Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Живімо довго й щасливо

Ольга Адам

Кожен бажає жити довго, але ніхто не хоче старіти.

Дж. Свіфт

Жити довго? Багато хто, замислюючись над цим питанням, уявляє собі портрет старості не дуже райдужно: хвороби, безпомічність, ностальгія за молодістю і самотність. Повірте, це не зовсім так.


 Живімо довго й щасливо

Ольга Адам

Кожен бажає жити довго, але ніхто не хоче старіти.

Дж. Свіфт

Жити довго? Багато хто, замислюючись над цим питанням, уявляє собі портрет старості не дуже райдужно: хвороби, безпомічність, ностальгія за молодістю і самотність. Повірте, це не зовсім так.

Коли я вирушила в незвичайну весільну подорож — у гори, то навіть і не підозрювала, що головною темою для розмов буде не наше кохання, а… довголіття. Так сталося, що до нашої експедиції «прибився» цікавий гість. Отже, знайомтеся: Юзеф Хлудек — журналіст польського телебачення, об’їхав 72 країни світу в пошуках таємниці довголіття. Сам він на довгожителя поки що не тягне, але такого енергійного журналіста у віці 60 років зустрінеш не щодня. І слід сказати, поляк почувався на гірській стежці аж нітрохи не гірше за молодих, а в якийсь момент узагалі звалив собі на плечі ще й мій рюкзак і ніс його аж до спуску…

Головне — завжди відчувати кохання до жінки

«У лютому минулого року я потрапив на сторічний ювілей японського гірськолижника Тено Мейдо, який відзначав на лижному курорті з друзями та членами родини чотирьох поколінь,— розповідає Юзеф.— У 70 років він спускався на лижах по льодовику Евереста. Тено по півроку проводить у горах. Він стверджує, що прожив так довго не лише тому, що все життя займався спортом, а через те що хотів… Хотів покататися ще і ще. (Сміється.) Іншими словами, йому просто хотілося жити. У нього є два секрети довгого життя: завжди відчувати кохання до жінки й добре пережовувати їжу. Тепер і Юзеф не без задоволення виконує обидві рекомендації. До Азербайджану польське телебачення запросили для зйомок фільму «День народження Гейдара Алієва», коли тому виповнилося 80. На той час це був найстаріший президент у світі. Цей факт Алієв пояснив як закономірність: за кермом країни гірських довгожителів повинен перебувати чоловік у розквіті сил. Щоб дістатися до аула, де живе одна з найстаріших ханум, знімальній групі довелося подолати не один завал (дорога в ті місця, на висоту 2,5 тисячі метрів над рівнем моря, доступна лише два місяці на рік). Жінці виповнилося 113 років, а її молодшому сину — 67. На її думку, чоловік, з яким вона побралася в 14 років, брав участь в останній війні. Як з’ясувалося, малася на увазі російсько-японська війна 1905 року. Найстаріший житель Азербайджану з іншого аулу дожив до 140 років, ніколи не пив і не палив, до речі, не вживав навіть чаю, а лише джерельну воду. Юзефу пощастило взяти інтерв’ю також у однолітки Леніна. Їй 137 років, і вона мріє про квартиру в Баку. Коли журналіст спитав її, навіщо, вона відповіла, що людина помирає, коли перестає мріяти.

                                                             

Президент Киргизстану, який возив Юзефа на озеро Іссик-Куль, вважає, що тривалість життя жителів його країни прямо залежить від згубного впливу розвитку опіумної культури та низького рівня життя (який він планував підвищити шляхом розвитку туристичного сектору і перетворення Киргизстану на Велику Азійську Швейцарію).

Таємниця довголіття, за Юзефом Хлудеком, звучить так: генетична схильність, здоровий спосіб життя, відсутність стресів, почуття гумору й нестримна любов до життя.

Чи довго, вміючи? Так ось, вміючи — якраз довго!

