Тести з екології. Популяції в екосистемі

Г. Б. Попова, учитель біології вищої категорії, старший учитель гімназії № 65, м. Харків


1. Популяцією називають:
а) природні угруповання рослин, тварин і грибів;
б) відносно ізольовану групу одного виду, що тривалий час населяє певний простір;
в) сукупність живих організмів одного виду й природного середовища, в якому вони живуть;
г) природне середовище, в якому живуть особини одного виду.
 
2. До складу популяції не входять:
а) організми одного виду;
б) організми різних видів;
в) організми різного віку;
г) організми різної статі.
 
3. Популяція — це природна безліч особин, об’єднаних генетичними й екологічними впливами.
 
Генетичні взаємодії припускають:
а) приналежність особин популяції до одного угруповання й здатність схрещуватися одна з одною;
б) приналежність особин до екосистеми й здатність схрещуватися одна з одною;
в) приналежність особин до одного виду й здатність схрещуватися одна з одною.
 
4. Екологічні взаємодії по відношенню до популяції означають:
а) спільне існування в певних умовах;
б) взаємодію один з одним та із середовищем;
в) однотипні відношення особин одна до одної.
 
5. Обов’язкова умова існування популяції:
а) випадкове відновлення складу за рахунок загибелі старих;
б) періодичне відновлення складу за рахунок новонароджених особин;
в) безперервне відновлення за рахунок новонароджених особин і загибелі старих.
 
6. Місце існування виду:
а) не є елементом його екологічної ніші;
б) не є важливим компонентом його екологічної ніші;
в) важливий компонент його екологічної ніші.
 
7. Місце існування — це:
а) ділянка суходолу або водойми, яка зайнята частиною популяції певного виду й має всі необхідні для її існування умови (клімат, ґрунт, рельєф, їжа та ін.);
б) ділянка суходолу, яка зайнята частиною популяції певного виду й має всі необхідні для її існування умови (клімат, рельєф, ґрунт, їжа);
в) ділянка водойми, яка зайнята частиною популяції певного виду й має всі необхідні для її існування умови (клімат, рельєф, ґрунт, їжа).
 
8. Особини в популяції берегових ластівок (щуриків) не пов’язані одна з одною:
а) інформаційними зв’язками;
б) харчовими ресурсами;
в) загальним місцем існування;
г) відношенням «паразит — хазяїн».
 
9. Популяція має ряд показників, які характеризують її як групу в цілому, а не окремі її особини.
 
До цих показників не належать:
а) чисельність і щільність популяції;
б) народжуваність, смертність, віковий і статевий склад;
в) число хижаків, які харчуються особинами цієї популяції;
г) швидкість розселення популяції.
 
10. Осінні турніри між самцями оленів, які супроводжуються голосним ревінням, спричинені необхідністю:
а) передачі інформації іншим особинам популяції про виявлення значних запасів кормів;
б) приваблення самок і позначення меж займаної самцем території;
в) попередження інших особин про виниклу небезпеку;
г) повідомлення про майбутню зміну погоди.
 
11. Із середини травня до кінця червня в харківських лісах можна почути спів солов’їв. Своїм співом солов’ї:
а) приваблюють самок до гніздівлі;
б) попереджають інших птахів про наявність небезпеки;
в) позначають межі займаної ними території;
г) закликають пташенят до польоту.
 
12. Останнім часом чисельність популяції бобрів постійно зменшується, що залежить у першу чергу від такого:
а) сезонних змін природи;
б) швидкості течії води у водоймі, де мешкають бобри;
в) розмаїтості популяції видів водоплавних птахів, що оселилися на одній території;
г) швидкості зміни природних місць існування бобрів.
 
13. У популяції рудих лісових мурах щорічно спостерігають зміни кількісних співвідношень між личинками різного віку, дорослими та старіючими особинами. Це викликано:
а) сезонними змінами природи;
б) вирубкою лісових рослин;
в) стоншенням озонового шару атмосфери;
г) лісовими пожежами.
 
14. Для природних популяцій важливо розрізняти:
а) сезонні зміни чисельності особин;
б) річні коливання чисельності особин;
в) сезонні й річні коливання чисельності особин.
 
15. Сезонні зміни чисельності особин у популяції пов’язані головним чином:
а) із пристосованістю до змін харчового раціону;
б) із пристосованістю до різних місць існування;
в) із пристосованістю життєвого циклу до сезонних змін чинників середовища.
 
16. Регулярність змін чисельності популяцій обмежена можливостями:
а) відтворення й розселення;
б) відтворення й харчування;
в) відтворення та способів пересування.
 
17. Популяції здатні розпадатися на дочірні, зливатися з іншими, відновлювати або втрачати свою замкнутість, але при цьому їм завжди властиві:
а) непередбачуваність змін чисельності;
б) регулярність змін чисельності;
в) випадкові періоди зміни чисельності.
 
