Застосування ІКТ на уроках української мови та літератури: теорія, практика, досвід

А. В. Гірник, учителька української мови та літератури Катеринопільської ЗОШ І–ІІІ ст. № 2, Катеринопільський р-н, Черкаська обл.


Мова не йде, зрозуміло, про спробу зробити з усієї учнівської молоді учених чи нав’язати комп’ютеризацію, а про те, щоб дати їм знання, уміння та сприяти формуванню творчого мислення, що дозволить їм стати освіченими користувачами сучасної техніки, розгледіти позитивну сторону глобальної технологізації.
 
 
Сучасна освіта має багато різних проблем. Найважливішими з них є прискорення економічного та технологічного розвитку. Це своєрідний виклик. Сьогодні ми, педагоги, повинні готувати молодь до життя в такому суспільстві, яке диктує характерні вимоги, які в подальшому будуть поставлені перед ними, учнями, у професійному житті: вміння працювати у групі, наявність командного духу, ініціативність, зацікавленість, здатність до саморозвитку, відчуття суперництва.
 
 
Реалізація поставленої мети неможлива без використання особистісно зорієнтованих сучасних освітніх технологій, які передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня.
 
Необхідним є введення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, які легко застосовувати на різних етапах уроку.
 
Розв’язання поставленої задачі — завдання сучасного навчання, яке повинне бути гуманним та індивідуалізованим, а в традиційних підходах до уроку це зробити неможливо, та й зміст сучасних підручників дає знання учням у готовому вигляді. Тільки діяльнісний підхід до сучасного уроку може реорганізувати сформовані традиції.
 
Учитель має стати лідером, можливо тренером, партнером, але ж ніяк не «цербером»: заохотити до процесу вирішення проблем, ділитися з учнями своїми міркуваннями, інформацією, яка спонукатиме до творчої діяльності, розвиватиме вміння і навички вирішення проблем, конфліктних ситуацій, забезпечити взаємодію та накопичення здобутих знань.
 
Якби порахувати частоту вживання різних педагогічних термінів (хоча б за останні 2–3 навчальні роки), то найбільш уживаними, як на мене, будуть «особистісно зорієнтоване навчання» на противагу когнітивному, «метод проектів, проектна технологія».
 
Починати завжди важко… Адже не секрет, що саме під впливом першого враження з’являється бажання або, навпаки, формується відчуття недоцільності певних кроків.
 
 
Призначення інформаційно-комунікаційних технологій — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, і через проектну діяльність показати практичне застосування здобутих знань.
 
 
Як свідчить практика, розвитку пізнавальної активності, зокрема формуванню мотивів навчальної діяльності та інтересу до предмета, розвитку логічного мислення ефективно сприяє використання інформаційно-комунікаційних технологій.
 
Моделі використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури:
  • демонстрування комп’ютерної програми;
  • під час виконання вправ навчального характеру — складання схем, плану тексту, характеристики героя;
  • відпрацювання певних умінь і навичок;
  • тестування;
  • під час перевірки фронтальних самостійних робіт — швидкий контроль;
  • під час вивчення нового матеріалу — ілюстрації, мотивація введення нового поняття.
 
Саме від вчителя залежить створення таких умов навчання, за якими будуть прогнозувати індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Під час використання інформаційно-комунікаційних технологій вирішують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формуються вміння самостійно конструювати свої знання, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі.
 
Наприклад, проектна методика вбирає всі найкращі ідеї традиційної і сучасної методики викладання української мови та літератури, як-от:
  • різноманітність (тем, навчальної діяльності, типів вправ, текстів);
  • проблемність (використовують для виконання завдань, що характеризуються новизною та породжують полеміку);
  • навчання і задоволення (надання можливості говорити про те, що думаєш, виявляти свою творчість в оформленні та презентації будь-якої проектної діяльності).
 
Сучасні комп’ютерні системи стають інтегрованим середовищем для спілкування, навчання, обміну інформацією та спільного користування знаннями, орієнтують перш за все на самостійну діяльність: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу. А для нас, педагогів, потрібно знайти розумний баланс, щоб керувати навчальним процесом:
  • шанувати в учнях особистість;
  • навчитися керувати навчальним процесом так, щоб не образити учня;
  • указувати на постійні недоліки віч-на-віч;
  • ніколи не виявляти зверхності;
  • вміти вчасно підтримати та похвалити учня за роботу, яку він добре робить.
 
Отже, школа надає достатньо можливостей для особистісного експерименту. Цікаво чи не цікаво, вчитися чи не вчитися, а також чого вчитися — це питання, на які дати відповіді може лише сам учень.
Dounload PDF

Відгуки читачів