ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО!

Г. О. Усатенко, м. Київ


Наприкінці червня «Основа» святкує день народження. І за традицією, подарунки не
приймає, а роздає. Цього року «подарунковий» марафон вебінарів тривав чотири дні
і приніс безліч позитивних емоцій, зібрав більше 2000 глядачів. З чим ми себе і вас,
шановні колеги, вітаємо!
Першого дня сервери ледве встояли під натиском охочих приєднатися до виступу Галини
Олегівни Усатенко, голови Громадської ради при МОН України — рекордна аудиторія, понад півтори тисячі зареєстрованих. Тож зрозуміло, що питань до спікера було забагато, а час обмежений і пані Галина не встигла відповісти всім. Але, як вона і пообіцяла: кожне запитання отримає відповідь якщо не під час інтернет-сесії, то на сторінках нашого журналу. Стежте за рубрикою «Діалог» — це лише початок!
 
Галина Усатенко. Дякую усім учасникам вебінару, усім колегам за можливість діалогу і дискусії. Дякую Видавничій групі «Основа» за чудову практику сучасної комунікації та актуальні питання сьогодення. 
 
Серед більш ніж 300 запитань найбільшу групу становлять ті, що стосуються звітності, яку
змушені готувати учителі.
 
Питання. Ми — вчителі, прийшли працювати до школи за покликом душі, але велика кількість паперових звітів заважають працювати саме з дітьми, приділити більшу увагу процесу навчання. Один з таких звітів — перевірка мікрорайону! Витрачається не один
вихідний, велика кількість невдоволених людей, які повинні нам надати персональні
дані, образи... Чи повинен перевіряти мікрорайон вчитель, коли всі дані про дітей
є в лікарнях, ЖЕКах?
 
Галина Усатенко. Питання звітності, як дотепно зауважив один із учасників, можна розділити
на дві групи: корисні та «для тітки». Ми з вами добре розуміємо, що ефективна звітність — вкрай потрібна. У нас в освітянській галузі за багато років не сформувалася система  статистичної інформації — ні технологічно, ні змістовно. Така статистика набуває особливої актуальності в час системних змін, які ми проживаємо нині. І для формування опорних шкіл, і для організації освітніх округів, і для аналізу й удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання та оцінювання якості, і у процесі переходу до старшої профільної школи. І, звісно, від якісної первинної інформації від учителів у вирішенні такого важливого питання — залежить дуже багато, і без учителів — ніяк не обійтися.
 
У новому проекті Закону «Про освіту» наголошено на важливості формування такої інформації на місцевому рівні: « Стаття 66. Повноваження органів місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим. п. 2. Районні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад: 4) закріплюють за закладами середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); 7) забезпечують організацію обліку здобувачів дошкільної та середньої освіти».
 
Однак я чудово розумію різницю між збором фактичної інформації/даних і ходінням у вихідні
по квартирах. Критично постає питання — хто має фактично реалізовувати облік школярів, як колеги кажуть, «ходити на мікрорайон»? Наразі питання достеменно не визначене. Традиційно склалося, що це роблять учителі, які працюють у школах, за якими закріплено певний мікрорайон. Я звернулася до начальника департаменту загальної середньої освіти Юрія Григоровича Кононенка із цим запитанням. Відповідь була такою: проблему з покладанням обов’язків обліку школярів ми знаємо. Відтак у міністерстві створена робоча група із вивчення питання адміністративних повноважень районних і міських рад, управлінь
освіти щодо збору інформації. За результатами буде прийнято рішення та коментовано відповідним органом.
 
Сподіваюся, що вирішене воно буде ефективно з адміністративної точки зору. Матиму в полі зору це питання та інформуватиму про етапи вирішення питання. 
 
А щодо звітів «для тітки»… Сподіваюся, що з прийняттям Закону «Про освіту» й розширенням автономії закладів освіти, налагодження роботи громадського нагляду в системі освіти,  подібні питання буде значно легше контролювати.
 
Питання. Чому прогресивні та сучасні вчителі, які мають ґрунтовну освіту, впевнено крокують вперед, не потрібні сьогодні новій освіті?
 
Галина Усатенко. Ще одне запитання, яке має філософське підґрунтя. Не можу погодитися
з вами. Такі учителі вкрай необхідні! Саме такі учителі зможуть реалізувати реформу в освіті, побудувати нову українську школу та нову Україну.
 
Система освіти — це передовсім світогляд і цінності учителя й суспільства. Зміна ціннісної
парадигми і зміна суспільства — процес непростий і тривалий. Це і зміна поколінь, це і зміна
змісту освіти, і зміна розуміння освіти та її ролі у суспільстві. Наразі знаю напевне — якраз і триває пошук механізмів, аби вчителів, що впевнено крокують вперед, підтримати, заохотити, показати їхній приклад іншим. Я не можу сказати, які механізми будуть напрацьовані, але знаю позицію Міністра освіти і науки Лілії Гриневич — вона насторожі таких учителів й робить усе можливе для їхнього майбутнього.
 
Далі буде...
 
 
Dounload PDF

Відгуки читачів