Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Щоб голос звучав

Ольга Новікова

Людина має унікальний музичний інструмент — голосові звязки, які дають можливість непомітними й порівняно простими засобами утворювати дивовижну різноманітність музикальних звуків, які своєю красою можуть виразити далеко більше, ніж будь-яка інструментальна музика.


Щоб голос звучав

Ольга Новікова

Людина має унікальний музичний інструмент — голосові звязки, які дають можливість непомітними й порівняно простими засобами утворювати дивовижну різноманітність музикальних звуків, які своєю красою можуть виразити далеко більше, ніж будь-яка інструментальна музика.

Й. Єсперсен

Молодий педагог мріяв займатися викладацькою діяльністю. Він старанно готувався до першого заняття, прочитав багато допоміжної літератури, але на лекції новий матеріал викладав монотонно, студенти вiдволiкалися, розмовляли, деякі дрімали. Викладач посилював голос, намагаючись привернути увагу молодих людей, а вони у вiдповiдь зчиняли галас ще дужче, примушуючи лектора говорити ще голосніше. Тут вже пішло — хто кого! I ось результат — 1 : 0 на користь студентів. Викладач закашлявся, зірвав голос i не зміг продовжити заняття.

Гнучкий, слухняний, звучний голос потрібен і викладачу, і вчительці, і виховательці дитячого садка, адвокату, студенту, екскурсоводу… Одним словом, усім.

Австралієць Джон Даймонд вивчав ефект дії голосу звичайної людини на життєву енергію. Він довів, що спокійний, упевнений, «красивий» голос має цілющі властивості, позитивно впливає на емоційний та фізичний стан людини.

І ось живий приклад. Одна киянка вирішала побувати на концерті одного відомого українського співака, але перед концертом їй стало погано — обличчя побіліло, вона вся тремтіла і ледве трималася на ногах. Друзі хотіли викликати швидку або відвезти її до лікарні, але вона відмовилася і все ж таки пішла на концерт. Її буквально віднесли на руках до крісла в залі, й до початку концерту вона перебувала в майже непритомному стані. Але коли артист заспівав, обличчя жінки зарожевіло. Через кілька хвилин симптоми хвороби повністю зникли. Звуки чаруючого голосу повернули її до життя (не треба, звичайно, забувати й про магічну силу мистецтва).

З іншого боку, голос людини, яка знаходиться у стресовому стані, — хворої, озлобленої, агресивної — втрачає свої цілющі якості і передає стресовий стан тому, хто слухає.

По голосу можна судити про характер людини. Боязкі люди говорять як правило, тихо, тоді як енергійні майже завжди голосно. Говорити тихо й боязко — це така ж сама вада, як і надмірна гучність голосу. Різні народи користуються в розмові різною силою голосу. Наприклад, в арабському світі розмова досягає такого рівня напруження голосу, що в нашому суспільстві вона сприймалася б як вияв агресивності або сварки. Проте самі араби вважають гучність голосу за вияв сили і щирості, а тихий голос за вияв слабкості.

Кожен індивід має власне забарвлення голосу, яким він відрізняється від інших людей і за яким ми його впізнаємо навіть не бачачи. Немає двох людей, які б мали однаковий голос. Схожий — так, але однаковий — ніколи.

Відомо, що найзручніший спосіб тренування голосових зв’язок — це читання вголос, під час якого постійно контролюється правильність вимови. Не можна читати ані надміру сильним голосом, ані надто довго. Рекомендується проводити тренування тричі на день по 15 хвилин з перервами після кожних 5 хвилин. До тренування голосу треба приступати після тренування дихання (див. вправи).

Корисно записувати свої промови, лекції на магнітофон або диктофон і аналізувати запис. Для тих, хто говорить монотонно, це просто необхідно. Якби молодий спеціаліст у процесі підготовки до першої лекції мав такий запис, прослухав його, критично оцінив свої мовні недоліки і зробив відповідні висновки, то рахунок на його користь був би забезпечений.

Зміна висоти та сили звуку — модуляція — допомагає мовцеві утримати увагу слухачів. Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання, висловлюють нерішучість або сумнів. Якщо треба висловити рішучість, довір’я, переконання в необхідності зробити якусь справу чи відповісти на запитання, то висота голосу падає.

Спробуйте вимовити на одному видиху слова «того гучного гарного голосу». Наприкінці вимовляння цих чотирьох слів, що складаються всього з одинадцяти складів, запас повітря буде дуже малий, тому що звуки «г» і «к» потребують найбільших витрат повітря. При чому витрати повітря в процесі мовлення тим більші, чим гучніший і вищий голос у людини. Під час мовлення виникає потреба економно витрачати повітря, крім того, час видиху довший, ніж час вдиху. Незнання техніки правильного дихання призводить до того, що деякі люди бояться говорити: наважившись щось сказати, вони заїкаються, ковтають останні склади, дуже хвилюються, що теж негативно позначається на диханні. Щоб не спинитися раптом посередині фрази без запасу повітря, треба зберігати спокій і правильно дихати, тобто після кожного речення треба робити глибокий вдих. Але зрозуміло, що не можна думати більше про дихання, ніж про слова, які промовляєте.

Корисні поради для полегшення мовлення

1. Перед тим як говорити, а також після кожного видиху вдихайте достатню кількість повітря: кожен мовець повинен керуватися власним досвідом і вдихати таку кількість повітря, яка відповідає особливостям його організму.

2. Повітря, що вдихнули, витрачайте поволі й економно; треба пам’ятати, що завеликий запас повітря в легенях може спричинити марну його витрату.

3. Не підвищуйте голосу, говоріть так, як завжди; за підвищення голосу витрати повітря зростають.

4. Вдихати повітря потрібно ротом і носом.

5. Груди тримайте рівно, трохи випнувши їх уперед — це полегшує дихання.

6. Говоріть, наскільки це можливо, лише в доброму фізичному, а також у спокійному нервовому стані.

А ось запропонований комплекс вправ допоможе зберегти свіжість й силу голосу. Ми повинні постійно тренувати й берегти голосові зв’язки, запобігаючи їх перевантаженню. Повірте, завжди можна знайти час для себе. Давайте почнемо разом з найближчого понеділка.

Найбільш сприятливі умови для роботи голосового апарату створюються за допомогою дихання, в якому бере активну участь діафрагма.

Лежачи на спині, ноги разом, ліва рука під попереком, права на животі. На рахунок «раз, два, три» глибоко вдихати через ніс, випинаючи при цьому живіт. Затримати дихання на рахунок «чотири, п’ять». Повільно видихнути, вимовляючи звуки «ссс» або «шшш», і втягнути живіт.

Стоячи ноги разом, спина пряма, плечі розправлені й злегка опущені. Вдихнути через ніс, імітуючи вдихання аромату квітки. Повільно видихати через рот так, ніби зігріваємо руки струменем повітря. Намагатися подовжити тривалість видиху до 7–9 секунд.

Повільна ходьба: на 2 кроки — вдих, на 2 кроки — видих. Не змінюючи тривалості вдиху, від заняття до заняття подовжити видих на 4, 6, 8, 10 кроків.

Стоячи ноги на ширині плечей, руки в замку над головою. Вдихнути через ніс, злегка прогнувшись назад. Нахиляючись уперед, повільно видихнути. При цьому промовляти кожного разу новий голосний: «а», «о», «і», «у», «е». Довести тривалість видиху до 5–7 секунд.

Сидячи або стоячи вдихнути через ніс, на дві секунди затримати дихання. Потім, чітко вимовляючи: «Раз, два, три, чотири, п’ять»,— з кожним словом робити короткий видих. Знову вдихнути і таким чином продовжувати рахувати до десяти.

Під час виконання вправ, які сприяють такому типу дихання, особливу увагу треба звернути на плавність, тривалість видиху. Кожну вправу треба повторити 1–5 разів.

Виправити глухе звучання голосу допоможуть наступні вправи:

Стоячи або сидячи зробити короткий видих через ніс. Видихаючи із закритим ротом, без напруги вимовляти з питальною інтонацією «м» чи «н», домагаючись при цьому відчуття легкої вібрації в області носу й верхньої губи.

Глибоко вдихнути. Видихаючи, промовляти одне з наступних слів: «бім», «бом», «бон», «дон», «дом». Протяжно промовляючи останню приголосну, намагайтеся відчути вібрацію в області носа й верхньої губи.

Глибоко вдихнути. Видихаючи, протяжно вимовляти склад. Зі сполученнями приголосних «м» та «н» з різними голосними: «мом», «мім», «мам», «мум» і т. д.

Глибоко вдихнути. На одному видиху вимовляти спочатку коротко, а потім протяжно один з відкритих складів: мо-моо, мі-міі, му-муу, ме-мее.

Правильна артикуляція — запорука хорошої дикції й звучності голосу

1. На «раз» опустити нижню щелепу приблизно на два пальці. На «два, три, чотири, п’ять, шість» тримати це положення. Закрити рот.

2. Опустити нижню щелепу; повільно рухати щелепою вправо та вліво.

3. Опустити нижню щелепу; повільно висувати її вперед і так же повільно повертати до початкового положення.

4. Рот закритий, зуби зціплені. На «раз» розтягнути губи, показуючи зуби і нібито вимовляючи звук «і». На «два, три» утримуйте губи в цьому положенні. На «чотири, п’ять» зібрати губи трубочкою й витягнути їх уперед. На «шість, сім» розтягнути губи.

Треба займатися перед дзеркалом; слідкувати за тим, щоб у виконанні вправ брали участь тільки органи артикуляційного апарата, а ніс, лоб, очі залишалися нерухомими. Кожну вправу треба виконувати повільно, плавно, без різких і швидких переходів.

 

Відгуки читачів