Профілактика професійного вигоряння. Психологічний тренінг для учителів

О. В. Суходольська, гімназія «Ерудит», м. Київ


Мета: сформувати в учасників навички групової взаємодії, ефективного спілкування; стимулювати пізнання себе, самоаналіз особистісних особливостей.

 

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
 
Звучить мелодійна, легка, заспокійлива музика.
  • Привітання
  • Вправа «Що мені в собі найбільше подобається…»
— Праця вчителя важка й відповідальна. Ми завжди маємо бути у формі. Щодня на нас дивляться тисячі очей. Але насамперед ми повинні пам’ятати, що ми люди. Кожний з нас це особистість зі своїми перевагами та недоліками.
 
  • Вправа «Я — людина»
Один із учасників тренінгу сідає в середині кола і каже «Я — людина …». Решта по черзі доповнює речення якостями, характеристиками цієї людини. Характеристики мають бути лише позитивними.
 
— Що ви відчуваєте, коли вам говорять, яка ви людина?
 
— Чи погоджуєтесь ви з цими якостями?
 
— Що б ви доповнили самі?
 
  • Вправа «Хочу. Мушу»
Напишіть 10 або більше речень, які починалися б зі слів «Я хочу…»
 
Напишіть речення, які починалися б зі слів «Я мушу / Я повинен…».
 
— Що легше було писати?
 
— Як ви підходите до завдання, яке не хочете робити? Як ви розв’язуєте цю ситуацію?
 
— Важливо навчитись своє «Я повинен» перетворювати у «Я хочу». Для досягнення цього потрібно свідомо зосередитися на позитивних сторонах того, що необхідно зробити чи виконати.
 
Зараз я вам нагадаю історію про двох людей, яким дали по склянці води. Один сказав: «Вона наполовину повна, і я вдячний за це». А другий розсердився: «Вона наполовину порожня, і я почуваюся обдуреним».
 
Різниця між цими людьми полягає не в тому, що вони мають, а в тому, чим вони володіють. Люди, які вміють бути вдячними, цінують те, що мають, більш щасливі, ніж ті, хто почувається обдуреним і чиї «склянки» завжди наполовину порожні.
 
— А тепер подивіться у той список «Я мушу…» і подумайте, що потрібно зробити, щоб воно перетворилося у «Я хочу…» і щоб вам справді захотілося те виконати.
 
Ми почуваємося щасливими коли у нас добрі стосунки, взаємини з іншими людьми. У нашому випадку це стосунки в нашому колективі.
 
  • Вправа «Рівень щастя»
Назвати у відсотках рівень свого щастя, мотивуючи, чому ми не відчуваємо щастя на всі 100%.
 
Людей можна поділити умовно на 2 групи: тих, хто причину всіх негараздів бачить у зовнішньому середовищі, в інших людях, обставинах, у долі, і тих, які шукають причини всіх подій у собі.
 
Але більше завжди шансів у тієї групи людей, які шукають причину в собі, які вірять, що багато чого в житті залежить від них самих. Корисно прийняти гіпотезу про те, що думки людини мають властивість притягувати події, обставини. Тому, якщо ми будемо впевнені у собі, вірити у своє «Я» і намагатися змінитися у кращу сторону, це неодмінно станеться. І, навпаки, думки можуть притягувати і те, що небажане, отже, якщо ви будете думати про погане, це неодмінно станеться. Мисліть позитивно!
 
— Що нам допомагає розуміти одне одного? (Відвертість у спілкуванні, взаємоповага одне до одного)
 
У спілкуванні важливо ставити відкриті запитання, тоді співрозмовникові легше відповідати.
 
  • Вправа «У великому колі»
Учасники кидають м’яч будь-кому і ставлять запитання. Інший учасник, якому кинули м’яч, має відповісти на запитання і кинути м’яч іншому, ставлячи запитання. Гра триває.
 
  • Вправа «Ти мені дуже потрібний»
Кожен з учасників вибирає двох колег, яким говорить: «Ти мені дуже потрібний», мотивуючи цей вислів, чому саме. Вимовляють ці слова щиро, дивлячись одне одному у вічі.
 
Обмін думками учасників тренінгу.
 
  • Вправа «Фантазії»
- Якби ви могли на тиждень помінятися місцями з кимось, з ким і чому ви б це зробили?
- Якби Фея пообіцяла виконати 3 бажання, що б ви побажали?
- Якби ви могли читати найпотаємніші думки, яку б людину ви обрали?
 
Обмін думками учасників тренінгу.
 
  • Слово психолога
— Всі ми живемо не в казці, а в реальному житті, але в кожного з нас є мрії. Ми маємо усвідомити, що наше життя утворено з минулого, теперішнього і майбутнього.
 
 
ПРИТЧА «ТРИ МУДРЕЦІ»
 
Троє мудреців посперечалися про те, що важливіше для людини — її минуле, сьогодення або майбутнє. Один з них сказав:
 
— Моє минуле робить мене тим, хто я є. Я вмію те, чого я навчився в минулому. Я вірю в себе, зважаючи на те, що мені добре вдавалися ті справи, за які я раніше брався. Мені подобаються люди, з якими мені раніше було добре, або схожі на них. Я дивлюся на вас зараз, бачу ваші посмішки і чекаю ваших заперечень, тому що ми вже не раз сперечалися, і я вже знаю, що ви не звикли погоджуватися з чим-небудь без заперечень.
 
— А з цим неможливо погодитися, — сказав інший. — Якби ти мав рацію, людина була б приреченою, як павук, сидіти день у день у павутині своїх звичок. Людину робить його майбутнє. Не важливо, що я знаю і вмію зараз, — я буду вчитися того, що потрібно мені в майбутньому. Моє уявлення про те, яким я хочу стати через два роки, набагато реальніше, ніж мої спогади про те, яким я був два роки тому, тому що мої дії залежать зараз не від того, яким я був, а від того, яким я збираюся стати. Мені подобаються люди, не схожі на тих, кого я знав раніше. А розмова з вами цікава мені тому, що я смакую тут захопливу боротьбу і несподівані повороти думки.
 
— Ви зовсім випустили з уваги, — втрутився третій, — що минуле і майбутнє існують тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає. І незалежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, дієте ви тільки в сьогоденні. Тільки в сьогоденні можна щось змінювати у своєму житті; ані минуле, ані майбутнє нам не підвладне. Тільки в сьогоденні можна бути щасливим: спогади про минуле щастя — сумні, очікування майбутнього щастя — тривожне! А коли я починаю суперечку, я повинен враховувати те співвідношення сил і той візерунок аргументів, які склалися в конкретний момент.
 
І мудреці довго ще сперечалися, насолоджуючись неспішною бесідою. І невідомо, хто з них переміг у суперечці.
 
  • Підбиття підсумків
Dounload PDF

Відгуки читачів