Оздоблення виробу. Техніка мокрого валяння

В. О. Савенкова, учитель трудового навчання, Новозапорізька ЗОШ I–III ступенів, Запорізька обл.


ТЕМА. Оздоблення виробу

Мета:

- забезпечити засвоєння знань про історію технології валяння, інструменти та пристосування;

- формувати навички роботи в цій техніці;

- розвивати творче мислення, уяву, фантазію, дрібну моторику рук, увагу, окомір, пам’ять, уміння працювати в техніці мокрого валяння;

- виховувати старанність, охайність.

Обладнання:

- для вчителя: ілюстрації (приклади робіт із вовни), інструменти для роботи, мотки з вовною, відео;

- для учня: вовна, циганська голка, товста нитка, рідке мило, тарілка з водою, целофановий пакет, ножиці.

Тип уроку: комбінований.

Вид діяльності: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ
 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
  • Привітання.
  • Перевірка готовності учнів до роботи.
 
 
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
 
 
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
Учитель. Уже скоро ми закінчуємо вивчати модуль із технології оздоблення одягу, або по-іншому: перетворення старих речей на нові. Ми займалися батиком — розписом по тканині і надавали нове життя старим майкам та футболкам; перетворювали розідрані джинси на сумки, шили одяг старим іграшкам, оздоблювали вироби бісером, вишивкою, стрічками, виготовляли чохли для мобільних телефонів та інше.
 
Сьогодні ми ознайомимося з новою технікою та матеріалом — виготовленням виробів способом мокрого валяння вовни. Ми вивчатимемо лише основи роботи в цій техніці. Виготовляти ви будете подарунок вашим мамам, бо...
 
Яке незабаром буде свято? (Це 8 березня — міжнародний жіночий день)
 
Учитель. І хлопці, і дівчата зможуть виготовити подарунок мамам, чарівну брошку або гумку для волосся у формі вишні.
 
 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
 
1. Розповідь учителя
 
Учитель. Валяння з вовни (фелтінг, фільцювання) — це особливий процес, у результаті якого з вовни створюють об’ємні іграшки, одяг (жилети, туніки, валянки, тапочки), аксесуари (палантини, шарфи, капелюшки, біжутерія). (Перегляд відеофрагмента.)
 
Історія валяння з вовни пов’язана, у першу чергу, з кочовиками, які одомашнили овець. У натуральної вовни є здатність звалюватися, тобто утворювати повсть. Ніякий інший матеріал до цього не здатний. Це відбувається через те, що вовняні волокна мають верхній лускатий шар. Лусочки волокна шерсті під впливом гарячої води і пари можуть зчіплюватися одна з одною. Однак шерсть дикої вівці майже не валяється, оскільки в неї немає лускатого шару.
 
Науковці стверджують, що валяння з вовни — найдавніша техніка створення текстилю. Але як же людина здогадалася, що шерсть можна зва ляти? 
 
Легенда «Великий потоп» розповідає про те, як у Ноїв ковчег були зігнані різні звірі, у числі яких були і вівці. Їм доводилося перебувати в маленьких приміщеннях, їхня шерсть падала прямо на підлогу, по якій вони ходили. Шматки вовни раз у раз потрапляли під копита тваринам, а коли потоп закінчився, і вівці були випущені, поверхня підлоги виявилася покритою першим валяним килимом.
 
Кочовики першими оцінили унікальні властивості повсті. Вони робили з вовни будинки, одяг (устілки, бурки й чоловічі головні убори), предмети інтер’єру (килими, доріжки, подушки), скотарське спорядження (деталі сідла, чепраки й попони для коня, великі повстяні сумки для перевезення вантажів та ін.), начиння (мішки для зберігання чаю, дрібного посуду та інших дрібних предметів), підстилки для новонароджених телят. Люди спали на повсті, одягалися в повстяний одяг, коней укривали повстяною попоною. Повсть оберігала їх від злих духів і ворожих стріл, рятувала від спеки та холоду. Вони використовували валяння вовни навіть у ковальській справі та медицині (у лікуванні переломів кісток) та ін.
 
На Русі валяння з’явилося в епоху монголо-татарського ярма. Майстерність валяння з вовни передавали з покоління в покоління. За багато віків у техніці валяння практично нічого не змінилося. Однак у наш час виведені нові породи овець — мериносові. Вони славляться більш тонкою і м’якою вовною, з якої можна отримати виключно ніжні вироби.
 
Сьогодні валяння перетворилося на цікаву форму художнього самовираження. Майстри винаходять нові прийоми валяння вовни. Уже давно в моді повстяні аксесуари та прикраси з повсті, одяг, повстяні картини та іграшки. Несподіваним є поєднання повсті з керамікою, металом, склом.
 
2. Перегляд ілюстрацій
 
3. Перегляд відеофрагмента
 
Учитель. Ми дізналися, що існує два способи валяння: мокре й сухе. Для мокрого використовують мильний розчин, а ось для сухого потрібно купляти спеціальні голки різних розмірів, а сам виріб виготовляти на поролоновій підкладці.
 
4. Інструктаж з техніки безпеки та критерії оцінювання
 
Учитель. Для початку слід закатати рукави, щоб одяг не забруднити одяг у мильному розчині. Вовну слід відривати за розташуванням волокон — униз і в бік невеликими шматками.
 
Потім ми повністю змочуємо вовну у воді, тарілку з якою розташовуємо посередині парти й не торкаємося її. Мило видавлюємо в долоню в невеликій кількості. Валяємо вовну доти, поки вона не скотиться у тверду кульку. Голкою працюємо обережно, не залишаючи її на парті. Проколювати виріб слід у такій послідовності: вишня, листок, листок, вишня.
 
Критерії оцінювання:
  • закінченість;
  • охайність;
  • старанність;
  • творчість.
 
 
V. ПРАКТИЧНА РОБОТА
 
1. Фронтальна робота
2. Індивідуальна робота
3. Контроль за санітарно-гігієнічними вимогами, поставою, часом
4. Фізкультхвилинка
 
 
VІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
 
1. Оцінювання робіт за критеріями та мотивація оцінки
 
2. Виставка кращих робіт
 
3. Підсумок уроку
  • Що таке валяння?
  • Як ще називають техніку валяння?
  • Які є два способи валяння?
  • Чим вони відрізняються?
  • Коли з’явилася техніка валяння?
 
— Які вироби створюють у техніці валяння?
Dounload PDF

Відгуки читачів