Передплатна кампанія з січня 2019 закінчино! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Посвята в читачі

А. М. Фоменко, спеціалізована школа 173,

м. Київ

Бібліотекар. Добрий день, дорогі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами. Я так довго на неї чекала, що мені якнайшвидше хочеться познайомити вас із жителями ось цього (обводить руками стелажі) дивовижного королівства. А хто із вас знає, як називається це королівство: «Королівство кривих дзеркал»; «Королівство Кощія Безсмертного»; «Підводне королівство Нептуна» чи «Книжкове королівство»?


Посвята в читачі

А. М. Фоменко, спеціалізована школа 173,

м. Київ

Бібліотекар. Добрий день, дорогі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами. Я так довго на неї чекала, що мені якнайшвидше хочеться познайомити вас із жителями ось цього (обводить руками стелажі) дивовижного королівства. А хто із вас знає, як називається це королівство: «Королівство кривих дзеркал»; «Королівство Кощія Безсмертного»; «Підводне королівство Нептуна» чи «Книжкове королівство»?

Діти. Книжкове королівство.

Бібліотекар. А як звати жителів цього королівства?

Діти. Книги.

Бібліотекар. А чи знаєте ви, що книги мають назви? Як кожне місто чи село, вулиця чи площа, деревина чи травичка мають назви, так і книги мають свої назви. З якою найпершою книгою ви познайомилися 1 вересня?

Підказка: ця книга навчила вас читати.

Діти. З Букварем.

Є книг багаторадісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але однакнижкам усім начальник,

І звати її просто такБуквар.

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю, по сторінках своїх.

І от привів нарештіподивіться

У мудрий світ чудесних скарбівкниг.

Бібліотекар. Дитяча бібліотекаце справді Книжкове королівство, в якому живуть різні книги та їхні герої. Багатьох ви знаєте ще з дитячого садочка. Ви добре знайомі з Курочкою Рябою, Колобком, паном Коцьким, Лисичкою та Журавлем, а також із...

(Стук у двері, заходить Буратіно.)

Буратіно. Мене ви теж знаєте. ЯБуратіно! Прийшов привітати вас із Днем читача.

Сьогодні ви станете читачами шкільної дитячої бібліотеки і для вас відкриються двері в чудовий, чарівний, дивовижний світ Книжкового королівства.

Бібліотекар. Що ж то за королівство, в якому немає королеви? Діти, а чи хочете ви познайомитись із королевою Книг?

Діти. Хочемо.

(Лунає тиха мелодія, зявляється королева Книг.)

Королева Книг. О! Мої маленькі друзі! Я дуже рада зустрічі з вами! Якоролева Книг, а це (обводить руками навколо себе) — моє королівство. Ви хочете стати читачами мого королівства?

Діти. Так!

Королева. Тоді вирушаймо в путь! Я познайомлю вас із жителями свого королівства. Але памятайте: «Вони мовчки говорять, добре мудрують». А щоб не заблукати широкими коридорами мого королівства, ви повинні назвати пароль або чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть вірші про книгу.

Учні (по черзі)

В нас сьогодні перше книжчине свято!

Будем разом відзначати,

Книгу-друга шанувати.

Свято книги! — зазвучало

Серед школи, як сигнал.

Свято книжчине настало,

Клас нашмов читальний зал.

Дружба з книгоюце свято,

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.

В кожнім домі, в кожній хаті

У містах і на селі,—

Хто навчився вже читати.

Має книжку на столі.

Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знаємо,

Доброї і вірної,

Подруги малят!

Книгу зрозумілу,

Чесну, добру і сміливу

І дівчатка, й хлопчаки

Хочуть всі читать!

Із малими читачами

В хаті клопіт вечорами:

Від книжок, хоч треба й спати,

Їх ніяк не відірвати.

Книга, друг ти наш незмінний,

Друг любимий, з ранніх літ.

Ми з тобою пізнаємо світ,

Ми побачим всю країну

Нашу рідну Україну.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі

Стільки книг на землі!

Є великі й малі,

Є легкі і важкі,

На полицях, в столі

Наші друзікнижки.

В мене є книжок багато

І новенькі, і старі.

Як піду до школи з татом,

Всі книжки віддам сестрі.

Хай вона сама читає

Про Лисичку й Журавля,

Хай вона тепер узнає,

Як багато знаю я.

Коли вмієш сам читать,—

Не треба мамі докучать

І до бабусі вже не йти:

«Ну прочитай, мовляв, хоч ти

Сестру прохать не треба,

Щоб прочитала щось для тебе.

Ані благать, ані прохать,

А просто взять і прочитать.

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

Книги, книги на полицях,

Завше тихо поміж них,

Та яку ти розгорнеш

То й легенда поміж них.

То в одній синіє море,

В іншій криється тайга.

А ось в тійПівнічний полюс,

Де морози і пурга.

Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книгиперли із перлин.

Королева. Ви виконали моє завдання. Настав час познайомити вас із моїми помічникамиПопелюшкою і Мальвіною. Вони розкажуть вам багато цікавого про книги.

Бібліотекар. Тут ми дізнаємось про те, як до людей прийшла книжка, про її долю, про те, яке місце посідає вона в житті кожного з нас.

Ми звикли до того, що з раннього дитинства нашим вірним супутником, найпершим товаришем і порадником є книга. Книжкові магазини є в кожному місті і селі. Тут можна обрати книгу собі до душі, за своїм смаком. А чи завжди існувала книжка?

Мальвіна. Давним-давно книжок не було на землі, адже люди ще не вміли їх робити. Але в людей давно виникла потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, знання, досвід. Тож «сторінками» найдавніших книг ставали камені, стіни печер, вояцькі щити. Писали на всьому, адже не було ні паперу, ні пер чи олівців.

Згодом люди додумались писати на глині, яку потім сушили і випалювали на вогні. Та хіба на сторінках-цеглинах багато напишеш? До того ж, ці книги важкі й незручні.

Коли б якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою двітри такі «книги», йому потрібен був би віз.

Буратіно. Із часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки з тонкої козячої або телячої шкури.

Першу таку книжку було виготовлено в стародавньому грецькому місті Пергаматому й папір із шкури назвали пергаментом.

Але вони були дуже дорогі. На виготовлення однієї книги потрібно було шкури з цілої череди телят. Отож люди шукали матеріал, з якого можна було б творити книги, щоб вони були дешевші і простіші.

Попелюшка. В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини папірусу. Спочатку його використовували лише на будівництві. А згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папір. Відтоді зявились книжки, точнішесувої з папірусу. Писати на його сухих стеблах було зручно, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися.

Справжній папір, на якому пишуть і сьогодні, люди навчились робити дві тисячі років тому. Тоді і почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, тому що книги були рукописними, й одну книжку переписували, траплялося, кілька років.

Бібліотекар. Першодрукарем в Україні був Іван Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший словянський «Буквар»). Ось так і зявились книги. Тепер книжка всюди поруч із нами. Вона наш друг і порадник.

(Звучить мелодія. Чується сильний стук у двері.)

А хто це так стукає? Зараз подивлюся.

(На порозі стоїть скринька.)

Ой, яка краса! А хто ж це надіслав? Відчинемо?

(Виймає лист.)

Хтось із моїх жителів хоче привітати вас, любі першокласники, із посвяченням у читачі. Цікаво, хто це?

Лист

Зд-ра-здуй-те ребйонкі!

(Ой, який жах, хто ж це так безграмотно пише?)

Надсілою вам пісмецо з порадами, що робить, щоб стать «гарним» читачем, а іще щоб вас похвалілі.

(Це дуже добреотримати гарну пораду, а ви любите, коли вас хвалять за гарний вчинок чи роботу, або за гарну оцінку?)

Ось мої поради для вас!

Прокидайтеся вранці якомога пізніше, тоді ви обізятільно запізнітеся на урокі.

(Діти, невже ви виконаєте цю пораду? Вона жахлива.)

Портфель ще з вечора готуй: (це справжня і дуже гарна порада) спочатку поклади туди підручники, до них долий відро води!!!

(Та хто ж це навчає вас неправильних вчинків?)

Дрібненько зошити поріж,

Гарненько розмішай...

Але все це ти сам не їж

Товаришу віддай!

Ні, діти! Ні! Ми з вами знаємо, що книги і зошитинаші друзі й помічники. А хіба можна так поводитися з друзями?

Діти. Ні!

Королева. Ось і підпис.

Цялую. Ваша найкраща подруга старушка Шапокляк.

Буратіно. Шановна королево! Ви не бійтеся за своїх підданих. Ці діти ніколи не скривдять книги, адже вони люблять читати і знають правила поводження з книгою.

Королева. Молодці, першокласники! Ви добре памятаєте правила. А що буває з книгами, якщо цих правил не дотримуватись?

Буратіно. Можна, я розповім прикру пригоду, яка сталася з однією нашою книгою? Це дуже сумна історія, аж хочеться плакати.

