Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Методика навчання «човникового» бігу

І. М. Юрченко, ЗОШ № 56, м. Харків

Учні всіх вікових груп люблять багаторазові повторення бігових вправ зі стрімким виходом зі старту, прискоренням під час бігу, раптовими зупинками, що розвивають швидкість і швидкісну витривалість. Ці рухи наявні в багатьох спортивних і рухливих іграх. Високий емоційний підйом, внесення в ігрові ситуації елементів змагання більше, ніж вправи навчального характеру,  сприяє розвитку швидкості. Поєднання ігрових і навчальних вправ підвищує їхню ефективність. Із засобів, що використовують для розвитку швидкості бігу, «човниковий» біг характеризується найширшим спектром варіантів. Його можна об’єктивно дозувати, що є одним зі стимулів удосконалення для учнів і орієнтиром у добиранні навчальних засобів для вчителя.

РОЗМІТКА
Для «човникового» бігу не потрібно великої площі. Його можна проводити як просто неба, так і в спортивній залі. У місцях його застосування краще мати постійну розмітку. Наприклад, на спортивному майданчику можна намалювати дві паралельні лінії на відстані 10 м одна від одної, що можна використовувати для виконання нормативів із «човникового» бігу.
 
ТЕХНІКА СТАРТУ
На відміну від звичайного бігу в «човниковому » наявні кілька варіантів старту, стартових прискорень і гальмувань. Якщо проаналізувати вихідні та проміжні стартові положення, можна помітити їхню схожість. Здебільшого це положення високого старту та його різновиди (положення старту з опорою на одну руку). Відсутність стартових колодок у «човниковому» бігу не знижує можливості навчання учнів виходу зі старту, виконання першого кроку маховою ногою, що стоїть позаду.
 
Незважаючи на простоту виконання першого кроку зі старту, учні часто припускаються помилки, коли спочатку вони піднімають ногу, що стоїть попереду, і тільки потім виконують крок маховою ногою. Для того щоб попередити та своєчасно виправити помилку, необхідно оптимально завантажити поштовхову ногу. Допомагаючи учням словами і демонструванням, слід навчити їх набувати стартового положення з невеликим нахилом тулуба вперед і постановкою махової ноги на носок. Не слід виключати варіант постановки махової ноги на внутрішню частину гомілкостопного суглоба
(на ребро) із поверненням носка на 30–60° (це положення нагадує старт ковзаняра).
 
БІГ ПО ДИСТАНЦІЇ
Навчаючи першого кроку зі старту, можна запропонувати такі підготовчі вправи, як стрибки у довжину з місця махом однієї та поштовхом другої ноги та багатоскоки (наприклад, восьмерний стрибок).
Для наочності на лінію старту біля носка поштовхової ноги дитини можна покласти мотузку або планку для стрибків у висоту й дати завдання зробити перший крок за цей орієнтир маховою ногою. Навчання першого кроку відбувається у переміщеннях у волейболі, баскетболі, футболі, націлюючи учнів на збільшення стартової швидкості. Збільшенню частоти кроків сприяють різні види стрибків зі скакалкою в швидкому темпі.
 
ПОВОРОТ
Навчання кроку, що стопорить, можна запозичити з баскетболу. Мета зупинки в баскетболі та в «човникового» бігу однакова: якнайшвидше змінити напрямок бігу. Підготовчі вправи під час опанування кроку, що стопорить,— пересування приставними кроками лівим (правим) боком, стрибками у напівприсяді вперед і боком. До виконання стрибків у напівприсяді слід підходити поступово — спочатку тренувати їх у полегшених умовах (наприклад, під час пересування з невеликим підстрибування в присіді з опорою руками об коліна). Потім ті самі стрибки учні виконують без опори руками з великим кутом розгинання ніг у колінних суглобах. Тільки потім — багатоскоки з глибокого присідання з повним розгинанням ніг і максимальним зусиллям.
 
Фізично підготовлені учні у фазі повороту здійснюють опору на одну руку і з цього положення виконують проміжний старт. Зазвичай поворот виконують ліворуч. Більшість учнів до того ж беруть
предмет правою рукою. Ми настільки звикли бігати проти годинникової стрілки (наприклад, по колу стадіону), що поворот праворуч нам здається незручним. Для рівномірного розвитку всіх м’язів і зв’язок ніг необхідно включати в заняття біг за годинниковою стрілкою, зокрема «човниковий» (попередньо обумовивши умови повороту). Для цього в підготовчій частині уроку можна провести біг «змійкою» з обиранням довільного напрямку, біг за лідером, біг заданим маршрутом.
 
ФІНІШУВАННЯ
На майданчиках просто неба з обмеженими розмірами гостро постає питання щодо правильного добирання місця для фінішування. На першому місці тут техніка безпеки. Фініш по можливості має бути віддаленим від кущів, дерев, лав і стійок та ін. У спортивній залі так само повною мірою слід дотримувати всіх вимог техніки безпеки. Лінію старту «човникового» бігу слід розташовувати ближче до середини зали, щоб учні мали достатньо місця для зупинки.
 
Найбільш підготовленим школярам можна дати завдання виконати зупинку з поворотом на відстані 1–2 м від стіни. Крім того, не слід нехтувати способом зупинки з опорою ногою об стіну на рівні коліна або пояса. Під час гальмування ногою з опорою на стіну бігун знаходиться в безпечнішому положенні. Для попередження травмування використовують поролонові мати, поставлені вертикально впритул до стіни.
 
ІГРИ ТА ЕСТАФЕТИ
Проведення «човникового» бігу в змагальній формі допомагає підвищити його емоційний фон (наприклад, проведення забігів із вибуванням за олімпійською системою, або естафета з «човниковим
» бігом і перенесенням кубиків). Для цього на підлозі в спортивній залі слід фарбою позначити чотири ряди точок, віддалених одна від одної на 2 м (у кожному ряду по 8 точок). На перші чотири точки ряду ставлять дерев’яні кубики такого розміру, щоб їх можна було легко взяти однією рукою.
 
Під час зустрічних передач естафети слід виключити перетинання шляхів того, хто передає, і того, хто приймає естафету, оптимально віддалити зону передачі від стін, обладнання та інших предметів. Можна застосувати в спортивній залі варіант «човникового» бігу врізнобіч (старт і фініш розташовані в середині зали). Пари, які змагаються, стартують у протилежних напрямках і так само фінішують. Цікавим для учнів буде незвичайність напрямків бігу та зустрічний фініш.
 
До того ж кількість тих, хто стартують, збільшується вдвічі. Такий вид «човникового» бігу краще проводити з учнями середніх і старших класів. На стартовій лінії можна покласти набивний м’яч, що має бути ліворуч (праворуч) від бігунів і залишатися з цього самого боку під час фінішування.
 
РЕГУЛЮВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ
У всіх варіантах «човникового» бігу основними компонентами навантаження є загальна довжина дистанції, кількість поворотів, довжина відрізків від повороту до повороту, кількість повторень і тривалість відпочинку між повтореннями. Швидкість бігу визначають умови виконання завдань, фізична та технічна підготовленість учнів. «Човниковий» біг із постановкою ноги на контрольну лінію проходитиме з більшою швидкістю, ніж біг із перенесенням кубиків, той, у свою чергу, швидше, ніж естафета з перенесенням набивних м’ячів.
 
Щоб допомогти учням стежити за своїми результатами, можна зробити екран фізичної підготовленості як загальний для всієї школи, так і індивідуальний (для аналізу результатів роботи учня на кожному уроці).
 
Контрольні забіги слід проводити не рідше одного разу на місяць. У період, що передує контролю, можна визначити кращого в групі чи класі. Через те, що «човниковий» біг використовують в естафетах і рухливих іграх, майже на кожному уроці виконують підготовчі вправи для «човникового» бігу.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

 
Dounload PDF

Відгуки читачів