А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Ефективне навчання і самооцінка вчителя та учня

І. В. Олефіренко,

Кіровоградська обл.

Навчальний заклад цікавить нас не з точки зору уявлення про нього, як про заклад освіти, в якому відбувається формальне навчання і засвоєння знань, а як суспільний інститут, де в основному відбувається емоційне, соціальне і інтелектуальне формування особистості.

І сім’я, і навчальний заклад однаково сприяють розвитку в дитини як позитивних, так і негативних уявлень про себе. В результаті такої спільної діяльності та спілкування у дитини може сформуватись як позитивна, так і негативна самооцінка. Самооцінка, на думку психологів, є одним із найбільш важливих результатів виховання і навчання, тобто того, що становить зміст і форми соціалізації дитини.


Ефективне навчання і самооцінка вчителя та учня

І. В. Олефіренко,

Кіровоградська обл.

Навчальний заклад цікавить нас не з точки зору уявлення про нього, як про заклад освіти, в якому відбувається формальне навчання і засвоєння знань, а як суспільний інститут, де в основному відбувається емоційне, соціальне і інтелектуальне формування особистості.

І сім’я, і навчальний заклад однаково сприяють розвитку в дитини як позитивних, так і негативних уявлень про себе. В результаті такої спільної діяльності та спілкування у дитини може сформуватись як позитивна, так і негативна самооцінка. Самооцінка, на думку психологів, є одним із найбільш важливих результатів виховання і навчання, тобто того, що становить зміст і форми соціалізації дитини.

Наукові дані свідчать про те, що підвищення самооцінки є важливим ціннісним аспектом в житті індивіда. Вивчення явища самооцінки має важливе значення для розуміння людської поведінки, причин успіхів і невдач в роботі вчителів, у засвоєнні знань учнів та інших життєво важливих проблем.

Для педагогів і психологів все більш очевидним стає той факт, що самооцінка дитини, її ставлення до себе і сприйняття себе визначається його поведінкою і успішністю. Дані багатьох досліджень говорять про те, що незадовільна успішність, незацікавленість у навчанні, низька мотивація, погана поведінка зумовлені негативним ставленням до себе і заниженою самооцінкою. Діти з негативною самооцінкою схильні у кожній справі знаходити перешкоди. У них високий рівень тривожності, вони погано пристосовуються до шкільного життя, навчаються з напругою. Якщо дитина прийшла до школи з уже сформованою негативною самооцінкою, вчителі можуть ще більше посилити її, але вони можуть і сформувати у дитини більш позитивний погляд на себе і на свої здібності.

Будь-яка діяльність має певну мету. Здатність досягати мети дає почуття впевненості у своїх силах. Для учнів це оволодіння навчальним матеріалом, для вчителя — оволодіння своїм предметом і здатність домогтися від учнів необхідного рівня знань. Успіх в цьому дає і учню і вчителю визнання власної компетентності, що є важливим фактором позитивної самооцінки.

Було б природно припустити, що вчитель також може відчувати труднощі соціального і емоційного порядку, що породжує тривожність, стрес і що може відобразитися на викладацькій роботі. Іншими словами, педагогічна діяльність людини з низькою самооцінкою має бути менш ефективною, такі люди повинні мати меншу повагу серед колег і, безумовно, формування в учнів позитивної самооцінки є для них важким завданням. Одне із важливих положень теорії особистості полягає в тому, що люди поводять себе відповідно до своїх переконань. Із цього можна зробити висновок, що переконання вчителя є вирішальним фактором ефективності його діяльності. «Сильний» вчитель вважає себе здатним справлятися з різними життєвими ситуаціями і проблемами. Він впевнений, що, стикнувшись з труднощами, подолає їх, не втративши присутності духу. Він не схильний сприймати себе як невдаху. Іншими словами, він володіє високою самооцінкою.

У дослідженнях Комінгса у вчителів, які мають занижену самооцінку, були виявлені установки, які містять у собі негативний потенціал, що згубно впливає на школяра. Для характеристики власного педагогічного стилю вони вибрали такі твердження:

1)  Негативно реагувати на тих учнів, які тебе не люблять.

2)  Використовувати будь-яку можливість створювати для учнів труднощі, бо це не дає розслаблятися.

3)  Стимулювати учнів до навчання, викликаючи у них почуття провини за свої промахи.

4)  По можливості будувати навчальну діяльність на основі конкурентної боротьби.

5)  Виходити з ймовірності нечесної поведінки учня на іспитах.

6)  Стикати учнів з суровою реальністю дорослого життя.

7)  Намагатися встановити жорстку дисципліну.

8)  Збільшувати ступінь покарання учня пропорційно його вині.

У наведених дослідженнях підтверджується загальна тенденція:  установки, які направлені на себе і на інших, мають значний вплив на характер відносин. Тому можна виділити наступні особистісні якості, необхідні вчителю для ефективної роботи:

1)  Прагнення до максимальної гнучкості.

2)  Здатність до емпатії.

3)  Вміння надати особистісного забарвлення викладанню.

4)  Установка на створення позитивних підкріплень для самосприйняття учня.

5)  Володіння стилем легкого, неформального, теплого спілкування з учнями.

6)  Емоційна врівноваженість, впевненість в собі, життєрадісність.

Іншими словами, діяльність вчителя буде ефективною, якщо він здатен створювати в класі атмосферу тепла, природності, взаємної довіри.

Таким чином, позитивне сприйняття вчителем учня і самого себе є одним із важливих факторів ефективності його роботи і сприяє розвитку в учнів позитивної самооцінки. Томас показав, що в школі, де загальна атмосфера є демократичною і теплою, де вчителі готові підтримати кожного школяра, всі учні володіють однаковим середнім рівнем самооцінки.

Вивчаючи дітей з емоційними порушеннями, Ла Бенне показав, що між самооцінкою вчителя і безпосереднім самосприйняттям учня в класі існує тісний зв’язок. Аналогічні висновки містяться в роботі Едеберна і Ленд-рі, де встановлено, що у вчителів, які мають позитивне самосприйняття, учні мають позитивну самооцінку. Шуер виявив, що у дітей з різними порушеннями і відхиленнями в розвитку суттєво підвищується успішність, якщо вони відчувають з боку вчителя позитивне до себе ставлення. Якщо до завдань учителя входить формування у дітей позитивної самооцінки, він повинен являти собою модель відповідної поведінки. Тоді на уроці дитина буде не тільки засвоювати шкільну програму, але й активно розвиватиметься у соціальному плані.

Таким чином, результати досліджень свідчать про те, що наявність у вчителя позитивної самооцінки сприяє успішності учнів, які, спілкуючись з людиною, впевненою у їх можливостях, починають проявляти свої здібності в повній мірі й відчувають власну цінність. Підхід до викладання, в основу якого покладені індивідуалізовані, особисті відносини з учнями, є безумовно більш прогресивним. Сприятливі якості вчителя надають всьому процесу навчання продуктивного імпульсу.

Зв’язок ефективного навчання з самооцінкою вчителя очевидний. Роль вчителя передбачає поглиблення знань про себе і про інших, тому що саме навчання — це передача іншим частинки свого Я. Тому ставлення до себе і до інших є важливим фактором, який визначає характер міжособистісної взаємодії в класі і відповідно стиль викладання, який обирає вчитель.

 

Відгуки читачів