Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Жовтневий переворот: 100 років по тому

Камерістов Ростислав, кореспондент газети «Експрес»

100 років тому відбулися події, які в радянські часи називали Великою Жовтневою революцією і гучно святкували. Довкола неї та її головних героїв радянські історики витворили величезну кількість міфів та вигадок, нашарування яких доводиться позбуватись досі. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю коренспондента газети «Експрес» Ростислава Камерістова, яке він узяв у відомого історика, доктора історичних наук, професора та академіка Інституту історії України НАНУ С. В. Кульчицького.


Кореспондент. Як на події, що відбулися у Петрограді рівно сто років тому, наприкінці жовтня — на початку листопада, дивляться сьогодні українські історики? Які уроки з тих трагічних подій нам усім слід було б винести? Зазвичай вважають, що 1917 року відбулося одразу дві різні революції: Лютнева «буржуазна» та Жовтнева «пролетарська». Ви із цим згодні?
 
Кульчицький. Ні, від мене завжди можна почути критику погляду, згідно з яким буцімто були дві революції 1917 року. Насправді вона була цілісною. Ленінський путч коректніше називати контрреволюцією. Відомо, що в липні корніловська спроба здій- снити переворот і повалити Тимчасовий уряд провалилась. Ленінові ж через три місяці це вдалося. Що праві не змогли, те зуміли ліворадикали. Чому? Історія цих подій виразно демонструє низьку політичну культуру народу. На приманку популізму упіймалося багато людей, які й гадки не мали, що їх заманюють у сталеві лещата диктатури і терору. Більшовики були хитрі й цинічні. Наприклад, ще навесні у них була окрема програма, гасла, своє бачення зовнішньої та внутрішньої політики. Але від середини 1917 року, проаналізувавши, що підпадає під настрої народу, вони різко змінюють все «до навпаки». Кажуть масам те, що від них хочуть чути, але діють згідно зі своїм задумом. Згадаймо їхні найпопулярніші гасла і те, що з цього вийшло.
 
Наприклад, гасло «Землю — селянам!» представники народу розуміли як розподіл землі між тими, хто на ній працював. Натомість більшовики розгорнуть масштабну програму створення колективних господарств. Що означає гасло «Фабрики робітникам!»? Люди хотіли приватизації фабрик і заводів профспілками. Більшовики ж знали наперед, що націоналізують їх. Та найбільшою маніпуляцією було гасло «Вся влада — Радам!» Адже насправді керівництво державою відбувалось у формі партійної диктатури, про яку перед революційними подіями вони не говорили ані слова.
 
Кореспондент І як розгорталися події?
 
Кульчицький Напередодні Олександр Керенський у Передпарламенті ставить вимогу виявити йому цілковиту довіру для рішучої збройної боротьби з більшовиками. Соціалісти це заперечили, кажучи, що потрібно розпочати мирні перемовини з Центральними державами та земельну реформу. Вони не бачили серйозної загрози від більшовиків, убачаючи в них таких самих братів-соціалістів. Далі був II Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який ініціювали більшовики, попри те, що Всеросійський центральний виконавчий комітет заборонив його проведення. Відтак, 7 листопада, о 22.40, на цьому з’їзді Ленін проголошує: «Соціалістична революція, про необхідність якої стільки говорили більшовики, відбулася». II з’їзд Рад схвалив повалення більшовиками Тимчасового уряду.
 
Спираючись «на волю величезної більшості робітників, солдатів і селян», — а цих делегатів на з’їзді справді було найбільше, — II з’їзд Рад сформував уряд — Раду народних комісарів на чолі з Леніним. Тоді ж Військовореволюційний комітет більшовиків розпочав захоплення столиці. Був відкритий II з’їзд рад, на якому прийнято Декрети про мир та землю. Постав уряд — Рада народних комісарів. Опівночі був захоплений Зимовий палац.
 
Членів Тимчасового уряду заарештовано й відправлено у Петропавловську фортецю. Керенському та деяким іншим вдалося втекти. Більшовики  розпустили плітки, що Керенський ганебно утік у жіночій одежі. Це була брехня, проте — дієва пропаганда: настрої суспільства та довіра до голови Тимчасового уряду різко змінились.
 
Кореспондент. А якою була підтримка більшовиків і довіра до них серед населення на той час?
 
Кульчицький. Насправді незначною. Такий факт: невдовзі після приходу до влади більшовиків відбулися заплановані ще до перевороту вибори до Установчих зборів. І більшовики набрали тут менш ніж 10 %! І більше в демократію не бавились: наступні вільні вибори стали можливими лише через 72 роки. І зауважте, що саме з них почався процес розпаду створеної більшовиками імперії.
 
Кореспондент. Які уроки нам слід винести із цих подій?
 
Кульчицький. Трагічні наслідки того, що відбулося в наступні десятиліття, нам відомі. Тому тепер, коли нині різні політичні сили майстерно оперують популістськими гаслами, обіцяючи швидке та легке вирішення наших проблем, знайте: все це дуже небезпечно. І насправді все може бути зовсім не так. Наш обов’язок — вчитися на помилках. 
 
 
За матеріалами: http://expres.ua/news/2017/11/05/270304100rokivtomubilshovykyzdiysnylyperevorotmayuchymenshe10pidtrymky
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів