Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Шоколад для класної роботи, або Яблучна математика

Людмила Антипова, переможниця конкурсу «Міс Пані Вчителька» у номінації Міс Філософія,

м. Донецьк

Кажуть, що Агата Крісті з’їдала кілограми яблук перед написанням чергової повісті. Напевно, хороші математики теж на них виростають. Чи, можливо, якісь інші секрети знає вчителька Петрова Віра Іванівна?

Якби існувала на світі шкала виміру людської доброти, то не знаю, чи вистачило б позначок на ній, аби заміряти сердечну доброту вчителя математики Донецької школи 89 Петрової Віри Іванівни.


Шоколад для класної роботи, або Яблучна математика

Людмила Антипова, переможниця конкурсу «Міс Пані Вчителька» у номінації Міс Філософія,

м. Донецьк

Кажуть, що Агата Крісті з’їдала кілограми яблук перед написанням чергової повісті. Напевно, хороші математики теж на них виростають. Чи, можливо, якісь інші секрети знає вчителька Петрова Віра Іванівна?

Якби існувала на світі шкала виміру людської доброти, то не знаю, чи вистачило б позначок на ній, аби заміряти сердечну доброту вчителя математики Донецької школи 89 Петрової Віри Іванівни.

Уявіть собі туманний ранок: відірвавшись від мякеньких ліжок, наспіх проковтнувши бутерброд, поспішають тисячі громадян на роботу. Навряд чи варто шукати серед натовпу усміхнене обличчя.

Аж ось ви помічаєте літню жінку, яка, схилившись під тяжкою ношею, бадьоро поспішає до школи. З нею щокроку хтось вітається вона розпливається в усмішці. Іпригощає яблуками. Скільки Віра Іванівна яблук до школи переносила не злічити. Роздає їх учням, колегам, техперсоналу.

Якщо яка олімпіада в школі проходить і народ учительський збереться перевіряти роботи треба їй спустошити погреб і принести скуштувати різноманітні варення. «Щоб краще працювалося»,— каже. Мене ж особисто, коли я ходила вагітна, ця жінка просто підстерігала під класом з тарілками пиріжків.

Тобі треба,— категорично говорила Віра Іванівна.

По-перше, у мене уроки. Я ж не можу перед дітьми сісти їсти. По-друге, вироби з тіста не дуже корисні,— відмовлялася я з усіх сил.

Нічого, завтра принесу полуниць.

Назавтра були полуниці найкрупніші й майже піввідра. Якось я ту щедрість могла б зрозуміти, коли людина б жила сама. Мовляв, от Бог послав урожай, а дівати нікуди. Віра Іванівна ж має чоловіка, дорослого сина з родиною, навіть правнук вже до другого класу ходить. (До речі, те, що Миколка правнук учителя математики, ніхто з дітей навіть не підозрював, а згодом не вірив, бо Віра Іванівна зовсім не «старушка».)

Її умінню працювати з дітьми позаздрив би кожен. На уроках сувора дисципліна. Ніхто не дозволяє собі запізнитися. Щойно пролунав дзвінок усі діти стоять рівно, навіть коли вчитель ще й до класу не зайшов. На індивідуальні заняття з математики, які починаються о 7.15, які вчитель проводить з власної ініціативи для тих, кому важко, навіть найбільші лінивці приходять.

Одного разу була страшна ожеледиця. Транспорт майже не ходив. Пішки йти теж невесело. Я вийшла з дому раніше, щоб якось більш-менш вчасно дістатися на роботу. Йду, тримаючись за паркани, дерева. Дивлюся попереду моя колега іде рівненько, ще й сумку з яблуками несе. Виявляється, вона наділа шкарпетки поверх чобіт, адже в неї консультації на 7.15.

Іноді подивишся на цю енергійну жінку і подумаєш: «Звідки таке вміння триматисяАдже вона має багато тяжких діагнозів, перехворіла на рак щитовидної залози, дивом залишилася живою, а рік тому потрапила в страшну автомобільну катастрофу й довго не могла ходити.

Як біля неї хворої ходив чоловік, то окрема історія. Коли енергійний Борис Володимирович заходив до палати тяжко травмованих жінок, вони значно веселішали. Він приносив термос особливого чаю на всіх. І всі до нього зверталися: тій щось подати, іншій підсунути.

Борис Володимирович приходив щодня (хоча працює шахтарем). Чомусь біля інших жінок чоловіків не видно було. Вони й клас щороку ремонтували вдвох, тому кабінет математики було визнано найкращим. Хоча вже багато років живуть разом, але не зникла романтична аура їхніх стосунків. Віра Іванівна трепетно чекає чоловіка після роботи. Він же не забуває дарувати їй квіти, влаштовувати різноманітні подорожі. Піднявшись із лікарняного ліжка, змушена ходити тривалий час у корсеті, вона була впала в депресію. Борис Володимирович влаштував жінці чудову подорож до Чорного моря: розіклавши заднє сидіння машини, дбайливо поклавши дружину, він бережно вів машину й жартував. Коли Віра Іванівна повністю одужала, то школа знову запахла її яблуками, варенням, пирогами.

Коли на уроці в когось труднощі з розвязанням тієї чи іншої задачі, то між нею і учнем відбувається приблизно такий діалог:

Ти вдома їв?

Їв

Погано їв. Відломи шоколадку (простягає шоколадку) і тоді напружуй мізки.

Та не треба. У мене вдома є.

Вдома то для домашньої роботи з математики, а моя для класної.

Лишається тільки побажати Учителю з великим серцем довголіття і здоровя.

 

Відгуки читачів