Книжка скаржилась Маряні:

«Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка,

Під хатинкою маля

І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі:

Сині, жовті та рябі,

Що й не снилися тобі.

Люди кажуть: «Ой, чия ти?

Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

А не бачили таких».

Бібліотекар. Дуже сумна історія, але я запевняю, що дітки 1-А класу ніколи не скривдять наших книг, тому що вони люблять читати, знають багато казок, оповідань, загадок і навіть прислівїв про книгу.

(Заходить дідусь Панас.)

Дідусь Панас. Добрий день!

Любі хлопчики й дівчатка!

Жартівливі ви малята.

Йшов я долами, степами,

Через луки, через ліс,

І торбинку з загадками

За плечима вам приніс.

Та мотузка перервалась,

Відгадки порозбігались.

Поможіть, мені, малята,

Відгадки ті позбирати.

(Дідусь загадує загадки і вдає, що скрізь шукає відгадки.)

  Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розумніє. (Букви)

  Кожен скільки хоче бере, а все лишається. (Знання)

  Мовчить, а сто дурнів вчить. (Книга)

  Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає. (Книга)

(Дідусь Панас завязує міцно торбинку.)

Діти, а може, хто з вас знає загадки про книжку?

Дуже я потрібна всім

І дорослим, і малим,

Всіх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.

Поля письменник-агроном

Засіяв буквами-зерном.

Отож, читачу, поспішай

Зібрати мудрий урожай.

Не дерево, а листочки має,

Говорить вірші, казки, оповідання.

Завжди можу стати в пригоді,

Моїх вам порад не злічить,

І кажуть про мене в народі:

«Мовчить, а сто дурнів навчить».

Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель.

Дід Панас. Правильно, діти! Книги, як мудрі і вірні друзі, знайомлять нас із навколишнім світом, розповідають нам про минуле нашої країни, ведуть нас в майбутнє. Читаючи книжки, ви з кожним днем стаєте розумнішими, добрішими, кмітливішими. Готуючись до зустрічі з вами, я запрошував героїв деяких казок на свято. Вони не змогли приїхати, а лише надіслали телеграми, але забули підписатися. Сподіваюсь, що разом із вами ми відгадаємо, від кого ці телеграми.

Телеграма 1

Гуси-гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та понесіть до батечка,

А в батечка їсти й пити,

Ще хороше походити. (Івасик-Телесик)

Телеграма 2

Мій котику, мій братику!

Несе мене лиска,

За клинові ліси, за крутії гори,

За бистрії води, порятуй мене!                                 (Котик і Півник)

Телеграма 3

Я,...,

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,—

Тут тобі й смерть. (Коза-Дереза)

Телеграма 4

Не полечу я з вами:

Як була я на лужку,

Виломила ніжку,

А ви полинули,

Мене покинули! (Кривенька качечка)

Телеграма 5

Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений,—

Я від баби втік,

Я від діда втік,

І від тебе втечу! (Колобок)

Дід Панас. О! Я бачу, ви добре знаєте українські казки та їх героїв. У нагороду за це дівчинка Мальвіна проведе вас до Палацу чарівних казок, де ви зустрінетесь з улюбленими героями.

Мальвіна. До палацу заходьте обережно, придивляйтесь уважно, відповідайте швидко: героїв яких казок ви зустріли в палаці?

(Мальвіна показує на героїв, а діти називають їх.)

Попелюшка. А хто з вас знає прислівя і приказки?

  Хто багато читає, той багато знає.

  Книга вчить, як на світі жить.

  Читанняось краще навчання.

  Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

  Книгаключ до знань.

  Книгаце багатий сад, в якому є корисне і прекрасне.

  Книгавелика сила.

  Розум без книги, як птах без крил.

  Книгатвій друг, без неї, як без рук.

  Книга допоможе в труді, виручить у біді.

  Книгаджерело знань.

  Одна книга тисячі людей навчає.

Королева Книг. Молодці! Ви добре підготувалися до сьогоднішнього свята.

Учитель. Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа. Книга відкриває перед людьми великий світ. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. Згадайте першу казку, яку вам розповіли мама чи бабуся, свої улюблені книжечки, коли, будучи ще зовсім маленькими, не вміли ще як слід розмовляти, а вже роздивлялися малюнки, щось уявляючи, фантазуючи.

