Тлумачний словник із фізики від «А» до «Я»

М. Г. Александров, М. П. Пугач, К. М. Стрюк, м. Харків

Розділ VІ. Оптика

Аббе теорія — теорія, яку запропонував німецький оптик Аббе й в основі якої лежить формування зображень несамосвітних об’єктів. Вона містила найважливіший принцип — «умову синусів », яка пов’язана з обмеженням співвідношень фокусних відстаней об’єктива, окуляра й довжини трубки мікроскопа. Аббе ввів поняття «числової апертури», що пов’язує справжню апертуру об’єктива з показником заломлення скла й довжиною хвилі випромінювання. Обидва ці принципи виявилися справедливими щодо електронних мікроскопів, створених півстоліття тому. Аббе сконструював цілий ряд оптичних приладів: 1867 року — фокометр (прилад для вимірювання фокусних відстаней), 1869 року — апертометр (прилад для вимірювання апертури) і рефрактометр (вимірювач показника заломлення), які й нині мають його ім’я. Активно займався також виготовленням оптичних стекол. 1874 року створив кілька нових марок оптичного скла, 1879 року познайомився з фахівцем зі скла Шоттом і 1884 року спільно з ним та Цейсом заснував стеклохімічну лабораторію.


Доступ до статей відкрито тільки для передплатників. Надішліть копію передпланої квитанції або оформте електронну передплату, і ви матимете можливість читати статті на сайті.

Якщо ви не передплачуєте наші видання, то ви можете купити цю окрему статтю. Оплата за допомогою

Відгуки читачів