Навчаємо граючи

Р. Р. Буяк,м. Львів


Продовження. Початок див. № 4, 5 (2016).
 
 
«Джерела інформації»
 
Учитель на початку уроку роздає газети, журнали або окремі статті з інформацією, що стосується певної теми або декількох тем. Учні мають ознайомитися з поданими матеріалами, проаналізувати їх, визначити, які події висвітлюють, і спрогнозувати майбутню подію як наслідок ситуації.
 
Для відображення зв’язку дисципліни з реальним економічним та суспільним життям. 
 
Цю технологію можна застосовувати на етапі мотивації навчальної діяльності, повторення чи узагальнення вивченого матеріалу.
 
 
 
«Ерудит-лото»
 
Гравцям дають пакет запитань (зазвичай 8–10) із чотирма запропонованими відповідями на кожне з них. Потрібно тільки вибрати, який з варіантів є правильним (а він повинен бути обов’язково). Запитання і відповіді необхідно формулювати так, щоб правильна відповідь була однозначною і її можна було визначити, спираючись на певні економічні формули чи закони.
 
Ця технологія ефективна на етапі повторення чи узагальнення вивченого матеріалу, або на уроці застосування здобутих знань.
 
 
 
«Є вибір!»
 
Учні отримують робочу картку, на якій записана певна економічна проблема і низка альтернативних пропозицій щодо її вирішення. Кожен учень самостійно повинен обрати тільки один із запропонованих варіантів і пояснити свій вибір.
 
Після заслуховування відповідей 3–4 учнів учитель організовує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.
 
Цей прийом можна використати для виявлення рівня знань та вмінь учнів, для повторення.
 
 
 
«Знайди помилку»
 
На певному етапі уроку вчитель у своєму повідомленні «ненароком» припускається помилки. Про це він заздалегідь не повідомляє аудиторію, а невимушено продовжує урок. Якщо учні не зауважують помилку одразу, учитель повертається до сказаної інформації та просить знайти в тексті (визначенні, задачі, завданні) помилку. Можна вказати кількість помилок. Можливі ситуації, коли учні без акцентування на уваги на помилках їх зауважують. У цьому випадку слід похвалити учнів за уважність на уроці. Виявлення такої помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.
 
Цю методику можна застосувати не лише на етапі закріплення знань, а й під час вивчення нової теми.
 
 
«Знання в тайстру»
 
Учні на аркуші паперу малюють тайстру (тайстра — гуцульська торбинка, яку носять через плече) розміром на весь аркуш, і мають її заповнити: записати терміни, ознаки, формули чи графіки з вивченої теми. За певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати написане. Далі другого, третього… Відповіді, які повторюються в декількох учнів, необхідно цим учням викреслити. Переможцем стає той учень, у якого залишилося більше невикреслених термінів, тобто той учень, у кого тайстра була заповнена найбільшою кількістю понять.
 
Цю ігрову технологію можна використати і для змагання команд.
 
«Знання в тайстру» доцільно проводити перед тематичним оцінюванням для підбиття підсумків, для повторення або узагальнення знань.
 
 
 
«Картинна галерея»
 
Учні об’єднані в команди. Кожна команда отримує 4–5 карток із зображеннями (малюнками, фотографіями, графіками тощо), які містять ознаки основного поняття. Кожна команда має визначити назву, характеристики, опис понять, зображених на картках. Після завершення роботи представники кожної команди називають одну ознаку (по черзі, не повторюючись). Бажано, щоб наведені ознаки були записані на дошці для аналізу журі — спеціально організованою командою старшокласників [13, с. 17]. Наприклад, графіки «Вплив збільшення попиту на ринкову ціну», «Вплив зменшення пропозиції на рівноважну ціну» або портрети економістів Адама Сміта, Альфреда Маршала, М. І. Тугана-Барановського та ін.
 
Таку гру доцільно проводити на початку вивчення теми. Мета її — мотивація навчальної діяльності учнів. Учитель відбирає найбільш характерні ознаки, з якими проводять подальшу роботу.
 
 
«Контрольна зі… шпаргалкою»
 
Заздалегідь вчитель роздає учням інструкцію «Класна робота зі шпаргалкою (матеріал для учня)» (додаток 1). Ознайомлює учнів із засадами підготовки і написання роботи, обговорює розданий їм матеріал.
 
Учні самостійно визначають проблему дослідження. Учитель кожному учневі допомагає сформулювати тему так, щоб вона була конкретною, чітко визначеною і щоб була можливість відшукати необхідні інформаційні джерела. Упродовж 2–3 тижнів учні збирають інформацію, статистичні дані, цікаві факти, формують план роботи, записують використані джерела.
 
У день проведення контрольної роботи учні приносять до школи опрацьований удома матеріал у вигляді «шпаргалки».
 
Роботу пишуть у класі впродовж уроку. У кінці уроку учні передають учителю для оцінки текст контрольної роботи, список використаних джерел і «шпаргалку».
 
Якщо учень не приніс «шпаргалку» на урок, він все одно виконує контрольну роботу. «Шпаргалка» має допомогти учневі, однак він може не користуватися нею.
 
Вправа розвиває вміння самостійного пошуку інформації, лаконічного її висвітлення і може бути використана для учнів, починаючи з 6 класу.
 
Ці вміння стануть у пригоді для проведення уроків-конференцій, уроків-семінарів тощо. Ефективним цей метод є і під час роботи в позашкільних наукових учнівських товариствах, гуртках.
 
 
Додаток 1
 
Інструкція «Контрольна робота зі... шпаргалкою» (Матеріал для учня)
 
«____»_____________ 20___року виконуватимемо контрольну роботу (КР) за загальною темою _________________________________________________________________________.
 
У рамках цієї загальної теми кожен учень у класі визначить індивідуальну тему своєї роботи. Таким чином, індивідуальних тем буде стільки, скільки учнів у класі. Остаточна версія теми твоєї КР буде визначена та узгоджена з учителем до «__»_______ 20___року. Після цього ви матимете ______ днів на самостійну підготовку до написання КР.
 
Під час підготовки до КР ви зможете створити «шпаргалку», якою можна буде скористатися під час виконання КР. «Шпаргалка» — це один аркуш розміром 7×12 см з нотатками з теми КР. 
 
Готуючись до написання КР, ви можете використовувати різні джерела: карти й атласи, енциклопедії, підручники, газети, журнали, інтернетресурси тощо.
 
Структура контрольної роботи така: тема і виконавець роботи, вступ, основна частина, висновки і список використаних джерел (не менше трьох). Робота повинна мати обсяг дві сторінки формату А4. Оскільки список використаних джерел може бути підготовлений заздалегідь, його можна подати на окремому аркуші і не враховувати в загальний обсяг готової контрольної роботи.
 
Для виконання КР відведено один урок.
 
У день написання КР принесіть у клас шпаргалку та занотований на окремому аркуші список використаних джерел. Два аркуші з текстом КР, список використаних джерел і шпаргалку потрібно передати вчителеві для оцінки.
 
Успіху!
 
 
«Крокодил»
 
Клас об’єднується у дві команди. Одна команда пропонує слово, що характеризує певне поняття, подію, визначення, закон, інша — делегує свого учасника для того, щоб перша команда повідомила це слово йому. Делегований учасник перед своєю командою має жестами показати це слово так, щоб гравці його команди відгадали. У наступному раунді команди міняються ролями.
 
Таким чином, у групі відбувається повторення та закріплення вивченого матеріалу в атмосфері позитивного емоційного піднесення та активної діяльності всіх учнів.
 
Ця гра викликає в учнів пожвавлення та інтерес. Застосовувати її можна, коли основний матеріал вже вивчено, і учні можуть в ігровому ритмі закріпити його, пригадати термінологію, події, поняття з минулої теми. Для спрощення гри наперед можна узгодити, яка тема чи теми будуть залучені до гри.
 
 
«Кросворд»
 
Можна запропонувати такі варіанти роботи з кросвордом:
 
1. Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки.
2. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді.
3. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення.
4. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше.
 
Найкращого ефекту досягають під час застосування цієї технології для оцінювання навчальної діяльності учнів чи на уроці узагальнення вивченого матеріалу [13, с. 16].
 
 
 
«Лото»
 
На картонних картках великими буквами записані формули (поняття, закони, графіки тощо), які були вивчені на попередніх уроках. Потім картку розрізають на декілька частин так, щоб на кожній частині залишилися окремі цифри, фрагменти графіку, знаки тощо. Розрізані частини (у двох екземплярах) перемішують на столі. До столу вчитель запрошує двох учнів (або представників з протилежних команд) і пропонує скласти лото. Перемагає той учень (команда), хто це зробить правильно і швидко.
 
Цей методичний прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування). Покладіть на столі перед учнем (який через певні причини соромиться відповідати у присутності всіх) лото і попросіть зібрати його за визначений час. Цю технологію можна застосувати на етапі перевірки домашнього завдання, узагальнення вивченого матеріалу чи на уроці-повторенні.
 
Далі буде
Dounload PDF

Відгуки читачів