А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Михайлові Кравчуку — 125!

27 вересня (9 жовтня) виповнюється 125 років від дня народження Михайла Пилиповича Кравчука — українського математика, академіка, доктора фізико-математичних наук, професора Київського політехнічного інституту, життєвим кредо якого є слова «Моя любов — Україна і математика».


Син Неба, Поет німого числа, Лицар математики, Учений з обличчям Христа, творець музики чисел, титан математичної думки, корифей математики, гордість української математики
— так називають Михайла Кравчука науковці.
 
Пропонуємо збірку віршів, присвячених цьому геніальному вченому, авторами яких є наші читачі.
 
 
МИХАЙЛО КРАВЧУК
Михайла Кравчука нема.
Людину мудру і святу
жорстокість дика і німа
звалила в вічну мерзлоту.
Таких — один на сотню літ
і на мільйони душ — один,
його ж ви — за колючий дріт,
до голих нар і баланди.
Його теорій і відкрить
очікував весь білий світ,
а ви його — породу рить,
щоб згинув українства цвіт.
Завіщо? За які гріхи?
Мовчить пихатий самодур,
мовчать бездушні і глухі
прислужники номенклатур…
Радійте… Все ж настане суд!
Недовго вже його чекать.
Узнає світ всю вашу суть
і справжню велич Кравчука!
Г. Бевз, м. Київ
 
МИХАИЛУ КРАВЧУКУ ПОСВЯЩАЕТСЯ…
«В пересмотре дела отказать»…
От ужаса застыли в небе птицы.
Родной земле всего себя отдать!
Так могут поступить лишь единицы.
Учёный-математик полон сил,
Так много было планов и надежд…
Но покориться вынужден он был
Той власти обезумевших невежд.
Предательство друзей и… Колыма.
Статья в газете жизнь перечеркнула.
Суд. Приговор. Этап. Тюрьма.
Но жизнь героя гнула — не согнула.
Из Магадана он жене писал,
Что разрешил научную проблему.
Вот только труд его пропал…
Везде коварство, подлость и измена.
«Состава преступленья нет» —
Так ждал Кравчук заветного решенья…
Сегодня — это мировой авторитет:
Полиномы, матрицы, уравненья…
С. О. Барановська, м. Мирноград,
Донецька обл., 2012
 
***
Колима, Колима… Ти пустеля німа…
І сніги, і копалень могила.
Колима, Колима — порятунку нема
І розпука в душі незгасима.
Але він, як орел, піднімався до хмар,
Його віра була нескорима.
Український мудрець із обличчям Христа
Світлі наші поля посилали привіт —
Чи ж вони у Сибір долітали?
Стожорстока тюрма, інквізиторський світ
В Долі істини вічно між нами.
Я іду на вогонь, на Сварожий вогонь,
Що на нашій землі ще палає!
Я лечу у той день, прихилюсь до долонь
Вашу муку зігріти, Михайле.
О, великий мудрець із обличчям Христа!
(Вже й померлого били — катюги!)
Замість пуху Вітчизни
лягла мерзлота…
Та ще сосни стояли, мов
туга…
Колима, Колима!.. Чи ти
винна була,
Що скількох українців
згноїла?
Чи зігрілася ти від святого
тепла,
Від їх розуму, совісті
й тіла?..
…Головою на захід закопаний
він:
До Дніпра й України. —
Додому.
І летить, і летить, ціпеніючи
сніг
У небесному раї й земному.
Колима, Колима… Золота
Колима.
Наче свічі погаслі — могили…
Чи то зірка горить — чи душа Кравчука? —
Але зірка — до болю красива…
Подивімось у небо високе його,
Замилуємось вранці рікою,
Що купав в тій ріці свою душу народ,
Щоб світила зоря Кравчукова!
Н. Півторацька, м. Богуслав, 2004
 
МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ КРАВЧУК
Є люди, що земля їх раз в століття
Нам родить для прогресу і наук.
На Дереві Наук рясним суцвіттям
Квітують праці, автор їх — Кравчук.
Титан у математиці, вершина,
Що нам до неї довго ще іти,
Інтелігент, учений і людина,
Який зумів за мрією піти.
Найбільше в світі математику любив,
Він нею дихав, нею мріяв, нею жив.
Але не той був час. Цвіт нації у тюрмах
Гноїла кліка сталінська страшна.
Винищували вчених і розумних —
У цім була таких, як він, вина.
Мороз сибірський гірко дошкуляв,
І людську гідність стоптано до крику…
Постійно щось на клаптиках писав
І віддавав. Де праця та велика?
У сорок другім праведно спочив.
Та він безсмертний у своїх творіннях!
Він світ математичний нам відкрив,
Людина-геній, людства провидіння.
А. І. Крейтер, м. Вижниця,
Чернівецька обл., 2015
 
***
Студентське містечко, тиха
алея,
І нібито чути кроки століть.
Тут Лицар математики,
Син неба
Увічнений в бронзі красиво
стоїть.
Його не торкнулись ні
роки, ні люди,
Немовби урок свій прийшов
розпочати.
Студенти навколо спішать
звідусюди,
А він, як живий, їм готовий
сказати:
…Найбільше у світі любив
Україну,
Віддавши себе до останку науці…
Його математику — мрію єдину
Зламали й віддали жорсткому катюзі…
Загинув в Сибіру, ліг в землю колимську,
Та серцем зболілим летів він сюди —
На рідну, любиму його українську,
омріяну в снах — землю й вічні сади.
Душа Кравчука все живе разом з нами,
Чекає студентів, стріча, як колись.
Спливають тихенько роки за роками,
Та віти дерев шанобливо сплелись.
І я підійшов, доторкнувся до бронзи,
Зустрівся із поглядом мудрих очей.
Здалося, що він мені слово промовить,
В чудові науки мене поведе.
Вклоняються вдячно і юні, і сиві,
Відчувши ту силу і мудрість, яка
Звеличує постать і душу красиву
Академіка Михайла Кравчука.
В. Васильченко, м. Київ, 2005
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів