Співпраця навчальних закладів і дитячих та молодіжних організацій

Т. Т. Любицький, методист кабінету розвитку освіти КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»


АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

Виховання у молодого покоління національної гідності, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення нашої державності, християнських моральних засад, почуття господаря, прагнення запозичити кращі здобутки високорозвиненого демократичного суспільства визнані нині проблемами загальнодержавного значення.

Вагому роль у прищепленні перелічених рис характеру молодого покоління можуть відіграти громадські організації. Такі форми об’єднання за інтересами виникли порівняно недавно і стали невід’ємною складовою демократичного розвиненого суспільства.
 
Серед різноманіття громадських організацій особливе місце займають дитячі та молодіжні об’єднання. Саме через них активна частина молоді входить у суспільство, набуває досвіду співпраці з іншими особами, можливість виявити власні нахили та реалізувати їх. Жодне спілкування з дорослими не може замінити дитині спілкування з ровесниками.
 
Дитячі громадські організації функціонують на засадах добровільності. У них діти реалізують свої, визначені низкою міжнародних і вітчизняних юридичних документів, права на свободу думки, совісті, освіту, релігійні переконання, свободу асоціацій і відпочинок.
 
Школа, церква, громадські дитячі та молодіжні організації доповнюють одне одного у формуванні особистості дитини.
 
Відомий український педагог Г. Ващенко у своїй праці «Виховний ідеал» писав, що «школа мусить більше уваги звернути на громадське виховання молоді». А чималу роботу в цій царині можуть проводити позашкільні дитячі та молодіжні об’єднання, позаяк «принципи цієї роботи ті самі, що і в школі: виховання свідомості громадських обов’язків, дисциплінованість, єднання у спільній роботі, взаємна пошана і терпимість, боротьба з егоїзмом і нездоровими амбіціями».
 
Завдання педагогів — допомогти дітям, батькам, громадськості ознайомитись з кращими напрацюваннями і досвідом дитячих та молодіжних організацій, налагодити взаємовигідні відносини, розвивати й урізноманітнювати форми спільної діяльності.
 
Слід мати на увазі, що дитячі громадські організації мають неабиякий виховний потенціал, який школа зобов’язана використати для ефективної реалізації своїх виховних програм за сучасних умов становлення громадянського суспільства в Україні.
 
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПІВПРАЦІ ШКОЛИ ТА ДИТЯЧИХ І ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
 
Для налагодження конкретної дієвої співпраці загальноосвітніх навчальних закладів і молодіжних та дитячих громадських організацій у вихованні учнівської молоді, плеканні майбутніх лідерів, керівники шкіл зобов’язані пер едусім знати положення законодавчих і нормативних документів, які регламентують таку співпрацю.
 
— Конвенція про права дитини
 
Першим важливим міжнародним юридичним документом у цій ділянці є Конвенція про права дитини ООН від 20.11.89 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 р. № 789-ХІІ), у якій держави-учасниці зобов’язалися «використовуючи належні та дієві засоби, широко інформувати про принципи і положення Конвенції як дорослих, так і дітей» (ст. 42). 
 
Педагогічним працівникам слід пам’ятати, що відповідно до ст. 13 Конвенції «дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини». Окрім того «держави-учасниці визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів» (ст. 15).
 
— Політико-правові вітчизняні документи
 
Серед перших вітчизняних документів, розроблених з метою реалізації попередньо згаданої Конвенції є Декларація про загальні засади молодіжної політики в Україні від 15.12.92 р., в якій проголошено, що державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави та здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути й об’єднання молодих громадян. У Декларації визначено головні завдання, принципи, напрями державної молодіжної політики, серед яких, зокрема, створення необхідних умов для діяльності молодіжних організацій з метою повноцінного соціального становлення та розвитку молоді.
 
Упродовж останніх років прийнято низку документів у царині співпраці громадських організацій і школи, які розвивають положення Декларації. Зокрема, у Концепції національно-патріотичного виховання молоді (наказ МОН України від 28.05.2015 р. № 582) передбачено:
 
— активізацію виховної роботи з дітьми та молоддю засобами Всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»);
— активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;
— долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання.
 
У Програмі патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України (затверджена наказами Міносвіти і науки, МВС України від 21.10.2013 р. № 1453/7161/997) вказано про необхідність «залучення громадських, молодіжних, ветеранських організацій до розв’язання проблем патріотичного виховання щодо формування у молоді високих моральних цінностей» (п. 7.16).
 
У Методичних рекомендаціях з патріотичного виховання (лист МОН України від 27.11.2014 р. № 1/614) сказано, що «вагому роль у пропагуванні ідеї патріотичного виховання як національного пріоритету України, набутті молодою особистістю громадянських якостей, соціального досвіду відіграють дитячі та молодіжні громадські організації.
 
— Законодавчі акти України
 
На розвиток проголошених у Декларації принципів у 1993 р. Верховною Радою України було схвалено Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (від 05.02.93 р.). Закон «визначає загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді».
 
У статті 14 «Правовий статус молодіжних громадських організацій» зазначено, що «держава забезпечує право молоді на створення молодіжних громадських організацій. Молодіжні громадські організації є неприбутковими організаціями, їх правовий статус визначено законодавством України». Стаття 15 цього закону окреслює гарантії діяльності молодіжних громадських організацій.
 
Право дитячих організацій на існування закріплено Законом України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001 р.). У ст. 23 цього Закону визначено, що діти мають право на об’єднання в самостійні дитячі організації за умови, що їхня діяльність не суперечить Конституції України та законам України, не порушує громадського порядку та безпеки держави, прав і свобод інших осіб, не шкодить, моралі та здоров’ю своєму й інших громадян.
 
Чинний сьогодні Закон України «Про освіту» теж передбачає, що «учні, студенти, працівники освіти можуть створювати в навчальних закладах первинні осередки громадських організацій, членами яких вони є» (ст. 8 п. 4).
 
Форми дитячих організацій:
— об’єднання за інтересами (хобі);
— об’єднання волонтерського типу;
— об’єднання соціально-виховного типу;
— субкультурні об’єднання;
— об’єднання гендерного типу;
— об’єднання змішаного типу.
 
Законодавець чітко визначає поняття «молодіжна громадська організація» та «дитяча громадська організація». Згідно із Законом України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» молодіжні організації — це «об’єднання громадян віком від 14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів», а дитячі громадські організації — це «об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства» (ст. 2).
 
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» молодіжні та дитячі громадські організації так само, як усі інші громадські об’єднання, мають право «вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі)». Дирекція школи не може заборонити представникам молодіжних чи дитячих громадських організацій інформувати учнів про їх (організацій) діяльність. 
 
Будь-яке громадське об’єднання згідно з українським законодавством має право на участь у визначенні та реалізації політики у будь-якій сфері функціонування Української держави, зокрема, і в сфері освіти. «Органи державної влади, <…> органи місцевого самоврядування можуть залучати громадські об’єднання до процесу формування і реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, зокрема шляхом проведення консультацій з громадськими об’єднаннями стосовно важливих питань державного і суспільного життя, розробляння відповідних проектів нормативно-правових актів, утворення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів при органах державної влади, <…> органах місцевого самоврядування, у роботі яких беруть участь представники громадських об’єднань» (ст. 22 «Про громадські об’єднання»). Тож громадські об’єднання, членами яких є учні або студенти конкретного навчального закладу, місцеві осередки дитячих і молодіжних об’єднань повинні мати реальні можливості участі у плануванні та проведенні виховної роботи у навчальних закладах.
 
На важливості залучення громадських об’єднань до національно-патріотичного виховання дітей і молоді наголошено в Указі Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 рр.» (від 13.10.2015 р. № 580).
 
Прикладом практичного втілення статті 22 Закону України «Про громадські об’єднання» та положень названого Указу Президента України є Договір про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та молодіжною організацією «Пласт — національна скаутська організація України» від 14.10.2015 р.
 
Згідно з наказом МОН України від 01.06.2013 р. № 665 «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів» завдання «налагоджувати та підтримувати зв’язки школи з орієнтованими на виховання і розвиток дітей установами і громадськими організаціями» входить до обов’язків заступника директора ЗНЗ з виховної роботи.
 
Єдиним обмеженням співпраці з громадськими об’єднаннями для навчальних закладів є норма статті 4 Закону України «Про громадські об’єднання», згідно з якою «громадським об’єднанням заборонено мати воєнізовані формування». Тож педагогам треба убезпечити дітей від членства у незареєстрованих в органах юстиції України громадських об’єднаннях, активісти яких радикально налаштовані та можуть брати участь у нелегальних воєнізованих формуваннях.
 
ВОЛОНТЕРСТВО
 
Щоразу ширшого розмаху в Україні набуває волонтерська діяльність, до якої дедалі частіше долучаються студенти й учні старших класів. Волонтерство (від лат. voluntarius — добровільний) — це будь-яка форма громадського життя, у тому числі й традиційні форми взаємодопомоги та самодопомоги, надання різноманітних послуг тощо, які здійснюються добровільно, безкорисно і на благо іншої людини або групи людей, громади. 
 
Згідно із Законом України від 19.04.2011 р. № 3236-VI «Про волонтерську діяльність» волонтерство здійснюють за такими напрямами:
— проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання;
— сприяння проведенню заходів, пов’язаних з орга нізацією масових спортивних, культурних та інших видовищних і громадських заходів;
— надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством (у нашому випадку — у вихованні учнівської молоді).
 
Керівництву шкіл, класним керівникам слід подбати про те, щоб учні добре розуміли завдання волонтерського руху, були знайомі з прикладами суспільно-корисного волонтерства і не потрапили під вплив організаторів псевдоволонтерських структур, які за платню (під відсоток) залучають молодь до збирання коштів на потреби організаторів квазіблагодійної акції. Відповідно до законодавства України псевдоволонтери підпадають під статтю 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство».
 
НАПРЯМИ ТА ДІЛЯНКИ СПІВПРАЦІ
 
У низці документів як всеукраїнського, так і обласного рівнів окреслено основні напрями та ділянки співпраці громадських дитячих і молодіжних організацій із школою, зокрема:
— проведення спільних заходів (відкриті збори та засідання, семінари, круглі столи, дні відкритих дверей, лекції тощо);
— проведення спільних виховних справ як обласного, так і місцевого рівнів; сприяння у налагодженні співпраці й обміні досвідом у вихованні дітей і молоді;
— обмін методичними матеріалами;
— залучення школярів до літніх таборів громадських організацій, змагань, експедицій;
— організація зустрічей з відомими та впливовими особистостями, письменниками, художниками, лідерами громадських організацій;
— заохочення учнів до створення та реалізації різноманітних проектів;
— надання громадським організаціям приміщень шкіл для проведення гурткової роботи в порядку, визначеному чинним законодавством України;
заохочення педагогічних працівників до участі у вишколах, літніх таборах, мандрівках, організованих громадськими організаціями;
— залучення представників громадських організацій, які мають відповідну кваліфікацію, до роботи у навчальних закладах;
— висвітлення спільної діяльності у доступних засобах масової інформації (стінні газети, сайти шкіл, органів управління освітою тощо).
 
Серед прикладів співпраці — проведені у квітні-червні 2015 р. круглі столи за участі Департаменту освіти і науки ЛОДА та представників дитячих і молодіжних громадських організацій щодо питань співпраці школи та громадськості Львівщини у справах виховання.
 
ВИСНОВКИ
 
Для налагодження ефективної співпраці між дитячими і молодіжними громадськими організаціями та школою керівництву ЗНЗ необхідно:
— вирішити, в якому напрямі школа хоче співпрацювати з громадською організацією;
— знайти організацію, яка працює в обраному напрямі;
— з’ясувати, чи ця організація діє у законодавчому полі України, зокрема, чи вона зареєстрована;
— налагодити зв’язок із місцевим осередком вибраної організації;
— проінформувати про наміри щодо співпраці з обраною організацією шкільну спільноту;
— провести зустріч з представниками організації, які б ознайомили шкільний колектив з особливостями діяльності організації, її історією та здобутками;
— укласти угоду про співпрацю між школою і вибраною організацією (зразком може слугувати договір про співпрацю між Міністерством освіти і науки України та молодіжною організацією «Пласт — національна скаутська організація України» від 14.10.2015 р.).
 
ЛІТЕРАТУРА
1. Ващенко Г. Виховний ідеал / Г. Ващенко. — Полтава: Ред. газ. «Полтавський вісник», 1994. — 191 с.
2. Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.89 р.
3. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН України від 28.05.2015 р.).
4. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.93 р.
5. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.
6. Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р.
7. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01.12.98 р.
8. Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 р.
9. Указ Президента України «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 рр.» від 13.10.2015 р.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 3285
 
Догори