А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Державно-громадське управління в сучасній школі

В. В. Клюшник, М. Д. Бондаренко,

м. Дружківка, Донецька обл.

Сучасні вчені-педагоги шукають різні шляхи і способи оптимізації та підвищення якості освітнього процесу, природно припускаючи, що нові моделі, методи і технології, що ґрунтуються на повазі прав, свобод, можливостей і особливостей особистості дитини, дозволяють забезпечити високий рівень навчання і виховання.

І в тактичному плані це безперечно, але досвід примушує згадати істину про те, що успіх будь-якої справи на 80 % залежить від якості управління тією чи іншою організацією, а управління в свою чергу має базуватись на суворих і точних концептуальних підставах.


Державно-громадське управління в сучасній школі

В. В. Клюшник, М. Д. Бондаренко,

м. Дружківка, Донецька обл.

Сучасні вчені-педагоги шукають різні шляхи і способи оптимізації та підвищення якості освітнього процесу, природно припускаючи, що нові моделі, методи і технології, що ґрунтуються на повазі прав, свобод, можливостей і особливостей особистості дитини, дозволяють забезпечити високий рівень навчання і виховання.

І в тактичному плані це безперечно, але досвід примушує згадати істину про те, що успіх будь-якої справи на 80 % залежить від якості управління тією чи іншою організацією, а управління в свою чергу має базуватись на суворих і точних концептуальних підставах.

Особливістю управління загальноосвітнім навчальним закладом у сучасних умовах є необхідність залучення до вирішення шкільних проблем різних соціальних інститутів, головним чином підприємств і сімї. Розширення громадських основ в управлінні, надання більшої самостійності безпосереднім субєктам управліннянавчальним закладамсприяє обєктивному та всебічному визначенню різних і специфічних освітніх послуг відповідно до вимог ринкових методів господарювання, адекватного реагування на прискорені соціально-економічні та науково-технічні зміни в суспільстві.

Серед основних напрямків реалізації Національної доктрини розвитку освіти названо подальший розвиток і забезпечення демократичного, державно-громадського характеру управління системою освіти, що передбачає розробку механізмів удосконалення взаємодії та координації діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, закладів освіти і громадських організацій щодо її розвитку.

Головними чинниками, що визначають можливість і необхідність переходу школи в нову якість, слід визнати:

    різноканальне та багатоканальне фінансування закладів освіти (світовий досвід показує, що бюджетного фінансування завжди недостатньо для розвитку освіти і без широкого залучення громадських та особистих зусиль неможливо вирішити головні функції освіти);

    необхідність розумного поєднання централізації та децентралізації в управлінні освітою, оскільки школа позбавлена ряду прав в управлінні, не має необхідної свободи; навіть за наявності коштів позбавлена головного ресурсупрофесійної зацікавленості та ініціативи;

    право не тільки держави, але й всіх зацікавлених сторін сформувати освітнє замовлення, сприяти його реалізації й контролювати хід його виконання (це важливо тим, що як і раніше, так і зараз у суспільстві побутує думка: «Якщо я сплачую податки, то нехай школа на ці кошти і займається не разом зі мною, а замість мене вихованням моєї дитини»; тоді як батьки бачать і розуміють одне і бажають одного, школа бачить і розуміє інше; і без узгодження та обєднання їм не обійтись);

    перехід до широкої практики залучення всього колективу й всього соціуму до управління та участі у справах школи або реалізація на практиці ідеї державно-громадського управління (всі розмови про демократизацію без делегування функції зверху вниз, без залучення всіх і кожного до активної участі в різних шкільних справах, без урахування інтересів особистості учителя, батьків, дитини, без реальної оцінки й стимулювання вчительської праці так і залишаться розмовами; і справа не в тому, що колективний розум мудріший, хоча це може й так; просто число функцій сучасної школи й вимоги до неї не можуть бути забезпечені тільки діяльністю адміністрації);

    залучення всього соціуму до вирішення проблеми соціалізації дітей і підлітків шляхом створення творчих і діяльнісних шкіл другої половини дня, реалізації програм продуктивного дозвілля, створення суспільного валу протистояння і лобіювання проти антигромадської практики виробників алкоголю, тютюну, наркотиків, насадження вульгарності та сірості через засоби масової інформації, боротьби з криміналізацією юнацької свідомості.

Сьогодні у звязку з бідністю населення і реальними діями влади різних рівнів батьківський комітет, піклувальна рада, рада закладу тощо залишаються формальними органами. Пройшла масова кампанія їх заснування, керівництво шкіл і органи управління освітою звітували про їх створення, але на практиці навіть гроші, що збираються з батьків учнів, не проводяться легально. Сучасна схема «чорного налу» влаштовує в перехідній економіці дуже багатьох (перш за все чиновників, часто адміністрацію школи, у ряді випадків і батьків), щоб просто так відмовитись від неї і показати всі позабюджетні кошти. Фактично створено клон батьківського комітету.

Інколи, перед перевірками КРУ, прокуратури фінансові та матеріальні ресурси відображаються в бухгалтерському обліку. Але при цьому громадськості не передані управлінські функції, їй навіть важко простежити раціональність використання своїх коштів.

Щоб уникнути формалізму у спілкуванні з батьками, байдужості до інтересів учнів школи, ігнорування ними багатьох заходів, керівництво школи, зваживши на відсутність на сьогоднішній день розробки чіткої технології взаємодії навчального закладу з батьківською громадськістю, дійшло висновку, що лише підписання угоди школи з батьками наблизить їх до справ школи, залучить їх до управлінських дій.

Мета угоди спільна діяльність, спрямована на створення умов для максимального розвитку індивідуальних здібностей дітей, формування в них потреби до саморозвитку та самоосвіти.

Угода про співпрацю визначає обовязки і права обох сторін. Вона діє протягом всього навчання дитини в школі. Можливе дострокове припинення угоди в разі невиконання однією зі сторін прийнятих на себе зобовязань. Зміст угоди відповідає чинному законодавству.

З метою забезпечення виконання угоди, організації повноцінної взаємодії батьків і педагогів у школі щорічно проводиться анкетування батьків «Школа у якій навчається моя дитина».

Школа, у якій навчається моя дитина

з/п

Запитання батькам

Відповіді

Так

Ні

Частково

1.

Чи задоволені Ви школою, в якій навчається Ваша дитина?

96

7

29

2.

Чи дбає школа про учнів, їхній інтелектуальний, моральний і фізичний розвиток?

123

7

3.

Чи задоволені Ви рівнем знань дитини в межах обовязкових освітніх стандартів?

85

19

26

4.

Як Ви оцінюєте спосіб подання інформації про досягнення дитини для батьків? Чи є вона вичерпною?

98

5

27

5.

Чи результативно діють у школі представницькі органи батьків?

123

7

6.

Чи можете Ви впливати на справи школи?

113

7

10

7.

Чи відповідає зміст позаурочної діяльності учнів їхнім інтересам і пропозиціям батьків?

91

5

34

8.

Чи допомагають Вам розвязувати проблеми з виховання і навчання дитини:

   класний керівник

   шкільний психолог (логопед)

   учителі-предметники

   заступник директора школи

   директор школи

 

85

37

73

86

92

 

60

21

4

5

 

45

33

36

40

33

9.

Чи допомагає школа учням у плануванні їхнього майбутнього, у їхній підготовці до дорослого життя?

100

30

10.

Чи своєчасно реагує школа на розвязання конфліктних ситуацій відносно дитини?

116

2

12

11.

Чи міцними є Ваші контакти з класним керівником?

89

31

12.

Чи результативними з Вашого боку є контакти з учителями-предметниками?

90

10

30

13.

Чи вважаєте Ви за потрібне існування фонду господарської підтримки закладу з боку батьків?

98

 

 

32

 

14.

Чи задовольняють Вас загальношкільні батьківські збори?

87

43

15.

Чи має переваги школа порівняно з іншими навчальними закладами з питань організації НВП?

113

3

14

16.

Щоб Ви хотіли змінити у школі?

   уроки проводити парами;

   ввести в штат працівників психолога;

   збільшити час на гурткову діяльність;

   організовувати більше зустрічей з фахівцями різних служб

 

Дані опитування дозволяють реально оцінити стан взаємодії школи та родини і скоригувати відповідну роботу, надаючи їй випереджального характеру.

Виконання батьками своїх обовязків засноване на розумінні ними дітей, школи і спільних проблем.

На жаль, є ще батьки, що припускаються серйозних помилок у роботі з дітьми. Взаємодія з ними без угоди ускладнюється через ряд причин:

    недостатньо високий рівень психолого-педагогічної культури батьків;

    неповна поінформованість батьків щодо життя дитини в школі, відповідно учителів щодо умов життя в родині;

    відсутність потреби батьків до «живого» спілкування, практичних дій.

