Я родом з села,

Де вишневі сади

Своїм цвітом рясним

закривають хати,

Де луки запашні,

Де поля золоті,

Де зерно засівають

у чорнозем ріллі…

«Ні, ні, спочатку чай»,— Зоя Іванівна рішуче прямує до кухні. І ось уже на столі запашний гарячий напій, бутерброди, печиво, цукерки. Наша розмова точиться неспішно. Зоя Іванівна запалює настільну лампу, дістає аркуші паперу, на одному з них віршовані рядки. Вона починає читати вголос вірші