Як привести дитину в садок і залишити її там без сліз

Ведуча рубрики Альона Сімакова


Іноді величезною проблемою для дорослого стає привести свого малюка до дитячого садка і залишити його там. БЕЗ СЛІЗ! Тобто залишити дитину в садку — проблема не така велика. Проте зробити так, щоб малюк не розплакався, не хапався щосили за маму, тата чи бабусю, не кричав так, що чутно навіть за три квартали, — ось справді складне завдання. У цій статті ми розповімо батькам про те, як змінити ситуацію, зробити так, щоб дитина йшла в садок із задоволенням та усмішкою, не почувалася кинутою і самотньою, не переживала прикрість і нерозуміння.
 
Спершу проаналізуємо, що відчуває дитина, яку привели до дитячого садка. Наприклад, якщо це сталося з нею вперше.
 
♦ Дитині дуже страшно, оскільки все здається абсолютно незнайомим.
♦ Дитина не розуміє, навіщо її сюди привели.
♦ Вона дуже хоче повернутися туди, де їй тепло, спокійно і звично, тобто додому.
♦ Вона боїться нових людей — нянечки, виховательки та інших незнайомих дорослих.
♦ Малюк поки що не вміє знайомитися з дітьми і вважає навколишнє середовище ворожим для себе.
♦ Він ще не готовий відірватися від мами або тата, не почувається в безпеці, коли їх немає поряд.
 
І це ще не всі почуття, які переживає дитина. При цьому вона ще не може повністю усвідомити їх і висловити. Якщо ви запитаєте в малюка, чого він плаче, він не зможе відповісти вам. 
 
А що відчуває дитина, яка в садку вже не вперше, але при цьому ніяк не хоче відпускати свою рідну і улюблену людину?
• Малюк може досі відчувати страх перед новими обставинами або вихователькою (нянею).
• Він може відчувати образу на батьків за те, що вони залишають його самого і йдуть.
• Дитина могла стати жертвою дитячої агресії в попередні дні, і тому відчуває страх, відмовляється залишатися в групі.
 
Навчіться «відпускати» дитину емоційно, тоді і їй буде набагато легше. 
 
Чого нам, дорослим, не треба робити, якщо ми хочемо без проблем піти з дитячого саду на роботу або у справах?
 
• Не треба залякувати дитину дитячим садком в інший, «недитсадковий» час («Якщо погано поводитимешся, віддам тебе в садок на весь день!»).
• Не слід погіршувати ситуацію, раз у раз повторюючи дитині про те, що вам треба скоріше йти, що вам ніколи, що ви спізнюєтесь на роботу. Намагайтесь планувати свій ранок так, щоб у вас був час поспілкуватися з дитиною, спокійно дійти до садка, поговорити з вихователькою, обійняти і поцілувати свого малюка. Інакше в дитини виникне відчуття, що ви від неї біжите геть.
• Не говоріть дитині, що, якщо вона плакатиме, ви взагалі за нею не прийдете. Малюк обов’язково запам’ятає ваші слова. Вони його злякають, адже найбільший дитячий страх — це страх загубитися і залишитися самому. Тоді гучна істерика наступного дня вам забезпечена.
• Не брешіть дитині. Не можна говорити малюкові, що нікуди не підете, і при цьому йти тоді, коли він захопився грою. Це дуже боляче і прикро.
 
Не обманюйте дитину, кажучи, що нікуди не підете. Вона сприйматиме це як обман.
 
А тепер розглянемо правильне розв’язання проблеми.
 
• Перш ніж вести малюка до дитячого садка, намагайтесь створити позитивний образ садка у його свідомості. Розповідайте про те, як у садку цікаво, як весело грати з дітьми, дізнаватися щось нове, які там є іграшки.
• Почніть освоювати територію садка ще до того, як малюк його відвідуватиме. Попросіть дозволу погуляти на майданчику, зайти в групу, походити по коридорах. Для дитини дуже важливо, щоб обстановка була хоч трохи знайомою.
• Знайдіть хорошу, розумну, добру, люблячу дітей виховательку. Вона не повинна кричати, принижувати дітей, бути байдужою. Познайомте з нею малюка заздалегідь. Можливо, навіть поводіть дитину деякий час у групу просто на прогулянку.
• Ще до початку відвідування садка створюйте більше таких ситуацій, у яких дитина могла б спілкуватися з іншими малятами. Навчіть її грати в спільні ігри, знайомитися, ділитися, відстоювати свої інтереси.
• Іноді причина дитячих сліз у садку — небажання батьків відпускати малюка. Тому спершу розберіться з власними почуттями. Якщо мама, ледь не плачучи, тримає малюка за ручку і насилу відпускає до дітей, малюк плакатиме і сам, намагаючись викликати ще більшу жалість у мами. Переконайте себе, що в дитячому садку дитині комфортно, що їй весело грати з малятами, що ви знайшли хорошу виховательку тощо.
• Якщо ви розумієте, що вам важко впоратися з емоціями, а комусь із близьких зробити це простіше, або дитина когось із близьких відпускає легше, нехай саме ця людина і відводить малюка до садка. Наприклад, з мамою розлучатися важко, а з татом трохи легше? Тоді нехай тато відводить дитину вранці.
• Хваліть малюка «за мужність і героїзм», якщо він зумів впоратися зі своїми емоціями, тобто якщо раніше він плакав, а сьогодні спокійно вас відпустив, не забудьте увечері похвалити його.
• Давайте малюкові в садок його улюблені м’які іграшки, які символізують домашній затишок і тепло. Іграшки допоможуть дитині впоратися з почуттям самотності.
• Можете дати дитині сімейні фото. Тоді вона відчуватиме, що ви поруч. Їх можна прикріпити в шафці.
• Частіше говоріть малюкові про те, як ви його любите. Розкажіть про свої почуття, які виникають у вас тоді, коли він у дитсадку: «Я дуже сумую за тобою. Але я знаю, що тобі в садку добре і весело. Час мине дуже швидко. Я за тобою прийду, і разом ми гулятимемо. Я теж чекаю вечора».
 
 
Малюк не винний у тому, що в дитячому садку йому страшно і самотньо. Тому не потрібно сварити його за сльози вранці. 
Dounload PDF

Відгуки читачів