Самостійно прибираю іграшки

Ведуча рубрики Анна Гресь


Сьогодні в нашій рубриці про дитячу самостійність ми розповімо про чи не найпоширенішу проблему батьків і дітей — про неприбрані іграшки. І запропонуємо декілька способів розв’язання цієї непростої педагогічної ситуації. Майже всі батьки скаржаться на те, що дитину складно змусити прибирати свої іграшки після гри. І якщо в малюків це просто декілька кубиків і пірамідок, розкиданих у дитячій кімнаті, то в підлітка це ціла кімната-барліг, де складно прибрати взагалі. І ситуація ускладнюється поступово, у міру дорослішання дитини. Спочатку дорослі жаліють малюка або не хочуть витрачати час на виховання, віддаючи перевагу принципу "краще зроблю сам".

 

Починаємо якомога раніше

Привчати дитину складати свої іграшки після гри треба якомога раніше. Пограли? Малюк уже вміє утримувати іграшку в руці? Попросіть його покласти іграшку в коробку. І обов’язково похваліть за виконану дію. Чим старшим стає малюк, тим складніші дії він може виконувати: не лише класти іграшку в коробку, але й акуратно складати кубики в ящик, ставити іграшки на полицю, збирати олівці тощо. Тепер ви можете доручати дитині більш складні завдання, пов’язані з прибиранням дитячої кімнати.
 
 

Дотримуйте правил завжди

Правила завжди мають бути однаковими — і в будні, і у вихідні, і у свята. Якщо у вашій сім’ї заведено прибирати за собою, то так має бути завжди без винятку. Це дуже важливо для того, щоб у дитини сформувалася звичка. А якщо сьогодні ви просите малюка скласти іграшки, а завтра можете запросто махнути рукою на безлад у дитячій кімнаті, будьте впевнені, що за деякий час дитина перестане вас чути і реагувати на прохання навести лад.
 

Хваліть дитину за те, що вона сама прибрала свої іграшки.

Не робіть за дитину

Найшкідливіша батьківська поведінка у вихованні дитини — це коли дорослі — мама, тато, няня, бабусі і дідусі — намагаються зробити все за дитину.
 
— Та він же ще такий маленький!
— Він поки що не вміє!
— Йому важко!
— Він не дістане до полички!
— Він усе робитиме повільно, і ми запізнимося!
 
Так виправдовують свої вчинки дорослі, не розуміючи, що саме в цей момент відбувається виховання несамостійної дитини.
 
Навіщо малюкові напружуватися, якщо все зроблять за нього? Для чого старатися, якщо дорослі завжди поряд? До тих пір, поки так буде, можете не чекати, що дитина сама прибиратиме свої іграшки.
 

З маленьких перемог у дитячій кімнаті розпочинаються великі перемоги в житті дитини!

Обмежте кількість іграшок

Якщо іграшок забагато, дитині дуже складно прибирати. Крім того, і грати великою кількістю іграшок непросто. Тому в дитини їх має бути обмежена кількість. Наприклад, чотири-, п’ятирічному малюкові вистачить такого набору:
• один конструктор;
• дві-три машинки для хлопчика або ляльки для дівчинки;
• набір для рольової гри (лікар, поліцейський, кухар абощо);
• кілька м’яких іграшок;
• набір кубиків;
• м’яч.
 
Інші іграшки ви можете додавати, прибираючи щось із загального набору.
 

Обмежте кількість іграшок у дитячій кімнаті.

Створіть правильні умови

Щоб дитині було зручно прибирати свої іграшки, облаштуйте в дитячій кімнаті зручні полиці, які будуть доступні малюкові, придбайте легкі коробки середнього розміру зі зручними ручками. Тоді прибирання іграшок не забиратиме в дитини багато часу і сил, а перетвориться на захопливе заняття.
 

Навчіть

Перш ніж вимагати від дитини порядку в кімнаті або куточку з іграшками, навчіть її прибирати іграшки. Покажіть, як і куди складати деталі конструктора або кубики, як розставити на поличках ляльок або машинки. Це дуже важливо, оскільки маленька дитина ще не здатна сама організовувати простір навколо себе, і навчити цього має саме дорослий.
 

Іноді прибирайте разом

Подеколи в малюка просто немає настрою прибирати, або він дуже втомився, і ви це помічаєте. Немає нічого страшного в тому, щоб прибрати іграшки разом. Мама — «швидка допомога» — пропонує: «Нумо разом, так вийде швидше! Ти ж мені вчора допомагала мити посуд? А сьогодні я допоможу тобі!»
 

Не будьте занадто жорсткими

Іноді малюк відмовляється прибирати іграшки тому, що він «не дограв». Або побудував вежу, і йому хочеться ще деякий час милуватися результатами своєї праці. У системі Марії Монтессорі передбачений такий хід: для іграшок, які «не дограли», існує спеціальна поличка. Заведіть таку і в себе вдома. Покажіть її дитині і запропонуйте складати на неї те, що знадобиться за деякий час.
 

Хваліть

Не жалійте похвали для своєї дитини, яка, хай і не зовсім акуратно, але все-таки склала кубики і поставила іграшки на поличку. Це маленьке досягнення — не привід для критики («Що ти звалив тут усе в купу!», «Йди, роби все ще раз!»). Зате це привід для підтримки і гарної оцінки («Як добре, що ти САМ склав свої іграшки, я допоможу тобі трохи»).
    

Не робіть за дитину того, що вона може зробити сама!

Dounload PDF

Відгуки читачів