик. — Оце дива!
 
Телефон загудів, нетерпляче і наполегливо вимагаючи до себе уваги. «Іди грати швидше! Скоріше! — пролунала його команда в голові у зачарованої дитини. Хлопчик ступив крок до хитрого пристрою, як раптом... у помутнілому від часу дзеркалі він побачив дивного кудлатого типа з бородою. Хлопчик відсахнувся в інший бік, кудлатий тип відсахнувся також. Тоді, долаючи страх, він підійшов до дзеркала і... з жахом зрозумів, хто це! Це був він, але не зовсім він! Із цвілій потертій дитячий сорочці!
 
Телефон наполегливо задзвонив, але... Але бородатому Хлопчику вже було не до нього. «Де я, хто я? Що відбувається?», — злякано подумав він і швидко увімкнув телевізор. На екрані ведуча одного з численних каналів надала слово відомому вченому-екологу, захиснику природи. «Так це ж Дмитрик із паралельного класу», — прошепотів, ледь не плачучи, бородатий хлопчик. Та раптом зрозумів, що, загравшись із телефоном, не помітив, як життя його пройшло повз нього. Як промайнуло дитинство без друзів і веселощів, без спортивних змагань і пісень біля багаття, без походів до веселого цирку та весняного парку, без квача і доганялок, без цікавих книг і вірного собаки, без літнього сонця і пляжу, без сніжної зими і новорічної ялинки,... без... без... без усього! Без нічого промайнуло його життя... марно...
 
Бородатий старий Хлопчик гірко заплакав і з люттю відкинув від себе хитрий пристрій. Телефон на льоту зачепив настінний календар, і вони вже разом, зробивши кульбіт у повітрі, упали на підлогу. Календар зашурхотів, гортаючи численні сторінки, а скривджений телефон розтанув у повітрі на очах здивованого бородатого хлопчика.
 
А тим часом календар, ще раз перегорнувши свої листочки, зупинився на дні народження хлопчика, того самого року, коли йому подарували хитрий пристрій. Напередодні літніх канікул.
 
І... раптом щось сталося. Ніби таємнича сила перевернула хлопчиська в повітрі, скидаючи з нього тягар років і бороду, і дбайливо поставила на ноги.
 
До кімнати увійшла матуся, погладила його по голові й запитала, чи зробив він уроки. Хлопчик здивовано подивився на неї і несподівано обійняв: «Мамочко, це ти? Який я радий! Який я щасливий! Ти тут! Ти поряд! Я так за тобою скучив! — із побоюванням запитав, — Мамо, а у мене бороди немає?».
— Коли-небудь буде. Коли виростеш! — усміхнулася матуся.
— Точно її немає? — перепитав хлопчик.
— Не вигадуй. От жартівник! — відповіла мама. — Збирайся, імениннику, підемо тобі планшет або телефон з відеоіграми купувати. Папа дозволив, погодився.
Хлопчик раптом зблід: «Ні, ні, тільки не телефон! Тільки не планшет! Ви мали рацію, коли казали, що краще велосипед! Або ковзани! Або футбольний м’яч! А можна енциклопедію! А можна просто всією сім’єю піти з нашим чудовим кумедним собакою в парк! Гуляти і розмовляти, дивитися на небо, їсти морозиво та сміятися».
 
Матуся з подивом подивилася на сина. А він, пригорнувшись до неї, виголосив якісь несподівано дивні, дорослі слова: «Адже ми так довго не спілкувалися. Цілу вічність! А час життя минає занадто швидко».
 
Запитання для обговорення казки
1. Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
2. Про що ця казка?
3. Яка її ключова думка?
4. Які помилки зробив Хлопчик під час користування телефоном?
5. Що б ти порадив цьому Хлопчику?
6. Чи вважаєш ти, що комп’ютерні ігри — це сучасна проблема? Чому?
7. Назви позитивні та негативні сторони захоплення дітьми комп’ютерними іграми, Інтернетом, різноманітними ґаджетами.
8. На твій погляд, які є в житті людини, дитини більш корисні (для здоров’я, досягнення успіху в житті, суспільстві) захоплення та більш доцільне використання вільного часу?
9. Назви декілька альтернативних комп’ютерним іграм занять.
10. Що головне зрозумів Хлопчик із казки?
11. На твою думку, чи важлива в житті сила волі людини? А цілеспрямованість, самоконтроль?
 
Творча вправа «Я вмію собою керувати»
Мета вправи:
Розвиток самоаналізу в дитини, цілеспрямованості. Мотивація до розвитку дитиною своїх якостей та здібностей. Розвиток уміння до позитивної самопрезентації. Розширення словникового запасу дитини. Перед вправою педагог може здійснити актуалізацію знань учнів про вольові риси людини (силу волі, самоконтроль, самостійність, організованість, відповідальність, цілеспрямованість, уміння стримувати свої емоції та бажання, про потребу в досягненнях та до успіху, можливості самовиховання).
 
Дітям пропонується намалювати (обвести) долоньки та написати на кожній із них:
1. Права долонька: власні якості, навички, вольові риси, які вже є в дитини.
2. Ліва долонька: якості, навички, риси, які дитина планує розвинути в собі.
 
Потім можна провести презентації, обмін досвідом чи гру: «У мене вже є такі якості...», «Я хочу розвинути в собі..., щоб...», «Я вмію собою керувати завдяки таким рисам...». Ще можна зробити в класі виставку робіт учнів.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів

  • Олена

    06 листопада 2018

    Дуже повчальна казка! Обов'язково прочитаю своїм учням.

  • vira

    04 листопада 2018

    Корисна інформація.Прикро,що більшість дітей цього не розуміє

  • Наталя

    03 листопада 2018

    Цікавий матеріал. Жаль, що в житті час назад не йде. Дякую!

  • Світлана

    03 листопада 2018

    Дякую! Дуже цікавий і своєчасний матеріал. Успіхів і чекаємо на нові публікації.

  • Лариса Кичук

    02 листопада 2018

    Цікавий матеріал. Цілком для дітей 5-6-х класів, коли ще можна на дітей вплинути.

  • Наталия Мукомел

    01 листопада 2018

    Цікава казка!

  • Оксана

    01 листопада 2018

    Дуже сподобався матеріал. Обов'язково використанню на верховній годині. Дякую авторові!

  • Олена Кузьменко

    01 листопада 2018

    Цікава розробка! Актуальна!

  • Ірина

    01 листопада 2018

    Своєчасний матеріал.Дякую.

  • Оксана Серпевська

    31 жовтня 2018

    Цікава розробка. Дякую автору!

  • Алла Григор'єва

    31 жовтня 2018

    Подобається!

  • Ольга

    31 жовтня 2018

    Дуже актуально!!!