На думку вчених, вісімдесятирічні люди все ще перебувають на шляху до розквіту. За різними підрахунками, людина генетично «запрограмована» на тривалість життя 120–150 і навіть 280 років. Однак живе вона набагато менше. І винні в цьому хвороби, стреси й екологічна ситуація. За градацією ювенологів (учених, які опікуються проблемою продовження молодості), у людини до 30 років — юність, у 30–60 років — перша молодість, у 60–90 — друга молодість, після 90 років — третя молодість. При цьому вік 50–70 років вважається «золотим». Не дивно, що в розвинених країнах, де зуміли уникнути головних причин ранньої смерті, кількість довгожителів зростає. Людей, які досягли віку 100–109 років, на Землі близько 200 тисяч (деякі демографи вже починають побоюватися старіння планети). Найщасливіший день у житті, на думку третини опитаних американськими соціологами довгожителів,— це день їхнього одруження. Але для 13?% найкращий день — сотий день народження. Відомо, що американські довгожителі, яких уже близько 80 тисяч, ведуть дуже активний спосіб життя — ходять у кіно і «Мак Дональдс», мандрують світом, малюють, збираються разом, пишуть вірші й романи, спілкуються в інтернеті.

Юзеф Хлудек: — Японці привчені працювати «на зношення», однак живуть найдовше. Середня тривалість життя на островах — 82 роки: чоловіки живуть до 78, жінки — до 86 років. За даними міністерства охорони здоров’я Японії, подібна тривалість життя пояснюється дуже низьким рівнем захворюваності на атеросклероз. Від цієї страшної хвороби Японію рятує риба, значна частина якої вживається сирою. Вона дуже багата на жирні кислоти — сполуки, що запобігають розвитку атеросклерозу. Багато хто із жителів острова в похилому віці харчується тим, що вирощено власноруч, і живе згідно з висловом Конфуція «хара хачи бу», тобто «їж, поки не наситишся на 8/10».

Постійна активність, поділ турбот і обов’язків між подружжям — це, ­можливо, основа життя сардинців, серед яких також багато довгожителів. Вони їдять сир «пеккорино», в якому є також жирні кислоти, і п’ють червоне вино, що містить хімічні речовини, які затримують утворення ендотеліну, що відіграє головну роль у розвитку серцевих захворювань.

Дехто вважає, що майбутнє все-таки за молодими, а довголіття — це якась шкідлива аномалія. Але мені здається, що довгожителі — дуже корисна ланка між поколіннями, живі хранителі традицій. І взагалі, якщо жити так цікаво, то чому б не жити?

Жити довго й цікаво

Мене найбільше вразила майже дитяча безпосередність Юзефа, природність, непідробний інтерес до життя в усіх його проявах, цілісність натури. До речі, його батьки — вчителі, він виріс у школі, тому що їм там виділили кімнату. Його матері 90 років, і вона досі у вихідні їздить на велосипеді разом із сином. Вона розповідає, що коли Юзефу було три роки, він, зацікавившись існуванням обрію і заходу сонця й не отримавши чіткої відповіді від батьків, сам вирушив на пошук. Дитину знайшли непритомною аж у сусідній країні (щоправда, до кордону з Чехією було лише сім кілометрів гірською стежкою). Коли після тривалих пригод через півроку хлопця повернули родині, бабуся сказала: «Цей житиме довго і цікаво!»

                                                                   

Так і сталося: відслуживши на флоті, відсидівши у в’язниці (за невиконання наказу стріляти по мирних демонстрантах під час війни в Чехословаччині), Юзеф закінчив консерваторію, співав у Берлінській опері, працював волонтером у кінній екологічній поліції Кракова. Гейдару Алієву він співав італійську сонату під час плавання на катері між нафтовими островами. В Іссик-Кулі він вирішив скупатися, незаважаючи на присутність відеокамер, прямо у своїх чорних «сімейних» трусах у білий горошок і національному польському капелюсі горця з дев’яностосантиметровим пером кондора. Під час свого репортажу про біженців у Тбілісі він допомагав їм розміщуватися в готелях, розважав малечу піснями… Фірмовий капелюх із пером не знімає, мало їсть, багато рухається і завжди посміхається — тож хіба важливо, скільки йому років?

Отже, якою саме буде старість і чи буде взагалі старість чи якась тридцять четверта молодість — вибирати вам. Моя бабуся казала: «Мені б лишень до ліжка дійти, а там я королева!» Я для себе вирішила, що жодні ліжка-дивани-крісла не стануть місцем мого основного існування. Залишилося тільки чоловіку це пояснити. А то з ким же я буду жити довго й щасливо?

 

Відгуки читачів