Передплатну кампанію на 2019 рік розпочато!

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Безперервна освіта педагога за індивідуальною освітньою траєкторією

Половенко О. В., Кірішко Л. М.

Закінчення. Початок у № 13–15 (565–567)

Концепція культурно-освітньої роботи зі здобувачами освіти курсів підвищення кваліфікації завідувачів і методистів методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад.


Загальні положення
У статті 6 Закону України «Про освіту» зазначено, що «засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями, виховання патріотизму поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, формування громадянської культури».
 
За умов реформування система післядипломної педагогічної освіти вирішує важливі завдання, пов’язані з професійним розвитком педагогічних працівників.
Сучасна освіта має бути тією галуззю соціокультурної життєдіяльності, де відбувається становлення духовно зрілої, вільної і творчої особистості, спроможної захищати загальнолюдськіцінності, творити цілісний гуманний світ.
 
Практична реалізація завдань, зумовлених такою організацією освіти, залежить насамперед від педагога, здатного вільно й творчо орієнтуватися в соціальних і природних явищах, феноменах культури, процесах інтеграції, що відбуваються в сучасній науці.
 
У процесі професійної діяльності, яка ґрунтується на безперервній освіті та самоосвіті, мають розвиватися всі компоненти досвіду, набутого педагогом: якості особистості (спрямування особи, культура, комунікативні, пізнавальні, естетичні та фізичні якості); компоненти предметної діяльності (знання та вміння); здатність до творчості. Ці особливості професійної діяльності детермінують розвиток загальнокультурної, фахової та функціональної складових сукупної культури педагога в їхній єдності та визначають наскрізні складові післядипломної педагогічної освіти: загальнокультурну, фахово-кваліфікаційну та функціональну, що традиційно існують як напрями підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
 
Процес формування професійної культури методиста може бути визначений:
  • по-перше, як засвоєння професійних знань і навичок, коли вони органічно поєднані зі знаннями сучасної політичної та соціокультурної ситуації й становлять наукове підґрунтя його світогляду;
  • по-друге, як здатність особистості до творчого мислення та постійного самовдосконалення, самоосвіти;
  • по-третє, як сукупність соціально значущих якостей, таких як інтелігентність, патріотизм, духовна культура тощо.
Отже, у змісті післядипломної педагогічної освіти виділено компоненти, які мають забезпечувати розвиток педагога як суб’єкта культури, а саме: аксіологічний (осмислення методологічних засад нової освітньої парадигми та вибір особистісно значущої системи ціннісних орієнтацій); когнітивний (збагачення новітніми науковими знан нями про людину, культуру, історію, природу, ноо сферу як підґрунтя духовного розвитку); діяльнісно-творчий (формування та розвиток творчих здібностей, здатність до самореалізації в професійній діяльності); особистісний (самопізнання, здатність до рефлексії, самоудосконалення, самоактуалізація).
 
Урахування цих компонентів у побудові змісту післядипломної освіти педагога може забезпечити розвиток особистості як професійно-культурної, відкритої для виникнення нових якостей сутності, яка здатна до продуктивного спілкування та довільних змін щодо умов своєї життєдіяльності, відповідно до власних наукових і професійних переконань, знань, ціннісних орієнтацій.
 
Концепцію розроблено відповідно до концептуальних положень Конвенції про права людини, Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», цільової комплексної програми «Вчитель», що є пріоритетними в освітній галузі України.
 
Мета: усвідомлення місця й ролі освітніх процесів і систем у світовому культурному розвитку, в його історичних закономірностях і етнографічних формах, у поєднанні глибоких фундаментальних теоретичних знань і практичної підготовки; піднесення рівня фундаментальності педагогічних знань кожного педагога, забезпечення гармонізації науково-предметних, світоглядно-методологічних, дидактичних, психологічних знань, що дасть можливість педагогічним працівникам повніше реалізувати гуманітарну та культуротворчу функції, виробити професійні цінності, опанувати сучасний інструментарій вивчення особистості дитини.
 
Загальну мету конкретизовано в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні та розвивальні аспекти:
  1. Тенденції становлення особистісно-гуманної освіти з її культуротворчою та гуманітарною функціями детермінують зміни в методології післядипломної педагогічної освіти у напрямі розвитку особистості педагога як суб’єкта культури.
  2. Серед механізмів вироблення адекватного змісту сутності післядипломної освіти є застосування культурологічного підходу.
  3. Практична реалізація цього механізму можлива завдяки збільшенню культуромісткості та гуманітарного спрямування змісту післядипломної педагогічної освіти, інтеграції загальнокультурної та функціональної складових професійної підготовки на підставі міждисциплінарного аналізу та суміжних людинознавчих дисциплін.
Для досягнення цієї мети освітній процес у системі підвищення кваліфікації побудовано із урахуванням об’єктивних загальних принципів:
  • духовного, в підґрунтя якого закладено поняття про гармонійне співіснування молоді та розумно збудованого світу;
  • комунікативного, спрямованого на розуміння себе і свого місця в світовій спільності та соціальному середовищі;
  • особистісно-діяльнісного, який вимагає реалізації себе індивідуально;
  • органічного поєднання універсального (загальнолюдського, полікультурного), національного (державного) та регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів освіти та виховання з безумовним пріоритетом їхнього національного спрямування, що забезпечує формування патріотичних почуттів, громадянської свідомості;
  • природовідповідність і культуровідповідність (урахування вікових особливостей, індивідуальних здібностей і задатків; розгляд системи художньо-естетичної освіти як соціокультурного феномену, забезпечення культурної спадкоємності поколінь);
  • гуманітаризація та гуманізація (повага до інтересів і потреб особистості, побудова освітнього процесу на підставі педагогічного співробітництва, толерантності взаємин і спілкування);
  • цілісність, що передбачає багатофакторну взаємодію відображених у змісті післядипломної освіти основних компонентів соціального досвіду;
  • інтегральність, діалогічність (відображення об’єктивних зв’язків між видами мистецтв, діалогу культур);
  • варіативність на підставі індивідуалізації, широкої диференціації та професійної спеціалізації.
Освіта як соціально-культурна система реалізує такі основні функції:
  • підвищення рівня освіти, виховання та розвитку особистості; соціальне успадкування і трансляцію культури;
  • урахування інтересів суспільства і конкретної людини в особистісно зорієнтованій освіті;
  • пріоритет загальнолюдських цінностей життя і здоров’я людини;
  • сприяння утвердженню національної ідеї, підґрунтям якої є духовність культури та духовне відродження українського народу;
  • виховання громадянськості, любові до Батьківщини, рідного краю.
Культурологічний підхід до змісту післядипломної педагогічної освіти має забезпечити такі концептуальні аспекти:
  • світоглядно-філософський (формування гуманістичної особистості з ціннісними соціокультурними орієнтаціями у професійній діяльності);
  • соціальний (як засіб соціалізації особистості через взаємодію із середовищем, вироблення власного соціокультурного та професійного досвіду);
  • методологічний (культурологічне підґрунтя освітнього процесу);
  • психологічний (усвідомлення себе суб’єктом культури: загальнолюдської та національної культури взаємин, спілкування, адекватної національній ментальності тощо);
  • дидактичний (розвиток усіх сфер особистості на підставі діалогового навчання за технологією діалогу культур);
  • методичний (розвиток здатності до культуротворчої професійної діяльності).
Зміст культурно-освітньої роботи зі здобувачами освіти
Суб’єктом післядипломної освіти є професіонал як людина зі сформованими мотивами самовдосконалення, цінностями й ідеалами, цілісною професійною культурою, яка водночас має виступати для нього органічною складовою загальнолюдської культури в усій її різноманітності (духовна, світоглядна, естетична тощо), здатна до свободи вибору.
 
У системі післядипломної освіти педагог удосконалюється й розвивається як суб’єкт культури та індивідуальність зі сформованими культурно-ціннісними орієнтирами, творчою настановою на педагогічну взаємодію та реалізацію власних культурних позицій у професійній діяльності. Його залучено до широкого розуміння культури через розвиток освіченості (предметні знання, уміння, навички, способи творчої діяльності) та професійної компетентності (компоненти професіоналізму, що виражені через якості особистості: відповідальність, творчість, допитливість, прагнення до нового знання, естетичне сприйняття дійсності, висока моральність).
 
Важливим чинником розвитку педагога як суб’єкта культури є удосконалення особистісної культури, під якою слід розуміти сукупність внутрішніх і зовнішніх характеристик, які позитивно впливають на виконання професійних обов’язків, забезпечують комфортність у спілкуванні. Її складовими є культура емоцій, інтелекту, поведінки, спілкування, зовнішнього вигляду, організації середовища, мови та мовлення тощо.
 
Із забезпеченням розвитку всіх складових сукупної культури педагога післядипломна освіта постає як спосіб розширення потенційних можливостей його професійного розвитку. Таким чином, актуальною є необхідність здійснення культурно-освітнього підходу щодо змісту післядипломної педагогічної освіти, який визначений:
  • спрямуванням нової освітньої парадигми на перенесення акцентів у навчанні на розвиток культури мислення, почуттів, поведінки особистості, реалізацію гуманітарної та культурологічної функції освіти;
  • значущістю національних культурних традицій, їх високим виховним потенціалом, підвищенням ролі народної педагогіки і культури у вихованні та соціалізації особистості.
Основні напрями реалізації культурологічного підходу
1. Стимулювання прагнень педагогів до максимально можливої самореалізації, здатності до самопізнання та культурологічного осмислення завдань освіти в цілому.
2. Посилення гуманітарної проблематики — знань із дисциплін, що вивчають людину у її цивілізаційному вимірі (культура, історія, мова, духовність, психіка, ментальність), а саме: філософія, соціологія освіти, історія, культурологія, соціальна психологія, мистецтвознавство, етика тощо.
3. Залучення педагогічних працівників до надбань національної та світової культури, поглиблення знань і вмінь їх використання у професійній діяльності.
4. Вивчення наук психолого-педагогічного циклу на міждисциплінарному підґрунті.
5. Підвищення інформаційної культури здобувачів освіти, розширення інноваційного простору навчання дорослих.
6. Діалогове спілкування, систематизація педагогічної праці, середовища та побуту.
7. Забезпечення активності педагога у саморозкритті особистісної цілісності в культурі для формування творчих засад педагогічної діяльності та креативності професійної поведінки взагалі.
 
Реалізація культурологічного підходу до змісту післядипломної педагогічної освіти
Педагог має засвоїти гуманітарну культуру незалежно від того, який предмет він викладає, які має функціональні обов’язки.
Саме засвоєння такої культури дає можливість вчителеві емпатійно розуміти учнів, вводити їх у світ духовності, формувати соціально-ціннісні орієнтації, тобто здійснювати культуротворчу функцію.
 
Гуманітарний характер змісту післядипломної освіти педагога закладений переважно в її загальнокультурній складовій, де визначено деякі питання філософії, соціології, освіти, політології, культурології, економіки і права.
 
Потребують поглибленого вивчення проблеми визначення сутності гуманізму, його історії, генези гуманістичних ідей; ознайомлення з новим понятійним апаратом сучасної філософії та соціології, всебічне розкриття сучасної освітньої парадигми.
 
Потребує розширення тематика культурологічного циклу — культурології естетики, педагогічної етики, риторики тощо, а також опанування знань з таких проблем, як:
  • природа і культура;
  • культура і діяльність;
  • творчість і розвиток культури;
  • національна культура в історичному контексті;
  • людина, вселюдське та національне в культурі;
  • педагогічна культура;
  • методична культура тощо.
До змісту культурно-освітньої роботи із здобувачами освіти входять:
І. Поглиблення знань про національну культуру, історію та сьогодення міста Кропивницького та Кіровоградщини:
1. Відвідування краєзнавчого музею та будинку-музею братів Ельворті.
2. Відвідування Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Д. І. Чижевського. 3. Перегляд виставки прикладного мистецтва, живопису в обласному художньому музеї та музеї імені Осмьоркіна міста Кропивницького.
4. Поїздки до православних храмів Кіровоградщини з метою ознайомлення слухачів з історією християнської релігії.
5. Екскурсії до музею розвитку українського театру на хуторі Надія, відвідування вистав у Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. Л. Кропивницького.
ІІ. Організація зустрічей із членами обласної організації національної спілки письменників України, обласного літературного об’єднання «Степ»; презентації нових видань письменників-земляків.
ІІІ. Проведення літературних віталень за участю лауреатів державних та обласних премій.
ІV. Участь у проведенні занять культурологічного семінару працівників КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».
 
Додаток 7
Методичний проект
Післядипломна педагогічна освіта має забезпечувати створення таких умов, за яких кожний педагогічний працівник мав би реальні можливості для того, щоб вільно рухатися в цивілізаційному освітньому просторі та самореалізуватись як особистість, фахівець і носій національних освітніх цінностей.
А. Бик
Тема: «Формування індивідуальної траєкторії підвищення рівня професійної компетентності педагога засобами методичної роботи»
Провідна ідея проекту: створення умов і знаходження механізмів оновлення форм науково-методичного супроводу педагогічних працівників для максимальної реалізації індивідуального потенціалу педагога.
 
Актуальність
Давня мудрість говорить: «Хто стоїть на місці, той відстає. А хто не хоче відставати, має рухатись уперед і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище». У цьому полягає основна місія сучасного педагога закладу освіти. ХХІ століття називають «століттям освіти», «століттям гуманітарного мислення», «століттям творчої особистості».
 
Дедалі більшої актуальності набувають питання, пов’язані з посиленням безперервного характеру навчання та професійного удосконалення педагога як умови його активної адаптації до нових обставин і моделей діяльності, підготовки до вирішення нових професійних завдань. А тому дедалі актуальнішими є завдання:
  • забезпечення стратегічного цільового підходу до організації навчання педагогічних кадрів;
  • формування інноваційної культури педагогів, здатних адекватно сприймати інновації й творчо реалізовувати їх у практичній діяльності;
  • розвиток технологічної компетентності; інформаційної культури педпрацівників.
Модель сучасного педагога закладу освіти передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, перебувати в постійному творчому пошуку. Саме тому основною метою саморозвитку й самоосвіти вчителя має бути досягнення бажаного рівня професійної компетентності.
Кожен сучасний учитель має усвідомити, що самоосвіта — це:
  • самостійний спосіб отримання знань у певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла;
  • навчання, яке планують і здійснюють самостійно;
  • безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів;
  • постійне поповнення професійної та загальнокультурної інформації й систематичне оновлення індивідуального і соціального досвіду.
 
Із чого слід розпочати? Початок роботи потребує чіткого визначення:
  • на якому рівні професійної компетентності перебуває конкретний педагог на певний час;
  • наскільки він здатен до зростання;
  • чи здатний до самоосвітньої діяльності;
  • якої саме методичної допомоги він потребує тощо.
Також педагог має визначитися зі своїми інтересами. Саме вони повинні стати фундаментом його розвитку. Звісно, можна змусити людину робити те, що їй не подобається, але в самоосвіті це буде, мов крапля води, що падає у розпеченій пустелі на пісок: вона встигне випаруватися, навіть не досягнувши мети. Інтерес — це  це, що задасть тонус всій самоосвітній діяльності.
 
Важлива роль у реалізації цих завдань, у забезпеченні якісних змін в освіті належить післядипломній педагогічній освіті.
 
Післядипломна педагогічна освіта стає нині більш персоніфікованою, надає кожному вчителеві ширші можливості для оновлення, удосконалення, поглиблення своєї професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі шляхом дистанційного навчання із застосуванням нових інформаційних технологій. 
 
Наше розуміння науково-методичного супроводу полягає в тому, що це процес безперервної професійної взаємодії суб’єктів з метою пошуку, обґрунтування, впровадження, апробації нових підходів до розв’язання проблем освітньої практики.
 
Методична робота — це основний компонент безперервної освіти педагогів, який здійснюють практично постійно, та найбільш повно враховує запити та потреби педагогічних працівників.
 
За нових освітніх умов методичні служби, крім традиційних (компенсаторної, інформаційної, консультативної), здійснюють нові функції (фасилітативні, дослідницькі, проектувальні).
 
Мета проекту: вдосконалення діяльності методичної служби з підвищення професійної компетентності педагогічних працівників Кіровоградської області у міжкурсовий період, формування стійкої мотивації до саморозвитку.
 
Цілі проекту:
  • оптимізація діяльності методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад шляхом переорієнтації їх у сервісні центри;
  • розробляння інноваційної мережевої моделі методичного супроводу професійного зростання педагога, спрямованої на комплексне забезпечення процесу безперервної педагогічної освіти.
Завдання проекту:
1. Створити оптимальні умови для забезпечення безперервної самоосвітньої діяльності педагогічних працівників у міжкурсовий період.
2. Сприяти формуванню позитивної мотивації педагогічних працівників до самостійного вибору форм і змісту підвищення кваліфікації.
3. Забезпечити науково-методичний супровід для побудови індивідуальних освітніх траєкторій фахового зростання педагогічних працівників відповідно до їхніх фахових уподобань і рівня професійної підготовки.
4. Модернізувати інформаційно-освітнє середовище післядипломної педагогічної освіти шляхом:
  • створення мережевої взаємодії з усіма закладами освіти регіону;
  • створення умов для самореалізації особистості педагога в сучасному суспільстві, розвитку творчого потенціалу вчителів;
  • удосконалення й упровадження інноваційних технологій навчання дорослих;
  • надання педагогічним працівникам можливості реалізувати свої творчі здібності;
5. Розкрити перспективи упровадження методичних напрацювань у практичну діяльність педагогічних працівників.,
 
Очікувані результати:
1. Створення мережі методичного сервісу для підвищення рівня професійної компетентності у міжкурсовий період.
2. Формування досвіду організації роботи методичних кабінетів, центрів із питань координації індивідуальної траєкторії розвитку педагогічних працівників.
3. Виявлення та презентація інноваційних ідей у роботі методистів, педагогів.
4. Популяризація ефективних форм організації самоосвіти.
 
Учасники проекту: працівники обласного навчально-методичного центру освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», методичних кабінетів (центрів) органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, об’єднаних територіальних громад, педагогічні колективи закладів освіти. 
Предмет дослідження: процес проектування методичної роботи з питань самоосвіти педагогів на базі методичних служб.
Об’єкт дослідження: система індивідуальної самоосвітньої діяльності.
 
Етапи реалізації проекту
І. Діагностичний
Терміни реалізації: вересень.
Мета: сформувати особистісну потребу та психологічну готовність педагогів для підвищення професійної компетентності засобами самоосвіти.
Зміст роботи: аналіз стану методичного супроводу педпрацівників району із урахуванням змін в освітньому просторі, визначення основних напрямів методичного впливу на якість освітнього процесу.
Вивчення ринку потреб у методичних послугах: аналіз і систематизація тенденцій, запитів, потреб суб’єктів освітньої системи; виявлення сильних і слабких позицій педагогів із питань формування індивідуальної траєкторії розвитку, визначення шляхів подолання труднощів.
 
Форми роботи:
  • аналіз та обговорення вхідних результатів діагностичних анкет педпрацівників;
  • оформлення виставки наукової й науково-методичної літератури, матеріалів педагогічної преси, інтернет-видань у бібліотеці, методичному кабінеті, надання допомоги педагогічним працівникам щодо визначення їхніх освітніх цілей;
  • вибір доцільних форм, методів, змісту міжкурсового навчання;
  • проведення методичних хвилинок за певними питаннями («Які ідеї мене найбільше зацікавили і які я упроваджуватиму в практиці?», «Які ідеї можуть використовувати інші вчителі?».
 
Очікувані результати:
  • психологічна готовність педагогів до інноваційної діяльності;
  • активізація самоосвітньої діяльності педагогів на підставі самооцінки професійного рівня та розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників.
ІІ. Теоретичний етап
Термін реалізації: жовтень.
Мета:
ознайомлення з теоретичними засадами самоосвіти педагога за сучасних умов як ефективного шляху підвищення кваліфікації у міжатестаційний період;
формування груп педпрацівників із урахуванням рівня професійної компетентності, досвіду роботи.
 
Зміст роботи:
  • аналіз літератури із обраної методичної проб леми;
  • аналіз досвіду впровадження теми (зарубіжного та вітчизняного);
  • аналіз наявного педагогічного потенціалу кожного педагогічного працівника;
  • розробляння структури планування самоосвіти педагогічного працівника;
  • розробляння індивідуальних траєкторій розвитку педагогічних працівників.
Форми роботи:
  • проведення інформаційно-методичних занять із педагогами;
  • створення «методичного кейса»;
  • презентація форм проектування та розвитку індивідуальної траєкторії розвитку педагога.
Очікувані результати:
  • підвищення професійної компетентності педагога засобами планування індивідуальної траєкторії розвитку педагога;
  • поліпшення роботи методичних форм на підставі створення системи самоосвіти педагога.
ІІІ. Корекційний етап
Термін реалізації: листопад–грудень.
Мета: створити умови для реалізації поставлених завдань щодо підвищення кваліфікації педагога на підставі самоосвіти.
Зміст роботи:
  • створення умов для добровільної сертифікації вчителів;
  • оформлення довідкового інформаційного куточка з вищезазначеної проблеми в методичному кабінеті;
  • вивчення досвіду роботи педагогів інших закладів освіти, які працюють над аналогічними проблемами;
  • створення консультаційного пункту в методичному кабінеті;
  • створення творчих та експертних груп із залученням педагогів і методистів інших закладів освіти для роботи в проекті.
Очікувані результати: наявність чітких уявлень і готовність педагогів до реалізації поставлених завдань щодо удосконалення та підвищення якості освітнього процесу засобами самоосвіти; формування сучасного іміджу закладу освіти.
 
ІV. Практичний етап
Термін реалізації: січень–травень.
Мета: створення особистісно зорієнтованої моделі методичної роботи для поглиблення якості освітнього процесу.
Зміст роботи:
  • надання маркетингових послуг;
  • мережева взаємодія;
  • науково-методичний супровід інноваційної діяльності;
  • участь у професійних конкурсах, проектах;
  • проведення системи групових та індивідуальних методичних заходів;
  • створення банку інформації для впровадження проекту;
  • підготовка методичних продуктів за результатами упровадження проекту.
Очікувані результати: осмислення педагогами своїх проблем, посилення мотивованого саморозвитку, самовдосконалення, формування індивідуального стилю професійної діяльності.
 
V. Підсумковий етап
Термін реалізації: травень–червень.
Мета: здійснення моніторингу динаміки змін роботи професійної компетентності педагогів, підбиття підсумків роботи в проекті, оцінювання рівня самореалізації педагогів.
Зміст роботи:
  • анкетування педагогів, визначення рівня їхньої методичної кваліфікації;
  • систематизація й узагальнення отриманих результатів методичної роботи;
  • проведення колективних заходів;
  • створення інноваційної бази даних за результатами проекту;
  • визначення напрямів подальшої модернізації методичної служби;
  • моделювання системи науково-методичного супроводу розвитку професійної компетентності педагога.
Форми роботи:
  • вивчення результативності індивідуальної траєкторії розвитку педагога (анкетування, тестування, співбесіди тощо);
  • вивчення стану атестаційного процесу в закладах освіти;
  • презентація методичних матеріалів щодо науково-методичного супроводу безперервного професійного розвитку педагогів.
Очікувані результати:
  • утворення моделі надання методичних послуг педагогічним і керівним кадрам району;
  • удосконалення якості надання освітніх послуг;
  • активізація самоосвітньої діяльності педагогів на підставі самооцінювання професійного рівня та розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників.
Додаток 8
 
Добірка різноманітних онлайн-ресурсів для самоосвіти «Прометеус»
Надзвичайно якісні онлайн-курси від викладачів провідних українських вищих навчальних закладів. Бізнес-англійська, підготовка до ЗНО, фінансовий менеджмент, історія, культурологія, філософія, основи програмування та багато іншого ви можете знайти на цьому сайті. Після вивчення матеріалу ви проходите онлайн-тестування й отримуєте сертифікат, затверджений викладачем курсу! Всі лекції викладені українською мовою, а навчання й отримання електронного сертифікату є безкоштовними.
 
«Languages»
На цьому сайті можна вивчати 50 різних мов! А викладають їх також на 25 мовах. Незалежно від того, якою є ваша рідна мова, українська чи російська, ви можете освоїти ще десятки мов безкоштовно. Також ресурс є універсальним не лише у багатомовності: ви можете читати, дивитись відеолекції, завантажувати аудіоуроки, вибирати окремі теми для вивчення та вчитись із різних пристроїв!
 
«ВебПромоЕкспрес»
Ці відеолекції припадуть до душі усім працівникам інформаційної сфери. Адже вони часто працюють віддалено і для підвищення кваліфікації тут є курси з журналістики, реклами, піару тощо.
 
«EngVid»
Цей сайт допоможе тим, хто вивчає англійську мову. Лекції від різних викладачів спрямовані на базовий рівень знань і на тих, хто вже володіє англійською мовою на певному рівні. Також можна обрати лекції за власними потребами: є бізнес-англійська, англійська для подорожей, розмовна англійська, граматика та лекції, спрямовані допомогти скласти міжнародний тест на рівень знання англійської мови.
 
«ED ERA»
Нові якісні онлайн-курси українською мовою. Є лекції з різних тем: українська мова та література, 3D-моделювання, вивчення основ прав людини тощо. Курси є безкоштовними, створені молодими спеціалістами різних галузей.
 
«Освіта онлайн»
Цей зручний сайт допоможе усім, хто готується до ЗНО. Тут можна підготуватись до усіх потрібних предметів безкоштовно не виходячи з дому.
 
«Сoursera»
Цей сайт містить курси з безлічі спеціальностей різними мовами, але навіть це у ньому не найкраще! Курси викладають провідні американські ВНЗ. А ще у разі вдалого складання тесту після закінчення курсу ви отримуєте затверджений сертифікат.
 
«ВУМ»
40 безкоштовних онлайн-курсів українською мовою. Містить не лише різні лекції з певних спеціальностей і галузей, але й, наприклад, навчить правильно розподіляти сімейний бюджет чи контролювати виконання роботи державними установами.
 
«DOU»
Сайт містить не лише світові та вітчизняні новини IT-сфери, але й добірку чудових тематичних курсів. Його зручність полягає в тому, що можна знайти курси як українською, так і російською мовами.
 
«Рolskijazyk»
Ресурс спеціалізується на вивченні польської мови. Викладання здійснене російською й українською мовами. Спонсорує МЗС Польщі та є абсолютно безкоштовним для усіх охочих почати вивчати польську. Буде корисним і тим, хто вже розпочав вчити цю мову, але розрахований навіть на тих, хто взявся вивчати польську з нуля.
 
«Рrogrammr»
Курси для безкоштовного навчання програмістів. Не просто лекції, але й практичні завдання. Для цих курсів потрібно знати англійську мову (це обов’язково для усіх, хто планує займатись програмуванням), але його головний бонус у тому, що сайт містить практичні завдання за які ви можете отримати грошову винагороду. Це може бути додатковою мотивацією вивчати програмування.
 
«Рhotoshopsecrets»
Ресурс для тих, хто мріє навчитись користуватись фотошопом для роботи. Ці курси допоможуть опанувати програму, навіть якщо ви новачок.
 
«Platzi»
Сайт для читачів, які вже володіють англійською мовою. Адже саме нею на цьому ресурсі викладають курси з дизайну, ведення бізнесу, програмування тощо.
 
Список використаних джерел ви можете переглянути в PDF-файлі нижче.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

 
Dounload PDF

Відгуки читачів