Педагогічні умови формування акмеологічної компетентності вчителя

О. Є. Гречаник, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

За матеріалами журналу «Управління школою» № 25 (2009)


Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями. Питання особистості вчителя, його суспільної місії займає важливе місце в освітній політиці країни. Підтвердженням того є, зокрема, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Державна програма «Вчитель».
 
У сучасній українській школі педагог є основною постаттю національно-культурного відродження України. Адже духовне й національне відродження школи залежить, насамперед, від того, яким буде вчитель, наскільки його особисті, професійні якості відповідають вимогам сьогодення. Характерними рисами сучасного вчителя мають бути ґрунтовні знання зі своєї спеціальності у поєднанні з методичною майстерністю, гуманістичне спрямування, сучасне науково-педагогічне мислення, почуття нового, готовність до постійної самоосвіти та самовдосконалення, підвищення якості педагогічної діяльності до рівня майстерності [7].
 
Для успішної педагогічної діяльності необхідне володіння професійною компетентністю, яка відображає відповідність людини вимогам професії вчителя. Але для того, щоб відповідати швидкоплинним вимогам професії, які поступово ускладнюються, людині слід володіти здібністю будувати власний професійний розвиток як поступове сходження, досягнення нових вершин — акме — своєї особистості, які означають більш повну реалізацію ресурсів, наявних у людині. Цей рівень професійної компетентності може бути означений як акмеологічна компетентність суб’єкта діяльності.
 
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання цієї проб леми і на які спирається автор. Дослідженням умов і факторів руху людини до вершин професіоналізму займалися Б. Г. Ананьєв, О. О. Бодальов, А. О. Деркач, В. Г. Зазикін, Н. В. Кузьміна, С. В. Макаров, А. К. Маркова, Л. О. Рудкевич та ін. Проблему визначення професійної компетентності вчителя та її видів описано в роботах В. А. Адольфа, В. Р. Весніна, В. Ю. Кричевського, Н. В. Кузьміної, А. К. Маркової, Л. М. Митіної, Є. М. Нікітіна та ін.
 
Сутність поняття «акмеологічна компетентність» вивчають Ю. С. Артемов, А. О. Деркач, А. К. Маркова й ін. [1, 2, 4]. В. О. Сластьонін виокремлює акмеологічні категорії професіоналізму вчителя, такі, як творча індивідуальність, процес саморозвитку й самовдосконалення, креативний досвід як результат самоактуалізації [9].
 
В. Н. Максимова визначила акмеологічні якості педагога — професійну зрілість, особистісну зрілість, духовну зрілість, — на перетині яких формується його акмеологічна позиція. Г. С. Данилова розробила акмеологічну професійну модель педагога, що складається з чотирьох компонентів: компетентності (досконалої), особистісної орієнтації (досконалої), морально-духовної культури, акмеологічної професійної позиції [3; 82].
 
С. В. Макаров дослідив психолого-дидактичні умови формування акмеологічної компетентності кадрів управління. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена означена стаття. Але відкритим залишається питання визначення сутності акмеологічної компетентності вчителя та педагогічних умов її формування.
 
Формулювання цілей статті (постановка завдання). З огляду на вищезазначене, метою статті є розкриття сутності акмеологічної компетентності вчителя та визначення педагогічних умов щодо її формування. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Проблема компетентності як властивості професіонала та її конкретних видів традиційно є найважливішою у психолого-педагогічних дослідженнях, оскільки компетентність є необхідною умовою професіоналізму (А. О. Деркач, І. Н. Дроздов, А. К. Маркова, Л. А. Степнова та ін.) Термін «компетентність» (з лат. competentia — узгодженість, відповідність) ще остаточно не усталений у вітчизняній науці, але більшість учених пов’язують його тлумачення із загальною здатністю людини до діяльності, певною сферою її професійного відання.
 
А. К. Маркова і Ю. С. Артемов розглядають акмеологічну компетентність як показник високого рівня професійної компетентності, а психологічну компетентність — як складову акмеологічної. Вони інтегрують діяльнісний та особистісно-діяльнісний підходи, визначають акмеологічну компетентність як особистісно-діяльнісне утворення, яке містить знання, вміння, особистісні якості.
 
Є. В. Сєлєзньова розуміє акмеологічну компетентність як інтегральну здатність людини будувати свій поступовий розвиток у різних сферах життєдіяльності з постійним ускладненням завдань і вікових рівнів досягнень, що найбільш повно реалізують наявні у людини психологічні й акмеологічні ресурси. Акмеологічна компетентність є рівнем у генезисі акмеологічної культури поряд із акмеологічною грамотністю та власне акмеологічною культурою [8].
 
А. Ф. Фоміних вважає, що акмеологічна компетентність керівників загальноосвітніх установ є важливою складовою професійної компетентності й тісно пов’язана з управлінською та психологічною компетентністю.
 
С. В. Макаров вважає, що акмеологічна компетентність є видом особистісної компетентності. При цьому рефлексивна й аутопсихологічна компетентність є інструментами реалізації акмеологічної компетентності. Автор доводить це, зазначаючи, що компетентність з точки зору діяльнісного підходу, — це взаємопов’язані знан ня, уміння, навички і досвід, а з точки зору особистісно-діяльнісного підходу компетентність постає як певна нова якість, в якій, за всій її цілісності, можна виділити окремі елементи. Психологічні дослідження доводять, що професіоналам високого класу, незалежно від виду діяльності, притаманна відома схожість, тому акмеологічна компетентність, на думку дослідника, є видом особистісної компетентності, поряд із рефлексивною, аутопсихологічною, перцептивною, комунікативною і т. д. [6].
 
Ми вважаємо, що акмеологічна компетентність — це інтегративне утворення, яке, з одного боку, базується на видах професійної та особистісної компетентності, а з іншого — є умовою їх існування, показником високого рівня їх розвитку.
 
Акмеологічна компетентність учителя — це інтегральна здібність, що ґрунтується на видах педагогічної компетентності, є особистісним утворенням, яке відображає готовність учителя рухатися до вершин зрілості, у професійному й особистісному розвитку, сфера його професійного відання у вигляді системи спеціальних знань у сфері акмеології, педагогіки, психології та системи відповідних цим знанням умінь, навичок, дій і вчинків, а також наявність специфічних здібностей, які забезпечують рух педагога до професіоналізму та зрілості.
 
До педагогічних умов формування акмеологічної компетентності вчителя ми відносимо розвиток здатності до рефлексії як спеціальному типу аналізу своєї діяльності й організацію індивідуальної самоосвіти вчителя.
 
Під рефлексією розуміють аналіз здійсненої діяльності, спрямований на виявлення причин труднощів і зміну норми діяльності таким чином, щоб в новій формі ці причини були б усунені. Рефлексія під час оцінювання діяльності та її результатів перебудовує діяльність, зберігає необхідне, усуває зайве й додає потрібне [5]. Саме рефлексія є механізмом, який дозволяє перейти від нижчого рівня професійної компетентності до вищого. Рефлексія інтегрує всі психічні функції для того, щоб забезпечити існування людської діяльності як джерела існування людини. Механізм рефлексії починає діяти в той час, коли у людини виникають труднощі у діяльності.
 
У рефлексії виділяють три функції: дослідження, критика та перепроектування (перенормування). Дослідження реконструює ситуації труднощі, вивчає їх. Критика виявляє причини труднощів, а перепроектування спрямоване на зміну способів діяльності таким чином, щоб нова дія відбулася без ускладнень. Рефлексія педагогічної діяльності відбувається у певній послідовності: здійснення педагогічної діяльності – фіксація труднощів у діяльності – включення механізму рефлексії – констру-ювання педагогічної ситуації, яка викликала певні труднощі, – з’ясування причин труднощів – перепроектування педагогічної діяльності, зміна способів діяльності – вихід із рефлексії — продовження педагогічної діяльності.
 
Якщо налагоджено такий цикл послідовності описаних процесів, можна вваати рефлексію такою, що відбулася. Діяльність і рефлексія нерозривно поєднані, зміни в діяльності призводять до змін в рефлексії і, навпаки, зміни в рефлексії призводять до змін в діяльності.
 
Поза розвитком рефлексивних здібностей вчителя неможливий розвиток його професійної та акмеологічної компетентності. Без усвідомлення труднощів у професійній діяльності, розкриття й усунення причин таких труднощів неможливий подальший розвиток особистості професіонала і перехід до вищих рівнів професійної компетентності. Доки педагог не усвідомить браку певних знань, умінь і навичок, він не зможе рухатися вперед до вершин педагогічної майстерності, ускладнюючи завдання свого професійного розвитку.
 
Організація індивідуальної самоосвіти вчителя має особливе значення і також є основною педагогічною умовою формування його акмеологічної компетентності. Вищих рівнів професійної педагогічної діяльності спроможний досягти тільки той вчитель, який навчається протягом усього життя. Однак на практиці можна виокремити такі суперечності процесу організації самостійної роботи педагогів:
  • між необхідністю підвищення рівня професіоналізму вчителя та неповним використанням можливостей самостійної роботи;
  • між унікальністю шляху інди відуально-професійного розвитку вчителя й недостатнім його врахуванням у моделюванні та проектуванні самостійної самоосвітньої діяльності.
 
Вищезазначені протиріччя зумовили необхідність розв’язання таких проблем:
  • розробляння методичного супроводу самостійної роботи вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти;
  • розробляння механізму технології організації індивідуальної самоосвіти.
 
Специфіку підготовки вчителів та їх перепідготовки та перекваліфікації слід ураховувати під час організації навчального процесу в системі післядипломної педагогічної освіти. На відміну від майбутнього вчителя у спеціаліста-практика вже сформована система цінностей, професійних знань, умінь і навичок, існує певний досвід професійної діяльності; разом із тим наявні й проблеми вікових криз професійного становлення вчителя, обумовлені професійною діяльністю, особистим життям учителя, його віком, психічним і фізичним здоров’ям.
 
Тому для формування акмеологічної компетентно сті вчителя важливо передбачити індивідуалізацію самоосвітньої діяльності, що передбачає врахування як об’єктивних потреб суспільства щодо особи стості вчителя (гуманізм, професіоналізм, здатність до самовдосконалення тощо), так і суб’єктивних можливостей і потреб вчителя щодо розвитку своєї професійної діяльності й особистості, його індивідуальних особливостей (спрямованості, мотивів  діяльності, особливостей психічних процесів, вікових особливостей, темпераменту, особливостей спеціальної предметної підготовки тощо).
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Акмеология : учебник / Под общ. ред. А. А. Деркача. — М. : Изд-во РАГС, 2002. — 650 с.
2. Артемов, Ю. С. Мотивация акмеологической компетентности управленцев : Автореферат дис. … канд. психол. наук : 19.00.13 / Ю. С. Артемов. — М., 2002. — 139 с.
3. Данилова, Г. Акмеологічна модель педагога / Г. Данилова // Освіта і управління : науково-практичний журнал. — 2005. — Т. 8. — Число 3–4. — С. 82–84.
4. Деркач, А. А. Психология развития профессионала / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин, А. К. Маркова. — М. : РАГС, 2000. — 124 с.
5. Ладенко, Н. С. Рефлексивная организация проектировочного мышления / Н. С. Ладенко, И. Н. Семенов, А. В. Советов, — Новосибирск, 1990.
6. Макаров, С. В. Акмеологическая компетентность кадров управления: сущностные характеристики и структура / С. В. Макаров. — М. : МААН, 2002.
7. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. — К. : Шкільний світ, 2001. — 24 с.
8. Селезнева, Е. В. Развитие акмеологической культуры личности / Е. В. Селезнева. — М. : РАГС, 2004.
9. Сластенин, В. А. Педагогика. Инновационная деятельность / В. А. Сластенин, В. С. Подымова. — М., 1997.
 

Сподобалась тема?
Бажаєте отримувати сучасні педагогічні матеріали вчасно та легко?

Найкращий спосіб бути поінформованим про освітні новини та мати завжди поряд актуальні та сучасні розробки уроків — передплатити журнал!

Інструкція, як оформити передплату на http://osnova.com.ua/help/8/

Dounload PDF

Відгуки читачів