Акмеологічні прийоми створення ситуації успіху в навчанні

О. В. Власюк, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист; В. В. Куліш, учитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, заступник директора з НВР, Лисянський НВК «ЗОШ І–ІІІ ст. № 1—гімназія, Черкаська обл.


Пошук нових оптимальних, найбільш ефективних способів в останні роки розширюється. Сьогодні постійно зростає науковий інтерес до акмеології.
 
Акмеологічна технологія навчання — це технологія досягнення успіху і високих результатів у навчанні та розвитку учня на основі стійкої мотивації; це системно-орієнтоване розвивальне навчання, побудоване шляхом проектування навчального процесу та поетапної діагностики.
 
Вона об’єднує стратегії творчого пошуку, відповідні акмеологічні методики та прийоми, що дає змогу проектувати діяльність як учителя, так і учнів.
 
Впливаючи на емоційно-психологічний стан дитини, учитель налаштовує її на досягнення успіху в роботі. Адже у дитини, яка пережила успіх, ніби виростають крила, вона отримує новий радісний поштовх для зростання. Це дає можливість вчителеві викликати у дітей інтерес до навчання, а школа стає школою радості пізнання, творчості, спілкування. А також це визначає головний сенс вчительської діяльності: створити кожному учневі ситуацію успіху в навчанні. Безумовно, успіх повинен бути доступним кожній дитині, бо якщо дитина досягає успіху в школі, то має всі шанси на досягнення успіху в житті.
 
Ситуація успіху... Як її створити? Кожен учитель, мабуть, має на це власне бачення. Але, без сумніву, початок створення ситуації успіху — це доброзичливі стосунки між учителями та учнями. Тому з перших днів перебування дитини в школі, учитель повинен намагатися створити добру, привітну, спокійну атмосферу в класі. Це дає змогу учням відчути психологічний комфорт на уроці, почуватися впевнено. Стосунки учителя з учнями повинні ґрунтуватися на почутті взаємоповаги і взаєморозуміння. І тому наступними складовими у створенні ситуації успіху є любов до учнів, а також їхня віра у свої можливості, і, звісно, незгасна надія. Адже надія на успіх живе у кожній, без винятку, дитині. Усунути надію — зусилля дитини втрачають сенс.
 
Створюючи ситуацію успіху на уроках, учитель допомагає дітям подолати невпевненість у власних силах. Він учить їх не боятися власних помилок, переконує, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить.
 
Створення ситуації успіху неможливе без урахування індивідуальних особливостей учнів. Адже вона повністю базується на особистісноорієнтованому підході до процесу навчання і виховання.
 
  • Прийом «Повір у себе»
Учитель створює умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, зненацька починає вірити у свої можливості.
 
Доцільно використовувати ланцюжок заздалегідь продуманих посильних завдань для кожного учня, практикувати в роботі на уроках різнорівневі картки-завдання, частина з яких містить прихований інструктаж для дитини про способи виконання (наприклад: «Можливо, краще почати з...», «Виконуючи роботу, не забудь про...»). Ці речення-побажання допомагають дитині уникнути поразки в роботі та відчути радість успіху.
 
  • Прийом «Особисте відкриття»
Підготовлена вчителем заздалегідь ситуація спрямована на вивільнення в дитині внутрішньої енергії, що проявляється усвідомленням нею власних здібностей, у такий спосіб формуючи її творчий потенціал.
 
Наприклад, на уроках літературного читання можна запропонувати учням самостійно скласти вірші за поданими римами.
 
край  прокинулось
родина посміхнулись
гай  весело
Батьківщина тепло
 
 
Таким чином, дитина відкриває у собі прихо-
ваний творчий потенціал.
 
  • Прийом «Навіювання», або «Ефект Розенталя»
«Ти можеш!» — повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» — повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.
В. Шаталов
 
Надання учням позитивного психоемоційного заряду. Заохочення дитини до праці словами: «Така робота тобі до снаги», «У тебе до цього хист». Важливо переконати у реальності успіху, і успіх прийде. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, яких заохочували, досягли значно більших успіхів, ніж ті, кого не заохочували.
 
Починаючи з першого класу, перед початком виконання складного завдання влучним буде діалог-навіювання.
 
У ч и т е л ь. Ви зможете!
У ч н і (разом). Ми зможемо!
К о ж е н у ч е н ь. Я зможу!
У ч н і (одне одному на вушко). Ти зможеш!
 
  • Прийом «Вибух емоцій»
Використовуючи похвалу (або критику), учитель впливає на емоційний стан дитини, таким чином спонукаючи її краще працювати на уроці.
 
Прикладом такого прийому можуть бути оплески за успіх. Клас дружно аплодує учням-авторам за влучно дібране слово, удало складене речення, уміло сформульовану і доведену власну думку.
 
Дитина, якій аплодують, дуже радісна і щаслива в цей момент. Але це не тільки її радість. Це спільна радість. У такі моменти вчитель з великим задоволенням радіє разом із класом.
 
  • Прийом «Почую кожного»
Учитель організовує роботу таким чином, щоб кожен учень мав можливість (і відчував необхідність відповідати).
 
Плануючи групову роботу на уроці, вчитель заздалегідь готує посильні завдання для кожної створеної групи. Частині дітей перед початком роботи пояснює заради чого, кого здійснюється це завдання, звертається із такими словами: «Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратися». А для деяких учнів навіть можливість участі в групі є вже ситуацією успіху. Якщо їм було відведено роль доповідача (в будь-якій формі), то це стає для них дуже потужним стимулом до подальшого активного навчання.
 
  • Прийом «Констатація успіху»
Учитель констатує кожний успіх дитини, можливо, і незначний на перший погляд, але таким чином він надихає її на нові досягнення. 
 
Створюючи ситуацію успіху, учитель допомагає дитині емоційно пережити успіх не результату всієї роботи в цілому, а якоїсь його окремої частинки, деталі. Він використовує такі вислови: «Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...», «Найкраще тобі вдалося...». Так, у першому класі, діти можуть радіти навіть удало написаній одній букві, цифрі, одному слову, реченню, прикладу. 
 
На уроках української мови перед написанням каліграфічної хвилинки вчитель ставить завдання написати її так, щоб потім кожен зміг сам себе похвалити, якщо не за всю роботу, то за якийсь окремий елемент.
 
 
Література
1. Акмеологічний словник / упор. І. О. Ніколаєску.— Черкаси : ОІПОПП, 2012.— 28 с.
2. Бех І. Д. Молодший школяр у вікових закономірностях // Початкова школа.— 2015.— № 3.— С. 2–6.
3. Данилова Г. С. Акмеологія шкільної освіти у контексті методології сучасної науки // Рідна школа.— 2004.— № 11.— С. 6–10.
4. Деркач А. А. Акмеология.— М. : Изд-во РАГС, 2002.— 650 с.
5. Пальчевський С. С. Акмеологія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.— К. : Кондор, 2008.— 378 с.
6. Петрухін В. Акмеологічні технології в підвищенні якості освіти. Рідна школа.— 2003.— № 6.— С. 6–9.
7. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання.— К. : Богданова А. М., 2009.— 226 с.
8. Юрко О. Р. Конструктор акмеологічного уроку // Математика в школах України.— 2013.— № 7.— С. 2–6.
   
Dounload PDF

Відгуки читачів

Залиште перший відгук.

Залишити відгук

Ваше ім'я
E-mail (не публікується)
Відгук
Введіть 8121
 
Догори