Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Учнівське самоврядування в інших країнах

Ольга Новікова

Чи дорослими справами займаються в дитячих організаціях?

Самоврядування це належним чином організована робота, для того щоб однаково добре жилося всім, хто разом вчиться або працюєЩоб один одного не кривдили, не перешкоджали, не докучалиЩоб допомагали, піклувалися, стежили за порядком і правопорядком


Учнівське самоврядування в інших країнах

Ольга Новікова

Чи дорослими справами займаються в дитячих організаціях?

Самоврядування це належним чином організована робота, для того щоб однаково добре жилося всім, хто разом вчиться або працюєЩоб один одного не кривдили, не перешкоджали, не докучалиЩоб допомагали, піклувалися, стежили за порядком і правопорядком

Януш Корчак

Шкільне самоврядування для нас давно вже не новина. Та якщо в Україні воно нагадує «гру в демократичну державу», то у школах світу має більш практичне спрямування. Про те, що і як довіряють вирішувати школярам Європи та Америки, читайте в цьому матеріалі.

«Не питай, що школа робить для Тебе, але скажи, що Ти робиш для неї» — під таким гаслом проходив у Польщі перший загальнопольський конкурс середніх шкіл «Моє самоврядування». Головну нагороду дістала середня школа з Жегочина двотижневу подорож до Франції (для представників учнівського самоврядування школи), а також участь у телевізійній програмі «Контрольоване дивацтво» на загальнонаціональному каналі. Для маленької школи з містечка Жегочин, що розкинулося на півдні Польщі, це, треба сказати, справжня подія. Визнання в масштабах всієї країни! А сам конкурс показав важливість учнівського самоврядування в процесі шкільного виховання, а також у підготовці школярів до активної участі в житті демократичного суспільства.

Відтоді минуло девять років. За цей час жегочинське шкільне самоврядування набрало обертів.

Багато колег з інших шкіл (представники органів шкільного самоврядування) просто не уявляють собі такої співпраці, а в нас вона є,— розповідає Івона Матрас, цьогорічна випускниця і віце-президент школи.

Учнівське самоврядування в нашій школі нетипове. Такого висновку я дійшла після розмов з учителями та учнівською молоддю інших шкіл. У багатьох школах учнівське самоврядування існує як інституція, що бореться з учителями. У нас цього немає, бо самоврядуванняце дійсно співгосподарювання. Без нашої чудової молоді багато речей виглядало б зовсім інакше, як, наприклад, існування стипендіального фонду,— вважає магістр Тереза Стахонь, опікунка учнівського самоврядування середньої школи в Жегочині.

Шкільна рада виділяє для фонду значну суму. Доходи приносить в основному шкільне кафе, яким займаються учні це 200 злотих щоденно. Найактивніші учні, що беруть участь у самоврядуванні, одержують цінні нагороди. Фонд також виділяє кошти на шкільні екскурсії.

Сьогодні президентів, віце-пре­зи­дентів, депутатів, голів комітетів із фінансів, культури, спорту тощо можна зустріти майже в кожній сучасній школі. Вони очолюють шкільні парламенти, уряди, ради, конференції.

А ось у Великобританії та США традиційним видом учнівського самоврядування є система префектів або капітанів. Учні, обрані на цю посаду, допомагають учителям підтримувати дисципліну. Іноді вони мають право накладати на своїх товаришів догани. Префекти та капітани обираються з представників класних колективів учнями школи або призначаються адміністрацією. Ними можуть бути лише старшокласники. Вони складають раду на чолі із загальношкільним префектом, яка співпрацює з адміністра­цією. Рада координує позакласну роботу (спорт, гуртки, клуби). У результаті ротації в ролі префектів і капітанів можуть побувати всі старшокласники за час навчання.

У Німеччині шкільні ради називаються конференціями. На них делегують своїх представників класні учнівські ради. Делегати мають право голосу під час складання розкладу та планів щодо позакласної роботи (екскурсії, видання газети, гуртки та клуби, благодійність, дискусії, вечори відпочинку і т. д.). А ще в школах працює «учнівське представництво». Кожен клас обирає спікера: він представляє учнів на зборах класних спікерів. Учнівське представництво поділено на три ступені. До першого входять класи середньої ланки. Збори спікерів другого ступеня, до якого входять старші класи, мають ще більше прав. З ними обовязково узгоджуються такі питання: чи варто застосовувати ті чи інші покарання, які заходи належить включити до плану роботи школи, скільки та які завдання можна задавати додому. В учнівському представництві є й третій ступінь: його формують учні, які досягли 18 років. Збори спікерів (повнолітні учні), отримують право брати участь у розвязанні фінансових питань. Щотижня в класі проводиться «година учнівського представництва», що поставлена в розклад занять (як у наскласні години).

Але проводить її не вчитель, а спікер класу. Він обговорює з однокласниками найбільш актуальні питання з життя школи. Діти сперечаються, дискутують, висловлюють свої пропозиції. А спікер після таких зустрічей може сформулювати думку класу під час розвязування питань на зборах спікерів.

У Франції шкільні ради формуються за моделлю команди, тобто рада це команда. Учні й учителі кожного класу обєднуються в команду, члени якої працюють за власним планом позаурочних занять, регулярно зустрічаються з дирекцією для обговорення важливих справ. Представники команд проводять загальношкільні асамблеї, на одній з яких вибирають раду школи.

Традиційне учнівське самоврядування на Заході не виправдало надій, які на нього покладалися очікували різкого поліпшення результатів виховання. Надії змінилися на скептицизм і розчарування. Учнівські ради в школах неспроможні працювати під пресингом шкільної адміністрації.

Аналогічна ситуація склалася з учнівськими комітетами та учнівськими радами в російських школах. Окрім питань, повязаних із навчанням, вони займаються соціальними проблемами учнів та вчителів. Роль учнів в органах шкільного самоврядування обмежена. Реальна влада в радах, як правило, належить директору.

Шкільні ради, безумовно, поліпшують педагогічний клімат, проте багато проблем виховання залишаються нерозвязаними, наприклад педагогічний авторитаризм. Німецькі підлітки, оцінюючи свою участь у шкільному самоврядуванні, заявляють, що воно більше нагадує «гру в пісочниці», оскільки повністю підконтрольне дорослим. Подібна ситуація спостерігається у Франції. Нещодавно французька газета «Monde de l’Education» констатувала, що вчителі в шкільних радах ніби грають роль кота, який бавиться, випускаючи ненадовго зі своїх кігтів впіймане мишеня. Можливо, порівняння й не зовсім вдале, але суть проблеми передає.

Щоб назвати якесь учнівське самоврядування самостійним, мусить існувати хоча б одна складна проблема, яку учні розвязують самостійно,— вважають діти.

Закінчуючи розмову, давайте затримаємося ще у Кракові (Польща) і привітаємо фіналістів загальнопольського конкурсу «Роль і місце учнівського самоврядування в сучасній школі». Слід відзначити, що зацікавленість конкурсом була велика — 425 шкіл представили свої роботи. Серед лауреатів ми зустрічаємо представників учнівського самоврядування змістечка ЖегочинІІ місце! І успіх тим відчутніший, що в конкурсі взяли участь відомі в Польщі школи.

У нас усе можливо, ми з іншої казки,— сказала одна з учениць школи-переможниці під час оголошення результатів.

Вагомою виявилася сила спільної праці, сила товариських звязків, адже «товаришами є тільки ті, які, звязані однією мотузкою, піднімаються на одну вершину», як писав Антуан де Сент-Екзюпері. Так тримати!

 

 

Відгуки читачів