свято «Казка — скарбниця народної мудрості»

Мета: розширити уявлення учнів про героїчні, побутові, чарівні казки; поглиблювати дитячі уявлення про етику людських стосунків: довір’я, щирість, вдячність; розвивати творчі здібності учнів; виховувати віру у перемогу добра над злом.

Зала святково прикрашена, на сцені — казкова хатинка, дерева.

Вступне слово вчителя.

— Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми помандруємо у дивовижний світ казки. Казки — це перлини народної мудрості. Саме вони навчають нас бути добрими, чуйними, справедливими, працьовитими. У казкових героях ніби втілилась споконвічна народна мрія про всесильного захисника скривджених або про звичайного трудівника. Від раннього самого дитинства вони дарують нам радість, переконують нас у тому, що творчість народу справді безсмертна.

Сьогодні, малята,

Урок незвичайний,

Та для всіх нас

Він буде повчальний.

Перед нами казка двері відкрила

І в гості всіх нас запросила.

Разом з героями будемо мандрувати

Та всі перешкоди дружно долати.

Тож слухайте дружно, малята,

Казку вже час розпочати,

Назви казок за ключовими словами назвати.

•  Гарна жінка, швидка на язик, чоловік, заєць, пан, бублики, ковбаса. («Язиката Хвеська»)

•  Ведмідь, лисиця, заєць, кабан, мало, м’ясо, кіт, дерево, злякалися. («Пан Коцький»)

•  Дід, сини, баба, коза, кленовий листочок, місточок, лісочок, водички, червоні чоботи, ворота. («Коза-Дереза»)

— А зараз, діти, ми подивимося казочку «Коза-Дереза» й допоможемо героям виконати казкове завдання.

Ось так, в дорогу-путь, чекають звершення нас тут!

У великому селі,

У маленькій хатці

Жив старий дідусь собі

З бабою і дітьми.

Господарство в них було,

Хоч і невеличке.

Дружно всі тут працювали

Й кізоньку свою любу доглядали,

Вранці до лісу пастись виганяли,

А ввечері додому приганяли.

Дід козу тут зустрічав,

Червоні чоботи взував

Та про пашу все питав.

Та коза лиха була —

Правду не казала.

Дітей з бабою щораз

Гарно обмовляла.

А дідусь, хоч і старенький був,

Козі не повірив.

І капосну тварину

До лісу відправив.

Йде коза — сльози ллє,

Все по лісу бреде

Та за собою вузлик везе.

Ось і хатка невеличка,

Тут і тепла пічка.

І господар хутко зник.

— Чому мені тут не жити? —

Й зажила собі гарненько.

Час минає, наш господар з лісу повертає

Та до своєї хатинки швиденько поспішає,

А там щось страшне та рогате.

— Швидше тікай, зайчику, з хати!

Сидить бідолаха та й плаче,

А той звір перед очима все маяче.

Та ось із лісу лиска вибігає

І у зайчика питає:

— Чому, побігайчик, плачеш?

— Поселився в мене звір:

Не великий, не малий,

Роги на мене свої наставляє,

В хатку увійти не дозволяє.

— Добре, горю твоєму допоможу

І звіра чужого прожену.

— А ви, дітки, не сидіть і завдання швиденько розв’яжіть!

Вікторина «З якої це казки?»

Учитель зачитує уривки з казок, діти відгадують їх назву.

Не перемогла звіра лисичка

Та й побігла додому хитра сестричка,

А зайчик все слізки гіркі проливає,

Свого визволителя дожидає.

Тут вовчисько, сірий братик, з лісу виглядає,

На нашого зайчика скоса поглядає та й гадає:

— Чому побігайчик сльози проливає?

А зайчик йому й відповідає:

— Поселився в мене звір:

Не великий, не малий,

Роги на мене свої наставляє,

В хатку увійти не дозволяє.

— Добре, допоможу тобі,

Зайчику, мій брате,

Доведеться лиш тобі

Портрет відгадати.

Упізнай за малюнком!

Учитель демонструє дітям малюнки до казок. Учні називають казку і розповідають або зачитують уривок, що стосується того чи іншого малюнка.

Завдання зайчик розв’язав

І цим вовка злякав.

Побіг наш сіромаха,

Бо відчув, що він невдаха.

Знову зайчик зостався біля хатки сидіти,

Слізки свої гірко лити.

Коли чує: хтось крадеться до його хатки:

— Хро-хро-хро! Хро-хро-хро! —

В мене тепле хутро,

В мене гостре ікло.

— Чому, зайчик, плачеш?

Чому, зайчик, скачеш?

— Поселився в мене звір:

Не великий, не малий,

Роги на мене свої наставляє,

В хатку увійти не дозволяє.

— Не плач, сірий!

Можу доказати й це завдання розв’язати.

Гра «Хто я?»

Учитель описує героя, учні впізнають його і називають казку, в якій описаний цей персонаж.

Та не вдалося і йому ворога прогнати,

Ні ікло, ні хутро не допомогли звіра подолати.

Що за диво-дивина —

Рак повзе прямо із ставка,

На козу наступає,

Клешнею за ногу кусає.

Злякалася наша коза,

Помчалася прямо в поля.

Тут рак переможцем виступає

І цікаві завдання розв’язати дозволяє.

Конкурс-змагання «Влуч у ціль»

На картках написані назви казок. Необхідно розподілити їх відповідно до типу казок.

— Чудово сьогодні ви працювали!

Завдання разом успішно всі розв’язали.

Спитати хочеться мені:

— А чи навчились ви чогось, чи ні?

Дуже рада я за вас!

Показали ви справжній клас!