Угода між батьками та школою дозволяє залучати їх до загальношкільних справ:

    проведення виховних заходів;

    участь у ремонті навчальних приміщень (силами батьків і завдяки їхній фінансовій підтримці відремонтовано навчальні кабінети, шкільне опалення у спортивному залі, замінено покриття підлоги);

    проведення благодійних ярмарків, акцій з метою надання гуманітарної допомоги дітям, що перебувають під опікою, живуть у малозабезпечених сімях;

    поповнення матеріально-технічної бази школи (завдяки фінансовій підтримці батьків функціонує компютерний кабінет, щорічно поповнюється бібліотечний фонд навчальною та художньою літературою; організовується передплата на періодичні дитячі видання; частково поновлюється база технічних засобів навчання);

    вирішення питань соціального захисту дітей (проводяться спільні рейди в сімї контрольних категорій, вживаються заходи щодо позбавлення батьків їхніх прав тощо);

    створення фонду підтримки господарської діяльності закладу;

    забезпечення харчування дітей (85 % учнів охоплені гарячим харчуванням);

    підписання контракту з батьками про надання допомоги дітям, що відстають у навчанні (це дозволило посилити контроль за вихованням і навчанням школярів: у мікрорайоні школи всі діти шкільного віку охоплені освітою, немає схильних до бродяжництва, до прогулів занять без поважних причин; відсутні учні, що стоять на обліку в ССН, наркодиспансері, ВКМСН тощо).

Як бачимо, залучення громадськості до діяльності школи вже розпочалося. Однак тут відразу ж взято курс не на модернізацію управління освітнім закладом і закладення громадських основ в управління, а на підвищення рівня комерціалізації та зниження відповідальності державних і місцевих органів у забезпеченні їх фінансовими і матеріальними ресурсами в умовах «безоплатної освіти».

Зараз для більшості шкіл функціонально-управлінська конфігурація не є збалансованою практично за всіма видами. Основними джерелами цієї незбалансованості є місцеві органи управління освітою і, як наслідок цього, керівництво школою. Велика кількість прав керівників різного рівня створює різкі диспропорції у функціонально-управлінській конфігурації школи.

На нашу думку, необхідно відокремити фінансові питання від питань управління школою і не зводити проблеми модернізації управління до маніпулювання фінансовими потоками. Громадсько-державний принцип управління навчальним закладом покликаний розширити ступінь участі суспільства в його управлінні, він не передбачає заміни державного фінансування особистим і перекладення на суспільство функцій добування фінансових ресурсів.

Керує той, хто приймає рішення, розпоряджається ресурсами організації, здійснює функції управління: планує, організовує, мотивує й контролює діяльність у процесі реалізації сформульованих цілей і завдань. Тому без передачі частини цих функцій громадськості реальної модернізації управління в освіті очікувати не варто.

У той же час у випадку реального здійснення на практиці теоретичних положень громадського-державного управління школою воно набуде більш збалансованого і зваженого характеру.

Громадсько-державне управління школою можливе тоді, коли у громадськості є такі права:

    впливати на шкільний зміст освіти;

    впливати на шкільні фінанси;

    впливати на шкільні кадри.

Зараз фактично існує єдиноначальність заради єдиноначальності. Директор школи повинен поступитися владою і замість влади над бідністю отримати партнерів щодо покращення благополуччя закладу.

Партнерами школи на шляху зміцнення її благополуччя виступають сьогодні все ж таки більше підприємства. Взаємодія з ними здійснюється через:

    вирішення фінансових питань, розвязання проблем щодо зміцнення матеріально-технічної бази школи: проведення ремонтних робіт, виділення коштів на придбання ремонтних і господарчих матеріалів, ТЗН, спортивного інвентарю, навчально-методичної літератури, наочного обладнання; створення і облаштування компютерного класу (школа підтримує стосунки з ТОВ «Алмаз ЛТД», АТЗТ «Веско», ВАТ «Дружківське рудоуправління», завод газового обладнання «Контакт», КП «Донбас»);

    вирішення питань організації дозвілля і відпочинку вчителів;

    стимулювання і підтримку творчо працюючих учителів;

    спільне вирішення питань про виконання батьками Закону України « Про загальну середню освіту»;

    надання матеріальної допомоги дітям, що потребують соціального захисту.

Але взаємодія закладу освіти з підприємствами, як показує досвід, повинна мати не епізодичний характер, а бути системною.

Таким чином, з метою реалізації принципу державно-громадського управління освітою необхідно передати частину управлінських повноважень громадським органам співуправління.

При цьому треба створити можливість реальної участі громадськості в різних управлінських компетенціях:

    стратегіївизначення стратегічних напрямків діяльності школи;

    тактикиздійснення безпосередньої діяльності, в тому числі й економічної;

    контролюможливість реального контролю різних аспектів діяльності школи, перш за все у витрачанні позабюджетних коштів.

Враховуючи те що сьогодні фактично діє тільки принцип єдиноначальства і повний набір цих повноважень знаходиться в руках керівника школи, заходи, які ми визначили, приведуть до демократизації управління школою. У результаті школа вийде на новий рівень взаємовідносин між батьками учнів і закладом; стане можливим справді інноваційний розвиток, що підтримуватиметься більшістю учасників навчально-виховного процесу. Підвищиться ступінь участі батьків, у тому числі й фінансовий, причому свідомо добровільний.

 

Відгуки читачів