Передплатну кампанію на 2019 рік розпочато!

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Проблема подвійного громадянства в зарубіжних країнах

Афтеній А.,Рябовол Л. Т., доктор педагогічних наук, доцент Центральноукраїнський державний педуніверситет ім. В. Винниченка

Останнім часом актуальності набуло питанняподвійного або множинного громадянства.Таке явище позначають терміном «біпатризм»…


Біпатриди — це особи, які водночас належать до громадянства двох і більше держав. У зарубіжних державах сформувалися різні погляди на множинне громадянство. Близько 100 країн у світі допускають можливість подвійного громадянства. Серед них: Бельгія, Білорусь, Великобританія, Данія, Греція, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нова Зеландія, Португалія, Румунія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Угорщина, Чеська Республіка, Швеція, Чорногорія тощо. Вважається, що найбільш ліберальною країною щодо набуття другого громадянства є Австралія, при цьому вона має чи не найбільш жорстке іміграційне законодавство. Серед держав, у яких переважає негативне ставлення до такого явища, — Австрія, Хорватія, Естонія, Ісландія, Молдова, Нідерланди, Монако, Польща, Норвегія тощо [3].
 
Деякі держави виробили специфічні підходи до нормування відповідних відносин. Цікавим наразі є американський досвід. Так, іміграційні закони, ухвалені США у 1894 р. та 1906 р., забороняли американським громадянам перебувати ще й в іноземному громадянстві. Прикметно, що ці закони дотепер не скасовані, водночас дотримання їх громадянами США практично не контролюють уповноважені на те органи державної влади.
 
У державах Європейського Союзу не сформовано однозначної позиції у питанні про подвійне громадянство. Деякі з європейських країн відкидають його, інші допускають перебування своїх громадян у такому статусі. У Європейському Союзі усвідомлюють, що основною причиною масовості цього явища є прагнення уникнути сплати податків. Саме тому «двері» до країн, які називають «податковим раєм» (Монако, Гібралтар, Андорра, Домініканська Республіка і Гренада тощо) планують «зачинити» законодавчо [1, С. 26–39].
 
Практично неможливо отримати друге громадянство в арабських державах, громадянство в яких надають лише їх уродженцям. У цих країнах, особливо в Алжирі, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах, іноземець не може стати повноправним громадянином.
 
Як політико-правове явище в житті суспільства, держави та власне особи з подвійним громадянством, біпатризм має як позитивні, так і негативні ознаки і наслідки. До позитивних можна віднести те, що особа-біпатрид отримує додаткові гарантії реалізації та захисту своїх прав і свобод, можливість проживання у двох і більше державах. Для такої людини розширюються можливості щодо працевлаштування, володіння нерухомим майном у різних країнах, відкривається доступ до соціальних програм цих країн. Загалом полегшуються процеси інтеграції та інтенсифікації зв’язків між державами.
 
Суттєвими негативними проявами множинного громадянства є те, що на практиці в реальному житті для таких категорій осіб можуть виникати ускладнення в разі необхідності отримання ними дипломатичного захисту, проходження військової служби, виконання обов’язку щодо сплати податків. Подвійне громадянство може передбачати і подвійну відповідальність. Загалом, біпатризм нівелює стійкість юридичного зв’язку між фізичною особою і державою, послаблює інститут громадянства. Для монокультурних, небагатонаціональних держав таке явище може ще й уповільнювати процес формування загальних цінностей, пріоритетів розвитку нації, єдності народу. Крім того, воно може спричиняти конфлікти між різними державами на ґрунті вирішення питань належності осіб до громадянства однієї з них [3].
 
Вищевикладене дає змогу зробити висновок, що подвійне громадянство не забезпечує реальний та стійкий політико-правовий зв’язок особи одночасно з двома державами, не дозволяє такій особі брати повноцінну участь в їх політичному й соціальному житті. Так чи інакше, біпатрид віддає перевагу громадянству однієї з держав, громадянином яких він є, отже, значення іншого громадянства для нього нівелюється. Усе це спричиняє послаблення інституту громадянства як такого. Ґрунтуючись на викладених аргументах, деякі науковці висловлюють категорично негативне ставлення до множинного громадянства. Вважається, що основною причиною і підставою виникнення біпатризму як явища є наявність колізій у зарубіжному законодавстві, зокрема тих його положень, які передбачають такі способи набуття громадянства:
  • народження дітей, батьки яких мають різне громадянство. Цей спосіб може сприяти виникненню питання про подвійне громадянство, якщо в законодавстві зарубіжних країн існує колізія між дією принципів «права крові» і «права ґрунту» («lex patriae» і «lex domicilii»);
  • натуралізація — надання особі громадянства певної держави за її клопотанням;
  • внаслідок укладання шлюбу жінки з іноземцем, якщо законодавство держави, громадянином якої є дружина, дозволяє їй зберегти це громадянство, а законодавство держави чоловіка при цьому уможливлює набуття нею ще одного громадянства — громадянства держави чоловіка [4, С. 65–66].
У законодавстві багатьох країн не визначені юридичні наслідки подвійного громадянства, проте передбачено заходи щодо запобігання цьому явищу. Майже в усіх розвинутих країнах законодавчо встановлено, що одруження жінки з іноземцем є підставою для надання їй відповідного громадянства. Для усунення біпатризму використовують практику оптації (вибору громадянства). Її порядок встановлено в законодавстві зарубіжних країн, а також у міжнародних договорах. Зазвичай оптація можлива у зв’язку з територіальними змінами та / або укладенням спеціальних міждержавних угод про запобігання біпатризму. У сучасних державах в основу вирішення проблем, пов’язаних з подвійним громадянством, покладено принцип визначення ефективного громадянства, тобто визначення фактичного або переважного громадянства біпатрида [4, С. 67].
 
З метою недопущення конфліктних ситуацій і спорів між державами з питань біпатризму, пом’якшення нівелювання негативних наслідків подвійного громадянства або безгромадянства зацікавлені держави укладають договори щодо регулювання відповідних відносин. Аби запобігти подвійному оподаткуванню, за загальним правилом, особа сплачує податки в тій державі, де проживає постійно.
 
Загалом, питання біпатризму залишається недостатньо врегульованим на рівні законодавства зарубіжних країн. Його вирішення ускладнюється тим, що у світі поки що не вироблено відповідної єдиної позиції. Посприяти в усуненні його негативних наслідків може ухвалення єдиного міжнародного акта, за умови ратифікації якого всіма або переважною більшістю держав питання подвійного громадянства буде вирішено на глобальному рівні.
 
Джерела та література
1. Великоречанін П. О. Особливості здійснення політичних прав особами з множинним громадянством / П. О. Великоречанін // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. — 2011. — Вип. 61. — С. 257–264.
2. Кабирадж С. Проблемы двугражданства / Сантаян Кабирадж. — К., 1996. — 132 с.
3. Лендьел М. О. Досвід регулювання подвійного громадянства у країнах Європи: український контекст / М. О. Лендьел, С. І. Мітряєва // «Срібна земля — Фест». — 2013. — № 6 (859), [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uz.niss.gov.ua/public/File/grom.pdf
4. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн : підручник / В. М. Шаповал. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 496 с.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів