Чи потрібна 12-річна школа в Україні: «за» і «проти»

Н. Шевчук


Новий міністр освіти Лілія Гриневич назвала серед своїх першочергових завдань перехід на обов’язкову 12-річну шкільну освіту. Заявлена реформа спровокувала хвилю дискусій у суспільстві, адже в Україні більше 6 млн родин із дітьми й більше 4 млн школярів. Проблема, з урахуванням обов’язковості середньої освіти, стосується всіх.

 

Про що мова
 
За переведення школярів на 12 років навчання виступав і попередній міністр Сергій Квіт, ця норма прописана у внесеному у квітні 2016-го у Верховну Раду законопроекті «Про освіту». Тобто сенсації не відбулося. Лілія Гриневич лише підтвердила, що залишається на попередньо обраному курсі.
 
Як виглядає за проектом закону нова система шкільної освіти
Рівень
Строк
навчання,
роки
Вік
школярів,
роки
Заклад навчання
Початкова освіта
4 6–10
Початкова школа
Базова середня освіта
5 11–15  Гімназія
Профільна середня освіта
3 16–18
Ліцей або установа професійної освіти
 
За кожним рівнем закріплений певний освітній зміст. 1–2-й класи мають бути перехідними, без домашніх завдань і оцінок, з уроками в ігровій формі. Другий цикл початкової освіти в 3–4-х класах — основний.
 
Базова середня освіта відповідає за необхідний сучасній людині комплекс знань, у ньому так само перші 2 роки є адаптаційними. У 7–9-х класах будуть вивчати основні предмети.
 
Після 9 класу планують увести зовнішнє незалежне оцінювання (ВНО), яке зараз проходять тільки випускники. За його результатами будуть визначати, як школяр буде закінчувати школу — у професійній або академічній формі профільної середньої освіти. Попросту говорячи, школярі, які розраховують після школи йти до ВНЗ, останні три роки будуть навчатися в академічних ліцеях. Ті, хто не планують одержання вищої освіти, мають закінчувати школу за професійними напрямками в установах профосвіти.
 
 
Для чого починають реформу
 
Україні потрібна якісно нова школа, заявляють автори реформи.
 
Лілія Гриневич пояснює: «Діти мають одержати в школі вміння й компетентності XXІ століття, які погоджені країнами Європейського Союзу і які потрібні сучасному українцю. Це знання рідної, державної та двох іноземних мов, інформаційних технологій, уміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, мати навички фінансової грамотності й підприємництва».
 
Тобто пріоритетне завдання реформи — удосконалити зміст освіти. Прогнозують, що в рамках нинішнього циклу навчання це призведе до надмірного завантаження й проблем із засвоєнням знань учнями, які й без того страждають від надлишку інформації. За це автори реформи обачливо готують дітям своєрідну «м’яку подушку» — додатковий 12-й рік навчання.
 
Фахівець освітнього напрямку аналітичного центру CEDOS Ірина Когут підтримує реформу насамперед через упровадження нової трирічної старшої школи (у законопроекті вона називається «профільною середньою освітою»).
 
«Старша школа стане фактично новою ланкою
освіти, якої дотепер в Україні не було — вона може
взяти на себе й підготовку учнів до повноцінного
навчання в університеті (чого зараз школа не ро-
бить), дасть дітям систематичні знання й принци-
пи наукового мислення. В ідеалі в старшій школі
мають з’явитися можливість вибору навчальних
дисциплін, профільне навчання, які будуть розви-
вати в дітей дослідницькі якості й критичне мис-
лення», — говорить експерт.
 
 
Суспільство: краще ніяк, ніж так
 
Більшість батьків висловлюються проти впровадження 12-річки. Аргументи зазвичай полягають у неконструктивному перевантаженні дітей. На думку критиків, досить забрати непотрібні предмети, щоби визволити час для сучасних дисциплін. Дві іноземні мови — зайві, уважають вони, тому що рівень викладання навіть однієї мови занадто низький.
 
На думку Ірини Когут, критичне ставлення батьків до реформи йде від гострого й цілком обґрунтованого невдоволення станом навчання в сучасній школі. Звідси — небажання затримуватися в такій школі ще на рік.
 
Цікавим феноменом став опір реформі значної частини вчителів.
 
«Критика походить від нерозуміння змісту реформи й глобальної недовіри до дій будь-якого уряду, — продовжує Ірина Когут. — Ті вчителі, які не бажають змін, бачать першим і єдиним кроком реформи — збільшення фінансування. Їхні вимоги зрозумілі, однак цього зовсім недостатньо для змін у школі».
 
Застерігають і про можливі соціальні проблеми в результаті реформи. Адже подумки 18-річні хлопці й дівчата вже далеко за межами шкільних класів.
 
«Одержимо ситуацію, коли у старших класах школярки вагітні, а хлопці не знають, куди подіти свою силу, — відзначає один із критиків 12-річки, лідер партії «Цивільна позиція» Анатолій Гриценко. — Із сучасними технологіями й методиками можна значно швидше освоїти всі необхідні знання».
 
 
Між змістом і формою — вибір для реформаторів
 
Критичне ставлення до реформи панує й у значній частині експертного співтовариства.
 
Один рік має бути доданий не «зверху», а «знизу» — на початку шляху учня, уважає ексдиректор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Практика раннього навчання діє в багатьох країнах Європи.
 
«А на строках навчання акцентуватися не варто, — уважає Лікарчук. — Потрібно змінити суть організації освітнього процесу, привнести в навчання нові технології, нове педагогічне мислення. Без розв’язання цих двох проблем неможливі ніякі реформи».
 
Нинішня класно-поурочна система навчання відверто застаріла, відзначає директор київської школи № 148 Сергій Горбачев. Навчальні програми перевантажені зайвою неструктурованою інформацією. Приблизно із 7 класу діти втрачають інтерес до такого навчання. Тому 12-річна система може розглядатися лише як інструмент комплексних змін.
 
«Ми запитували 9-класників, що вони хочуть вивчати у старших класах, — ділиться досвідом Сергій Горбачев. — Вони назвали кулінарію, фінансову грамотність, психологію спілкування, одержання прав водія, програмування. А їм пропонують складні програми з фізики, хімії, біології».
 
Сергій Горбачев констатує, що наша школа відірвалася від життя. Шкільна програма не приділяє уваги самовизначенню учнів, у результаті старшокласників випускають без сформованого уявлення, що їм робити далі в житті.
 
«Важливо не скільки навчатися, а чого саме навчатися. Якого громадянина хочемо побачити на виході зі школи? Яким він себе хоче бачити? Буде це розуміння — можна буде говорити про тривалість навчання», — говорить директор київської школи.
 
 
Коли відбу дуться зміни
 
Міносвіти твердо накреслило програму мінімум: першокласники, які 2018 року підуть до школи, будуть навчатися далі за 12-річною моделлю.
 
«Тому ці діти закінчать 12 клас 2029 року», — констатувала міністр освіти Лілія Гриневич.
 
Нові стандарти освіти почнуть розробляти з вересня цього року — після прийняття Закону «Про освіту». Ця робота займе орієнтовно рік, прогнозують у Міносвіти.
 
Одночасно готують до запуску робочі групи, які будуть працювати над новими навчальними програмами. Перед ними стоятимуть два завдання: розвантажити навчальний процес від «зайвої інформації» і ввести компетентнісний підхід (орієнтація навчання на результат). Планується, що оновлені програми будуть діяти з нового навчального року 2016/17.
 
«Ніхто не піде на раптове уведення 12-річного навчання без нового змісту, без резервованих бюджетних засобів, без відповідної підготовки вчителів і відповідної мережі закладів», — переконує міністр освіти Лілія Гриневич.
 
P. S.
Скільки навчалися українці у ХХ столітті
 
Періодично лунають заклики повернутися до старої перевіреної 10-річної школи. Але ті зі старшого покоління, хто був школярем під час хрущовської відлиги, можуть пам’ятати: 11-річку ми теж уже проходили.
 
1925 рік — 4 класи обов’язкової освіти, закінчували їх далеко не всі.
 
До 1930-го відбувся перехід на 7-річне навчання.
 
1933 рік — початкова школа на 4 класи була обов’язковою в селах, а неповна середня освіта, 7 класів — обов’язковою для міст. Повна середня освіта становила 10 років і була необов’язковою.
 
1959 рік — обов’язкова 8-річна освіта, повна й необов’язкова — 11 років.
 
1964–1967 роки — повернення до попередньої моделі з 8 базовими класами й 10-річною повною середньою освітою.
 
Запланований 1999 року перехід на 12-річну школу був сприйнятий позитивно, але згодом розчарував. Доданий рік, уважали батьки й учні, зовсім не виправданий. 2010 року школярів знову перевели на 11-річне навчання, при цьому останній рік дошкільного навчання зробили обов’язковим. 
 
http://osvita.ua
Dounload PDF

Відгуки читачів