А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Робота з писемними джерелами на уроках історії України в 7 класі

Драган В. І., ЗОШ № 3, м. Борислав, Львівська обл.


Виникнення та розвиток Київської Русі

Тема. Східні слов’яни та їхні сусіди

Мета: ознайомити учнів із основними причинами Великого переселення народів і розселення слов’ян, племінними союзами східних слов’ян, їхніми сусідами та чинниками державотворчого процесу.
 
Після цього уроку учні зможуть:
  • показувати на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян;
  • пояснювати поняття та терміни: «слов’яни», «анти», «склавини», «Велике розселення слов’ян»;
  • використовувати дані джерел для аналізу історичних подій у давніх слов’ян.
 
Обладнання: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007. — 272 с.; Власов В. Історія України: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / за ред. Ю. А. Мицика. — К. : Ґенеза, 2005. — 280 с.; Хрестоматія з історії України. Практичний довідник / уклад. В. В. Воропаєва. Харків : ФОП Співак В. Л., 2010. — 464 с.
 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

Під час вивчення питання «Слов’яни під час Великого переселення народів» учням пропонують цитати із трьох документів.
 
Метод «Мозгового штурму»
Опрацювати документи й визначити, у якому з них йдеться про розселення слов’ян.
 
1. З «Історії» Геродота
«…І коли вони об’їздять із покійником усі племена, вони прибувають до країни Геррів, яка є областю останнього підвладного їм племені і місцем поховання царів. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, його чашника і куховара, конюха, особистого слугу, вісника та його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші (срібла та міді вони зовсім не використовують). Коли вони це зроблять, то насипають землю і споруджують великий курган, намагаючись зробити його якомога вищим».
 
2. З візантійських джерел
«Вони спустошили й спалили їхні (міста й фортеці), взяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху… І нині вони залишаються тут, живуть і спокійно перебувають у країні ромеїв».
 
З. «Одіссеї» Гомера
«Закотилося сонце, і поринули в темряву всі шляхи, а судно наше досягло меж глибокого Океану. Там народ і місто людей кіммерійських, оповиті імлою і хмарами; і ніколи сонце, що сяє, не зазирає до них своїми променями — ні тоді, коли сходить на зоряне небо, ні тоді, коли з неба схиляється до землі, але непроглядна ніч простяглася над жалюгідними смертними».
 
Під час опрацювання питання «Етнічні і державотворчі процеси в період утворення Київської Русі» учні поділяються на пари: «Дослідники», «Пошукачі», «Аналітики».
 
Завдання
Опрацювати фрагмент літопису, вміщеного в підручнику (С. 26), і відповісти на запитання.
  1. Про яку подію йдеться у першому абзаці документа? Чи можна встановити точну дату виникнення Києва?
  2. У якому фрагменті літопису йдеться про походи Кия на Візантію?
  3. Чому Нестор-літописець переконаний, що Кий не міг бути перевізником?
  4. Опишіть процес утворення Києва і визначте за документом соціальне становище Кия.
Дослідники»
«Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив, і сестра їх Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони
тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві й до сьогодні».
 
«Пошукачі»
«Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому й казали: «На перевіз на Київ». Якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря. Не знаємо, щоправда, до якого, а тільки про те відаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв він од того цесаря, — котрого я не знаю, як не знаю і за котрого цесаря приходив туди».
 
«Аналітики»
«А коли він повернувся назад, [то] прийшов до Дунаю, і вподобив місце, і поставив город невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те — Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він і скінчив живоття своє. І два брати його, Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли».
 

Тема. Витоки Київської Русі

Мета: охарактеризувати процес утворення держави у східних слов’ян, засади їхньої зовнішньої та внутрішньої політики.
 
Після цього уроку учні зможуть:
  • пояснювати походження назви «Русь» та процес утворення Русі-України;
  • аналізувати наслідки походів перших київських володарів;
  • за допомогою джерел визначати наслідки внутрішньої політики.
 
Обладнання: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. — К. : Грамота, 2007. — 272 с.; Власов В. Історія України: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / за ред. Ю. А. Мицика. — К. : Ґенеза, 2005. — 280 с.; Хрестоматія з історії України. Практичний довідник / уклад. В. В. Воропаєва. — Харків : ФОП Співак В. Л., 2010. — 464 с.
 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.

Хід уроку

Під час вивчення питання «Перші київські володарі» учням пропонують такі завдання.
 
Завдання
  • Опрацювати фрагмент документа про збирання полюддя й відповісти на запитання.
  1. Хто брав участь у збиранні полюддя?
  2. Чому збирання данини відбувалося протягом листопада–квітня?
  3. Що передбачала данина русам?
  4. Що ще робив князь під час збирання данини?
 
Візантійський імператор Констянтин Багрянородний про полюддя
 
«Коли настане листопад місяць, князі їхні (русів) одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються в полюддя, тобто круговий об’їзд, а саме в слов’янські землі Вервіанів, Друговитів, Кривичів, Северіїв (деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян) і решти Слов’ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтане лід на річці Дніпро, знову повертаються до Києва».
 
Під час обговорення події 945 року у древлянській землі учні поділяються на дві групи, кожна з яких отримує фрагмент літопису.
 
Метод «Прес»
  • Опрацювати фрагмент літопису самостійно й відповісти на запитання, використовуючи метод «Прес».
«Повість минулих літ» про збирання Ігорем полюддя у деревлян
«У рік 6453 [945]. Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він [собі ще] до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]. Та коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: «Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна».
 
Запитання
  • Чому князь Ігор знову вирушив по данину до деревлян?
«Повість минулих літ» про вбивство Ігоря деревлянами
«Коли ж почули древляни, що він знову іде, порадилися древляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». І послали вони до нього [мужів своїх], кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши на супроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеньгорода в Деревлянах і до сьогодні».
 
Запитання
  • За що деревляни вбили князя Ігоря?
Учні висловлюють свою точку зору, розвивають навички дискусії, підкріплюють свої відповіді цитатами з документа.
 

Тема. Київська Русь за часів княгині Ольги та князя Святослава

Мета: охарактеризувати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики княгині Ольги та князя Святослава.
 
Після цього уроку учні зможуть:
  • з’ясовувати причини та суть реформ княгині Ольги;
  • показувати на карті напрямки походів князя Святослава;
  • визначати наслідки зовнішньої політики Святослава.
 
Обладнання: Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: підруч. для 7 кл. — К. : Грамота, 2007. — 272 с.; Власов В. Історія України: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / за ред. Ю. А. Мицика. — К. : Ґенеза, 2005. — 280 с.; Хрестоматія з історії України. Практичний довідник / уклад. В. В. Воропаєва. — Харків : ФОП Співак В. Л., 2010. — 464 с.; Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. — Т. 1. До середини ХVІІ сто- ліття. — 3-тє вид. — К. : Либідь, 1995. — С. 105–107; Бойко О. Д. Історія України: посібник. — К. : Видавничий центр
«Академія», 2001. — С. 50.
 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.

Хід уроку

Підбиваючи підсумки періоду правління перших князів, учні поділяються на три групи.
Метод «Акваріум»
За допомогою методу «Акваріум» проаналізувати думки істориків Н. Полонської-Василенко та О. Бойка, аргументуючи свою відповідь.
 
Н. Полонська-Василенко про період правління Ольги
«Підсумовуючи відомості про Ольгу, треба визнати, що її постать та правління заслуговують на найбільшу увагу. Влучно охарактеризував її М. Грушевський: держала сильною та зручною рукою державну систему й не дала їй ослабнути ні розвалитися, наладнала дипломатичні відносини з двома наймогутнішими імперіями Європи, представниками культури Середньовіччя. Охрещення Ольги, яке залишилося її приватною справою, дало підстави називати її «світанком перед сонцем», а сучасникам її внука Володимира казати, що вона була «наймудрішою серед чоловіків».
 
Полонська-Василенко про період правління Святослава
«Святослав був політичним діячем, який брав участь у політичних подіях на Сході Європи. Однак у справах України він грав скоріше негативну роль, і мали рацію бояри, які закидали йому, що, шукаючи чужих земель, він нехтував своїми. Знищення Хозарського каганату принесло Русі тільки шкоду, бо вона сама неспроможна була боротися проти кочівників, які протягом чотирьох століть панували у степах. Балканська політика Святослава також не дала нічого Русі.
 
У цьому періоді можна констатувати важливий факт: зміцнення поганської реакції серед княжої дружини. Літопис оповідає, що Святослав відмовився охреститися, покликаючись на вороже ставлення дружини до християнства: вона глузуватиме з князя-християнина.Проте серед його дружинників було багато християн».
 
О. Бойко про підсумки правління перших князів «Характерними ознаками цього етапу історії Київської Русі були: вихід Давньоруської держави на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; постійна рухливість кордонів, розширення території країни; зосередження уваги та сил держави не на внутрішній, а на зовнішній політиці; вияв активності державної еліти (князь і дружина) головним чином у військовій сфері, яка давала їй землі, багатства, ринки збуту, владу; недостатня консолідованість території держави; слабкість великокнязівської влади, що не була ще чітко організованою та централізованою; формування системи васально-ієрархічних відносин».
 
Завдання
  • Дати оцінну характеристику періоду правління перших князів і, зокрема, княгині Ольги та князя Святослава.

 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів