Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

«Небезпечне селфі. Чому підлітки гинуть заради лайків?»

Н. Б. Духневич, завідувачка бібліотеки; І. В. Трач, практичний психолог Технологічного багатопрофільного ліцею ім. А. Мазура, м. Хмельницький

Мета: профілактика ризикованої поведінки учнів у соціальних мережах.

Форма проведення уроку: лекційно-тренінгове заняття.

Обладнання: проектор, комп’ютер, мультимедійний екран, відеоролик «Екстремальне селфі».


ХІД УРОКУ
  • Бібліотекар. Сьогоднішню зустріч розпочнемо із запитань. Що таке селфі? Чи знаєте Ви, хто зробив перше селфі у світі?
Для того щоб дізнатися про походження селфі, потрібно перенестись у ранній період виникнення фотографії. Тож історія надає нам два приклади першого автопортрету за допомогою фотокамери. Американський фотограф Роберт Корнеліус 1839 року зробив своє власне фото-дагеротип. Це одна з перших технологій фотографування, за якої знімки створювали взаємодією срібла і ртуті та були більш схожі на відображення у дзеркалі, ніж на фото у сучасному розумінні.
 
1914 року тринадцятирічна російська княжна Анастасія Миколаївна зробила власний знімок, використавши найпримітивнішу домашню бокс-камеру «Кодак Брауні». Крім того, вона надіслала цей зні-
мок своєму другові з такою запискою: «Я зробила це фото, дивлячись на себе у дзеркало. Було дуже складно, бо мої руки тремтіли». Це доводить, що, скоріше за все, Анастасія була першим підлітком у світі, який зробив власне селфі. Це сьогодні зовсім нескладно встати з друзями ближче і зробити безліч кадрів. Тоді ж камери були важкими, й автори фотографії писали, що доводилося тримати камеру удвох. 
 
Як часто Ви робите селфі? Один раз на тиждень, щодня, кілька разів на день?
Обговорення з учнями.
 
Психолог. Зазвичай ми робимо селфі не лише для себе, але й для інших людей. Адже такі світлини майже завжди створені лише для того, аби одразу «засвітитися» в соціальних мережах, аби їхній власник отримував оцінки інших користувачів. Звичайний день людини можна простежити за звичайними світлинами зі смартфону. Деякі любителі таких фотографій не приховують, що ритуал не має особ ливого сенсу, однак вони вже звикли щодня його виконувати. Ці люди сприймають навколишній світ винятково крізь об'єктив фотокамери, а їх поведінка свідчить про виникнення залежності.
 
Фотографування — це природна потреба. Бажання дивитися на себе — це природна потреба людини, тому що всі ми себе любимо і хочемо мати прекрасний вигляд. Селфі несе в собі як позитив ні, так і негативні моменти. Серед позитивних моментів варто зазначити той, що людина спостерігає за своїми змінами: якою вони була у 10 років, у 12 років і так далі. Знов-таки, люди, які показують свої досягнення, це також прекрасно. Тобто селфі як таке не є загрозою для людини. Інша річ, якщо це переходить у якусь манію.
 
Занадто часті селфі — ознака психологічних проблем — це вже неврози, нав’язливі стани, коли людина робить сто і більше фото.
 
Бібліотекар. Найбільше до селфі-залежності схильні підлітки. Це пов’язано з періодом встановлення особистості — так званого соціального «я». Зазвичай молоді люди мають сумніви щодо  власної привабливості та шукають приховані підтвердження цьому. А селфі — чудова можливість отримати зворотний зв’язок із соціумом. Але реакція у відповідь, зазвичай, така ж віртуальна, як і самі соціальні мережі. Більшість користувачів узагалі не розглядають фотографії, а ставлять лайки автоматично. Підліток ще не зовсім обізнаний у таких хитрощах, тому швидко потрапляє під вплив думки віртуальних друзів із соціальних мереж.
 
Американські вчені оприлюднили інформацію про те, що прихильність до селфі є не що інше, як психічний розлад, який характеризується постійним бажанням знімати себе на камеру та оприлюднювати фото в мережі Інтернет. Захворювання назвали «селфіманія».
 
Психолог. «Селфіманія» має кілька стадій, за якими можна визначити стадію залежності.
  • 1-ша стадія: людина робить селфі щонайменше 3 рази на день, але не виставляє їх у соцмережі.
  • 2-га стадія: людина фотографує себе мінімум 3 рази на день і розміщує фото в інтернеті.
  • 3-тя стадія: людина робить селфі в будь-який зручний момент, понад 6 разів на день, і розміщує їх у соцмережах. Їй хочеться знімати себе цілодобово, і вона не контролює цей стан.
 
Яскравим прикладом «гострого селфізму» став 19-річний Дені Боуман, який щодня робив 200 власних знімків, прогулюючи навчання, стрімко втрачаючи вагу та забуваючи про все, окрім, своєї одержимості, проводячи близько 10-ти годин на день селфі. Врешті-решт, він розчарувався, що не зміг зробити «ідеальне», на його думку, селфі, та здійснив спробу самогубства. Лікарі встановили йому діагноз — психічний розлад щодо сприйняття власної особистості.
 
Чи знаєте ви, які селфі можна назвати екстремальними? Чим саме вони відрізняються від звичайних селфі?
 
Бібліотекар. Психологи стверджують, що багато хто заради забави починає робити незвичайні знімки: хтось підіймається на дах свого багатоповерхового будинку, щоб показати чудовий вид, інші в пошуках унікальних кадрів вигадують щось інше. Але на цьому все могло б і закінчити- ся, якби не численні «лайки», які ставлять за перегляди цікавого селфі. Тут і починається свого роду змагання за найдивовижніший кадр. У гонитві за такими світлинами багато людей вдаються до безглуздих учинків: підіймаються на дахи висотних будинків, вагони потягів, встановлюють собі на голову коробки з петардами тощо. Але, на жаль, часто такі вчинки закінчуються трагічно.
 
Психолог. Вчені виділили вісім найпоширеніших причин смерті під час селфі. На першому місці падіння з висоти, на другому — утоплення, на третьому — поєднання води і висоти (наприклад, падіння з висоти у воду). Четверте місце посіли потяги, п’яте — зброя, шосте — автомобілі, на сьомому місці опинилася смерть від електрики і на останньому місці — тварини.
 
Особливої уваги потребують люди, схильні ризикувати задля вдалого знімку, таке екстремальне селфі культивується як героїчний учинок. Гра в селфі перетворюється на гру між життям і смертю, в якій поєднуються страх і задоволення.
 
Перегляд відеоролика на тему «Екстремальне селфі». Аналіз причин та наслідків захоплення. Складання списку місць, небезпечних для селфі. Обговорення порад, які, на думку учнів, допоможуть позбутися залежності від селфі.
 
Психолог. Щоб позбутися залежності від селфі, психологи радять поступово відмовитися від цього заняття. Спершу не викладати фото в мережу в очікуванні «лайків», потім знищувати їх з пам’яті гаджета одразу після створення. Згодом замінити знімки можна звичайним спостеріганням за своїм відображенням у дзеркалі з компліментами на власну адресу. Психологи рекомендують позбавлятися не конкретного нав’язливого захоплення, а в цілому від причини, через яку людина може стати залежною.
 
Бібліотекар. Отже, кожен сам має визначити, що для нього селфі: залежність чи мистецтво самовираження. Головне, не ризикувати життям. Та якщо ви не в змозі впоратися з цим самостійно — не витрачайте час, звертайтеся по допомогу до фахівця, щоб банальне захоплення не перетворилося на справжній психічний розлад.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів