Цілі уроку: продовжити знайомити учнів із будовою та процесами життєдіяльності насінних рослин; дати загальну характеристику і класифікацію покритонасінних рослин; розкрити еволюційне значення квіткових рослин; розвивати вміння учнів визначати біологічне значення квіткових рослин, порівнювати, робити висновки й узагальнення; виховувати бережливе ставлення до рослинного світу своєї місцевості та планети.
Обладнання: малюнки, схеми, таблиці, мультимедійна презентація.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: урок-подорож.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів
1. Робота біля дошки
(Учень повинен самостійно записати визначення пропонованих термінів.)
Насінний зачаток, пилковий мішок, пилок, спермій, яйцеклітина.
Порівняйте чоловічі й жіночі шишки сосни.
2. Робота з класом
Випишіть номери ознак, характерні для голонасінних.
1. Перші насінні рослини.
2. Є основні органи — корінь і пагін.
3. Стрижнева коренева система.
4. Пагони галузяться дихотомічно.
5. Є підземний пагін — кореневище.
6. Ріст стебла в товщину відбувається за рахунок збільшення деревини, а не кори.
7. Характерний вставний ріст.
8. Листки відсутні.
9. Листки не розвиваються й мають вигляд зубчиків.
10. Листки є виростами стебла.
11. Серед представників відділу є рівно- й різноспорові рослини.
12. Розмноження насіння.
13. Розмноження спорами.
14. Запліднення залежить від наявності води.
15. Запліднення не залежить від наявності води, оскільки чоловічі статеві клітини досягають яйцеклітини з допомогою пилкової трубки.
16. Гаметофіти утворюються й розвиваються на спорофіті за рахунок його поживних речовин.
17. У життєвому циклі переважає гаметофіт.
18. У життєвому циклі переважає спорофіт.
19. У насінині поєднані гаметофіт і спорофіт.
(Відповіді: 1, 2, 3, 6, 12, 15, 16, 19, 17)
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
У ч и т е л ь
Люби природу не як символ душі своєї,
Люби природу не для себе — люби
для неї.
Квіти — це історія народу,
Квіти — це наша природа,
Квіти — це ми.
Вмійте природу любити,
В полі, у лузі, над яром —
Квіти, дерева і трави.
Цвіту не вирви задарма,
Гілки не втни для забави!
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити.
ІV. Повідомлення теми й мети уроку. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми з вами вирушаємо у країну Квіткову, де ознайомимося з чудовим і неповторним світом. Дізнаємося, як живуть квіткові рослини, як спілкуються між собою, яке їхнє значення. Подорож буде досить важкою. Але перш ніж ми вирушимо в дивовижну країну, ми маємо придбати білети. Для цього я кожному поставлю запитання.
1) Що таке шишка? (Вкорочений видозмінений пагін)
2) З допомогою чого розмножуються хвойні рослини? (Насіння)
3) Назвіть представника хвойних, який належить до листопадних дерев. (Модрина)
4) Що таке хвоя? (Особлива форма листка)
5) З допомогою чого відбувається запилення у хвойних рослин? (Вітру)
6) Назвіть трьох представників голонасінних рослин? (Сосна, ялина, ялиця)
7) Як називаються шишки роду Яловець, що схожі на смородину? (Шишкоягоди)
У ч и т е л ь. Добре, молодці! Ми всі разом із вами вирушаємо в подорож.
Завдання. Кожен отримує шість ознак покритонасінних рослин. Потрібно визначити біологічне значення цих ознак (використовуючи підручник).
1. Виникнення нових органів:
а) квітка;
б) плід.
2. Подвійне запліднення.
3. Удосконалення тканин:
а) провідних;
б) покривних;
в) механічних.
4. Скорочення часу від запилення до запліднення, короткочасне дозрівання насіння.
5. Велика різноманітність вегетативних органів.
6. Вегетативне й насіннєве розмноження.
Розповідь учителя
Заповнити таблицю «Порівняльна характеристика одно- і дводольних покритонасінних» (див. с. 53).
Приблизна відповідь
До Дводольних належать близько 200 тис. видів. Їхні характерні ознаки:
-
зародок має дві сім’ядолі;
-
листки мають пірчасте або пальчасте жилкування;
-
судини розміщені одним великим масивом у центрі стебла або мають вигляд кільця між корою й серцевиною;
-
коренева система стрижнева;
-
комахозапильні.
До однодольних належить близько 50 тис. видів. Характерні ознаки:
-
у зародка одна сім’ядоля;
-
листки мають дугове або паралельне жилкування;
-
пучки судин розкидані по всьому стеблу;
-
коренева система мичкувата;
-
квітки переважно без справжньої оцвітини;
-
вітрозапильні.
Завдання: учні мають назвати, до якої родини належать рослини й за якими ознаками вони віднесли їх до тієї чи іншої групи. (Слайд)
Повідомлення учнями цікавої інформації про квіткові рослини
Тестові завдання зі взаємоперевіркою (слайд)
1. Насіння формують:
а) квіткові;
б) водорості;
в) мохоподібні;
г) хвощі.
2. Покритонасінні відрізняються від голонасінних:
а) здатністю утворювати насіння;
б) здатністю до подвійного запліднення;
в) здатністю утворювати пилкові зерна.
3. Більшості дводольних притаманне жилкування:
а) сітчасте;
б) дугове.
4. Більшості однодольних притаманне жилку- вання:
а) сітчасте;
б) дугове;
в) паралельне;
г) паралельне й дугове.
5. Серед дводольних не трапляються:
а) комахозапильні;
б) вітрозапильні;
в) ті, що розмножуються спорами.
6. У більшості однодольних коренева система:
а) мичкувата;
б) стрижнева.
7. У дводольних зачаток насінини має:
а) одну сім’ядолю;
б) дві сім’ядолі;
в) не має сім’ядоль.
8. У рослин дводольних коренева система:
а) стрижнева;
б) мичкувата.
9. До класу Дводольні належать родини:
а) Лілійні;
б) Капустяні;
в) Айстрові;
г) Злакові.
10. До класу Однодольні належать родини:
а) Лілійні;
б) Капустяні;
в) Айстрові;
г) Злакові.
V. Узагальнення й систематизація знань учнів
Дати обґрунтовану відповідь на запитання:
-Що дало змогу покритонасінним стати панівними серед рослин на Землі?
У ч и т е л ь. Ось і закінчилася наша подорож.
-Чи сподобалася вона вам?
-Що найбільше ви запам’ятали й чому?
VІ. Підбиття підсумків уроку
Учитель аналізує діяльність учнів на уроці, оцінює й коментує їхні навчальні досягнення.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал за підручником, відповісти на запитання; підготувати повідомлення про значення родини Капустяні в природі та житті людини.