18. Якщо народжуваність переважає над смертністю, то збільшення кількості нових особин забезпечує:
а) стабілізацію чисельності популяції;
б) безперервне скорочення чисельності популяції;
в) безперервне збільшення чисельності популяції.
 
19. Якщо в популяції переважає смертність, а не народжуваність, то чисельність популяції:
а) різко збільшується;
б) залишається на одному рівні;
в) різко скорочується.
 
20. Річні зміни чисельності особин у популяції головним чином пов’язані:
а) з річною зміною доступної їжі;
б) з річними змінами погоди, наявністю доступної їжі, поширенням хвороб; 
в) з річними змінами.
 
21. Опір середовища — це така властивість, як:
а) сполучення чинників, що сприяють сталості чисельності популяції;
б) сполучення чинників, що збільшують чисельність популяції;
в) сполучення лімітуючих чинників, що обмежують ріст чисельності популяції.
 
22. Якщо чисельність популяції зменшується нижче критичної й біотичний потенціал різко знижується, стає неминучим:
а) процвітання виду;
б) міграція особин виду;
в) вимирання виду.
 
23. Наявність доступних ресурсів і життєвого простору, які необхідні популяції, визначають поняттям:
а) тиск життя;
б) стійке відтворення;
в) ємність середовища.
 
24. У реальних умовах можливості розмноження в геометричній прогресії ніколи не реалізуються, тому що завжди існують умови, які обмежують чисельність популяції близько деякої межі, яка відповідає:
а) вологості середовища й наявності їжі;
б) клімату й наявності їжі;
в) наявності доступних ресурсів і життєвого простору.
 
25. Під час наближення чисельності популяції до насичення ємності середовища її подальше збільшення гальмується низкою чинників:
а) посиленням конкуренції за їжу, наявністю місць існування, активністю паразитів, хижаків, збудників хвороб, перенаселенням, захисними заходами;
б) посиленням конкуренції за їжу, активністю паразитів, захисними заходами;
в) посиленням конкуренції за їжу, наявністю місць існування, активністю паразитів, хижаків, збудників хвороб, перенаселенням.
 
26. Біотичний потенціал виду — це чинники, які сприяють збільшенню чисельності виду:
а) смертність, народжуваність, виживання;
б) міграції, пристосування, виживання;
в) швидкість розмноження, поповнення статевозрілого складу популяції, здатність мігрувати.
 
27. Чинники, які гальмують збільшення чисельності популяції понад можливу межу:
а) екологічна їжа;
б) ємність середовища;
в) опір середовища.
 
28. Опір середовища — термін популяційної екології, який означає сукупність чинників, що:
а) обмежують реалізацію, можливості популяції до відтворення;
б) сприяють реалізації можливостей популяції до відтворення;
в) підтримують потенційні можливості популяції на одному рівні.
 
29. Взаємна пристосованість видів проходить ряд послідовних етапів:
а) входить в угруповання, пристосований, залежний, бере участь у кругообігу;
б) залежить, пристосований, входить в угруповання, бере участь у кругообігу;
в) залежить, входить в угруповання, бере участь у кругообігу, пристосований.
 
30. Жужелиці — це родина жуків підряду М’ясоїдні, вони є важливими представниками біологічної розмаїтості, екосистем. У жужелиці тіло довгасте. Ноги довгі, бігальні. Забарвлення частіше чорне, буре, з металевим відливом. Мешкають жужелиці в ґрунті й на його поверхні, рідше на деревах, у мурашниках. Популяції більшості жужелиць виконують в екосистемі функції:
а) паразитів;
б) продуцентів;
в) хижаків.
 
31. Стан популяції в екосистемі можна оцінити за комплексом ознак:
а) чисельність, смертність, віковий і статевий склад, зараженість паразитами, накопичення в особинах токсичних речовин, мінливість (в ареалі й за роками);
б) чисельність, народжуваність, смертність, мінливість;
в) зараженість паразитами, накопичення в особинах токсичних речовин, відмінності між поколіннями одного виду за роками й особинами одного покоління в різних популяціях.
 
32. Використовуючи дані про ряд ознак видів, учені зіставляють їх зі змінами, які відбуваються в навколишньому середовищі. Стан використовуваних популяцій є критерієм оцінювання діяльності людини, що виражається термінами:
а) «раціональне використання»;
б) «нераціональне використання»;
в) «раціональне використання» і «нераціональне використання».
 
33. У популяції багатьох видів утворюються групи:
а) родини, стада, зграї;
б) стада, шлюбні пари, одновікові групи;
в) зграї, скупчення самців.
Dounload PDF

Відгуки читачів