Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб становлення гармонійної особистості

І. М. Куран, директор Остерської гімназії, Рівненська обл.


Гуманізація навчально-виховного процесу не є цілком новою проблемою педагогічної науки. Більше того, зазначене питання було об’єктом дослідження таких видатних педагогів-теоретиків і практиків минулого, як Я. Коменський, К. Ушинський, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі тощо. Серед сучасних вітчизняних наукових праць про гуманізацію навчання та виховання, які присвячені різним сферам освіти (середньої й вищої) слід вказати монографії таких учених, як Н. Ківенко, Ю. Чорноморець [2], В. Шулдик, О. Осадчий [6], М. Романенко [3] та ін.
 
Разом із тим, віддаючи належне уже проведеним дослідженням, варто замислитись над таким питанням: яким є вплив гуманізації навчально-виховного процесу на розвиток гармонійної особистості? Відповідно до визначення Л. Хоружої, «під гуманізмом розуміють від ображення людяності в усіх багатовимірних проявах особистості, ствердження поваги до неї та її цінностей» [4; с. 193]. Слід також погодитися із М. Дубінкою в тому, що гуманізм базується на переконанні у необмежених можливостях людини, її здатності до самовдосконалення [1; с. 100]. Засадами гуманізму є також система ідей і поглядів на людину як на найвищу цінність у суспільній свідомості. Таким чином, гуманізм є загальнолюдською духовно-моральною цінністю, сформованою людством упродовж тисячоліть.
 
Спілкування вчителя з учнями за допомогою гуманістичного навчально-виховного середовища дозволяє сформувати позитивну мотивацію в останніх на отримання нових знань. При цьому забезпечують сприятливий психологічний та емоційний клімат, знижують рівень втоми й унеможливлюють авторитаризм і формалізм з боку вчителя та вихователя. Крім того, знижують імовірність виникнення конфліктів в учнівському середовищі.
 
Саме тут гуманізація навчально-виховного процесу безпосередньо перетинається зі становленням гармонійної особистості. Гармонія у формуванні людини передбачає не лише її всебічну розвиненість (у значенні опанування нею знань як гуманітарного, так і природничого чи математичного циклів), але й високий рівень особистісного комфорту під час взаємодії з соціумом.
 
Звісно, формування такої людини можливе лише у ході особистісно зорієнтованого навчання та виховання, а також заходів, спрямованих на підвищення рівня ціннісних орієнтирів і духовності особистості. Також під час визначення траєкторії особистої гуманної педагогіки кожного педагога останній повинен «навчати, виховуючи» (за Ш. Амонашвілі). Це можливо у разі, коли в ході викладання певного навчального матеріалу відбувається орієнтування на життєві приклади — саме тоді формуються ситуації, розв’язати які можна виключно із опертям на особистісні якості учня.
 
Не можна не згадати й про те, що гуманізація освіти є невід’ємною складовою демократизації суспільного життя в країні. При цьому безсумнівно, що формування справді гармонійно розвиненої особистості можливе насамперед за демократичного ладу, вінцем якого є громадянське суспільство «рівних можливостей для кожного».
 
Таким чином, гуманізація навчально-виховного процесу, наближення його до інтересів учня сприяють важливим якісним позитивним змінам під час формування гармонійної особистості. Зазначене пов’язано з тим, що гармонійна особистість неможлива без зацікавленості об’єкта навчання та виховання у власному комплексному розвитку. Як бачимо, це може бути здійснено, насамперед, через гуманізацію навчально-виховного процесу, тобто наближення його до інтересів особистості. В підґрунті гуманізації, так само як і гармонійного розвитку, мають перебувати такі чинники, як неухильне збереження фізичного та психічного здоров’я особистості, повага до її свобод та інших невід’ємних прав, а також захист гідності та визнання права на щастя.
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
1. Дубінка, М. Гуманізація навчально-виховного середовища як основа педагогічного спілкування у ВНЗ / М. Дубінка // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. — 2015. — Вип. 135. — С. 99–104. — (Серія «Педагогічні науки»).
2. Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти : кол. монограф. дослідж. / Наук. ред. Н. В. Ківенко, Ю. П. Чорноморець. — Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України, 2010. — 255 с.
3. Романенко, М. І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід / М. І. Романенко. — Д. : Промінь, 2001. — 160 с.
4. Хоружа, Л. Л. Етичний розвиток педагога / Л. Л. Хоружа. — К. : Академвидав, 2012. — 208 с.
5. Часова, К. С. Гуманізація освіти в Україні: теоретичний аналіз / К. С. Часова // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. пр. / Голов. ред. С. О. Сисоєва. — К. : Едельвейс, 2013. — Вип. 4. — С. 194–201.
6. Шулдик В. І. Екологічна освіта як аспект гуманізації шкільного навчання біології / В. І. Шулдик, О. С. Осадчий ; Уманський держ. педагогічний ун-т ім. Павла Тичини. — К. : Науковий світ, 2002. — 96 с.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 8276
 
Догори