Учитель як фасилітатор обдарованих дітей

Ноздрачова О. Г., багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей, м. Чернівці


У сучасному українському суспільстві поняття обдарованості дітей викликає дедалі більший інтерес. Розроблено нові методи роботи з обдарованими дітьми, що означає, що таких дітей стає більше. Як виявити обдарованих дітей у звичайному класі? І як же з ними працювати надалі? Чи можна розвивати обдарованість, або є причини її гальмування? Що ж робити, якщо талант є, але він не розкритий і як це може вплинути на майбутнє дитини? Ці та ще багато інших питань непокоять українських педагогів.

 

Учителю досить складно визначити, саме в якій сфері діяльності дитина досягне успіхів, оскільки в його класі вчитиметься не одна і не дві дитини. Учитель — це не тільки суб’єкт для передання знань, а й насамперед людина, яка любить свою професію і своїх учнів, до яких повинна знайти індивідуальний підхід, для того, щоб у кожного виявити здібності, або, навпаки, відставання в розвитку…
 
У контексті сучасних освітянських завдань дедалі більшої актуальності набуває проблема готовності педагога до роботи з обдарованими дітьми.
 
Своєчасно помітити обдарованого вихованця, адекватно його сприймати, розуміти, не розгубити, не загальмувати зростання його здібностей, надавати йому необхідну психолого-педагогічну підтримку в розвитку і реалізації індивідуального потенціалу — ця комплексна здатність педагога набула в психології назву абнотивності.
 
Керуючись складовими абнотивності:
  • аналіз і своєї діяльності, так і поведінку обдарованих учнів у відповідь (рефлексивність);
  • здатність до емоційної чуйності (емпатія);
  • розуміння вчинків і дій обдарованих учнів (соціальний інтелект);
  • гнучкість мислення, оригінальність, що допомагає адекватно сприймати обдаровану дитину (креативність);
  • знання особливостей обдарованих учнів, бажання до придбання знань для роботи з обдарованими дітьми (мотиваційно-когнітивний компонент), стає можливим для себе вирішити: чи зможеш ти стати на головну позицію для обдарованого у школі? Чи зможеш стати для нього виходом з глухого кута?
 
Принципи педагогічної діяльності в роботі з обдарованими дітьми:
  • принцип максимальної різноманітності наданих можливостей для розвитку особистості;
  • принцип зростання ролі позаурочної діяльності;
  • принцип індивідуалізації та диференціації навчання;
  • принцип створення умов для спільної роботи учнів за мінімальної участі вчителя;
  • принцип свободи вибору учням додаткових освітніх послуг, допомоги, наставництва.
 
Умови успішної роботи з обдарованими дітьми:
1. Усвідомлення кожним учителем важливості та необхідності підтримки цієї категорії дітей.
2. Залучення до роботи насамперед учителів, які вміють захопити, зацікавити, підтримати.
3. Створення умов для розвитку обдарованості учнів.
4. Створення системи презентації та фіксування досягнень учнів.
 
Виграшним для процесу навчання є залучення до роботи з обдарованими учнями вчителів, що володіють певними якостями:
  • Учитель для обдарованої дитини є особистістю, яка вміє сприймати критику, продуктивно реагує на виклик, не страждає від стресу під час роботи з людьми, які більш здібні. Взаємодія вчителя з обдарованим учнем повинна бути спрямована на оптимальний розвиток здібностей, мати характер допомоги бути недирективною.
  • Учитель вірить у власну компетентність і спроможність вирішувати порушені проблеми. Він готовий нести відповідальність за прийняті рішення і одночасно впевнений у своїй людській привабливості й спроможності.
  • Учитель вважає оточення здатним самостійно вирішувати свої проблеми, вірить у їхню доброзичливість, у те, що вони мають позитивні наміри, їм властиве почуття власної гідності, яке слід цінувати, поважати й оберігати.
  • Учитель прагне до інтелектуального самовдосконалення, охоче працює над поповненням власних знань, готовий вчитися в інших, займатися самоосвітою та саморозвитком.
 
Поведінка вчителя для обдарованих дітей у класі, у процесі навчання і побудови своєї діяльності має відповідати таким характеристикам:
  • розробляє гнучкі, індивідуалізовані програми;
  • створює теплу, емоційно безпечну атмосферу в класі;
  • надає учням зворотний зв’язок; використовує різні стратегії навчання;
  • поважає особистість, сприяє формуванню позитивної самооцінки учня, поважає його цінності;
  • заохочує творчість і роботу уяви;
  • стимулює розвиток розумових процесів вищого рівня;
  • виявляє повагу до індивідуальності учня.
 
Робота «вчителів для обдарованих дітей» і «звичайних» вчителів приблизно однакова: помітна різниця полягає в розподілі часу на види активності.
 
Помітні відмінності в техніці постановки питань. Вчителі обдарованих набагато більше ставлять відкритих питань. Вони прагнуть здобути знання, яких хотіли навчити, від самих учнів. І вони набагато частіше намагаються зрозуміти, як учні прийшли до висновку, рішення, оцінки.
 
Найбільша відмінність полягає в тому, як здійснюють зворотний зв’язок. Більшість вчителів намагається реагувати в мовній або іншій формі на кожну відповідь у класі, вчителі обдарованих уникають реагувати на кожне висловлення. Вони уважно і зацікавлено вислуховують відповіді, але не оцінюють, знаходячи засоби показати, що вони їх приймають. Така поведінка призводить до того, що учні більше взаємодіють один з одним і частіше самі коментують ідеї та думки однокласників. Тим самим учні менше залежать від учителя.
 
Модель: «вчитель–обдарований учень»
 
Чого не потребує обдарований учень:
  • Відкритої інтелектуальної допомоги.
  • Постійного успіху (і частих схвалень).
  • Посиленого контролю (навіть за найгіршої саморегуляції).
 
Чого потребує обдарований учень:
  • Широких можливостей вибору (часу, обсягу, змісту і методу)
  • Продуманої освітньої системи
  • «Розвивального дискомфорту» (висока складність, регулярні невдачі, пізнавальний стрес)
  • Підтримки його амбіцій (поряд із суворою критикою)
  • Конкуренції (насамперед, із самим собою)
 
Учителі своєю діяльністю приводять обдарованого учня до самореалізації. У свою чергу і вчитель самореалізується у цій діяльності. 
 
Творчі здібності — безумовно, дар природи. Поширена думка, що даний людині дар нікуди він не дінеться, не зникне — не завжди спрацьовує. Обдарованість існує лише в постійному русі, в розвитку, вона, свого роду, сад, який потрібно невпинно обробляти. І творчий дар не терпить застою і самозадоволення. Він існує тільки в динаміці — або розвивається, або згасає.
Dounload PDF

Відгуки читачів