Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Скільки заробляють європейські вчителі

Ольга Новікова

Продовження. Початок у  11’2007 та 1’2008.

«Не можеш навіть крикнути»

Наша нова знайома Ану Ілвес з Естонії живе в передмісті Тарту. За дві з половиною години звідси можна дістатися до Таллінна.

О 16-й вона вже на порозі своєї маленької двохкімнатної квартири. За кілька хвилин роздивляється, чи все в порядку. Але все стоїть та лежить на своїх місцях і навіть пилу не має. Вона звикла прибирати один раз на тижденьщосуботи. Змінити чорний діловий костюм, в якому ходить до школи, на щось домашнє і, нарешті, можна трохи перепочити (від шостої ранку на ногах!).


Скільки заробляють європейські вчителі

Ольга Новікова

Продовження. Початок у  11’2007 та 1’2008.

«Не можеш навіть крикнути»

Наша нова знайома Ану Ілвес з Естонії живе в передмісті Тарту. За дві з половиною години звідси можна дістатися до Таллінна.

О 16-й вона вже на порозі своєї маленької двохкімнатної квартири. За кілька хвилин роздивляється, чи все в порядку. Але все стоїть та лежить на своїх місцях і навіть пилу не має. Вона звикла прибирати один раз на тижденьщосуботи. Змінити чорний діловий костюм, в якому ходить до школи, на щось домашнє і, нарешті, можна трохи перепочити (від шостої ранку на ногах!).

У кухні обід готує Рейн, її хлопець. Готує той, хто першим повертається додому. Але сніданок — то його обовязок. Вони познайомилися ще під час навчання. Потім на деякий час шляхи їх розійшлися. Разом уже півтора року.

Вона народилася і виховувалася у Вору, це за 70 км від Тарту. Пять років вчилася в Тартуському університеті. Потім зі своїм партнером, батьком її дітей, поїхала на шість років до Вільянді. Пізніше було драматичне розлучення. Виїхала з валізами і дітьми з будинку, за який платили разом. Нічого не забрала. Шкодує, бо, якби були подружжям, могла б чогось вимагати. «А так сказав, що нічого не віддасть, і не віддав». Але в Естонії мало хто укладає формальні звязки. Ану знизує плечима — хотіла б узяти шлюб, одягти білу сукню, влаштувати справжнє свято. «Але грошей на все це бракує»,— говорить із сумом. Вона має двох дітей — семирічного Карла і трирічного Мартіна.

Працює Ану в багатій дільниці Веєрику. Вранці бере із собою синів: старший вчиться в її школі, молодший ходить до дитячого садка тут, біля школи. Двохповерховий будинок школи з 1923 року — це колишня гімназія. Кілька сходинок, високі двері, відповідний інтерєр. Біля кожної класної кімнати є спільна кімната на двох учителів, така собі міні-вчительська. 550 учнів і близько 50 вчителів (їх кількість протягом навчального року змінюється).

Карл (старший син) вчиться в 1-А класі:

То важливо, бо до класів А ходять діти більш розвинені. Це не означає, що я ставлюся якось не так до дітей з класів В. Я в них теж хочу викладати, вони більш природні. Учнів з А важко чимось здивувати — вони все знають. Переважно це діти із заможних родин.

Ану хотіла віддати старшого сина до приватної школи, але більше 3000 крон щомісяця (це приблизно 250 доларів США) з учительської зарплати — це забагато.

Переважна кількість учителів у її школі старші від неї за віком:

Здобути педагогічну освіту в сучасній Естонії можна, але більшість випускників педагогічних вузів у школі не залишаються.

Серед її друзів учителів немає. Знайомих ще з університету, які працюють вчителями, обмаль. Здебільшого її однолітки влаштувалися в приватних фірмах або виїхали за кордон. Але Ану про свій вибір не шкодує.

По-перше, власні діти разом зі мною (молодший за кілька років теж піде до школи). Я завжди знаю, де і що робить моя дитина. А для мене це дуже важливо. Крім того, незважаючи на всі «мінуси» нашої професії з точки зору підвищеного нервового напруження, відповідальності, рівня матеріального забезпечення, «плюси» переважають. Я людина творча, а для вчителя простір для творчості необмежений. Були б тільки бажання та сили.

Найгірше, що вона отримала від учнів,— це зухвалість:

Просиш, наприклад, «Подай зошит», а у відповідь — грубість. А я не можу навіть крикнути, бо це засвідчить, що учень вивів мене з рівноваги. Вчитель повинен тримати себе в руках. Вчитель не має права поставити погану оцінку, бо оцінка не може бути покаранням. Йдеш до класного керівника, він відправляє SMS батькам. На цьому, як правило, все і закінчується, бо батьки на такі повідомлення не реагують.

Тут, звісно, треба мати витримку й дочекатися Дня учителя, який за тради­цією раз на рік проходить в естонських школах. У цей день учні старших класів займають місця вчителів.

Тоді ми їм показуємо, що значить бути вчителем,— сміється Ану,— я з першої парти кричала: «Не буду це переписувати

А діти сиділи з відкритими ротами, бо не могли її покарати й відправити переробити завдання.

О девятій вечора Ану укладає дітей спати і буквально падає у своє улюблене крісло з книгою в руках. Але сил ні на що вже немає, навіть на книжку.

Знаю, що повинна. Хотіла б, але, прочитавши два рядки, засинаю, а потім не памятаю, що було на попередній сторінці. Маю надію, що, як діти трохи підростуть, буду мати більше часу для себе.

Ану живе в 60-метровій квартирі пятиповерхового будинку в передмісті — досить далеко від центра Тарту, зате ліс недалеко. Купили квартиру в кредит на довгий термін за 1млн естонських крон:

Не вистачило б таких грошей на квартиру в центрі міста, бо після входу Естонії до Євросоюзу ціни на нерухомість швидко зросли.

Вона заробляє 8 тисяч естонських крон і не має жодних заощаджень. Стандарт праці — це 21 година на тиждень і пять робочих днів. Додатково можна ще допрацювати 13 годин і заробити на 4 тисячі крон більше, але директори віддають перевагу вчителю, який буде працювати на півставки. На приватні уроки Ану не має часу.

Я працюю у державній школі, могла б перейти до приватної, але різниця в зарплаті не така вже й відчутна, як можна було б подумати. У середньому шкільний учитель одержує у нас 6–7 тисяч крон — залежно від місця роботи і так званого шкільного коефіцієнта.

Я можу подати клопотання про присвоєння мені категорії — «старший учитель», «учитель-методист», що, звісно, змінить мій статус і відповідно надасть можливість заробляти більше. Щоб дістати вищу категорію, треба мати дипломи про додаткову освіту, друковані роботи, брати участь у республіканських і міжнародних проектах, у професійних конкурсах, а учні повинні показувати високі результати в предметних олімпіадах.

Якщо ви таки одержали вищу категорію, через пять років цю процедуру треба проходити знову.

Її авто — це білий Seat Cordoba (з непрацюючим спідометром). Він належить Рейну. У нього службовий, то цим поступається їй. Рейн — директор початкової школи і заробляє більше, ніж вона.

Її хобі не потребує жодних витрат:

Удома граю на акордеоні і на піаніно.

Ану вісім років вчилася в музичній школі. Щопятниці о 18-й вона зустрічається з подругами зі студії хорового співу. З хором була в Італії, Великій Британії, Німеччині.

А ще вона має поки що не здійснене бажання — записатися на аеробіку. Побажаємо, щоб здійснилося.

Щомісяця ходимо з Рейном до театру або на концерт. Минулого року брали уроки латинського танцю. А недавно (цим Ану задоволена найбільше) їздили на концерт Metalliki до Таллінна!

Плани? — не маю часу, щоб думати про плани. Живу днем сьогоднішнім.

Далі буде

 

Відгуки читачів