І коли ви взнали літери, навчилися з них складати слова, а зі слівречення, ви й самі стали читачами. З дитячих літ книжка допоможе вам зрозуміти світ, що вас оточує. Вона відкриє вам небачені обрії, допоможе зрозуміти історію народу, розкриє таємниці природи, життя. Книга допоможе вам у навчанні і вихованні, збагатить знаннями, зміцнить волю, пробудить мрію. Книжок у нас багато, ще й з такими барвистими малюнками! Розкриєш першу з нихопинишся в далекій казковій країні, в якій живуть велетні, веселі маленькі чоловічки або твої ровесники. Книгамудрий друг, який, не вміючи говорити, розповідає вам про незвичайні пригоди і подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в дитинстві, залишається в памяті на все життя. Герої, з якими ви зустрілись на сторінках книг, стають вашими вірними друзями!

Інсценівка

За сценоюстогін. Входить, шкутильгаючи, книжка.

Королева Книг. Що трапилось, книжечко? Хто тебе образив?

Книга. Ой, я втекла від дівчинки, яка мене била і зовсім не берегла.

(Вбігає дівчинка.)

Дівчинка. А, ось де ти, книжечко моя дорогоцінна! Я тебе шукаю скрізь, а ти тут! Я ж тобі нічого поганого не зробила, тільки вдарила кілька разів свого сусіда по парті та вчора забула тебе у дворі. А вночі пішов дощ. Ранком я пішла тебе шукати, і ось ти де.

Книжка. Королево, я не хочу повертатись до цього дівчиська! Заберіть мене до себе в бібліотеку.

Королева Книг. Добре, ми тебе полікуємо тебе в книжковій лікарні, а потім ти разом з усіма книжечками стоятимеш на чистій полиці, і читатимуть тебе хороші, добрі дітки, які не залишатимуть тебе під дощем.

Дівчинка. А я буду без книжки? Я ж її дуже, дуже люблю!

Королева Книг. Ну, якщо любиш, перш за все вилікуєш її.

(На сцену виходить Книжковий лікар.)

Книжковий лікар

Є в новому домі

Двері заповітні,

Ще не всім відомі,

Та до всіх привітні.

В книжчиній лікарні,

У новім будинку

Я щодня працюю

Не одну годинку.

Хто навчитись хоче

Книжку лікувати,

Приходьте, будь ласка,

Буду вас навчати.

Королева Книг. Забирайте, лікарю, книжку в лікарню, а дівчинка нехай прочитає і запамятає правила поводження з книгою. (Вручає правила.)

Дівчинка (читає і коментує правила)

1. Беріть книги чистими руками. («А я їх ніколи не мию)

2. Не перегинайте книжки, від цього випадають сторінки. («А ви теж перегинаєте книжки, як і я)

3. Не кладіть в книжку олівців та інших предметів, від цього вона рветься. («Ніколи б і не подумала»)

5. Не читайте книги під час їжі. («А коли ж)

6. Щоб книга чи підручник довше служили вам, обгорніть їх. («У мене жодна книга не обгорнута...»)

Королева Книг. Чи запамятали ці правила, діти? А ти, дівчинко?

Дівчинка. Я все зрозуміла, обовязково виправлюсь. Можна, я побіжу в книжчину лікарню, провідаю свою книжечку, а може, і допоможу лікареві? До побачення, діти!

Королева Книг. Перед тим, як завітати до вас на свято, я переглянула ваші підручники і побачила, що більшість з вас знає правила поводження з книгою. Учням, які найкраще зберігають книги, я вручаю ось такі подарункизакладки для книжок. (Вручає.)

Діти! Любіть книги! Бережіть їх!

Обіцянка учнів. Ми обіцяємо тобі, королево Книг, що наші учні краще за всіх берегтимуть книжки, гарно поводитимуться з ними.

Королева Книг. Молодці! Ви добре знаєте правила поведінки з книгою і бережливо ставитесь до своїх підручників. А тому із задоволенням доручаю моїм помічникам вручити вам ось цей ключик від шкільної бібліотеки. (Урочисте вручення ключа.)

Королева Книг. Віднині ви є читачами бібліотеки. Щиросердно вітаю вас і надаю слово господарці книжкового царствашкільному бібліотекареві.

(Слово бібліотекаря.)

Дідусь Панас. Любі хлопчики й дівчатка! Закінчилось наше свято!

Мальвіна. Час нам вирушати в дорогу. Вчіться діти!

Попелюшка. Мудра книжка розкаже вам дуже багато...

Буратіно. Із того, що колись народом сіяно й пожато...

Дівчинка. Я вам хочу побажати книг багато прочитати!

Книга

Я навчу вас, любі діти,

Наш рідний край любити,

Рідну землю боронити,

Для свого народу жити.

Бібліотекар. Закінчилося наше свято, але не закінчується зустріч із книгою. Бажаю вам назавжди подружитись з нею!

 

Відгуки читачів