А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Реалізація дослідницьких технологій на уроках історії

Ходак І. В., НВК № 49, м. Одеса

Використання дослідницької діяльності на уроках — це результат напружених пошуків та роздумів про те, як зробити учнів учасниками процесу навчання, а не пасивними слухачами. Саме томукожен урок з використанням дослідницького методу або прийомів дослідницької іяльності — цепроцес спільної роботи учня та педагога, під час якої формуються умови для розвитку творчості,самовизначення та самореалізації школярів. Тож нам належить проаналізувати теоретичні аспектита узагальнити практичні особливості використання дослідницьких технологій на уроках історії.


Дослідницька діяльність — діяльність, пов’язана з розв’язанням творчої, дослідницької задачі, яка передбачає наявність основних етапів: постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченій цій проблематиці, підбір методик дослідження та практичне оволодіння ними, збирання власного матеріалу, його аналіз та узагальнення, власні висновки.
 
Згідно з концепцією дослідницького навчання, навчальний процес має моделювати процес наукового дослідження. У найбільш узагальненому вигляді дослідницьке навчання передбачає, що учень ставить проблему, яку необхідно вирішити, висуває гіпотезу — пропонує можливі рішення проблеми, перевіряє її, на основі отриманих даних робить висновки та узагальнення [4, С. 69].
 
Головним сенсом дослідження у сфері освіти є те, що цей процес є навчальним. Це означає, що його головною метою є розвиток особистості учня, а не отримання об’єктивно нового результату, як у науці. В освіті мета дослідницької діяльності полягає у набутті учнями дослідницьких навичок як універсального способу опанування дійсністю, у розвитку здатності до дослідницького типу мислення, активізації особистісної позиції учня в освітньому процесі на основі здобуття суб’єктивно нових знань. Учень опиняється в ситуації, коли він сам опановує поняття і підхід до розв’язання проблем упродовж пізнання, який спрямовує учитель [8, С. 103].
 
Застосовуючи дослідницькі технології, можна розв’язати низку спеціальних педагогічних завдань:
  • допомога учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів шкільної програми, формування їхніх дослідницьких умінь та навичок;
  • прищеплення учням інтересу до навчальних і наукових досліджень;
  • формування у школярів розуміння того,що їхнє навчання наближається до наукового пізнання [6, С. 38].
Дослідницька діяльність учнів на уроках історії — системна пошукова робота школярів, заснована на опрацюванні відповідної джерельної бази, що дозволяє самостійно розкрити сутність історичних подій, явищ, процесів тощо. Така діяльність учнів на уроках історії передбачає етапи, характерні для наукового дослідження:
  • визначення досліджуваної історичної проблеми;
  • ознайомлення з відповідними джерелами та їх опрацювання;
  • власне проведення історичного дослідження;
  • аналіз результатів дослідження, остаточне узагальнення, формулювання висновків;
  • оформлення результатів дослідження [3, С. 236].
Сучасні ідеї щодо навчання людини упродовж життя зумовлюють нові підходи до учнівського дослідження і передбачають використання учнями як емпіричних, так і теоретичних методів.
 
Емпіричні — виявлення і фіксація фактів, структурування набутого матеріалу у вигляді схем, таблиць, графіків, анкетування та ін.
 
Теоретичні методи навчання — аналіз і синтез різноманітних джерел з проблем вітчизняної та світової історії, аналогія, порівняння, систематизація, узагальнення основних фактів і понять, визначення ій обґрунтування закономірностей історичного розвитку.
 
К. Баханов виокремив такі учнівські компетенції, що лежать у площині дослідницького навчання:
  • опис історичних джерел;
  • розрізнення факта і точки зору, виокремлення джерела первинної і вторинної інформації;
  • визначення причини різних інтерпретацій подій у джерелах;
  • зараховування джерела до певної групи та інформацію до певної категорії;
  • тлумачення джерелознавчих понять;
  • визначення ступеня достовірності інформації  та цінності історичних джерел [2, С. 62–63].
На думку П. Мороза: «У процесі дослідницької діяльності можна виділити дві взаємозалежні фази (підсистеми):
  • фазу пошуку інформації та аналізу проблем (підсистема надбання знань про об’єкт);
  • фазу обробляння інформації та оформлення результатів навчального дослідження (підсистема перетворення й використання знань).
Ці дві фази хоча й пов’язані між собою, та водночас мають відносну незалежність.
 
Пошук інформації та її оброблення — різні частини процесу пізнання і потребують різних стратегій та засобів пізнавальної діяльності. До того ж часто учні різняться за своїми здібностями з пошуку та обробляння інформації. Доведено, що у тих учнів, які успішно здійснюють пошук, зазвичай виникають ускладнення з оброблянням знайденої інформації, її розумінням й осмисленням. Натомість інші школярі успішно обробляють знайдену кимось іншим інформацію, але самі не здатні впоратись із пошуком. Розбіжності між пошуком інформації та її використанням важливі, і їх вчитель має враховувати під час організації дослідницької діяльності» [6, С. 12].
 
Варто зауважити, що навіть наявність різнобічних джерел не здатна автоматично гарантувати здійснення успішного учнівського дослідження, а тому ставить перед учителем серйозні завдання. Адже з розширенням інформаційного простору виникла проблема значного впливу на учнів різних інтерпретацій, тлумачень, трактувань історичних подій і процесів. Тож необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично їх оцінювати.
 
До навичок праці з історичними документами  необхідно залучати учнів, починаючи із 7-го класу.
 
Алгоритм роботи з історичним документом
1. Встановіть, до якого типу писемних джерел належить документ (літопис, спогади, наказ, програма, характеристика подій тощо).
2. Визначте мету написання документа, його основні ідеї.
3. Встановіть основні показники документа (якщо йдеться про конкретні цифрові дані: хронологія, статистика, демографія тощо), виявіть динаміку тих процесів, які вони характеризують.
4. Розкрийте пріоритетні напрями діяльності історичної постаті, суспільної групи тощо.
5. Визначте, як у лексиці документа відображається історична епоха, якій він належить.
6. Оцініть ставлення автора до постатей, подій, процесів, які він розкриває в документі.
7. Визначте емоційний характер документа, які його позиції вразили вас найбільше.
 
За цим алгоритмом можна опрацювати різні джерела знань: документ, карту, а також текст підручника.
У старших класах доцільно застосовувати дослідницькі проекти.
 
Етапи роботи над навчальним проектом
  1. Вибір проекту, визначення його типу та кількості учасників.
  2. Постановка цілей та мети проекту.
  3. Визначення конкретної цілі індивідуального проекту, його завдання. Розподіл завдань по групах.
  4. Зіставлення технологічної карти з описом у логічній послідовності ходу роботи.
  5. Самостійна робота учасників проекту за своїми творчими завданнями. Збирання та аналіз інформації, робота із джерелами.
  6. Проміжне обговорення отриманих даних.
  7. Презентування та захист проекту.
  8. Колективне обговорення, висновки. Рефлексія [7, С. 114].
Педагог, як ініціатор, організатор та повноцінний учасник проекту, відіграє важливу роль на всіх етапах діяльності. Він аналізує ситуацію, висуває ідеї, консультує. Найголовніше для учителя — сприяти самостійній роботі дітей, утримавшись від прямих підказок.
 
Вивчення історії України XX ст. створює максимально сприятливі можливості для дослідницької діяльності. Ми маємо змогу безпосередньо спілкуватися з носіями історичного досвіду — батьками, бабусями, дідами, старшими сучасниками, свідками недалекого минулого.
 
Найбільш вдалими формами такої організації, як показує досвід, є інтерв’ю та різні форми опитування. Проте учні мають розуміти, що інформація, отримана від респондентів, протягом часу «переломилась». До неї треба ставитися як до будь-якого історичного джерела — критично, зробивши поправку на притаманний людям суб’єктивізм.
 
Аналітичну частину роботи з отриманою інформацією можна виконувати на уроці, у проблемних лабораторіях. Тут учні можуть на час перетворитися на політиків, економістів, соціологів, культурологів тощо. Важливо, що учні отримують матеріал не у готовому вигляді, а «винайдений» та оброблений ними самостійно. Історія держави в цьому випадку не відокремлюється від приватного життя, демонструє причетність до неї окремої людини, зокрема і власної значущості.
 
В. Курилів пропонує використовувати метод проектів паралельно з іншими методами навчання в різних класах. Як зразок, дослідниця наводить декілька видів проектів. Один із них — «Папка з газетними статтями». Метою такого проекту є пошук учнями цікавої теми, ознайомлення з різними поглядами на проблему та різноманітними джерелами, вироблення критичного ставлення до преси. Актуальним є проект «Інтерв’ю з очевидцем», який сприятиме осмисленню певної події. Написання статті до газети на базі інтерв’ю з учасником історичної події стане успішним результатом проекту [8, С. 69].
 
 
У старших класах також основну увагу необхідно приділяти навчанню прийомів аргументації історичної версії.
 
Прийоми аргументації історичної версії
  • Організація імітаційних ігор з дискусійних питань історії («дебатів»), під час підготовки до яких школярі навчаються виявляти спільне та відмінне в відображенні схожих історичних сюжетів;
  • проведення соціологічних опитувань для виявлення аргументованих думок представників різних поколінь щодо спірних питань історії, презентація результатів опитування у вигляді діаграми;
  • написання есе про спірні питання історії [9, С. 38].
У педагогічній діяльності вчителі повинні не лише зацікавити учнів історією, але й залучити їх до написання науково-дослідних робіт в МАН. Звісно, на різноманітних олімпіадах діти теж розв’язують цікаві та творчі завдання. Але ці завдання їм «нав’язують» організатори, а під час підготовки науково-дослідницької роботи учні мають можливість обрати саме ту тему, яка їх цікавить. Тому, з нашої точки зору, написання таких робіт, участь у конкурсі-захисті — це не тільки цікавий, але й дуже корисний досвід, який стане в пригоді у майбутньому.
 
Метод дослідницької діяльності на уроках історії та суспільствознавства дає змогу:
  • посилити творчу активність учнів на уроці;
  • розвивати їхнє логічне та критичне мислення;
  • підвищувати рівень їх конкурентоспроможності;
  • розширити світогляд школярів.
 
Головний результат — достатній рівень розвитку ключових компетентностей учнів у галузі історії, конкретних умінь та навичок, які вони отримають під час дослідницької діяльності, а саме:
  • досвід роботи з великим обсягом інформації;
  • досвід проведення презентації;
  • вміння оцінювати ситуацію та приймати рішення;
  • уміння працювати в колективі;
  • вміння структурувати інформацію;
  • уміння індивідуально планувати роботу;
  • навички командної роботи.

Зі списком використаної літератури ви можете ознайомитись у наведеному нижче PDF-файлі.

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів