Маргарита де Валуа: «королева Марго», Перлина Валуа, королева Наварри

Вернигор І. В., Сиволозька ЗОШ, Борзнянський р-н, Чернігівська обл.


Її ім’я стало відоме завдяки розповідям про скандальні любовні історії, величезну кількість коханців, хоча пам’ятати варто було б зовсім інше — вимогу визнати право жінки бути вільною, незалежною. Вона товаришувала з Монтенем і писала прекрасні листи. Її мемуари, не повністю збережені, являють собою зразок високої літератури.

 

Маргарита де Валуа також відома нам як «королева Марго». Так називав її А. Дюма у знаменитому однойменному романі. Сама Маргарита ім’я Марго терпіти не могла. Цим ім’ям вона дозволяла себе називати лише одній людині — братові, королю Франції Карлу ІХ. Проте героїня А. Дюма мала небагато спільного з жінкою — політиком, гарним дипломатом, ерудиткою, письменницею, вольовою, незалежною правителькою. Такою насправді була остання донька Катерини Медичі і перша дружина Генріха ІV.

Маргарита де Валуа, формально королева Франції, народилася 14 травня 1553 року в Сен-Жермен-ан-Ле, сьома дитина і третя донька Катерини Медичі та Генріха ІІ. Про раннє дитинство Маргарити відомо небагато. Її виховували під жорстким контролем разом із сестрами в Сен-Жермен. Із дитинства вирізнялась чарівністю, незалежним характером, гострим розумом. З мемуарів Маргарити зрозуміло, що вона здобула гарну освіту: досконало володіла латиною, говорила італійською, іспанською, читала грецькою, вивчала філософію, літературу, музику, хореографію. Але у великій королівській родині Маргарита почувалася самотньо. Дружні відносини мала із сестрою Клод Лотаринзькою та братом Франсуа Алансонським. Мати ж її не любила. Катерина Медичі вимагала покори від норовливої Маргарити, рано почала звертати увагу на політичне виховання доньки.

Карл ІХ і Катерина Медичі намагались вирішити проблеми Франції за рахунок Маргарити. На той час Франція потерпала від релігійних воєн між протестантами (гугенотами) та католиками. Весілля Маргарити (католички) та Генріха Наваррського (гугенота) 18 серпня 1572 року не встановило бажаного миру, а лише прискорило початок громадянських та релігійних воєн. Варфоломіївська ніч 24 серпня 1572 року ознаменувалась кривавим знищенням гугенотів. Наперекір родині Маргарита рятувала протестантів й захищала свого чоловіка — гугенота. Генріха Бурбона вона ніколи не кохала. Стосунки з чоловіком у Маргарити були ділові, суто товариські. Принцеса навіть стала учасницею опозиції католикам, яку очолював її брат Франсуа та чоловік Генріх Наваррський. Декілька разів вона рятуватиме їх від розправи з боку Катерини Медичі.

Не бажаючи бути об’єктом маніпуляцій у руках матері, Маргарита зробила вільний вибір — не розлучилася з Генріхом Наваррським, пізніше королем Франції Генріхом ІV. Єдиним коханням усього життя Маргарити був не страчений Ла Моль, не Генріх ІV Бурбон, а герцог Генріх де Гіз. Їхній бурхливий роман розпочався 1570 року, але Катерина Медичі і Карл ІХ були категорично проти цього шлюбу, який би призвів до посилення позиції Гізів. Для Катерини Медичі головним болем був не лише Генріх Наваррський, а й герцог де Гіз, глава католицької Ліги, претендент на французький престол. На цій посаді вона бачила лише свого улюбленого сина Генріха Анжуйського (згодом Генріх ІІІ).

Потрапивши в опалу, Маргарита тривалий час проживала в бідності в замку Юсон, де почувалася в безпеці. Маргарита де Валуа повернулась до Парижа тоді, коли побажала сама, — у 52 роки, та ще й в оточенні молодих прихильників.

Померла королева Маргарита 27 березня 1615 року від запалення легенів на 63 році життя, проте встигла побувати на коронації свого улюбленця Людовіка ХІІІ, короля мушкетерів. Власних дітей у Маргарити не було.

Так закінчився земний шлях дивовижної жінки. В юності Маргариту називали Перлиною Валуа, а під час заупокійної меси єпископ назвав її «квіткою всіх Маргарит, квіткою Франції»…

   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 3786
 
Догори