Принцип розбіжностей та єдності в методиці навчання фізики

Г. Б. Редько, Г. М. Толпекіна, Південноукраїнський національний педагогічний університет, м. Одеса

Завдання фізики — дослідити взаємний зв’язок між явищами неживої природи. По відношенню до будь-якого явища цю мету досягають тоді, коли її вдається підкорити певному закону, який охоплює велику кількість інших явищ, і таким чином з’являється можливість пов’язати його з іншими явищами.


Світ єдиний, наука — дещо ціле, але складається вона з частин. І частини цілого — «сутність розбіжностей усередині єдності». Розподіл науки на частини не відбувся через недоліки розуму, а обумовлений законами пізнання: у конкретній дійсності все пов’язане з усім. Нескінченна багатогранність явищ не може бути предметом наукового та «навчального» пізнання. У випадку необхідності починати треба з абстрагування. Необхідно звільнити окремі властивості від різноманітних переплетень, вивчати явище саме по собі. Творець діалектики Гегель казав, що у фізиці потрібно звільнити окремі властивості природи від тих переплетень, у яких вони перебувають у конкретній дійсності, та уявити їх у простих, необхідних умовах. Тут необхідно доповнити, що скрізь абстрактне має утворювати початок тієї стихії, у якій розвиваються особливості й багаті образи конкретного.
 
Реалізація єдності системи знань і методу їх викладання в навчанні фізики — важлива умова забезпечення вимог стандарту освіти, який діє в країні нині. Зокрема, вимоги навчати школярів методам науки: тільки за цієї умови можливе органічне поєднання навчання знанням законів фізики з навчанням методам пізнання.
 
Принцип єдності системи та методу, з нашої точки зору, виступає в методиці навчання фізики не тільки як методичний, але і як методологічний принцип.
Дуже важливо при цьому правильно визначати різні фізичні поняття, бо це сприяє формуванню в учнів наукового світогляду, розумінню розділу програми шкільного курсу фізики, який вивчають, міцності знань, розвитку їх природничо- наукового мислення. Це мислення за своєю сутністю є інтегрованим, у ньому однаково проявляються наочно-образні та мовно-логічні складові.
 
Більше того, його слід розглядати як одне з психічних новоутворень наряду з іншими, котрі з ним взаємопов’язані: системними, предметними та метапредметними знаннями, узагальненими експериментами, уміннями та узагальненими прийомами розв’язання фізичних задач.
У психології розрізняють такі операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація. На основі моделі розвитку мисленнєвих операцій у процесі навчання фізики втілюється система навчально-пізнавальних задач, які допомагають формуванню та розвитку мисленнєвих операцій учнів у процесі формування структурних елементів системи фізичних знань, експериментальних умінь та навичок розв’язувати фізичні задачі.
 
Розглянемо ці проблеми на прикладі розв’язування досить простої, але важливої задачі з фізики:
 
Для того, щоб продемонструвати неоднакову теплопровідність різних матеріалів, було поставлено такий експеримент. З двох різних металів виготовили однакові за розміром стержні. Один із кінців кожного стержня покрили парафіном. Другі кінці нагріваються за однакових умов. Автор передбачає, що парафін розплавиться швидше на кінці того стержня, який краще проводить тепло. Чи правильне це припущення? Ми вважаємо, що таке припущення неправильне: результат експерименту суттєво залежить не лише від теплопровідності стержнів, а й від їхніх питомих теплоємностей. Передбачити, де раніше розплавиться парафін, важче, ніж здається на перший погляд. Дійсно, від чисельного значення питомих теплоємностей (с) стержнів залежить, по-перше, швидкість підвищення температури на тому кінці стержня, де перебуває парафін, а по-друге, кількість тепла, яку за поданої температури стержень віддає парафіну (чим більше чисельне значення питомої теплоємності металу, тим повільніше нагрівається кінець стержня, але при цьому інтенсивніше передається тепло парафіну).
 
Результат експерименту можна пояснити так, як це зроблено в умові задачі, якщо питомі теплоємності стержнів однакові.
 
Тут явний прояв розбіжностей та єдності, який у результаті процесу мислення може привести до єдино правильного та повного розв’язування конкретної проблеми.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів